ни+жарко+ни

гаряче, жарко, (пылко) палко, (усердно) запопадливо, загарливо, завзято, (душно) душно, шкварко, варко. [На дворі гаряче. Свічка горить жарко. Дрова горіли палко. Вона палко його благала. Завзято билися]. Жарче, -чее - гарячіше, жаркіше, палкіше, завзятіше.

* * *

1) нареч. жа́рко, га́ряче и гаряче́; спе́чно; па́лко, га́ряче; пеку́че

2) в знач. сказ. жа́рко, га́ряче, ва́рко; (перен.) шпа́рко

жарко; палко

жарко

 жарко, гаряче

1. n (the hot) розм.

той, кого розшукує поліція

2. adj

1) гарячий; жаркий

2) перегрітий, розжарений, розпечений

3) жагучий, запальний, пристрасний

4) збуджений, розпалений; роздратований

5) що палко захоплюється (чимсь — on, upon); темпераментний

6) напружений, запеклий

7) свіжий; недавній; щойно одержаний

8) розм. близький до мети

9) гострий, пряний

10) спірний; жагучий, злободенний

11) любострасний; хтивий; чуттєвий; збудливий; соромітний

12) небезпечний; зв'язаний з небезпекою

13) фіз. високорадіоактивний

14) розм. щойно украдений, незаконно придбаний; контрабандний

15) посилено розшукуваний поліцією; який переховується від правосуддя

16) амер., розм. чудовий; привабливий, принадний

17) амер., розм. бідовий, спритний; меткий

3. adv

1) гаряче, жарко; палко

2) пристрасно, темпераментно; запально; збуджено

3) роздратовано

4) сильно, гостро

4. v розм. (тж hot up)

1) розігрівати, підігрівати

2) розпалювати

* * *

1) гарячий, жаркий, пекучий, спекотний; тex. розжарений, розпечений, перегрітий

2) палкий; розгарячілий, збуджений; роздратований; ( який знаходиться) у стані творчого піднесення, натхнення

3) напружений, запеклий

4) спірний; злободенний

5) свіжий, недавній; щойно отриманий або прибулий

6) близький до мети

7) гострий, пряний; який містить багато перцю; пекучий

8) яскравий, різкий, кричущий ( про колір)

9) хтивий, почуттєвий; непристойний, паскудний, соромітний; hot piece cл. розпусниця, повія; секс-бомба; збудливий, хвилюючий, любострасний ( про джаз або свінг)

10) небезпечний, ризикований; пов'язаний з незручностями

11) фiз. високорадіоактивний

12) cл. швидкісний, високошвидкісний

13) постійно діючий, який підтримується у постійній готовності

14) cл. ( щойно) вкрадений, незаконно придбаний або який незаконно зберігається; контрабандний

15) cл. відмінний, чудовий; привабливий; щасливий, вдалий; популярний; модний, який швидко розкуповується, ходовий ( про товар); смішний, безглуздий

16) iм. (the hot) cл. той, кого посилено розшукує поліція

1) гаряче, пекуче

2) гаряче, палко

1) ( hot up) l. розігрівати, підігрівати, нагрівати

2) розпалювати, роздмухувати; підсилювати

3) пожвавлювати, вливати нове життя

1) гаряче, жарко. [І сюди гаряче, і туди боляче (Ном.)]; пече [Надворі пече];

2) (пылко, с горячностью) палко, гаряче, загарливо, огненно (страстно). [Палко кохати. Палко гомоніти (розмовляти, молитися, бажати). Загарливо провадять розмову (Л. Укр.)]. Горячо браться (взяться) за что-н. - шпарко, жарко, прикро братися (взятися) до чого. Горячо взяться за что - прихопитися до чого.

