-
101 скользить
несов.; сов. - скользн`уть1) ко́взати, ковзну́ти, ско́взати, сковзну́ти, ко́взатися, ковзну́тися, ско́взатися, сковзну́тися; сов. слизну́ти\скользить зи́ть на крыло́ — ав. ко́взати (ско́взати) на крило́
\скользить зи́ть по пове́рхности — ко́взати (ско́взати) по пове́рхні; перен. пла́вати по пове́рхні
2) ( плавно двигаться) ли́нути, поли́нути, пливти́, попливти́, плисти́ и пли́сти (пливу́, пливе́ш), поплисти́ и попли́сти; несов. перен. пли́нути3) (сов.: юркнуть) прослизну́ти, прошмигну́ти, шмигну́ти, шмигону́ти (усилит.), гу́лькнути; ( промелькнуть) майну́ти, промайну́ти -
102 смещать
несов.; сов. - смест`ить1) зміща́ти и змі́щувати, -щую, -щуєш, змісти́ти (зміщу́, змі́стиш); ( сдвигать) зсо́вувати (зсо́вую, зсо́вуєш) и зсува́ти, зсу́нути и мног. позсо́вувати и позсува́ти2) ( с должности) усува́ти, усу́нути, скида́ти, ски́нути и мног. поскида́ти, зніма́ти, зня́ти (зніму́, зні́меш) и мног. позніма́ти -
103 совать
несов.; сов. - с`унуть1) су́нути и со́вати, су́нути; ( тыкать) ти́кати (ти́каю, ти́каєш и ти́чу, ти́чеш), ткну́ти и ти́кнути и мног. поти́кати, ти́цяти, ти́цьнути, шу́рхати, шу́рхнути; сов. диал. шурну́ти, шу́ркнути\совать ва́ть го́лову в пе́тлю — лі́зти в петлю́
\совать ва́ть под нос кому́ — ти́кати (ти́цяти) під ніс кому́
3) (о нежелательном действии: подмывать) безл. підмива́ти несов.; (сов.: понести) понести́; (сов.: принести) принести́ -
104 стаивать
I несов.; сов. - ст`аятьта́нути, ста́нути, розтава́ти, розта́нути и розта́ти, -та́ну, -та́неш и мног. порозтава́тиII( стоять) многокр. [ча́сто; часте́нько; не раз] стоя́ти; (стоять где-л. в течение определённого срока) висто́ювати, -сто́юю, -сто́юєш -
105 уронить
1) упусти́ти, пусти́ти; зрони́ти; (потерять что-л., лишиться чего-л.) загуби́ти2) ( свалить) звали́ти, ски́нути; ( опрокинуть) переки́нути; ( столкнуть) зіштовхну́ти; ( сбить) зби́ти3) (опустить - голову, руки) опусти́ти, спусти́ти; ( склонить) схили́ти, похили́ти4) (перен.: промолвить) промо́вити, мо́вити; зрони́ти; ( небрежно) ки́нути6) ( привести в упадок), прост. занедба́ти -
106 уходить
I несов.; сов. - уйт`и1) (идти, отправляться) іти́ [собі́], піти́ [собі́]; ( выходить) вихо́дити, ви́йти и повихо́дити; ( отходить) відхо́дити, відійти́ и повідхо́дити; ( о корабле) пливти́ и плисти́ и пли́сти, попливти́ и попли́сти́, відплива́ти, відпливти́ и відплисти́ и повідплива́ти; ( заходить) захо́дити, зайти́ и позахо́дити; ( сходить) схо́дити, зійти́; (убегать, избегать) тіка́ти и утіка́ти, утекти́ и повтіка́ти; ( отправляться) подава́тися, пода́тися; ( покидать