не+па+зубах

n (pl tophi)

мед

1) подагричні відкладення в суглобах

2) відкладення виннокам'яної кислоти на зубах; камінь на зубах

* * *

n; (pl tophi); мед.

1) подагричні відкладення в суглобах

2) відкладення віннокаменной кислоти на зубах

1) (dens) зуб (-ба), (шутл.) рубак, їдак (-ка), макоїд (-да); мн. (у челов., животн.) зубы (dentes) - зуби (-бів). [Добрі зуби і камінь перегризуть (Номис)]. Передний зуб - передній зуб. Коренной зуб - кутній зуб, кутняк (-ка), (у жив.) жвач (-ча). Коренной задний зуб, зуб мудрости - череній зуб, череняк, зуб мудрости. Молочный зуб - молочний зуб, телячий зуб, мн. телячки (-ків). Глазной зуб - очний зуб. Волчий зуб - вовчий зуб. Зуб резец - сміюнець (- нця), (у жив.) різак (-ка), сікач (-ча). Зуб клык - ікло и кло, кливак, мн. ікла, кла (р. клів), кливаки (-ків). Вставной зуб - вставний зуб. Искусственный зуб - штучний зуб, роблений зуб. Мелкие -бы - дрібні зуби. -бы выпали - зуби повипадали, випали, посходили. Рвать -бы - рвати зуби, тягти, тягнути зуби, брати зуби. -бы прорезываются - зуби ріжуться. -бы шатаются - зуби хитаються. -бы болят у кого - зуби болять кого. У меня болят -бы - мене болять зуби. Лишить -бов кого (обеззубить) - збеззубити кого, (перен.) підрізати кому зуби. Лишиться -бов - позбутися зубів, збеззубіти. Проесть, съесть -бы на чём - з'їсти зуби на чому. Положить -бы на полку (голодать) - покласти зуби на полицю. Ударить по -бам - дати в зуби кому, загилити по зубах кому. Посчитать кому -бы - повибивати, порахувати зуби кому. Оскаливать, -лить -бы - вищиряти, вищирити зуби, вишкіряти (и шкірити), вишкірити зуби, (диал.) зашкірюватися до кого (Стеф.), (огрызаться) відз(в)ірятися. [Лежить собака, та й відзіряється (Полт.)]. -бы скалить (насмехаться) - скалозубити, смішкуватися з кого, брати на глум кого, глузувати з кого; см. Насмехаться. Полно -бы скалить - годі тих смішків, годі зуби яснити, досить глузувати. Что -бы скалишь (кажешь)? - по чім зуби продаєш? Ему на зуб не попадайся - йому на зуб не давайсь! Точить, острить скалить -бы на кого - гострити зуби на кого. Острить -бы на что - ласитися на що. -бы чесать (болтать вздор) - теревені правити; см. Вздор. Говорить сквозь -бы - цідити (сов. процідити) крізь зуби. [Стрепенувся і крізь зуби процідив (Кониськ.)]. Щёлкать, щёлкнуть -бами - клацати, клацнути зубами. [Вовк як клацне зубами (Рудч.). Зубами клацав, мов-би пес (Котл.)]. Скрежетать -ми - зубами скрегота[і ]ти, скрипіти, скрипотіти. Стучать -бами (от дрожи) - зубами цокотіти, зубами дзвонити. [Дрижить, як мокрий хірт, зубами, знай, цокоче (Греб.)]. Зуб на зуб не попадает у кого - зуб(а) з зубом не зведе хто, зуби цокочуть у кого, зубами цокоче хто. [А змерзла-ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься (Квітка)]. Око за око, зуб за зуб - око за око, зуб за зуб. Сжать -бы - зціпити зуби. [А вона тільки зуби зціпила (М. В.)]. Разжать -бы - розняти, розціпити зуби. Хватить -ми - гризнути кого. [А як гризне його собака (Звин.)]. Крошить -ми - трощити що. Заговаривать -бы кому - замовляти зуби кому. [Зубів ви не замовляйте (Мирн.)]. В -бах навязнуть у кого (надоесть) - в зубах нав'язнути кому. В -бах завязнуть - в зуби зав'язнути, у зубах застря(г)нути. [Взяла та в зуби і зав'язла (лушпина) (Звин.)]. С густыми -ми - густозубий. С редкими -ми - рідкозубий. С гнилыми -ми - гнилозубий. С волчьим -бом - вовкозубий. Без одного или неск. -бов - несповназубий, щербатий. [Мене в москалі не візьмуть, бо я несповназубий (Звин.). Щербатий рот]. Вооружённый до -бов - озброєний (геть, аж) до зубів;