* * *

1) нареч. га́ряче и гаряче́; па́лко; шпа́рко; (усердно диал.) при́кро; зага́рливо

2) в знач. сказ. гаряче́

1) прягти (-жу, -жеш), пряжити, смажити, шкварити, пекти; (на жиру) смажити, шкварити. [Прягти (пряжити, смажити) яєшню. Пряжити (прягти) горох. Пекти картоплю в грані. Пряжуть сало на вогні, на шпичку настромивши. Смажити рибу]; (жарко топить) жарити. [Жарять у печах]. Жарить (вм. топить) молоко - прягти (пряжити) молоко. Жареное (топлёное) молоко - пряжене молоко. См. Топить; (о солнце: сильно греть) - жарити, пекти, палити, пря[а]жити, смалити. [Як піднялося сонечко, що-то вже жарило (Квітка). Сонечко пече, мов огнем пряжить (Фр.)];

2) (употребл. вместо многих глаголов для выражения усиленного действия: бить, хлестать, мчаться, тараторить, отплясывать, играть, резаться в карты, палить, стрелять и т. п.) жарити, шкварити, смалити, чесати, чухрати, тяти і ин. См. ещё Колотить, Дубасить, Тузить, Мчаться, Тараторить и т. п. [Взяли-ж вони жарити діда полінякою. Давай його шкварити по спині. Чоботи в руках несеш, а до мене босий чешеш (спешишь). А ну, ноги на плечі та й чухрай. Він по-польськи так і чеше. Музика шкварить (чеше, тне). Цілу днину в карти смалили (дулись). А він усе смалить та й смалить вишнівку. З гармат жарять (чистять, гатять)].

* * *

1) ( приготавливая пищу) жа́рити, сма́жити, прягти́ (пряжу́, пряже́ш), пря́жити; пекти́ (печу́, пече́ш), пра́жити; (преим. в сале, масле, сало) шква́рити

2) ( палить - о солнце) пекти́, пали́ти, -лить; жа́рити, смали́ти, -лить, шква́рити, сма́жити, пря́жити, пра́жити

3) (жарко топить; накалять) жа́рити; ( прокаливать для очистки) прожа́рювати, -рюю, -рюєш

4) (перен.: энергично, с азартом делать что-л.) шква́рити, тну́ти, тя́ти (тну, тнеш), жа́рити, рі́зати (рі́жу, рі́жеш)

1. prep

1) для

2) протягом

3) до; в, у; на

4) задля, заради, за, на, для

5) від, через, з-за, за, з

6) замість, за

7) на

8) на честь

9) (для того) щоб

10) до

11) щодо

2. conj

тому що; бо

* * *

1) у часовому значенні вказує на тривалість протягом; термін, на який розрахована дія на

2) у просторовому значенні вказує на місце призначення в, до; відстань, протяжність

3) указує на мету, намір для, за, на; об'єкт прагнення, надії, бажання, пошуків до, на; передається непр. відмінками; особа або предмет, до якого відчувають любов, прихильність, ворожість до; призначення предмета або особи, їх придатність для чого-небудь для; засіб, ліки проти чого-небудь

4) указує на особу, іноді предмет, на користь якої або на шкоду якої відбувається дія для; передається дaв. відмінком; особа або предмет, на підтримку або на захист яких виступають за

5) указує на причину або привід вiд, за, через; по

6) указує на заміщення, заміну замість, за; використання як чого-небудь як; передається орудним відмінком; особу або предмет, прийняті за інші за; представництво у виборній організації від групи осіб, виступ від чийого-небудь імені від, за; місце роботи наймача

7) указує на ціну за; предмет обміну на, за; розмір суми на; винагороду за

8) указує на співвідношення або протиставлення на

9) указує на наявність особливих умов для

10) що стосується, по відношенню до

11) викор. у конструкції for + iм. /зaйм. / + інфінітив, що передається підрядним реченням, а також дaв. відмінком іменника або займенника е інфінітивом

12) дiaл.,; aмep. на честь ( кого-небудь)

13) у сполученнях

cj вводить частини складних речень або самостійні речення тому що

1) пекельно, по-диявольському, нелюдськи

2) дуже, страшенно

* * *

1) пекельно, нелюдськи

2) дуже, страшенно

1. n

безрога вівця

2. adj

безрогий, комолий

3. adv

не, ні

* * *

1) не, ні ( у сполученні з допоміжними е модальними дієсловами в розмовній мові n't)

2) у відповідях ні

3)

4) у сполученнях

1. n

запал; захват (про хліби)

2. adj

1) пекучий; жаркий

2) убивчий, згубний; нищівний, знищувальний

3. adv

нестерпно

* * *

1) запал ( хлібів)

2) підпалене місце; слід праски

3) перевищення швидкості

1) пекуче, палюче, жарко

2) пристрасно, палко

1) задушно, важко;

2) (жарко) - душно [Душно мені, - ходім, дочко, до ставу купатись (Шевч.)], парно, парко, опарно, млосно.

