Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

не+можна

  • 1 można

    Słownik polsko-ukraiński > można

  • 2 чи

    можна зупинитися у вас на одну ніч на ночівлю? СБ; чарем вар я можу СГ; чох чареси йох у нього можливостей небагато Б; чаре олур исе якщо можна СЛ; чаре олур му?
    V
    можна? СГ; чаре тап- розібратися, знайти причину Б, Г; тапты чаресин знайшов засіб ВН; табайымыз чаремизни знайдемо вихід ВН; чаре табалмай не може знайти виходу П; чаресин тапмайым не можу знайти виходу з цього СЛ; нас тапаймыз онун чаресин, шо ӧле ший этмесин? до чого б нам удатися, аби він такого не робив Б; тапмам чаресин айтма не можу знайти нагоди сказати, не знаю, як сказати У; эр бир шийин да чаресин табай він може розібратися в будь-якій справі і знайти вихід П; чаре этбути корисним Г; сенин т'ибик эшеге сӧз не чаре этэр? що допоможуть слова такому ослові, як ти? Г.
    V
    спол. енкл.; пор. т'и, див. йа чи.

    Урумско-украинский словарь > чи

  • 3 you can fool some of the people all the time, all the people some of the time, but you can't fool all the people all the time

    можна обдурювати деяких людей весь час, усіх людей деякий час, але не можна обдурювати всіх весь час

    English-Ukrainian dictionary of proverbs > you can fool some of the people all the time, all the people some of the time, but you can't fool all the people all the time

  • 4 возможно

    можна, можлива річ, можливо, спроможно. Возможно, что (вероятно) - мабуть чи не. [Мабуть чи не бачив я тебе (Крим.)]. Насколько возможно - яко [як] мога, як спромога. Чем -жно - чим мога. Насколько возможно шире, больше - як-найширше, як- найбільше. Возможно-ли? - чи може бути? Ну, возможно-ли, чтобы… - де то вже таки. [Де то вже таки Господь так сказати може?! (Руд.)]. См. Невозможно.
    * * *
    1) нареч. можли́во, як мо́жна, якомо́га, по можли́вості, по змо́зі
    2) в знач. сказ. можли́во; ( можно) мо́жна
    3) в знач. вводн. сл. можли́во, мо́же; ( вероятно) мабу́ть и ма́буть

    Русско-украинский словарь > возможно

  • 5 it's amazing how much good you can do if you don't care who gets the credit

    можна зробити напрочуд багато добра, якщо не турбуватися про те, кому дістанеться слава

    English-Ukrainian dictionary of proverbs > it's amazing how much good you can do if you don't care who gets the credit

  • 6 we may give advice, but we cannot give conduct

    можна надати пораду, але не поведінку

    English-Ukrainian dictionary of proverbs > we may give advice, but we cannot give conduct

  • 7 można

     можна

    Praktyczny słownik polsko-ukraiński > można

  • 8 чаравар

    можна СГС; див. вар, чаре.

