-
1 звонко
дзвінко, голосно, гучно, лунко.* * *нареч.дзві́нко; го́лосно, гу́чно; лу́нко -
2 звучно
гучно, голосно, грімко; (звонко) дзвінко.* * *нареч.зву́чно; дзві́нко; го́лосно, гу́чно, лу́нко -
3 матушка
1) матінка, матуся, матуня, ненька, ум.-ласк. матіночка, матінонька, матусечка, матусенька, матунька, матонька, маточка, ненечка. [Люба матінка (Л. Укр.). Сирітка без матусі (Франко). Матуня йде (Гнід.)]. -ки! - матінко (моя)! ненечко (моя)! ой, леле! [Матінко моя! та чи вас я бачу?! (Крим.). Ненечко моя! що то була за пика! (Крим.). Ой, ненечко, як-же я злякалась! (Київщ.)];2) (вежливое обращение) паніматка, (голубушка) матуся, (народн.: тётушка) тітка, (фамил.) паньматка; ум.-ласк. паніматочка, пані[ь]матуся, тіточка. [Раз мені покажете, паніматко, а другий і сама знатиму (Рудч.). Купуйте, матусю, це-ж дуже дешево! (Борзенщ.). Сідайте, тітко, на воза, підвезу до самого міста (Брацлавщ.). Молоді кричать Явдосі: «Ану, паньматко! вибирай місце на щасливу продажу» (Квітка)];3) (жена священника, монахиня) паніматка, матушка, (зап. и гал.) їмосць (-сци), добродійка, ум.-ласк. паніматочка, паніматуся, паніматуня, матушечка. [Старосвітські батюшки та матушки (Н.-Лев.). А що ви, їмосць, сина привезли? (Свидн.)].* * *1) ( мать) фольк. ма́тінка, ласк. матуся, мату́сенька, не́ня, не́нька, ма́тіночка2) (обращение к пожилой женщине - зват.) ма́тінко, мату́сю3) (жена священника; монахиня) ист. паніма́тка, паньма́тка -
4 драночная кровля
дра́нко́ва покрі́вля, дра́нко́вий дахРусско-украинский политехнический словарь > драночная кровля
-
5 драночная кровля
дра́нко́ва покрі́вля, дра́нко́вий дахРусско-украинский политехнический словарь > драночная кровля
-
6 зазвонисто
нареч.дзві́нко, лу́нко -
7 инкогнито
інкогніто, непізнано.* * *1) нареч. інко́гніто2) в знач. сущ. інко́гніто нескл., м., с. -
8 мамочка
1) ласк. ма́тінка, неня2) (в ласково-фамильярном обращении к женщине - зват.) ма́тінко; (к мужчине - зват.) ба́течку, ба́тенькума́мочки! — в знач. межд. [ой] ма́тінко [моя́]!, [ой] не́не (не́нечко) [моя́]!
-
9 мать
1) мати и (реже) матір (-тери, вин. п. матір, им. мн. матері), матірка (очень употреб. во мн. матірки), матка, (ласк.: родная) неня (-ні), ненька, (не только мама) мама (мн. мами, - мів, -мам). [Проваджала сина мати (Шевч.). Мати вже вмерла, а дочка, як і матір, ходить тепер по наймах (Грінч.). Хай живе ось тут з синами, що погибли передчасно, всиротили матірок (Франко). Який тепер світ настав, що син матки не пізнав (Пісня). Неня притисла до грудей дитину (Кониськ.). Та накажіть моїй неньці, що я умру хутко (Пісня). Чого та скрипка так голосить, мов сто мамів ридає за синами? (Франко)]. Родная мать - рідна (редко питима) мати (матір и т. п.), неня, ненька. [Тільки в світі правди, що рідная мати (Пісня). Де-ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась? (М. Вовч.)]. Не родная мать - не рідна мати; срв. Мачеха. Богоданная мать - богодана мати, сваха, (для зятя) теща, (для невестки) свекруха. Крёстная, крестовая мать - хрищена мати, (зап.) нанашка, (ласк.) нанася. Молочная мать - мамка. Названная, приёмная мать - названа мати. Посажённая мать - весільна, вінчальна, посадна, посаджена, головата, стольна, прохана мати. Быть посажённою -рью - матерювати, бути за весільну и т. п. матір, бути за матір у кого. Мать сыра земля - сира земля, земля-мати. [Розступися, сира земле! (Пісня)]. Кузькина мать - см. Кузькина. Мать родная, родимая! - матінко моя (ріднесенька)! ненько (моя)! ненечко (моя)! срв. Матушки! (под Матушка 1). Быть вместо -ри кому - бути за матір кому. Не имеющий, лишённый -ри - безматірній;2) см. Матушка 2;3) (перен.) - а) (благодетельница) мати, матінка, ненька; б) (родоначальница) мати. [Київ - мати міст руських];4) (о монахине) паніматка. Мать игуменья - паніматка ігуменя (гуменія), матушка (Сл. Гр.). Честная мать (почтит. обращение) - матінка-добродійка. Мать честная! (восклиц. удивления) - мати божа! (полон.: зап.) матко боска! срв. Матушки! (под Матушка 1). [Матко боска (ченстоховська)! що це ти наробила?! (Брацлавщ.)].* * *1) ма́ти, -тері; ма́тінка; (только о женщине ласк.) неня, не́нька, мату́ся2) (обращение к женщине - зват.) ма́тінко3) (жена священника; монахиня) паніма́тка, паньма́тка -
