ноф+ru

УКРАЇНОФІЛЬСТВО - літературний рух і напрям суспільної думки в Україні у XIX ст. Засновниками У. були письменники Котляревський, Гулак-Артемовський, Квітка-Основ'яненко, які обстоювали самобутність укр. мови, літератури, культури та історії. їхні ідейно-духовні спадкоємці - Головацький, Вагилевич, Максимович - усвідомлювали необхідність захисту укр. культури від асиміляційної політики рос., австр., польськ. правлячих верств. Розвиваючи ідейні побудови європейського романтизму про самобутність народної культури і цінність народної творчості, вони наголошували особливі достоїнства укр. культури і народного характеру: красу і поетичність, виняткове багатство фольклору, стародавніх обрядів і традицій, магічно-містичний характер укр. народної культури і укр. вдачі. Костомаров у праці "Дві руські народності" підкреслював особливості укр. характеру - романтизм, поетичність світогляду, глибоку релігійність, ліризм, панестетизм, потяг до краси. Творчість діячів Кирило-Мефодіївського тов-ва у Києві (1845 - 1847) - Костомарова, Шевченка, Куліша (зокрема "Книга буття українського народу") була присвячена осмисленню особливої ролі України в світі взагалі і слов'янському регіоні. Україна і Київ розглядались як центр майбутньої слов'янської федерації. У "Книзі буття" стверджувалося, що Україна, народ якої завжди зберігав особливе стремління до свободи, до християнської правди, була розіп'ята агресивними сусідами, але вона воскресне і стане наріжним каменем слов'янського світу. У програму Кирило-Мефодіївського тов-ва входило: звільнення слов'янських народностей з-під влади іноземних держав; їх організація в самобутню федеративну політичну систему, рівноправність усіх слов'янських народів, відміна кріпацтва і станових привілеїв, релігійна свобода і віротерпимість, свобода думки, слова і друку, викладання всіх слов'янських мов і літератур у навчальних закладах всіх слов'янських народів. Наступне покоління українофілів - Драгоманов, Потебня, Антонович - прагнуло до більш глибокого вивчення історичного і сучасного буття укр. народу,соціалістичних ідей (Драгоманов). Покоління Франка і Лесі Українки закликало відмовитися від імені українофілів і називатися просто українцями, що символізувало більш послідовне і глибоке зближення інтелігенції з народом.

техн. кинофика́тор

техн. кинофика́ция

техн. кинофици́рованный

техн. кинофици́ровать

1. n

1) котушка (ниток); шпулька; бобіна

2) тех. барабан

3) мотовило

4) корба

5) рулон (паперу)

6) частина (кінофільму)

7) короткометражний кінофільм

8) рулетка (тж measuring reel)

9) хитання; коливання

10) вихор

11) хоровод, танок

2. v

1) намотувати на котушку (шпульку, бобіну) (тж reel in, reel up)

2) розмотувати, змотувати (з чогось)

3) крутитися, вертітися; кружляти

4) хитатися, розхитуватися

5) похитуватися; іти хитаючись і спотикаючись

6) похитнутися, завагатися (в бою); відступити (тж reel back, reel backward)

7) водити хоровод; танцювати народний хороводний танок

* * *

1) котушка ( ниток); шпулька; бобіна

2) тex. барабан; мотовило; коловорот

3) рулон ( паперу)

4) рулон (кіноплівки, кінофільму)

5) кiнo частина ( кінофільму); короткометражний кінофільм

6) рулетка ( measuring reel)

1) попередній (закритий) перегляд кінофільму

2) анонс, рекламний показ уривків з кінофільму

3) репетиція радіопостановки

* * *

1) попередній ( закритий) перегляд кінофільму, вистави; анонс, рекламний показ уривків з кінофільму

2) попередній розгляд або обстеження чого-небудь

3) репетиція теле- або радіопостановки

4) cл. повідомлення ( видавництва) про видання, які виходять з друку

1. n

1) ширма; щит; екран

2) вікно з сіткою (для захисту від комах)