    Урумско-украинский словарь > чаравар

  • 9 нельзя

    I. До -зя см. Донельзя.
    II. 1) глаг. нрч. - а) (невозможно) не можна, не сила, не вільно, ніяк, (зап.) годі, (диал.) нільга. [Скільки я осів поламав, то й полічити не можна (Н.-Лев.). Не сила забути (Грінч.). За людським гудінням, однаково їх не сила було-б чути (Крим.). Люблю, люблю дівчиноньку, та не вільно взяти (Пісня). Потішити-б її, попестити, та ніяк увійти (Коцюб.). Для їх усе дарма і годі їх спинити (Вороний). Є речі, що годі їх обминути мовчки (Павлик). Одно я серце маю, - нільга ним ділитися (Макар.). Ні так, ні сяк нільга обернутися (Куліш)]. -зя ли вам замолвить за меня словцо? - чи не можна-б вам (чи не могли-б ви) закинути за мене слівце? -зя упросить кого - не можа упросити кого, (диал.) немає впросу в кого. [У неї немає впросу (Федьк.)]. Здесь одному -зя управиться - тут самому не можна (не сила) впоратися, тут сам один не впораєшся. Как -зя лучше, хуже, более - як-найкраще, як- найгірше, як-найбільше, як(о)-мога краще, гірше, більше. [Цензурна практика довела це як- найкраще (Гр. Думка)]. Никак, никоим образом -зя - ніяк (отнюдь не: аж ніяк) не можна, ніякою силою не можна, (ні) жадною мірою не можна, ані способу. [Просили мене до себе, так мені ніяк не можна, поспішаюся дуже (М. Вовч.). Дозволити цього аж ніяк не можна (Київ). Ні жадною мірою не можна, - баба дуже завзята (Квітка). Ані способу разом поскладати (Рудан.)]. Против этого -зя ничего сказать - проти цього не можна (годі) щось сказати. Сказать -зя - не можна сказати, сказати не можна, не сказати. [Не сказати, щоб він цурався жіночого товариства (Грінч.)]. Этого -зя сделать - цього не можна (не сила) зробити. Этой беды -зя исправить - цього лиха не направити (не можна, не сила или годі направити); б) (запрещено) не вільно, не можна, заборонено. [Увійти в містечко не вільно було козакові, як не покаже білета від сотника (Куліш). По пасіці бігати не вільно, - дідусь не велять (Грінч.)]. Здесь -зя курить, плевать, ходить - тут палити (курити) плювати, ходити не вільно (не можна). [«Не кури!» - «А хіба не вільно?» (Грінч.)]. Мало ли что можно бы, да -зя - чого-б не схотілось, тав не можна. Чего -зя, того не можно - чого не вільно, того й не можна. Чего -зя, того и хочется - чого не вільно (що заборонено), того й кортить;
    2) (в качестве междом.: не сметь! дудки!) зась! засі!, (диал.) заськи! (а)дзуськи! [Очима їж, а руками зась! (Номис). Що панові можна, то дякові зась (Номис). Горілка не дівка, а козакові зась (Млр. лит. сб.). Заськи до моєї запаски (Харк.)].
    * * *
    предик.
    1) не мо́жна, ні́як, нема́є (нема́) як; го́ді; диал. неві́льно

    как \нельзя зя́ бо́лее пра́вильный — якнайправильні́ший, щонайправильні́ший; якнайвірні́ший, щонайвірні́ший

    \нельзя зя́ ли... — чи не мо́жна

    \нельзя зя́ не... — не мо́жна не

    \нельзя зя́ сказа́ть, что́бы... — не мо́жна сказа́ти, щоб

    2) ( запрещено) не мо́жна

    Русско-украинский словарь > нельзя

  • 10 чаре

    1. можливість можна, спроможність, здоров'я.
    2. ліки; хайда чаре атылмаға? куди можна кинутися? ВН; чаре ми алай? чи можна так? СБ; чаре бар можна СБ; ааң чареси бар він може СБ; чарениз бар т'етип хыдырма ға ви можете піти шукати СМ; нас чаре бар алай? як так можна? У; не бар чаре саңа кӱч т'есе т'ечинме якщо, можливо, тобі доведеться тяжко в житті Б; онун чареси бар эди чӱрӱтмейе його можна було погно їти П; чаре боса якщо можна СБ; чаре булсун бу дэрдэ нехай він знайде спосіб позбутися цього болю СГ; чаре вар Г, СЛ, СГ, СК можна; чаре вар сӧлемеэ можна сказати Г; чаре вар т'есмеэ можна різатиМ; чаре им, чаре йох ум? можна чи не можна? П; сенин чарен йох ум? ти не нездужаєш? Б; чаре йох маа да шанма не можна вірити навіть мені Г; чаре йох ну сизге йатмаға бир т'ечелик хонах?

    Урумско-украинский словарь > чаре

  • 11 можно

    нрч. можна (ср. ст. можніше), (дозволено) вільно. [Чого-ж це так, що йому можна, а мені - ні? Вільно кожному (Грінч.). Теперенька дитина підбільшала, то мені можніше буде на роботу йти (Вовчанщ.). Дома мені все вільно (М. Вовч.)]. -но ли? - чи можна? чи вільно? Если -но, -но будет - як (якщо, коли) можна, можна буде. Как -но больше, быстрее, шире и т. п. - як-найбільше, як-найшвидше, як-найширше и т. п., як(о)-мога більше, швидше, ширше и т. п. Как -но так говорить? - як можна (хіба можна) так казати? Одолжите мне пять рублей. - Как -но! Я сам сижу без денег - позичте мені п'ять карбованців. - Де там! (Де ви бачили? или Що ви кажете!) Я сам сиджу без грошей.
    * * *
    предик.
    мо́жна

    как [э́то] \можно, ра́зве \можно — де там, де ви ба́чили, що ви ка́жете, як (хіба́) мо́жна

    Русско-украинский словарь > можно

  • 12 чарйох

    не можна; чарйох о лаф айтмаға цих слів говорити не можна П; чарйох эди т'етмеге іти було неможливо ВН; лишмеэ чарйох исанға до людини чіплятися не можна П; йа не чӱ чарйох? а чому не можна? СМ; ону йиберме чарйох бир йана да його нікуди пускати не можна К; бу лафы унутмаа чарйох цих слів забувати не можна СГС; она пший дэ сӧлемеэ чарйох йому нічого не можна сказати СК; див. йох, чаре.