10 поворачиваться
поворотиться повертатися, повернутися, обертатися, обернутися, завертатися, завернутися. [Почуває на собі погляд його і повертається. Обернувся (завернувся) обличчям до стіни]. -ваться с боку на бок - обертатися з боку на бік. [Як зболить її їден бік, вона обертається на другий (Рудан.)]. -ся к кому спиной - повернутися (завернутися) до кого плечима. -ться (обращаться) к чему - звертатися, звернутися до чого. [Щасливеє створіння, квітка, й та радіючи звертається до світу (Грінч.)]. Там так тесно, что нельзя -титься - там така тіснота, що не можна (ніяк) завернутися. Ну, -вайся живей! - А ну лиш, мерщій (хутчій)! звихайся (звивайся, ворочайся) швидше! [Ой, матінко, утко, ворочайся хутко: уже сонце низенько, дружечки близенько (Грінч. III). Ой, матінко-вутко, звихай-же ся хутко (Грінч. III)].* * *несов.; сов. - поворот`иться1) см. повёртываться2) (несов.: действовать, делать что-л.) поверта́тися -
11 шумливо
нареч.1) шумли́во; го́мінко, гомінли́во, гамірли́во2) гомінли́во, го́мінко; гамірли́во; галасли́во -
12 гравийный
нарінко́вий, жо́рствий, ріняко́вий -
13 ёлочный
техн.яли́нко́вий, сосо́нковий; (о расположении, настиле) яли́нкою, сосо́нкою -
14 ёлочный хвостовик
яли́нко́вий хвостови́кРусско-украинский политехнический словарь > ёлочный хвостовик
-
15 заслонковый
техн.заслінко́вий -
16 звонковый
техн.дзвінко́вий -
17 звонковый вызов
дзвінко́вий ви́клик -
18 звонковый индуктор
дзвінко́вий інду́кторРусско-украинский политехнический словарь > звонковый индуктор
-
19 звонковый трансформатор
дзвінко́вий трансформа́торРусско-украинский политехнический словарь > звонковый трансформатор
-
20 кисейный
техн.серпа́нко́вий
См. также в других словарях:
НКО — наземный комплекс отработки Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. НКО НО некоммерческая организация организация НБКО НКО небанковская кредитная организация … Словарь сокращений и аббревиатур
Нко — может относиться к: Нко письменность, разработанная для языков манде в Западной Африке, а также литературный язык, использующий эту письменность НКО сокращение от небанковская кредитная организация НКО сокращение от… … Википедия
НКО — НКО трёхбуквенная аббревиатура: НКО СССР Народный комиссариат или Народный комиссар обороны СССР. Небанковская кредитная организация Некоммерческая организация … Википедия
НКО — 1 абревіатура Народний комісаріат оборони до 1946 р. незмінювана словникова одиниця іст. НКО 2 абревіатура Народний комісаріат освіти до 1946 р. незмінювана словникова одиниця іст … Орфографічний словник української мови
Нко (язык) — Нко Тип: консонантно вокалическое Языки: нко Место возникновения: Гвинея Территория: Гвинея, Мали … Википедия
НКО ЗАО НРД — НРД Небанковская кредитная организация закрытое акционерное общество «Национальный расчётный депозитарий» http://www.nsd.ru/ организация, фин … Словарь сокращений и аббревиатур
Нко (письмо) — У этого термина существуют и другие значения, см. Нко. Нко Тип: консонантно вокалическое письмо Языки … Википедия
НКО СССР — Народный Комиссариат обороны СССР высшее военное ведомство СССР в 1930 е 1940 е годы. В 1920 х 1930 х годах высший военный орган РСФСР/СССР носил название Народного комиссариата по военным и морским делам (Наркомвоенмор). 20 июня 1934… … Википедия
НКО — [эн ка о], неизм., м. Народный комиссариат обороны. АГС, 268 … Толковый словарь языка Совдепии
НКО — наземный комплекс отладки наземный комплекс отработки Народный комиссариат обороны … Словарь сокращений русского языка
інкоґніто — присл. Ол. Потай, таємно; затаюючи своє ім я … Словник лемківскої говірки