* * *

1) заду́шливо, заду́шно; па́рко, ва́рко

2) ( об ощущении удушья) ду́шно, ва́жко ди́хати; ( дурно) мло́сно

пекуче, палюче, (г)остро; жалко, жарко. [Жалко вкусила мене муха]. См. Жгучий.

* * *

1) пеку́че; палю́че; жа́рко; лю́то

2) пеку́че

1) задирливо, задерикувато, задиракувато, зачіпливо. -но смотреть - козирем дивитися, бистрим оком накидати, очима спокушати;

2) загонисто, з запалом, завзято, жарко.

* * *

1) завзя́то, заповзя́то; запа́льно; заго́нисто

2) задери́кувато, зади́рливо, зади́ркувато; зади́ристо, заво́їсто

1) (мн. небеса) небо (-ба; во мн. ч. употребл. редко, преимущ. в поэзии: им. небеса, р. небес и т. д.). [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). Те небо (невидиме) зветься небесами (Рудан.)]. Горнее -бо - вишнє небо. Мрачное -бо - см. Мрачный 1. Облачное -бо - хмарне (захмарене) небо. Отверстое -бо, церк. - відкрите небо. Открытое (вольное) -бо - голе небо, чисте небо. Под открытым -бом (При вольном -бе) - см. Открытый 2. Родное, чужое -бо - рідне, чуже небо. Чистое, ясное -бо - чисте, ясне небо. В -бе (В -сах), на небе (на -сах) - в небі, на небі (поэтич. ещё) на небесах. [Не перезорять в небі зорі (Філян.). В далекому небі виблискують зорі (Черняв.). А зірочок, зірочок блискотіло-горіло на небі! (М. Вовч.)]. На небо (на -са) - на небо. По небу (по -сам) - небом, по небі, (в поэзии ещё) небесами, по небесах. [Небом блакитним хмаринки легесенькі линуть (Грінч.). Хмара наступила і по небі розвинула свої чорні крила (Рудан.). Хмарки на південь небесами летять (Грінч.). У всіх кольорах веселки котяться по небесах (Франко)]. На краю -ба - край (покрай) неба, на крайнебі. Зерк[ц]ало -ба (-бес) (перен.) - зерцало неба. Лазурь -ба (-бес) - небесна блакить. Свод -ба (-бес) - небесне склепіння, небозвід (-воду), небосхил (-лу), (купол) небесна баня; срв. Небосвод 1. -бо и земля - небо і земля. Как -бо от земли (Как земля от -ба) - як небо від землі, як від землі до неба. Далеко до этого, как -бо от земли - далеко до цього, як від землі до неба (як до зір небесних). Возносить (превозносить, расхваливать), вознести (превознести, расхвалить) до -бес (до седьмого -ба) - підносити (вихваляти, славити), піднести (вихвалити) до неба (аж понад зорі), вихваляти над сонце й місяць. Жить между -бом и землёй (меж землёй -сами) - жити між небом і землею, жити в повітрі. Коптить -бо - коптити небо; см. ещё Коптить. С -ба пасть (упасть, свалиться) - з неба впасти (спасти). Попасть пальцем в -бо - попасти пальцем у небо. Призывать -бо в свидетели, клясться -бом - небом свідчитися, присягати(ся) (заприсягатися, клястися) небом. Быть, чувствовать себя на седьмом -бе от чего - бути, почувати себе щасливим аж до неба з чого. [Батько, щасливий аж до неба, переказує своєму Петрусеві вчительські компліменти (Крим.)]. Хватать звёзды с -ба - см. Звезда 1. -бо видно (видать) (о худой крыше) - небо світить (висвічує, видно). -бу жарко будет, стало и т. п. - аж небо зажевріє, зажевріло и т. п. -бо с овчинку показалось - аж небо за макове зернятко здалося. Против -ба на земле - просто неба на землі. Под -бо (перен.) - під небо. [Хо лізе по ступанці високо аж «під небо» (Коцюб.)]. Под -бом (в прямом и перен. знач.) - під небом. [Маленька кімната «під небом» (Коцюб.)]. Все мы под -бом ходим - усі ми під небом ходимо; усі ми ряст топчемо. За волоса, да под -са - за чуба (о женщ.: за коси), та надвір; за чуба, та й до дуба; (шутл.) за волосне правління, та в земський суд (Квітка);