    Урумско-украинский словарь > чарйох

  • 13 бол-

    (болий ВН, СБ, болуй П, СМ)
    1. бути, стати, статися, існувати, жити, перебувати, діставатися, належати ВН-СМ, зрідка Б, М; бизим бабалар стэмедлер, шоб урум сколя болғай наші батьки не хотіли, щоб була урумська школа НМ; болдуң эчки ти став козою Б; ишлемеэ т'ерек, шоп сениң ашавың болғай треба працювати, щоб у тебе було що їсти Б; йа ағач борона болмаса а якщо немає дерев'яно ї борони П; сав болған оса якби він був здоровий СМ; ахшам болуй настає вечір СМ; не болду саңа? що з тобою сталося? СМ; харт болғанчах йох бол краще не жити, ніж бути старим СБЧ; не болду хоранда биле? що сталося з родиною? НМ; шараб ичкен соң болий коп дэлиси від пиття вина багато хто дуріє ВН; иштэ алай ишлеп тэ болдулар алар отак вони й жили, працюючи СБ; таматама кӧль болуй калюжа утворюється по краплі П; болмады не вдалося СБ; мендэн бир ший болалмаз від мене нічого не можна сподіватися СБ; саңа не болду? що з тобою сталося? У; болғанчез поки не став ВН; болаҗах майбутній, можливий, здійсненний О; болаҗах бала боғундан бельли дитину, якою вона буде, видно по гімну СБА; ай йавунлу болаҗах місяць буде дощовим СМ; ао тэшик болғаны (тэшик болған кӧпчеги) патлады розірвалось те колесо, в якому була дірка СМ; т'ет, болмаса,— йол доғуру іди, коли не так,— дорога пряма СБЧ; т'им халғайсыңыз, халий маңа, у болий маңа хто з вас залишиться, той лишиться мені, дістанеться мені ВН; бала болса, шох болсун, болмаса — йох болсун краще дитина бешкетлива, але здорова, ніж спокійна, але хвора, букв. якщо буде дитина, хай буде жвавою, а ні — то нехай не буде зовсім СБФ.
    2. могти ВН-СМ; болий можна СБ, досить НБЄ; болмай тийме кишид'е су ичт'ендэ не можна чіпати людину, коли вона п'є воду СМ; болмай йӱрмеге ходити неможливо ВН; ӧлӱ билен тиригэ табутха йатмаға болмай не можна живому лягти до труни разом із мертвим СБЧ; болмай? не можна? СБ; о да болалмады а він не зміг П; болғаны хадар ӧсей росте скільки можна НМ; пор. бо-, о-, ол-.

    Урумско-украинский словарь > бол-

  • 14 thing

    n
    1) річ, предмет
    2) справа, факт, випадок; обставина, обстановка

    all things considered — враховуючи усі обставини; беручи до уваги все

    3) pl майно, речі (дорожні); багаж
    4) pl одяг, предмети одягу; особисті речі
    5) їжа; питво
    6) pl приладдя, начиння; побутові предмети
    7) твір мистецтва (літератури); художній (музичний) твір
    8) розповідь; анекдот
    9) явище, річ, справа
    10) діло
    11) щось

    the important thing to remember — те, що важливо запам'ятати

    the best thing is... — найкраще — це...

    the right thing — саме те, що потрібно

    the wrong thing — зовсім не те, що треба

    12) деталь, особливість
    13) щось дуже потрібне (важливе, підхоже, справжнє)

    it is just the thing — це саме те, що треба

    that's the thing — у цьому вся справа, це найголовніше

    14) дія, вчинок
    15) подія
    16) істота, створіння

    little thing — малятко, крихітка

    17) розм. у звертанні

    dear thing — дорогий, любий

    above all things — насамперед, головним чином

    and things — тощо, і таке інше

    for another thing — крім того; по-друге

    for one thing — насамперед; для початку

    in all things — в усьому, у всіх відношеннях

    no great things — нічого особливого; так собі

    of all things — от тобі й на!, треба ж!

    sure thingамер. напевно, звичайно, безумовно

    the last thing — наприкінці; нарешті

    to be up to a thing or two — дещо знати, у дечому розбиратися

    to see things — марити, галюцинувати

    * * *
    [aiç]
    n
    1) річ; предмет

    a thing in itselfфiлoc. річ у собі; pl атрибути

    yce, — що має відношення до Японії

    2) pl майно

    things personal trealюp. нерухоме майно

    things in actionюp. право вимоги; майно, що полягає у вимогах; речі, багаж

    3) часто pl одяг, предмети одягу

    bathing /swimming/ things — купальний костюм

    to put on [to take off]one's things — одягтися [роздягнутися]

