не+ходить

чем)

1) перех(в)оріти (б. вр. -рію), перех(в)орувати, переслабувати (на що), перележати (на що и з чим). [Уся наша родина перехорувала на тиф. Тепер пошесть така ходить, і я перележала з животом];

2) (перенести болезнь) вих(в)оріти, виболіти, віднедугувати. [Лице таке біле, худе, виболів видно (Тесл.)];

3) (перестать болеть) переболіти. [Болить та й переболить].

* * *

1) ( перенести болезнь) перехворі́ти; перехорува́ти, переслабува́ти

2) (перенести страдания) переболі́ти

перевалиться

1) перекидатися, бути перекиданим;

2) перевалюватися, перевалитися, перевертатися, перевернутися, (о мног.) поперевалюватися, поперевертатися через що. [Через баркан перевалилося в садок щось дуже велике й довге (Неч.-Лев.)];

3) (из стороны в сторону) перехилятися, перехилитися, вихитуватися. -ваться с ноги на ногу, на ходу - перехилятися, перехняблюватися з боку на бік, на ході, коливати з ноги на ногу. Ходить -ваясь - ходити перехиляючись, перехняблюючись, вихитуючись (з боку на бік), ходити перехильцем, перехлябисто, переваги-ваги, перевальцем.

* * *

несов.; сов. - перевал`иться

1) перева́люватися, перевали́тися и поперева́люватися; ( переворачиваться) переверта́тися, переверну́тися и попереверта́тися

2) (через что-л.) перева́люватися, перевали́тися; ( перегнуться) перегина́тися, перегну́тися, перехиля́тися, перехили́тися и поперехиля́тися

3) страд. (несов.) перева́люватися; перекида́тися

см. Переваливание. Ходить в -ку - см. Переваливаясь (Переваливаться). Ходящий в -ку (шутл.) - качконогий.

* * *

1) ( перегрузка) перева́лка; перева́лювання

2) ( место перегрузки) перева́лка

3) ( походка) перева́лювання, перева́листа хода́

перескік (-скоку). [Пішли грати на перескоки]. Ходить в -ку - ходити перескоком.

* * *

перейти

1) переходити, переходжати, перейти що и через що. [Довелось переходити йому через засіяні поля. Той блукає за морями, світ перехожає (Шевч.). Перейшов ліс і вийшов до річки. Перейшов по кладці (по каміннях) на той бік річки. Військо перейшло кордон. Він перейшов до нас жити. Кухоль переходив з рук до рук. І рабство їх на діти переходить (Грінч.). Ця хороба не заразна, на инших не переходить. Перейшов з медичного відділу на правничий. Перейти на четвертий курс. Перейшов (переступив) у п'яту класу. З благочестя на унію перейшов]. -ть (через улицу, площадь) - переходити, перейти вулицю, площу, через вулицю, через площу. -дить, -ти на новую квартиру - переходити, перейти, перебиратися, перебратися у (на) нову квартиру, (у нове помешкання). -дить, -ти дорогу кому - переходити, перейти кого, переходити, перейти дорогу кому. Войска -шли в наступление - військо перейшло до наступу, військо почало наступати. -ти в католичество, в ислам - перейти на(в) католицтво, на(в) іслям;

2) -дить к кому (передаваться) - переходити, перейти, перекидатися, перекинутися, (приставать) приставати, пристати, (о мног.) попереходити, поперекидатися, поприставати до кого. [Перейшов до ворога];

3) (доставаться) переходити, перейти від кого до кого, припадати, припасти, спадати, спасти, діставатися, дістатися від кого кому. -дить по наследству - переходити спадщиною;

4) -дить от чего, к чему - переходити, перейти від чого до чого. -дить от одной темы к другой - переходити від одної теми до иншої. -дёмте к следующему пункту устава - перейдімо до наступного (дальшого) пункту в статуті;

