не+моя+печаль

клопіт (-поту), (реже ж. р.) клопота (-ти), (ум.) клопоточка; (старание) дбання, клопотання, (попечение) пі[е]клування про кого, про що, за кого, за що, (беспокойство) турбота, турбування, (диал.) турба (Шевч.), (печалование) побивання, журба про (за) кого, про (за) що и за ким, за чим. [День і ніч клопочуся про своє тіло, а про душу клопіт хіба раз на тиждень буває, як у неділю до церкви підеш (Грінч.). Троє дітей покинула, а четверте в сповиточку та на мою клопоточку (Чуб.). Дбання про добробут дітей (Наш). Сім'я велика, клопотання багато: за всіх думати треба. Зсушило мене турбування про діти. Душа моя втомилась побиванням (Куліш). Ой, є в мене, мати, три журби у хаті: одна журба - дитина малая (Пісня)]. Причинять, причинить -ты кому - клопотати, заклопотати кого (чиюсь голову). Он причиняет мне много -бот - він завдає мені багато клопоту; мені дуже клопітно з ним. Иметь много -бот - мати клопоту (турбот) багато. Взять на себя -ту о чём - взяти (перейняти) на себе клопіт про що. Поручаю вам -ты по воспитанию моего сына - доручаю вам піклуватися про виховання мого сина. Не имеющий -бот - безклопітний; безтурботний. [То чоловік безклопітний; йому нема про кого дбати]. Отсутствие -бот - безклопіття. - [Несподівана розкіш, безклопіття і спокій заколихали її, як малу дитину (Н.-Лев.)]. Не знать -бот - не мати клопоту, і гадки не мати. [Як була я молодою - і гадки не мала: по садочку походжала, квітчалась, пишалась (Шевч.)]. Окружать, окружить -тами кого - піклуватися, попіклуватися, дбати, подбати про кого, за кого; повивати, повити піклуванням кого (Грінч.). Окружённый -тами - повитий піклуванням. Оставленный без -бот - занедбаний, необмислений, неприкоханий, непорятований. [Став тихий та плохий, як сирітська дитина непорятована (М. Вовч.)]. Это уж моя -та - це вже мій клопіт, в тім уже моя голова (Франко). Не твоя -та - не твій клопіт, не твоя голова в тім (Франко).

* * *

1) (беспокойство о чём-л.) турбо́та; (попечение о ком-л.) клопота́ння; ( хлопоты) кло́піт, -поту, кло́поти, -тів; (печаль, кручина) журба

2) (внимание к потребностям, нуждам кого-л.) піклува́ння, дба́ння и дбання́

журба, туга, журбота, гризота, сухота; срвн. Грусть, Печаль. [Журба мене сушить, журба мене в'ялить (Пісня). Коло ліжка сидить моя мати з журботою своєю (М. Вовч.). Кому свято, а мені тільки сухота (Васильч.)]. Разогнать -ну чью - розважити кого, чию тугу, (разговором) розговорити кого.

* * *

облегчить кого что

1) полегч[кш]увати и полегч[кш]ати, полегч[кш]ити, облегч[кш]увати, облегч[кш]ати, облегч[кш]ити, у[з]легчувати, у[з]легчати, у[з]легчити кого, що, кому що, відволожувати, відволожити; (льготить) пільгувати, попільжити; (утешать) розважати, розважити; (убавлять вес) полегчувати, полегчати, полегчити від ваги. Облегчать, -чить сердце, совесть - давати (дати) полегкість серцеві, сумлінню, розважати, розважити серце (сум). Время -чает печаль - час полегчує сум. -чить подати - полегчити податки. -чить вступл. в партию - полегчити вступ до партії. Болезнь моя несколько -чилась - мені трохи полегчало, попустило;

2) (о животных: холостить) легчити, злегчити. См. Валошить. Облегчённый - полегчений, об[з]легчений, розважений. Облегчаемый - по[об]легчуваний.

* * *

несов.; сов. - облегч`ить

1) поле́гшувати, поле́гшити и полегши́ти, обле́гшувати, обле́гшити

2) техн. поле́гшувати, поле́гшити, обле́гшувати, обле́гшити

1) (совместный) спільний, гуртовий, сукупний, (редко) єдиний. [Спільне володіння землею. Спільна кімната. Спільна мова. Гуртова праця. Моя земля сукупна з сестриною. Ідеал єдиного щастя (Єфр.)]. Общее собрание - спільне зібрання. Общими силами - спільно, гуртом. Общий стол (table d'hôt'e) - спільний обід (вечеря, сніданок). Общая собственность - спільна (гуртова, сукупна) власність;

2) загальний, поспільний. -щее благо - загальне добро. -щий план работы - загальний план роботи. -щее предисловие - загальна передмова. -щее образование - загальна освіта. Общая печаль - поспільне горювання (Куліш). В общем - у цілому, взагалі, загалом, на загал. В общей сложности - загалом беручи. В общих чертах - загально. Общее место, выражение (в речи) - загальник. Общая сумма - загальна (ціла) сума, загал (р. загалу). Общий залог - загальний стан.

* * *

1) зага́льний

2) (принадлежащий всем или нескольким; находящийся в совместном пользовании) спі́льний; (коллективный, совместный) гуртови́й