3) прикриття, заслін; завіса

4) військ. маска

5) військ. маскування

6) військ., спорт. заслін

7) кін. екран

8) (the screen) кінематографія, кіно

9) рад., ел. екран, екрануюча сітка

10) дошка (щит) для оголошень

11) перегородка

12) решето, сито, грохот

2. v

1) використовувати ширму (екран) для захисту (від чогось)

2) прикривати, укривати, захищати

3) спорт. заслонити (закрити) гравця

4) військ. маскувати, прикривати

5) кін. екранізувати; демонструвати на екрані

6) просвічувати рентгенівським промінням

7) рад. екранувати

8) сортувати (звич. вугілля); просіювати

9) розм. перевіряти політичну благонадійність

10) розм. проводити відбір новобранців; старанно відбирати; піддавати випробуванням

11) гірн. збагачувати руду

* * *

1) ширма, екран; віконна сітка (від комах; window screen)

2) захист, прикриття; завіса; вiйcьк. маска; маскування; заслін

3) кiнo екран; ( the screen) кінематографія, кiнo

4) елк. екран, екрануюча сітка

5) дошка для оголошень

6) перегородка

7) тб. екран

1) екранувати; закривати сіткою, марлею

2) прикривати, укривати

3) укривати, ховати; приховувати; cпopт. заслоняти, заступати ( гравця); вiйcьк. прикривати, маскувати

4) екранізувати; демонструвати на екрані; показувати по телебаченню; зніматися в кiнo

1) сортувати ( вугілля); грохотити, просівати

2) перевіряти благонадійність, минулу діяльність, документи

3) піддавати випробуванням, ретельно відбирати; здійснювати відбір новобранців

n (pl synopses)

1) резюме; конспект; короткий огляд; синопсис

2) лібрето кінофільму; короткий зміст кінофільму

* * *

n; (pl- ses)

1) резюме; конспект; стислий огляд; синопсис

2) кiнo лібрето кінофільму, короткий зміст кінофільму

1) котушка ( ниток); шпулька; бобіна

2) тex. барабан; мотовило; коловорот

3) рулон ( паперу)

4) рулон (кіноплівки, кінофільму)

5) кiнo частина ( кінофільму); короткометражний кінофільм

6) рулетка ( measuring reel)

кінофікування; кінофікація.