помещение) залиша́ти, залиши́ти и позалиша́ти, покида́ти, поки́нути; ( исчезать) зника́ти, зни́кнути2) ( о времени) іти́, піти́; (миновать, проходить) мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися, прохо́дити, пройти́, збіга́ти, збі́гти, сплива́ти, спливти́ и сплисти́3) ( вытекать) витіка́ти, ви́текти и повитіка́ти; ( вытекать через край - о вареве) збіга́ти, збі́гти4) ( погружаться) порина́ти, пори́нути, зану́рюватися, зану́ритися, вхо́дити, увійти́; ( углубляться) загли́блюватися, загли́битися5) ( расходоваться) іти́, піти́, витрача́тися, ви́тратитися; ( выходить) вихо́дити, ви́йти и повихо́дити; ( исчерпываться) виче́рпуватися, ви́черпатися и бу́ти ви́черпаним6) ( вмещаться) вхо́дити, увійти́, уміща́тися и умі́щуватися, умісти́тися, поміща́тися, помісти́тися7) (проходить какое-л. расстояние) прохо́дити, пройти́8) (несов.: простираться) сяга́ти, простяга́тисяII несов. прост.1) ( убить) присту́кнути; прост. уколо́шкати, ухе́кати; диал. укла́ндати; ( уничтожить) зни́щити; ( избавиться) позбу́тися, збу́тися, зди́хатися, скара́скатися, спе́катися2) ( измучить) заму́чити, зму́чити, змори́ти, замори́ти; ухе́кати, докона́ти; ( изнурить) ви́снажити, знеси́лити3) ( израсходовать) перевести́, ви́тратити; розтри́нькати, протри́нькати, прогайнува́тиIII(несов.: присмотреть) прост. догля́нути -
107 anchor
['æŋkə] 1. n1) я́кірat anchor — на я́корі
to be [to lie, to ride] at anchor — стоя́ти на я́корі
to cast [to drop] anchor — ки́нути я́кір
to come to [an] anchor — ки́нути я́кір, ста́ти на я́кір
to let go the anchor — відда́ти я́кір
to weigh anchor — зніма́тися з я́коря; ру́шити у пла́вання; перен. віднови́ти пере́рвану робо́ту
the anchor comes home — я́кір не трима́є, судно́ дрейфу́є; перен. спра́ва зазнає́ невда́чі
2) перен. поряту́нок; си́мвол наді́ї3) тех. залі́зна зв'я́зка, а́нкер4) attr.anchor ice — до́нний лід
••2. vto lay an anchor to windward — вжива́ти нале́жних (запобі́жних) за́ходів
1) ста́вити на я́кір2) ста́ти на я́кір; ки́нути я́кір3) скріпля́ти, закріпля́тиto anchor a tent to the ground — закріпи́ти наме́т
4) осі́сти; постатечні́ти, порозумні́шати, ста́ти розсу́дливим••to anchor one's hope [in, on] — поклада́ти наді́ї (на)
-
108 fling
[flɪŋ] 1. v ( past і p. p. flung)1) ки́дати(ся), ки́нути(ся); жбурля́ти2) зроби́ти швидки́й рух3) рішу́че бра́тися ( за щось - into)•- fling aside
- fling away
- fling down
- fling off
- fling on
- fling out••to fling caution to the winds — відки́нути вся́ку обере́жність
to fling smth. in a person's teeth — ки́нути в обли́ччя (докір, звинувачення і т.д.)