2) -бо и -са (перен.: бог, боги) небо, небеса, бог (-га), боги (-гів). Слава -сам - слава богу (богові). О -бо! - о, небо! о, боже (з неба)! боже світе!;

3) (потолок) стеля;

4) (в берлоге) верх (-ху);

5) стар. (балдахин) - намет (-та).

* * *

1) не́бо

2) (в шахте, печи) верх, -у; ( потолок) сте́ля; ( свод) склепі́ння

1) (мн. небеса) небо (-ба; во мн. ч. употребл. редко, преимущ. в поэзии: им. небеса, р. небес и т. д.). [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). Те небо (невидиме) зветься небесами (Рудан.)]. Горнее -бо - вишнє небо. Мрачное -бо - см. Мрачный 1. Облачное -бо - хмарне (захмарене) небо. Отверстое -бо, церк. - відкрите небо. Открытое (вольное) -бо - голе небо, чисте небо. Под открытым -бом (При вольном -бе) - см. Открытый 2. Родное, чужое -бо - рідне, чуже небо. Чистое, ясное -бо - чисте, ясне небо. В -бе (В -сах), на небе (на -сах) - в небі, на небі (поэтич. ещё) на небесах. [Не перезорять в небі зорі (Філян.). В далекому небі виблискують зорі (Черняв.). А зірочок, зірочок блискотіло-горіло на небі! (М. Вовч.)]. На небо (на -са) - на небо. По небу (по -сам) - небом, по небі, (в поэзии ещё) небесами, по небесах. [Небом блакитним хмаринки легесенькі линуть (Грінч.). Хмара наступила і по небі розвинула свої чорні крила (Рудан.). Хмарки на південь небесами летять (Грінч.). У всіх кольорах веселки котяться по небесах (Франко)]. На краю -ба - край (покрай) неба, на крайнебі. Зерк[ц]ало -ба (-бес) (перен.) - зерцало неба. Лазурь -ба (-бес) - небесна блакить. Свод -ба (-бес) - небесне склепіння, небозвід (-воду), небосхил (-лу), (купол) небесна баня; срв. Небосвод 1. -бо и земля - небо і земля. Как -бо от земли (Как земля от -ба) - як небо від землі, як від землі до неба. Далеко до этого, как -бо от земли - далеко до цього, як від землі до неба (як до зір небесних). Возносить (превозносить, расхваливать), вознести (превознести, расхвалить) до -бес (до седьмого -ба) - підносити (вихваляти, славити), піднести (вихвалити) до неба (аж понад зорі), вихваляти над сонце й місяць. Жить между -бом и землёй (меж землёй -сами) - жити між небом і землею, жити в повітрі. Коптить -бо - коптити небо; см. ещё Коптить. С -ба пасть (упасть, свалиться) - з неба впасти (спасти). Попасть пальцем в -бо - попасти пальцем у небо. Призывать -бо в свидетели, клясться -бом - небом свідчитися, присягати(ся) (заприсягатися, клястися) небом. Быть, чувствовать себя на седьмом -бе от чего - бути, почувати себе щасливим аж до неба з чого. [Батько, щасливий аж до неба, переказує своєму Петрусеві вчительські компліменти (Крим.)]. Хватать звёзды с -ба - см. Звезда 1. -бо видно (видать) (о худой крыше) - небо світить (висвічує, видно). -бу жарко будет, стало и т. п. - аж небо зажевріє, зажевріло и т. п. -бо с овчинку показалось - аж небо за макове зернятко здалося. Против -ба на земле - просто неба на землі. Под -бо (перен.) - під небо. [Хо лізе по ступанці високо аж «під небо» (Коцюб.)]. Под -бом (в прямом и перен. знач.) - під небом. [Маленька кімната «під небом» (Коцюб.)]. Все мы под -бом ходим - усі ми під небом ходимо; усі ми ряст топчемо. За волоса, да под -са - за чуба (о женщ.: за коси), та надвір; за чуба, та й до дуба; (шутл.) за волосне правління, та в земський суд (Квітка);