    4) їжа; питво

    sweet things — солодке, ласощі

    5) pl звичн. пристосування; начиння; предмети побуту
    6) твір мистецтва, літератури; творіння

    an excellent thing — чудова річ; розповідь; анекдот

    7) річ, явище

    to take things too seriously — приймати всі надто серйозно, занадто серйозно до всього ставитися

    8) звичн. pl обставини, стан

    the state of things — стан речей /справ/

    tell me how things go /stand/ — є розповідайте мені, як ідуть справиє

    things might go wrong — все може зірватися /провалитися/

    that things should have come to thisl — подумати тільки, до чого дійшла справа /як змінилися обставини/!

    we hope for better thing s — ми сподіваємося на краще /що обставини зміняться на краще

    I have several- s to attend toмені (ще) потрібно дещо зробити; у мене ще є справи

    10) щось, дещо

    the best thing is... — найкраще...

    to say the right thing — сказати те, що треба

    11) деталь, особливість
    12) щось дуже потрібне, важливе, підходяще

    that's the thing — в тому то е справа, це саме головне

    the thing is... — справа в тім...; суть справи полягає в тому...

    the only thing now is to take a taxi — єдине, що можна зараз зробити, це взяти таксі

    (quite) the thing — ( саме) те, що треба

    that's the very /just the/ thing — це саме те, що потрібно модний

    13) дія, вчинок

    I did no such thing — я не робив нічого подібного; я е не думав робити цього [порівн. тж. О]

    to do the handsome thing by smb — зробити послугу \ комусь

    that's not at all the thing to do — це дуже недобре; це неприйнятно ( робити), так не чинять

    what a thing to do! — хіба так можна!, хіба так чинять!, як можна було зробити таке!; подію

    14) імен. створення

    no living thing has ever done it — нікому ще не вдавалося цього зробити; людина

    you silly thing! — дурень!; ну е дурень же ти!

    15) у сполученні із iм., що йде попереду. презир. потворна, жахлива річ
    ••

    spiritual things, thing s of the mind — духовні цінності

    in all things — у всіх відношеннях, у всьому

    and thing s — та інше, тощо

    and another thing, — ще одне

    sure thingaмep. напевно, звичайно

    no such thing — нічого подібного; ніщо не може бути далі від істини [порівн. тж. 13, 1]

    no great things — нічого особливого, так собі; хто зна що

    (the) first thing — насамперед

    (the) next thing — потім

    (the) last thing — в останню чергу, наостанок; нарешті; найбільш несподіване; те, чого найменше можна чекати

    the same thingте ж саме

    for one thing — насамперед; почати з того, що; для початку

    for another thing — крім того; по-друге

    of all things — от тобі е на!, це ж треба!; подумати тільки!

    above all things — насамперед; найбільше, головним чином

    as a general /as a usual/ thing — звичайно, як правило

    it's one of those things — = у житті всяке буває нічого не поробиш, доводиться миритися

    to have a thing about smth — мати упередження проти чогось; не терпіти чогось бути жертвою настирливої ідеї, збожеволіти через щось

