Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

ном.

  • 81 наклонный

    1) похилий, похильний, похилистий, нахилий, схилистий, (реже) спохилий, схильнистий, (косой) укісний, скісний. [Нігде мені постояти під похильним тином (Мил.). Шапка чорна похилиста (ЗОЮР I). Верба стояла крива, схилиста на став (Грінч. II). Дощ де- далі частіш стукав по укісному дашку (Корол.). Сонце скісними проміннями зазирає йому в вічі (Загірня)]. -ная плоскость - похила площа (площина), похилість (-лости), (косогор) косогір (-гору). [Буйна фантазія тручає його по похилості в якусь чорну безодню (Коцюб.)]. Катиться по -ной плоскости - котитися по похилій площі (площині), котитися по похилості (похилом), (перен.) як з гори котитися. -ное положение - похилий стан, нахиленість, похиленість, похилість (-ости), нахилення (-ння). Работать, сидеть в -ном положении - нахилившися (насхил(ь)) працювати, сидіти, працювати, сидіти на[по]хиленим. [Він сидів, на[по]хилений над книжками (Київ)]. Башня в -ном положении - вежа (башта) в по[на]хиленій (похилій), постаті, по[на]хилена (похила) вежа (башта). [Дзвіниця довго, як Пізанська вежа, перебувала в похилій постаті, аж поки не розібрано її на цеглу (М. Зеров)]. -ная шахта - похідна шахта;
    2) (о почве) похилий, похилистий до чого, спадистий, скосистий, згористий, убочистий. [Гора похила до річки (Вовчанщ.). Претенсійність зводить цього поета на похилу стежку рискованих експериментів (Рада). Скосиста гора (Верхр.). Двір був згористий, і до ґанку треба було під'їжджати трошки під гору (Н.-Лев.)];
    3) (склонный к чему) що має нахил, нахильний, схильний, прихильний, охочий до чого; з уподобанням до чого. [Він має нахил до балачок (Звин.). Нахильний до меланхолії, він на людях силувавсь удавати веселого (Крим.). Він схильний до добра (Сл. Ум.)].
    * * *
    1) похи́лий, похи́листий; ( косой) скісни́й, диал. ско́систий

    \наклонныйая пло́скость — спец. похи́ла площина́

    ка́титься по \наклонный ой пло́скости — коти́тися до похи́лій площині́ (по похи́лості, похи́лом); (перен.) як з гори́ коти́тися

    Русско-украинский словарь > наклонный

  • 82 нарицательно

    нрч.
    1) номінально;
    2) загально. Срв. Нарицательный.
    * * *
    нареч.

    Русско-украинский словарь > нарицательно

  • 83 номинально

    нрч. номінально.
    * * *
    нареч.
    номіна́льно

    Русско-украинский словарь > номинально

  • 84 номинативный

    лингв.
    номінати́вний, називни́й

    \номинативныйое предложе́ние — номінати́вне (називне́) ре́чення

    Русско-украинский словарь > номинативный

  • 85 подзаборный

    1) [яки́й (що) перебува́є] під ти́ном (парка́ном, огоро́жею)
    2) ( бродячий) бродя́чий; ( бездомный) бездо́мний, безприту́льний