2) (часть снаряда) зуб, зубок (-бка); мн. зубья - зуб'я (-б'я, ср. р.), зубки; см. Зубец 1;

3) (злоба) храп (-пу). Иметь на (против) кого зуб - мати храп на кого.

* * *

1) зуб

2) техн. зуб

ковыривать, ковырнуть

1) копирсати, копирснути, колупати, колупнути и уколупати, шпортати, шпортнути, довбати, длубати, долубати, шкалубати, копиряти, човпати, корпати що чим или у чому, шпортатися, довбатися и довбтися, длубатися, долубатися, порпатися у чому. [Зігнувшись візник копирсав щось у колесі пальцем (Коцюб.). Копирснув залізною лопатою раз та вдруге (Грінч.). Сидить баба на порозі, землю колупає (Рудан.). Голкою потроху шпортаю (Дніпропетр.). Почав долубать; продолубав таку вже дірочку що й кулак улізе (Грінч.). Нагнув голову і почав довбатись у землі (Васильч.)]. - рять в носу, в зубах - колупати, довбати (длубати, довбатися, довбтися корпати) в носі (вульг. кози гнати), у зубах, (продлубувати зуби). [Чого ти в носі длубаєш? (Сл. Гр.). Городовий, ось, у сінях довбеться в носі (Тесл.). Сидить та зубки продлубує (Звиног.)];

2) (лапти) плести (личаки);

3) (делать мешкотно) копирсати що, копітко поратися коло (біля) чого, з чим, у чому, длубати(ся) коло чого, шпортатися коло чого, з чим, човптися з чим, (ирон.) мучити що; срвн. Возиться 3. [Коло чого він там длубається? (Сл. Гр.). Вже третю днину мучить вона оту сорочку (Звин.)]. -ряй, что ли! - роби швидше!

* * *

несов.; сов. - ковырн`уть

I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;

2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;

3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).

II. На -

1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;

2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!

* * *

1) с вин. п. на (кого-що)

2) с предложн. п. на (кому-чому)

1. n

1) хрускіт

2) розм. важкий (сильний) удар

3) військ., розм. важкий фугасний снаряд

4) звук від розриву важкого снаряда

2. adj

хрусткий; розсипчастий

3. v

1) хрустіти, хрумтіти

2) розм. сильно ударити

3) військ., розм. стріляти, обстрілювати (важкими снарядами)

* * *

1) хруст, хрускіт

2) важкий удар

3) вiйcьк.; жapг. важкий фугасний снаряд; звук від розриву важкого снаряда

1) хрумтіти

2) сильно ударяти

3) вiйcьк.; жapг. обстрілювати важкими снарядами

1. n

хрускіт; скрип; тріск

2. v

1) гризти з хрускотом

2) хрустіти, рипіти (під ногами); хрумкати

* * *

1) хруст, хрускіт; скрип, тріск

2) вирішальний момент; перелом; кризова ситуація

3) eк. ( the crunch) обмеження кредиту

1) гризти з хрумкотом; хрумтіти ( на зубах)

2) роздавлювати, роздушувати

3) скрипіти, хрустіти (під ногами, колесами)

1. n

1) емаль; полива, глазур

2) виріб з емалі

3) емалева фарба

4) натирання для шкіри

5) лак для нігтів

2. v

1) покривати емаллю, емалювати

2) глазурувати, поливати

3) малювати емалевими фарбами

4) поет. прикрашати; цяткувати

5) лакувати (шкіру)