    to have a thing about smb — боготворити когось; не терпіти когось

    to make a thing (out) of smthнадавати ( занадто) велике значення

    to know a thing or two — знати дещо; розуміти /тямити/ що до чого

    to learn a thing or two — довідатися /пронюхати/ дещо

    to show smb; a thing or two — показати комусь що до чого

    to be up to a thing or two — в чомусь розбиратися, дещо знати

    not to be /to feel/ the thing — погано себе почувати

    to go the way of all things — померти, пройти земний шлях до кінця

    English-Ukrainian dictionary > thing

  • 15 проходить

    пройти
    1) что, через что, по чём, где - проходити (в песнях и проходжати), пройти, переходити (в песнях и переходжати), перейти, (во множ.) попроходити, попереходити що, через що и чим, по чому, де. [Тихо проходив я лісом (Грінч.). Проходив він по городах і селах (Єв.). Та не стіймо всі вкупі, а проходьмо там, де він стоїть, по одинцю, по двоє і по троє (Куліш). Став найменший брат, піший піхотинець, Муравськими шляхами проходжати (Дума). Разів з двадцять окрутився він коло того місця, пройшов його і вздовж і впоперек (Мирн.). Той блукає за морями, світ переходжає (Шевч.). Свого «бога живої людини», оту центральну ідею, яка переходить усіма його творами, він мав (Єфр.). Як забути давнє зло, що кровавою межею нам по серці перейшло (Франко). Уже всі люди перейшли (Грінч.)]. -ходи, не стой тут - проходь, не стій тут. Тут нельзя -йти - сюдою ніяк пройти, не можна пройти, нема ходу. Войска -шли через город - війська перейшли через місто, перейшли місто. -йдя мост, поверни налево - перейшовши, минувши міст, зверни ліворуч. -дить, -йти вперёд - проходити, пройти, проступати, проступити (наперед). [Увіходьте! - показує на відчинені двері, - та не проходьте, з краю стійте (Тесл.). Так тісно, що й проступити не можна (Гр.)]. Дать -йти кому (расступившись) - проступитися перед ким. [А ну, проступіться, не можна за вами шахву винести (Звин.)]. -дить, -йти мимо кого, чего - проходити, пройти, переходити, перейти повз (проз) кого, повз (проз) що и кого, що, минати, минути, поминати, поминути, проминати, проминути кого, що. [Він проходить тих двох (Чуб. II). Хто мав вийти з хати, мусів неодмінно перейти проз неї (Крим.). Вертаємося ото другого дня з церкви, Антін мій минає свій двір (Кониськ.). Поминете дві хати, а третя - наша (Звин.). Проходив проз хату своєї родички, баби Мокрини - знахарки. Саме як він її проминав, із хати вийшла молодичка (Грінч.)]. -йти (сквозь) огонь и воду - огонь і воду перейти, крізь огонь і воду пройти, пройти крізь сито й решето, бути і на коні і під конем, і на возі і під возом, і в ступі і за ступою, пройти і Крим і Рим, бувати у бувальцях. [Ніби то вже з нею то огонь і воду перейти можна (М. Вовч.). Сущі пронози, не взяв їх кат; були вони і на конях і під кіньми, і в ступі й за ступою (Кониськ.). Двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето (Грінч.)]. Он весь свет -шёл - він увесь світ пройшов. [Пройшов же я світ увесь (Чуб. II). Брехнею світ пройдеш (Приказка)]. -дить долгий и трудный путь - проходити, переходити, верстати довгий і важкий шлях, довгу і важку путь. -дить различные этапы в своём розвитии - переходити різні етапи в своєму розвою. - дить, -йти школу - переходити, перейти школу. [Освічені класи переходять школу, яка їм дає знання (Грінч.)]. Через его руки -шло несколько миллионов - через його руки перейшло декілька мільйонів. -дить должность, службу, стаж - відбувати уряд, службу, стаж. -ходить чины - переходити чини;
    2) до какого места, какое расстояние - проходити, пройти до якого місця, докуди. [Я сам проходив аж до Чорного моря (М. Вовч.)]. -йти десять вёрст пешком - пройти десять верстов пішки;
    3) (двигаться по известному направлению) переходити, перейти. -шло облако по небу - перейшла хмарка по небу;
    4) (известное расстояние в течение известного времени) проходити, пройти, у(ві)ходити, у(ві)йти, (реже) заходити, зайти. [Десять верстов од села до города, - може верстов зо три увійшли (Тесл.). Був певний, що уйшов десять миль (Франко). Зайшли вже добрий кусень дороги (Маковей)]. -ходить по 6 вёрст в час - уходити (проходити) по шість верстов на годину;
    5) во что, сквозь что - проходити, пройти, пролізати, пролізти в що, крізь що. Диван не -дит в дверь - диван (канапа) не проходить у двері (крізь двері). [Легше верблюдові крізь ушко голки пройти, ніж багатому у царство боже увійти (Єв.)];