* * *

Драгоманов, Михайло Петрович (1841, Гадяч, Полтавщина- 1895) - укр. філософ, історик, літератор, політолог, соціолог. Начався в Гадяцькому повітовому училищі, Полтавській гімназії. Закінчив історико-філологічний ф-т Київського ун-ту (1863). 1864 - 1875 рр. - викладає історію в цьому ун-ті, веде резонансну публіцистичну діяльність, стає одним з лідерів Київської Громади. Вимушений емігрувати після репресивного звільнення з ун-ту, Д. у 1876 - 1889 рр. плідно і активно працював у Женеві як політик, науковець, видавець і публіцист. Брав участь у створенні "Женевського гуртка" - першого укр. соціалістичного осередка, здійснював - через Павлика та Франка - визначальний вплив на укр. радикальний рух у Галичині. 1885 р. Д. через свої ліві погляди позбавляється підтримки київських "українофілів"; продовжує тісно співпрацювати з галицькими молодими інтелігентами у розробці теоретичних засад радикального руху і в розробці філософії національної ідеї. Людина різнобічного обдарування, Д. здійснив вагомий внесок в історію, літературну критику і літературознавство, етнографію і фольклористику, політологію і соціологію, філософію політики і філософію історії. Розпочавши розбудову своїх світоглядних позицій з ідеї романтизму, Д. згодом формує досить еклектичний світогляд з орієнтацією на наукове тлумачення світу, філософськими домінантами якого були позитивістські засади. Віддаючи перевагу ідеям Прудона, в т.ч. й соціалістичним, Д. і щодо них, як і щодо всіх інших ідейних феноменів доби (напр., близької йому концепції Конта) був, за власним визначенням, єретиком, послідовно реалізуючи засади критицизму, без яких неможливе самостійне теоретизування. Його гаслом стало - "в культурі - раціоналізм, у політиці - федералізм, у соціальних справах - демократизм". Проте декларований раціоналізм підлягає внутрішнім обмеженням, оскільки у філософії Д. присутні властиві укр. духовній традиції антропологічні акценти й етична зорієнтованість. У системі цінностей беззастережний пріоритет віддано людині, її свободі й гідності, а його соціалістичні ідеї мають виразне етичне забарвлення ("етичний соціалізм"), у світлі якого піддано критиці як рос. народництво з його націленістю на бунт, так і марксизм з його революціонаризмом. В центрі історіософії Д. - ідея суспільного поступу. Рушієм прогресу є не окремі ("історичні") народи, а весь склад людства З. містом суспільного поступу є збагачення духовної культури і зміцнення соціальної справедливості, критерієм - утвердження ідеї невід'ємних прав людини. Філософія політики Д. ґрунтується на ліберальній ідеї, згідно з якою, вищою вартістю визнається особистість. Суспільно-політичним ідеалом Д. є "безначальство", анархічний лад, суть якого становить спілка добровільних асоціацій вільних і рівних осіб, з усуненням із суспільного життя авторитаризму - через федералізм і самоуправління громад як самостійних соціальних одиниць і регіонів. До асоціацій Д. відносив і нації - необхідні елементи суспільної організації людства: "Людство є лише сукупність націй". Нації - історичні утворення; немає незмінного національного характеру, він є результатом історичного розвитку спільноти і тому доконче мінливий. Але попри всю суттєвість націй, для Д. пріоритетними залишаються громади, що є своєрідними суспільними молекулами. Примат громад не тільки надав соціалізмові Д. своєрідного ("громадівського") характеру, а й вплинув на його прихильність до засад федералізму: федеративна спілка вільних самоврядних громад має явні переваги щодо унітарної держави, оскільки створює передумови для вищого ступеня людської свободи. У цій позиції знайшли відбиток і традиціїкирило-мефодіївців, яків критиці централізму імперської влади та відстоюванні політично-національної автономії України у федеративній спілці громад. Водночас до головних політичних завдань українства Д. відносив усвідомлення національної єдності українців, поділених між різними національними утвореннями. У розвитку національної самосвідомості вирішальна роль належить культурницькій діяльності та освіті, здійснюваним укр. свідомою інтелігенцією. Цей культурницько-просвітницький акцент ґрунтувався на визнанні пріоритетним еволюційного шляху просвіти щодо революційних форм історичних змін. Але Д. не заперечував ні можливості революційних змін, ні того, що національне визволення - українців передусім - невіддільне від соціальної емансипації; адже у націй, позбавлених власних привілейованих верств, зведених, як українці, до селянської маси, національний і соціальний рухи зливаються воєдино. Як переконаний ліберал, Д. обстоював відокремлення церкви від держави і секуляризацію громадського і культурного життя.

[br]

Осн. тв.: "Малоросія в її словесності" (1870); "Література російська, великоруська, українська і галицька" (1873); "Боротьба за духовну владу і свободу совісті в XVI - XVII ст." (1875); "Антракт з історії українофільства" (1876); "Шевченко, українофіли і соціалізм" (1879); "Чудацькі думки про українську національну справу" (1892); "Листи на Наддніпрянську Україну" (1894); "Зібрання політичних творів". В 2 т. (1905-1906) та ін.

1) розм. бомба великого калібру

2) кін. дорогий кінофільм (через пишність постановки)

* * *

1) cл. бомба великого калібру

2) кiнo дорогий кінофільм, що вирізняється пишністю постановки

3) спекулянт міською нерухомістю

1) запис замовлення в книгу

2) продаж квитків

3) кін. укладення контракту на прокат кінофільму

4) запис геодезичних спостережень

* * *

1) замовлення; продаж квитків

2) кiнo укладення контракту на прокат кінофільму

3) запис геодезичних спостережень

n амер.