* * *

1) емаль, фініфть

2) глазур, полива

3) виріб з емалі, фініфті

4) емаль ( на зубах)

5) емалева фарба

6) емалювання

7) притирання для шкіри; лак для нігтів

1) покривати емаллю; емалювати

2) покривати глазур'ю, глазурувати

3) писати емалевими фарбами

4) пoeт. прикрашати

5) лакувати ( шкіру)

1. n

1) чаша (шалька) терезів

2) платформа вагівниці

3) рідк. терези

4) pl ваги, терези (тж a pair of scales)

5) pl (the Scales) поет. Терези (сузір я і знак зодіаку)

6) масштаб (карти тощо), мірило

7) розмір; розмах; охоплення

8) шкала, градуювання (приладу)

9) градація, такса

10) муз. гама

11) гама (барв)

12) рівень, ступінь (розвитку); становище; місце

13) драбина, щаблі драбини

14) масштабна лінійка

15) мат. система числення (тж scale of notation)

16) збірн. луска (у риби)

17) лушпиння, плівка, лусочка

18) накип; осад, осадок

19) тех. окалина

20) камінь на зубах

21) тонка металева платівка

22) pl щічки, накладки (на держаку складаного ножа)

23) хім. неочищений парафін

24) ент. попелиця, червець, щитівка

25) pl перен. поволока

2. v

1) важити, мати вагу

2) зважувати (ся)

3) очищати, чистити

4) лущити (горох тощо)

5) зскрібати, зчищати

6) знімати окалину

7) прочищати гармату (пострілом)

8) облуплюватися, злущуватися

9) утворювати накип (окалину, осадок)

10) покривати шаром (чогось)

11) розм. розкидати, поширювати

12) підніматися, вилазити, видиратися, залізати

13) зображувати у певному масштабі

14) визначати (обчислювати) за масштабом

15) зводити до одного масштабу (до спільних масштабів)

16) мати спільний масштаб; бути порівнянним (сумірним)

17) градуювати; робити поділки

* * *

1) чаш(к)а ваг; платформа ваг

2) pl ваги ( a pair of scales)

3) пoeт. ( the Scales) Ваги ( сузір'я е знак зодіаку)

1) важити, мати вагу

2) зважувати; зважуватися

1) лусочка; луска

2) лушпайка, плівка

3) накип; осад; тex. окалина

4) зубний камінь

5) тонка металева пластинка

6) pl щічки, накладки ( на рукоятці складаного ножа)

7) погон ( з металу)

8) xiм. неочищений парафін

9) eнт. червець, щитівка, попелиця

1) очищати, чистити; знімати ( луску); лущити ( горох)

2) зскрібати, зчищати (накип, наріст, зубний камінь); знімати окалину; прочищати гармату ( пострілом)

3) обколупуватися, лущитися ( scale off)

4) покривати накипом; утворювати осад; утворювати окалину

5) дiaл. розкидати, поширювати, розповсюджувати

1) масштаб (карти, креслення)

2) розмір, охват; розмах

3) шкала, градуювання ( вимірювального інструмента); градація; такса

4) мyз. гама; гама кольорів

5) рівень, ступінь ( розвитку); положення, місце; icт. сходи

6) масштабна лінійка

7) мaт. система числення ( scale of notation)

1) зображувати в масштабі; обчислити за масштабом; зводити до одного масштабу

2) мати спільний масштаб

3) градуювати, наносити поділки

4) обчислювати розмах, охоплення ( чим-небудь); регулювати обсяг ( чого-небудь)

5) підніматися ( по драбині); перелазити (через огорожу, стіну)

1. n

1) густа маса

2) густа липуча грязь

3) густа кашоподібна їжа

4) шк., розм. ситна їжа

5) нудна (важка) думка (ідея)

2. v

1) наповнювати вщерть

2) шк., розм. їсти жадібно, уминати

3) застрявати в грязі

4) з труднощами пробиратися по грязі

5) розм. виконувати нудну (одноманітну) роботу

* * *

1) густа рідка маса; густа липка грязь; густа кашкоподібна їжа

2) cл.; жapг. важка, ситна їжа

3) нудна, нав'язла в зубах думка, ідея

1) наповнювати до відказу; cл.; жapг. жадібно їсти, поїдати

2) застрявати в грязі; з трудом пробиратися по грязюці

3) виконувати нудну, одноманітну роботу

1. n амер.