    6) (проникать) проходити, пройти крізь що, через що; (о жидкостях) проточуватися, проточитися крізь що, просякати, просякнути крізь що. [І проходить його голос через ту могилу, і в могилі пробуджає милого і милу (Рудан.)]. Свет -дит сквозь стекло - світло проходить крізь скло. Чернила -дят сквозь бумагу - чорнило проходить крізь папір. Пуля -шла навылет - куля пройшла, пролетіла наскрізь (через що). [Йому куля пролетіла через шапку і чоло (Рудан.)]. Смола -шла наружу - смола пройшла (проступила) наверх;
    7) (проноситься перед глазами, перед мысленным взором) проходити, пройти, переходити, перейти, просуватися, просунутися, пересуватися, пересунутися, снуватися (перед очима, поперед очі). [Перед нами переходить життя, в якому купівля корови здається подією трохи не епохальною (Єфр.). В його голові мигтіли якісь шматки думок, просувалися якісь неясні образи (Коцюб.). Снується краєвидів плетениця, розтопленим сріблом блищать річки (Л. Укр.)];
    8) (изучать) переходити, перейти, вивчати и виучувати, вивчити що. -дить историю, физику - вивчати історію, фізику. -дить курс наук, курс чего-л. - переходити курс наук, курс чого;
    9) (о дороге, реке: пролегать, протекать в известн. направлении) проходити, іти, пройти де. [Серед раю йшла дорога між двома садами (Рудан.)];
    10) (о времени, состоянии, событии: протекать) минати, минути и зминути, минатися, минутися, проминати, проминути, переходити, перейти, проходити, пройти, сходити, зійти, збігати, збігти, бігти, перебігти, пливти и плинути, спливати, спливти, упливати, упливти и уплинути; срв. Протекать, Пробегать, Пролетать. [Минають дні, минають ночі, минає літо (Шевч.). От субота і минає, північ наступає (Рудан.). Минув цей день, минув другий, третій, тиждень (Грінч.). Уже й літо минулося, зима вже надворі (Шевч.). Два дні зминуло (Звин.). Жнива були й проминули, осінь наступає (Рудан.). Перейшла й друга ніч (Яворн.). Ба надходить і проходить не час, не година (Рудан.). От уже і літо зійшло (Переясл.). Час збігав, туга якось потроху втихла (М. Вовч.). Збігло хвилин з двадцять (Корол.). Плинуть часи за часами, як хвилі на морі (Дн. Чайка). Минає час ночами, днями, спливає мрійним колом снів (Черняв.). Упливло півтора року (Г. Барв.)]. -шло то время, когда можно было… - минув (-вся) той час, коли можна було… Время -дит, -шло незаметно - час минає, минув непомітно, час і не змигнувся. [З ним гомонячи, і час було не змигнеться (М. Вовч.). З тобою, хлопчино, вечір не змигнеться (Метл.)]. -шли красные дни - минулася розкіш, минулися розкоші. -йти безвозвратно - минутися безповоротно, (образно) втекти за водою. [Ваш вік ще за водою не втік (Кониськ.)]. Зима -шла - зима минула, минулася, проминула, перейшла, перезимувалася. [Такеньки уся зима зимська перезимувалася (М. Вовч.)]. -дить, -йти даром, безнаказанно кому, -йти бесследно - минатися, минутися кому (так, дурно, безкарно), перемеженитися. [Се йому так не минеться (Гр.). Хто сміється, тому не минеться (Номис). Коли сей раз йому минеться так, так він і вдруге (Кониськ.). Люде думали, що воно так і перемежениться, бо наче все вщухло (Г. Барв.). Ні, це все перемежениться, усе буде добре (Яворн.)]. Хорошо, что всё так -шло - добре, що все так минулося. Болезнь его -дит - хвороба його минає(ться). Боль -шла - біль минувся, перейшов. Интерес к чему -шёл - інтерес до чого минувся, вичерпався. Зеседание -дило бурно - засідання йшло, переходило, відбувалося бурхливо. Концерт, лекция чтение -шёл (-шла, -шло) весело - концерт, лекція, читання відбувся (відбулася, відбулося) весело. [Читання відбулося весело, слухали всі цікаво (Грінч.)]. Река -шла - річка (крига в річці) перейшла. Лёд -шёл - крига перейшла, сплила;
    11) проходити, пройти, перепадати, злитися. В этом году часто -дят дожди - цього року часто проходять (перепадають) дощі. Вчера -шёл дождь - учора пройшов, злився (диал. злявся) дощ. [У нас в Чижівці вчора злялися аж два дощі (Звин.)];
    12) что чем - проходити, пройти, переходити, перейти що чим. [Повесні ми тут і не орали, а тільки драпачами пройшли (Козел.)]. -дить в длину ниву (плугом, ралом) - довжити ниву. -дить крышу краской - проходити дах фарбою. -йти огнём и мечём - перейти огнем і мечем, (вдоль и поперек) перехристити огнем і мечем. [Ляхи всю Україну огнем і мечем перехристять, козаків вигублять, а селян і міщан у невільниче ярмо на віки позапрягають (Куліш)]. Пройденный - перейдений, пройдений. -ный путь - перейдений шлях, перейдена путь, відбута дорога.
    * * *
    I несов.; сов. - пройт`и
    1) прохо́дити, пройти́; (оставляя за собой что-л.) промина́ти, промину́ти; (через что-л.) перехо́дити, перейти́
    2) (протекать, миновать: о времени, событиях) мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися, промина́ти, промину́ти, прохо́дити, пройти́, сплива́ти, сплисти́ и спливти, збіга́ти, збі́гти
    II см. прохаживать II