2) -бо и -са (перен.: бог, боги) небо, небеса, бог (-га), боги (-гів). Слава -сам - слава богу (богові). О -бо! - о, небо! о, боже (з неба)! боже світе!;

3) (потолок) стеля;

4) (в берлоге) верх (-ху);

5) стар. (балдахин) - намет (-та).

* * *

1) анат. піднебі́ння

2) ( свод русской печи) диал. склепі́ння

1) (жарко) парко, парно. [Парко в хаті];

2) (шибко) шпарко.

* * *

I. пора, шпара, проник, продушинка, (мн.) продухи (-хів).

II. 1) час, година, пора, доба. Не такая -ра теперь настала - не такий час тепер настав, не така година (пора) тепер настала. В обеденную -ру - в обідню годину (добу), обідньої години, в обід; срв. Обед, Обеденный. [Ой у неділю, в обідню годину сам в неволеньку попався (Пісня)]. Подвечерняя -ра - підвечірок (-рка). [Це так: от вам півдня, тоді підвечірок, а тоді - вечір (Звин.)]. Предрассветная -ра - досвітня година. Послеобеденная -ра - пообідня, післяобідня година, пополудень (-дня). Глухая -ра - (поздняя) глупа доба;(мёртвый сезон) мертва доба. Ночная, вечерняя -ра - нічна, вечірня доба (діб), вечірній час, вечірня година. [Тепер нічна діб,- не дорого збиться з шляху (Київ.)]. Ночною, вечернею -рою - нічної, вечірньої доби. [Нічної доби з неволі утікали (Дума)]. Осенняя -ра - осіння доба. Зимняя -ра - зимня (зимова) доба. [Ну, а куди-ж нам тепер, зимової доби, подітися?(М. Лев.)]. Рабочая -ра - робітній (робочий) час, робітня (робоча) доба. [Вже настав гарячий робітній час (Н.-Лев.). А робочої доби, що людей нікого в селі немає… (М. Вовч.)]. В какую (в такую, в эту) -ру - в який (в такий, в цей) час, в яку (в таку, в цю) добу (діб, пору, годину). [А молодиця наша саме у цю діб постерегла злодія (Київ.)]. В раннюю, в позднюю -ру - в ранню, в пізню добу. [Один дощик об Миколі випав в ранню добу (Манж.)]. До поздней -ры - допізна, до пізнього часу, до пізньої години (доби). Він сидів допізна (Гр.)]. С давних пор - здавна, віддавна, з давнього часу, з давніх часів. До недавних пор -донедавна, до недавнього часу. На ту -ру - на той час, на ту пору. [І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Шевч.)]. По -ре глядя - як до часу, як коли. Быть в самой лучшей -ре - бути в цвіті (в розцвіті) віку свого. Девица на -ре - дівчина на відданні, на віддачі. [У мене-ж дочка на відданні (Г. Барв.)]. В одну -ру - в одних (в їдних) часах; см. Одновремённо. На первых -рах - попервах, на першій порі; срв. Сперва. [Тепер вони понижчали, а попервах жарко брались (Борз.)]. В кои -ры раз зайдёт - коли не коли (вряди-годи) раз зайде;