магнат кінопромисловості, глава кінофірми

* * *

n; амер.; спец.

1. adj

1) прямий

2) відвертий, правдивий; ясний, недвозначний

3) очевидний, явний, неприхований

4) безпосередній, прямий

5) повний, абсолютний

6) вертикальний, прямовисний

7) лінгв. прямий

8) ел. постійний

2. adv

1) прямо

2) відразу, негайно

3) безпосередньо; просто

3. v

1) спрямовувати, скеровувати (на щось — at, to, towards)

2) керувати, управляти; контролювати

3) давати вказівку (розпорядження); наказувати

4) наставляти, повчати; давати поради

5) показувати дорогу

6) призначати; направляти, адресувати

7) диригувати

8) ставити кінофільм, режисерувати

* * *

1) прямий

2) прямий, відкритий; правдивий; ясний, недвозначний; очевидний, явний

3) прямий, безпосередній

4) посил. повний, абсолютний

5) вертикальний; прямовисний; перпендикулярний до даної площини

6) лiнгв. прямий

7) acтp. який рухається із заходу на схід

8) eл. постійний

1) направляти, наводити (нaпp., телескоп); звертати ( увагу), спрямовувати

2) керувати, управляти; контролювати

3) пропонувати; давати вказівку, розпорядження; вирішувати ( справу)

4) наставляти; давати поради, учити, навчати; інструктувати

5) вказувати дорогу

6) звертати, призначати (слова, промову); адресувати; посилати, відсилати

7) диригувати; режисирувати, ставити кінофільм

1. n

1) дія, вплив

2) наслідок, результат

3) мета, намір

4) здійснення, виконання

5) ефект, враження

6) прояв; феномен, явище

7) pl кін. звуковий супровід кінофільму; шум

8) військ. вогневий вплив, убивчість

9) тех. корисний ефект; продуктивність (машини)

2. v

1) виконувати, здійснювати; проводити в життя; робити; чинити

2) укладати, оформляти (угоду)

* * *

1) результат, наслідок

2) мета; намір; смисл; суть, сутність ( справи)

3) дія, вплив

4) здійснення, виконання

5) ефект, враження

6) pl; кiнo звуковий супровід кінофільму ( крім мови е музики); шум

7) вiйcьк. вогневий вплив, убивчість

8) тex. корисний ефект; продуктивність ( машини)

1) здійснювати; робити; виконувати; запроваджувати

2) укладати, оформляти ( угоду)

1. n

1) кінофільм, кінокартина

2) кіно, кіномистецтво

3) плівка; тонкий шар (чогось)

4) фотоплівка; кіноплівка

5) (the films) pl розм. кіно

6) легкий туман; серпанок

7) тонка нитка

8) перетинка; оболонка

2. v

1) знімати кінофільм; проводити кінозйомки; знімати на кіноплівку

2) екранізувати

3) зніматися в кіно; бути кіноактором

4) вкривати (ся) плівкою (оболонкою)

5) застилатися туманом

* * *

1) плівка; тонкий шар ( чого-небудь)

2) фотоплівка; кіноплівка

3) кiнo фільм, ( кiнo)картина

4) кiнo, кіномистецтво

5) легкий туман, серпанок

6) тонка нитка

7) тex. перетинка, оболонка

1) знімати ( кiнo)фільм; робити кінозйомки; знімати на кіноплівку

2) екранізувати ( літературний твір)

3) зніматися в кiнo; бути кіноактором

4) бути підходящим матеріалом для кiнo

5) покривати плівкою, оболонкою; покриватися плівкою; застелятися серпанком, туманом ( film over)

касета для плівки (кінофільму)

* * *

кінорежисер, творець кінофільму

* * *