    Русско-украинский словарь > проходить

  • 16 семантика

    СЕМАНТИКА у логіці ( від грецьк. σημαντικόζ - означальний) - розділ теоретичної логіки, що вивчає відношення виразів логічної мови до позначуваних ними об'єктів і змісту, який вони виражають. В С. формулюються правила, за допомогою яких можна було б визначити властивості правильно побудованих формул логічних теорій, які збігаються за обсягом з властивостями "бути істинним реченням", "означати", "набувати значення". Засобами С. уточнюються відповідно до потреб логічних теорій поняття: "смисл", "значення", "позначення", "ім'я", "судження", "виконуваність", "визначення", "істинність", "хибність", "логічна істинність", "аналітична істинність" тощо. С. можна побудувати суто формальним способом. Семантичні правила можна поділити на три групи: правила утворення, правила істинності і правила позначення. Ці групи відповідно визначають, які вирази даної логічної мови мають смисл, зокрема, які вирази слід вважати реченнями; які вирази слід вважати істинними реченнями; які об'єкти, властивості й відношення позначаються виразами даної логічної мови. Правила бажано формулювати так, щоб до будь-якого виразу формалізованої мови можна було підшукати значення в обраній області. Для розв'язання ряду порівняно простих задач С. використовують поняття "опису стану", тобто множини речень даної мови, яка для кожного елементарного речення містить або це речення, або його заперечення, але не одне й друге разом. Через поняття С. можна побудувати теорію індуктивних міркувань і теорію семантичної інформації для найпростіших випадків. Ширший клас семантичних задач розв'язується на основі теорії моделей (див. істина в формалізованих мовах). С. в логіці може розглядатись як частина семіотики. Перед С. виникає широке коло теоретико-пізнавальних питань, що з семантичного погляду є проблемами зв'язків між мовами та їхніми областями (тим, що ці мови описують). Оскільки С. має засоби формальної реконструкції понять "мова" та "область", ряд загальнофілософських проблем набуває логікосемантичних формулювань.

    Філософський енциклопедичний словник > семантика

  • 17 trust

    1. n
    1) довір'я, віра

    to have (to put, to repose) one's trust in smb., smth. — довіряти комусь, чомусь

    to take smth. on trust — приймати щось на віру

    2) відповідальна посада; відповідальне становище
    3) обов'язок; відповідальність; повинність

    breach of trust — зловживання довір'ям; обманні дії

    4) надія
    5) довірене майно
    6) опіка (над чимсь)
    7) кредит

    to supply goods (up)on trust — постачати товари у кредит

    8) ек. трест; концерн
    9) управління майном за дорученням

    the property is not mine, it is a trust — це не моє майно, я управляю ним за дорученням

    2. adj
    1) довірений, доручений
    2) керований за дорученням
    3) що належить тресту

    trust deedюр. доручення

    3. v
    1) довіряти, вірити

    I trust him as I would myself — я вірю йому, як самому собі

    2) покладатися, довірятися
    3) доручати
    4) сподіватися, гадати, вважати

    you are quite well, I trust — гадаю, ви цілком здорові

    I trust you will be better soon — сподіваюся, що ви незабаром одужаєте

    5) давати у кредит
    * * *
    I [trvst] n

    to have /to put, to repose/ one's trust in smb; smth — довіряти кому-н., чому-н.

    to gain /to win/ the trust of one's associates — завоювати довіру колег

    I don't have any trust in what he says — у мене немає ніякої довіри до його слів; віра

    trust in providential guidance of history — віра в те, що історією управляє провидіння

    to take smth on trust — приймати що-н. на віру

    I guess we've got to take his story on trust — я думаю, що нам доведеться прийняти його розповідь на віру

    he holds a position of great trust, he is in a position of great trust — він займає відповідальний пост; борг, обов'язок; відповідальність

    breach of trust — обманні дії; юp. порушення довірчим власником своїх обов'язків звістка

    to regard smth as a sacred trust — вважати що-н. своїм священним обов'язком

    to fail in one's trust, to violate one's trust — не справитися з своїми обов'язками, не виправдати довіри

    our trust is that she will soon be well — ми сподіваємося, що вона скоро видужає; надія, джерело надії

    4) юp. довірча власність або майно, довірене піклуванню; управління майном довірчим власником; опіка

    to commit the farm to smb 's trust, to leave the farm in the trust of smb — довірити кому-н. управління своєю фермою

    the property is not mine. it is a trust — це не моє майно, я керую їм за дорученням; опіка; охорона