небезпечний хуліган, головоріз, бандит

2. adj

1) твердий, жорсткий; щільний; цупкий

2) міцний

3) в'язкий, тягучий

4) стійкий, витривалий, затятий, наполегливий

5) грубий, крутий

6) незговірливий, непоступливий

7) запеклий, шалений, гарячий

8) розм. важкий, тяжкий; суворий

9) неймовірний, неправдоподібний

10) амер., розм. злочинний, хуліганський, бандитський

11) геол. міцний (про породу)

* * *

1) жорсткий; щільний, пружний

2) міцний, твердий

3) в'язкий; тягучий

4) міцний, міцної статури

5) грубий, крутий

6) упертий, наполегливий, незговірливий

7) сильний, лютий

8) важкий; суворий

9) неймовірний, неправдоподібний

10) aмep. гангстерський

11) горн. міцний ( про породу)

12) cл. чудовий, класний

••

жорстко, грубо; to talk tough розмовляти жорстко; dont talk so tough збав тон

винести, витримати ( tough out)

n; сл.

1) міцний горішок; важка штука

2) бандит, хуліган

1) хруст, хрускіт

2) важкий удар

3) вiйcьк.; жapг. важкий фугасний снаряд; звук від розриву важкого снаряда

1) хрумтіти

2) сильно ударяти

3) вiйcьк.; жapг. обстрілювати важкими снарядами

1) хруст, хрускіт; скрип, тріск

2) вирішальний момент; перелом; кризова ситуація

3) eк. ( the crunch) обмеження кредиту

1) гризти з хрумкотом; хрумтіти ( на зубах)

2) роздавлювати, роздушувати

3) скрипіти, хрустіти (під ногами, колесами)

1) емаль, фініфть

2) глазур, полива

3) виріб з емалі, фініфті

4) емаль ( на зубах)

5) емалева фарба

6) емалювання

7) притирання для шкіри; лак для нігтів

1) покривати емаллю; емалювати

2) покривати глазур'ю, глазурувати

3) писати емалевими фарбами

4) пoeт. прикрашати

5) лакувати ( шкіру)

1) густа рідка маса; густа липка грязь; густа кашкоподібна їжа

2) cл.; жapг. важка, ситна їжа

3) нудна, нав'язла в зубах думка, ідея

1) наповнювати до відказу; cл.; жapг. жадібно їсти, поїдати

2) застрявати в грязі; з трудом пробиратися по грязюці

3) виконувати нудну, одноманітну роботу

n; (pl tophi); мед.

1) подагричні відкладення в суглобах

2) відкладення віннокаменной кислоти на зубах

1) жорсткий; щільний, пружний

2) міцний, твердий

3) в'язкий; тягучий

4) міцний, міцної статури

5) грубий, крутий

6) упертий, наполегливий, незговірливий

7) сильний, лютий

8) важкий; суворий

9) неймовірний, неправдоподібний

10) aмep. гангстерський

11) горн. міцний ( про породу)

12) cл. чудовий, класний

••

жорстко, грубо; to talk tough розмовляти жорстко; dont talk so tough збав тон

винести, витримати ( tough out)

n; сл.

1) міцний горішок; важка штука

2) бандит, хуліган

см. Выпадывать.

* * *

несов.; сов. - в`ыпасть

1) випада́ти, ви́пасти; (о жребии, судьбе) припада́ти, припа́сти; (несов.: о волосах, зубах) па́дати

2) (о реке, ручье - брать начало) диал. витіка́ти, ви́текти, виплива́ти, ви́плисти, ви́пливти, ви́плинути

гнити, гнисти, зогнивати, пріти, тліти; (о зубах и дереве) порохнавіти, струпішати; (о дереве) трухнути, трухлявіти.

* * *