5) (изменяться) переходити, перейти в що, зіходити, зійти, переводитися, перевестися на що, (прев(об)ращаться) обертатися, обернутися в що, на що, чим. Срв. Изменяться, Превращаться, Обращаться. [Одна хороба переходить в иншу. Сварка перейшла (перевелася) на бійку]. Чёрнозем за этим лесом -дит в суглинок - чорнозем за цим лісом переходить (сходить) на суглинок. Известняк -дит (обращается) в мел - вапняк обертається у крейду;

6) (миновать, проходить) переходити, перейти, минати, минути, минутися. [Перейшло місяців два (М. Вовч.)];

7) -дить (исходить повсюду) виходити, обійти, обходити що. [Виходив усі вулиці, а його будинку не знайшов]. Пока сам не -хожу все улицы, Киева не узнаю - поки сам усі вулиці не виходжу, Київа не взнаю. По всем дворам -дил - усі двори виходив (обійшов);

8) -живать (ходить лишку) - переходжувати, переходити. Перехоженный - переходжений. Хожено и -но - ходжено й переходжено. -тся, безл. - переходиться. [Якось переходиться і в латаній свитині].

* * *

I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.

II. и Подо предл.

1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;

2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.

* * *

1) с вин. п. під (кого-що)

2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)

подобрать

1) (подымать) підбирати, підібрати, підіймати, підняти що, (собирая с полу, с земли) збирати, зібрати, (по одному) визбирувати, (во множ.) попідбирати, позбирати, визбирати, (сплошь) повизбирувати що. [В того доля ходить полем, колоски збирає (Шевч.). Дивись, як ловко курятко пшінце визбирує (Хорол.). Визбирай (повизбируй) скло, щоб хто ногу не заскабив]. Прольёшь, не -рёшь - розіллєш, не збереш. -брать платье, юбку - підібрати сукню, спідницю, (подоткнуть) підсмикати, підтикати, підкуцати, під[за]касати спідницю. Срв. Подбираться 2. -бирать полы - підгинати поли. [А я поли підгинаю сідати на лаві (Гол.)]. -брать волосы, косу - підібрати, забрати волосся, косу. [Вона одною рукою миттю зірвала з голови хустку, другою підібрала довгу і чорну, як гайворон, косу (Стор.). Заберу собі волосся так, як жовнір, та й буде мені ліпше йти (Стеф.)]. Сидеть, -бравши ноги под себя - сидіти, під себе ноги підібгавши (підгорнувши, підкорчивши). -рать парус - звивати, звинути вітрило;

2) (брать чужое) забирати, забрати, підчеплювати, підчепити. Не оставляй тут ничего, как раз -берут - не кидай тут нічого, а то миттю підчеплять;

3) (о животном: съесть) поїсти, виїсти, визбирати. Лошадь -брала овёс до зерна - кінь овес до зернятка (до зернинки) поїв (виїв, визбирав);

4) добирати, ді[о]брати (доберу, -реш…), прибирати, прибрати, (во множ.), подобирати, поприбирати кого, що до чого. -рать лошадей под стать, под масть, под цвет - добирати, добрати коней до пари, до масти, до кольору. -рать по образчику - добирати на зразок. -бирать подкладку под цвет материи - підбивку до кольору добирати. -бирать цвета - добирати (прибирати) кольори. -бирать пару кому - добирати (добрати), прибирати (прибрати) пару кому (до кого) и до пари кому, допаровувати (допарувати), підпаровувати, (підпарувати) кого до кого. -рать что-л. лицом к лицу, лучшее к лучшему - личкувати що. -брать карты, чтобы обыграть кого наверняка - підкладати (попідкладати) карти, щоб когось напевне обіграти. -брать ключ к чему - добирати (добрати), прибирати (прибрати) ключа до чого. [Добрав ключа до батьківської скрині (Грінч.). Добираю ключа до комори, бо той загубився (Крим.). І кожен прибере ключа до її пісень (Куліш)]. И слова (выражения, названия) подходящего не -беру - і слова (виразу) підхідного (підхожого), назви підхідної (підхожої) не приберу (не доберу).

* * *

несов.; сов. - подобр`ать

поденно[е]. Ходить работать -но - ходити на роботу поденно; ходити поденно; ходити на деньки.

* * *