to fling oneself into an undertaking — з за́палом відда́тися спра́ві
to fling open — розчини́ти на́встіж
2. nto fling up one's heels — п'я́тами накива́ти
1) ки́дання, жбурля́ння2) кидо́к; різки́й швидки́й рух3) го́стре уї́дливе слівце́, глузли́ве заува́ження4) жва́вість; життєра́дісність5) розва́га, весе́лощі6) швидки́й (стрімки́й) та́нецьin full fling — у по́вному ро́зпалі
-
109 overthrow
1. [ˌəuvə'θrəu] v ( past overthrew; p. p. overthrown)1) ски́нути; перемогти́; зни́щитиto overthrow a government — ски́нути (повали́ти) у́ряд
2) переки́нути2. ['əuveθrəu] nпора́зка; ски́нення, пова́лення -
110 застывать
несов. застыва́ть, сов. засты́ть1) техн. застига́ти, засти́гнути, холо́нути, захоло́нути2) физ. застига́ти, засти́гнути -
111 остывать
техн., физ., несов. остыва́ть, сов. осты́тьхоло́нути, охоло́нути, остига́ти и сти́гнути, ости́гнути и ости́гти -
112 перемётывать
техн., несов. перемётывать, сов. перемета́ть( смётывать заново) переме́тувати, перемета́ти; ( петли) обкида́ти за́ново, обкида́ти на́ново, обки́нути за́ново, обки́нути на́ново -
113 убывать
несов. убыва́ть, сов. убы́ть1) убува́ти, убу́ти, підупада́ти, спа́сти; (об уровне и перен.) спада́ти, спа́сти; ( уменьшаться) малі́ти, змалі́ти; ме́ншати, поме́ншати, зме́ншуватися, зме́ншитися; ( гибнуть) ги́нути, заги́нути2) ( выбывать) вибува́ти, ви́бути•- непрерывно убывать -
114 застывать
несов. застыва́ть, сов. засты́ть1) техн. застига́ти, засти́гнути, холо́нути, захоло́нути2) физ. застига́ти, засти́гнути -
115 остывать
техн., физ., несов. остыва́ть, сов. осты́тьхоло́нути, охоло́нути, остига́ти и сти́гнути, ости́гнути и ости́гти -
116 перемётывать
техн., несов. перемётывать, сов. перемета́ть( смётывать заново) переме́тувати, перемета́ти; ( петли) обкида́ти за́ново, обкида́ти на́ново, обки́нути за́ново, обки́нути на́ново -
117 убывать
несов. убыва́ть, сов. убы́ть1) убува́ти, убу́ти, підупада́ти, спа́сти; (об уровне и перен.) спада́ти, спа́сти; ( уменьшаться) малі́ти, змалі́ти; ме́ншати, поме́ншати, зме́ншуватися, зме́ншитися; ( гибнуть) ги́нути, заги́нути2) ( выбывать) вибува́ти, ви́бути•- непрерывно убывать -
118 відкинути
см. відкидати II1) отбро́сить, отки́нуть; ( с силой) отшвырну́тьвідки́нути го́лову — отки́нуть (запроки́нуть) го́лову
відки́нути но́ги перен. — (умере́ть) протяну́ть но́ги
2) (поворотив или сняв, открывать) отки́нуть; ( о двери) отвори́ть3) (отворачивая, открывать) отки́нуть, отверну́ть; ( полу одежды) отпахну́ть; ( резким движением) захлёстывать, захлестну́ть4) (отклонять, не принимать чего, отказываться от чего) отбро́сить; отве́ргнуть; отри́нуть5) ( давать отражение) отбро́сить, отрази́ть, отда́ть -
119 відхлинути
I відхли́нутиотхлы́нутьII відхли́нутибезл. диал.отле́чьIII відхлину́ти= відхлину́тисяпередохну́ть ( при плаче); отка́шляться ( закашлявшись или поперхнувшись) -
120 зринати
I = зри́нути(из воды и перен.) выны́ривать, вы́нырнуть; ( о воспоминании) всплыва́ть, всплытьII = зри́нути(с чего) срыва́ться, сорва́ться
См. также в других словарях:
зустрінути — 1) = зустріти, зустрічати (кого ідучи чи пройшовши куди н., зійтися з кимось, помітити когось), зустрінутися (з ким), зустрітися, зустрічатися (з ким), побачити, побачитися (з ким), стрінути, стріти, стрічати, стрінутися (з ким), стрітися (з… … Словник синонімів української мови
вджиґнути — див. вджиґнути … Український тлумачний словник
встрінути — встрі/нутися, встрі/ти, встрі/тися див. устрінути, устрінутися і т. д … Український тлумачний словник
устрінути — (встрі/нути) і устрі/ти (встрі/ти), і/ну, і/неш; мин. ч. устрі/нув, нула, нуло і устрі/в, рі/ла, рі/ло; док., діал. Зустріти … Український тлумачний словник
встрінути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
ґеґнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
ґелґнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
ґерґнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
ґиґнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
дзиґнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
зострінути — дієслово доконаного виду діал … Орфографічний словник української мови