2) час, пора. [Усьому під небом свій час і всякому ділу своя пора: час родитись і час умирати, час насаджувати і час виривати насаджене (Еккл.)]. На всё своя -ра - на все свій час (своя пора). До -ры, до времени - до часу, до слушного часу; (покамест)поки що, доки що. [До часу дзбанок воду носить (Приказка). Одбуваючи до слушного часу сякий-такий одбуток… (Куліш). Нехай доки що так буде, як і досі було, а так якось побачимо (Кониськ.)]. Приходит, приближается, наступает, пришла, наступила -ра -приходить, надходить, настає час, пора, прийшов, настав час, прийшла, настала пора (що робити). [Час приходить умирати, нікому поради дати (Пісня)]. С которых, с каких пор -відколи (диал. звідколи, звідукіль), з якого часу. [Відколи пішов, та й нема (Рудч.) Не пам'ятає, коли саме змерз, відколи трясеться (Свидн.)]. С этой -ры, с этих пор - з цього часу, відтепер, (отныне) віднині. [Відтепер увесь час він обертав на лектуру (Франко)]. Существующий с этих пор, с тех пор - відтеперішній, відтодішній. С тех пор, с той -ры -з того часу, відтоді. [З того часу ставок чистий заріс осокою (Шевч.). Відтоді думка про вірну тиху дружину скрашала його безталання (Коцюб.)]. До которых, до каких пор - доки, докіль (реже доколи), (до какого места) докуди, подоки. [Доки буду мучить душу і серцем боліти? (Шевч.). І докіль так ще буде? (Гліб.). Визначив крейдою подоки обрізувати (Звин.)]. До сих пор - досі, досіль, дотепер, до ц[с]ього часу, по цей (сей) час. [Чужі люди полуднують, ми й досі не їли (Метл.). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'ян.)]. Вот до каких пор, вот до сих пор, вот по сию -ру (исключительно при обозначении пространственных отношений, глубины, высоты и т. п.) - о(т) поки, от посі, от поти, от подоки, от подоти. [Мені в ставку о поки (Зміїв.). І повелів: бурхатимеш от поти, оттут межа твоїм сердитим хвилям (Куліш). От подоти закачай рукава (Липовеч.). От посі (до этого места) мої слова, а дальше написано чиюсь видумку (Куліш). Ось поти моєї мови (Ор. Лев.)]. До тех пор -доти, дотіль, поти, потіль, допоти, допотіль. [Я доти не вельми на дівчат вважав і зроду нікого не кохав (М. Вовч.)]. Бывший, существовавший до сих пор, до тех пор -дотеперішній, дотодішній. С тех пор, с той -ры, как - (відтоді) відколи. [Минув уже четвертий рік, відколи Денис Сивашенко відділився від батька (Грінч.). Відколи він оженився, і в господарстві йому не ведеться (Коцюб.). Відколи почалася преса, відтоді повинно було з'явитися й чимало нових працьовників на полі публіцистики (Єфр.)]. До тех пор, пока… - доти - доки, поти - поки, доти - (аж) поки, дотіль - докіль, потіль - покіль; срв. Пока. [Доти ходив, доки не наклав головою (Номис). Доти лях мутив, доки не наївся(Номис). Поти пряла, поки й задрімала (Рудч.). Потіль не перестану, покіль не достану. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе (Рудч.)]. В -ру, не в -ру - см. Впору. Вы пришли в самую -ру - ви прийшли саме в час. Пора, нар. - час, пора. -ра обедать, спать - час, пора обідати, спати. -ра на боковую - час на боковеньку, час лягати. -ра итти, ехать, -ра домой - час (пора) іти, їхати, час (пора) додому. [Час додому, час, час і пора (Пісня). Час їхати (М. Вовч.). Але тобі спати час, дитино (Коцюб.). Та тобі ще, голубонько, не час умирати (Рудан.). Та годі сидіти, да пора летіти (Метл.). Ой годі-ж мені з кінними братами уганяти, час мені козацьким ногам пільгу дати (Дума)]. -ра б уже, давно б -ра - час-би (пора-б) уже, давно-б час, давно-б пора. [Доростає літ дитина, вже пора-б женити (Рудан.)]. Вам давно -ра было это сделать - вам давно слід було це зробити. Перейти -ре, безл. - перепоритися. Уже и -ра перешла - вже й перепорилось. [Чи не пора нам додому? - Уже й перепорилось (Борз.)]. - См. Порою.

* * *