    Русско-украинский словарь > подзаборный

  • 86 привязываться

    привязаться
    1) прив'язуватися, прив'язатися, припинатися, прип'ястися. [Сиділа на сходах, що провадили до причалу, де прив'язувались човни (Л. Укр.)];
    2) (пристать, не отходить) ув'язуватися, ув'язатися до кого, за ким, присотатися, навратитися. [Ой вернись, бідо! чого ти вв'язалась? Пішли ми в садок, і він до нас присотався (Чигир. п.). Навративсь як собака (Мнж.)];
    3) (к кому, к чему: придираться, приставать, прицепиться) в'язнути, прив'язнути, ув'язнути, нав'яз(ну)ти, в'язатися, ув'язатися, нав'язуватися, нав'язатися до кого, до чого, чіплятися, при[в]чепитися до кого или кого за що, налазити, налізти на кого или до кого, сікатися, присікуватися, присікатися, присіпатися, скіпатися, прискіпуватися, прискіпатися до кого; срв. Приставать, Придираться, Цепляться. [Чого ти в'язнеш до нас? (Звиног.). Чого вона прив'язла до мене? (Васильч.). Причепився, як реп'ях (Ном.). Ні з сього, ні з того за що-небудь учепиться (Звиног.). Учепився, як гріх села (Ном.). Присікалася наче оса (Кониськ.). Чого ви на нас налазите? (Мирн.). Чого се він до мене присіпався?]. -вязываться к каждому слову - чіплятися кожного слова, за кожне слово;
    4) прихилятися, прихилитися, привертатися, привернутися до кого, до чого, прикладатися прикластися до чого. [Він до мене був прихилився всією душею (Крим.). Я відразу привернулась до тебе серцем за твою лагідність (Л. Укр.). З більшим запалом прикладався до науки (Франко)].
    * * *
    несов.; сов. - привяз`аться
    1) прив'я́зуватися, прив'яза́тися, припина́тися, припну́тися и прип'ясти́ся и прип'я́стися
    2) ( чувствовать расположение) прихиля́тися, прихили́тися, приверта́тися, приверну́тися, прив'я́зуватися, прив'яза́тися
    3) (к кому-чему - неотступно следовать, приставать) причіпля́тися и причі́плюватися, причепи́тися, чіпля́тися, учепи́тися (до кого-чого) и начепи́тися (на кого), прив'я́зуватися, прив'яза́тися (до кого-чого), ув'я́зуватися, ув'яза́тися, в'я́знути, прив'я́знути и ув'я́знути, пристава́ти, приста́ти (до кого); ( придираться) прискі́пуватися, прискі́патися (до кого-чого)

    Русско-украинский словарь > привязываться

  • 87 прославляться

    прославиться
    1) (возв. з.) уславлятися, уславитися, прославлятися, прославитися, (описат.) убиватися, убитися в славу, заживати, зажити слави, залучати, залучити слави. [Баладами вславились німецькі письменники - Шіллер та Гете (Єфр.). Прославився на Вкраїні ще козак Ґонта (Ном.). Клепачі уславились на Лубенщині злодійством (Ном.)];
    2) (стр. з.) уславлятися, уславитися, бути уславленим, вихвалятися, бути вихвалюваним, вихваленим. [Ті потужники, що з давніх-давен бували високо вславлені (Св. Пис.)]. Он громко -вился победами - він гучно вславився перемогами.
    * * *
    несов.; сов. - просл`авиться
    прославля́тися, просла́витися, уславля́тися, усла́витися

    Русско-украинский словарь > прославляться

  • 88 следующий

    1) прич. яки́й (що) іде́; яки́й (що) прохо́дить; см. следовать 1), 4), 6)
    2) в знач. прил. насту́пний; ( дальнейший) да́льший; (ближайший, второй) другий

    в \следующий ий раз — насту́пного (дру́гого) ра́зу, насту́пним ра́зом

    на \следующий ий день — на дру́гий день; ( когда) дру́гого (насту́пного) дня

    на \следующий ий год — на насту́пний (на той) рік; (когда) насту́пного ро́ку

    3) (в знач. мест.: перед перечислением или пояснением) таки́й, от (ось) таки́й; отаки́й

    \следующий им о́бразом — так, таки́м чи́ном, таки́м спо́собом, у таки́й (у той) спо́сіб; ота́к, отаки́м чи́ном

    Русско-украинский словарь > следующий

  • 89 согласно

    1) нареч. одна́ково; одна́ко; односта́йно; диал. водно́
    2) нареч. в зго́ді, в зла́годі, зла́гідно; ми́рно; дру́жно
    3) нареч. зла́годжено; дру́жно
    4) нареч. гармоні́йно; су́голосно, згі́дно; ( в лад) в лад
    5) (изъявляя согласие) нареч. згі́дливо
    6) ( соответственно) предл. с дат. п. згі́дно (з чим), відпові́дно (до чого)

    \согласно но зако́ну — згі́дно з зако́ном, за зако́ном

    \согласно но прика́зу — згі́дно з нака́зом, відпові́дно до нака́зу

    Русско-украинский словарь > согласно

  • 90 терпеть

    1) терпі́ти; ( переносить) вите́рплювати

    бума́га всё те́рпит — папі́р усе́ те́рпить

    вре́мя те́рпит — ще є час

    \терпеть боль — терпі́ти біль

    \терпеть не могу́ — терпі́ти не мо́жу

    терпи́, каза́к, атама́ном бу́дешь — посл. терпи́, коза́че, отама́ном бу́деш

    2) ( что - испытывать) зазнава́ти (чого́), терпі́ти (що); (беды, испытания) відбува́ти (що)

    \терпеть пораже́ние — зазнава́ти пора́зки

    Русско-украинский словарь > терпеть

  • 91 фонтан

    фонта́н, водоме́т; поэз. водогра́й, -гра́ю

    бить — фонта́ном би́ти фонта́ном

    закры́ть (заткну́ть) \фонтан — [красноре́чия] закри́ти (заткну́ти) зли́ву (фонта́н) [красномо́вства]

    Русско-украинский словарь > фонтан

  • 92 чин

    1) чин, -у

    без чино́в — ( запросто) без церемо́ній; за́просто

    в чина́х быть — бу́ти в чина́х

    кла́ссные чины́ — юр. кла́сні чини́

    [не] по чи́ну — [не] по чи́ну

    чин чи́на почита́й — чин чи́на шану́й (поважа́й), поважа́й ста́рших чи́ном

    чин чи́ном, чин по чи́ну — як слід, як годи́ться

    2) (служащий, чиновник) чин, -а
    3) ( порядок) лад, -у и -у; ( обычай) зви́чай, -чаю и -ча́ю

    \чин держа́ть (пра́вить) — дотри́мувати (доде́ржувати) зви́чаю

    4) церк. чин, -у

    Русско-украинский словарь > чин

  • 93 Даватель

    давець (р. -вця), давач, (редко) даха; дахар (р. -ря). [Від злого давця бери й капця (Ном.). Будеш даха(р), будеш і взяха(р) (Ном.)].

    Русско-украинский словарь > Даватель

  • 94 биномиальная теорема

    біноміа́льна теоре́ма

    Русско-украинский политехнический словарь > биномиальная теорема

  • 95 кусочно-полиномиальная функция

    куско́во-поліноміа́льна фу́нкція

    Русско-украинский политехнический словарь > кусочно-полиномиальная функция

  • 96 мат

    I техн.
    ( матовость) мат, -ту
    II техн.

    Русско-украинский политехнический словарь > мат

  • 97 мультиполиномиальный

    матем.
    мультиполіноміа́льний, мультиполіно́мний

    Русско-украинский политехнический словарь > мультиполиномиальный

  • 98 номинал

    физ.
    номіна́л, -лу

    Русско-украинский политехнический словарь > номинал

  • 99 номинальный

    техн., физ.
    номіна́льний

    Русско-украинский политехнический словарь > номинальный

  • 100 по телефону

    телефо́ном

    Русско-украинский политехнический словарь > по телефону

Страницы

См. также в других словарях:

  • НОМ — (греч. nomos). Округ, преимущественно, пастбище, в древнем Египте. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. НОМ греч. nomos. Округ, преимущественно в древнем Египте. Объяснение 25000 иностранных слов,… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • НОМ — научно обоснованная медицина мед., образование и наука Источник: http://lrc.aiha.com/Russian/ProjectInfo/High 04janmar Rus.pdf НОМ Неформальное объединение молодёжи рок группа муз. НОМ начальник отдела маркетинга …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • НОМ — (от греч. nomos область округ), административный округ в Др. Египте. Каждый ном имел политический и религиозный центр, войско, герб, богов покровителей. Количество и их площадь менялись …   Большой Энциклопедический словарь

  • ном — I (от греч. nomós  область, округ), административный округ в Древнем Египте. Каждый ном имел политический и религиозный центр, войско, герб, богов покровителей. Количество номов и их площадь менялись. II (nomós), административно территориальная… …   Энциклопедический словарь

  • ном. — ном. номинал, номинальный ном. нр номер связь нр в телеграммах Источник: http://www.termika.ru/dou/enc/razd2/isd32.html …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • ном — ном, а (административная единица ДревнегоЕгипта и современной Греции) …   Русское словесное ударение

  • Ном — I м. Песня, гимн в честь Аполлона у древних греков. II м. Греческое наименование округа в Древнем Египте. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Ном — I м. Песня, гимн в честь Аполлона у древних греков. II м. Греческое наименование округа в Древнем Египте. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • ном — сущ., кол во синонимов: 22 • арголида (1) • аркадия (2) • гимн (13) • …   Словарь синонимов

  • ном — (греч. νόμος мелодия, песня) лирический жанр античной поэзии, песня в честь бога Аполлона. Известным автором Н. был поэт Тимофей (4 в. до н. э.) …   Поэтический словарь

  • ном — ном, а (административная единица; песня) …   Русский орфографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»