    National Trust( національне) об'єднання охорони пам'ятників

    5) кoм. кредит
    6) eк. трест; концерн
    II [trvst] a
    1) довірений (кому-н. ким-н.); trust estate юp. майно, що є предметом довірчої власності; права довірчого власника; права бенефіциарія

    trust property — довірча власність; майно, передане в управління довірчому власникові

    trust agreement — договір про передачу майна іншій особі під відповідальне зберігання, управління

    III [trvst] v
    1) довіряти, вірити; I trust him as I would myself я вірю йому, як самому собі

    it is hard to trust where respect is acking — важко довіряти тому, кого не поважаєш; де немає пошани, немає, довіри; вірити; покладатися на органи чуття

    I could scarcely trust my own eyes — я не вірив своїм очам; (in) довірятися

    I want somebody I can trust in — мені потрібна людина, якій я міг би довіритися

    2) (to) покладатися, довірятися

    to trust to smb 's instinct — покладатися на чий-е. інстинкт [на чию-н. інтуїцію]

    you trust (to) your memory too much — ви дуже покладаєтеся на свою пам'ять

    he may be trusted to do the work — йому можна довірити цю роботу; (in) вірити, сподіватися, покладатися

    trust in your star (s)! — вір своїй зірці!

    3) довіряти, ввіряти; доручати піклування

    to trust smb to do smth /to get smth done/ — довірити /доручити/ кому-н. зробити що-н.; I trust my affairs to an experienced lawyer я довіряю ведення своїх справ досвідченому юристові

    he may be perfectly well trusted with large sums of money, large sums of money may be perfectly well trusted to him — йому можна абсолютно спокійно довірити велику суму грошей

    I can't trust him with buying furniture — я не можу довірити йому покупку меблів; у заперечних або питальних реченнях боятися довірити або дозволити

    not to trust smb out of one's sight — не спускати око з кого-н.

    I couldn't trust myself to speak — я боявся заговоритися, голосом видати своє хвилювання

    4) сподіватися; вважати

    you're quite well, I trust — я сподіваюся, ви цілком здорові

    I trust to be able to join you — я вважаю, що зможу до вас приєднатися

    I trust this is the book you wanted — я сподіваюся, що вам була потрібна саме ця книга

    I trust you to make all the arrangements — сподіваюся, що ви всі влаштуєтеся ( найкращим чином)

    5) кoм. давати в кредит

    to trust a person up to... pounds — вирішити кому-н. кредит до... фунтів

    to trust smb for meat — відпускати кому-н. м'ясо в кредит

    to trust as far as one can fling a bull by the tail — = абсолютно не довіряти, не мати анінайменшої довіри

    it is an equal failing to trust everybody and to trust nobodyпpиcл. довіряти всім, нікому не довіряти - однаково погано

    trust him to say that I — він не міг не сказати чого-небудь в цьому роді; у цих словах він весь

    English-Ukrainian dictionary > trust

  • 18 thing

    [aiç]
    n
    1) річ; предмет

    a thing in itselfфiлoc. річ у собі; pl атрибути

    yce, — що має відношення до Японії

    2) pl майно

    things personal trealюp. нерухоме майно

    things in actionюp. право вимоги; майно, що полягає у вимогах; речі, багаж

    3) часто pl одяг, предмети одягу

    bathing /swimming/ things — купальний костюм

    to put on [to take off]one's things — одягтися [роздягнутися]

    4) їжа; питво

    sweet things — солодке, ласощі

    5) pl звичн. пристосування; начиння; предмети побуту
    6) твір мистецтва, літератури; творіння

    an excellent thing — чудова річ; розповідь; анекдот

    7) річ, явище

    to take things too seriously — приймати всі надто серйозно, занадто серйозно до всього ставитися

    8) звичн. pl обставини, стан

    the state of things — стан речей /справ/

    tell me how things go /stand/ — є розповідайте мені, як ідуть справиє

    things might go wrong — все може зірватися /провалитися/

    that things should have come to thisl — подумати тільки, до чого дійшла справа /як змінилися обставини/!

    we hope for better thing s — ми сподіваємося на краще /що обставини зміняться на краще

    I have several- s to attend toмені (ще) потрібно дещо зробити; у мене ще є справи

    10) щось, дещо

    the best thing is... — найкраще...

    to say the right thing — сказати те, що треба

    11) деталь, особливість
    12) щось дуже потрібне, важливе, підходяще

    that's the thing — в тому то е справа, це саме головне

    the thing is... — справа в тім...; суть справи полягає в тому...

    the only thing now is to take a taxi — єдине, що можна зараз зробити, це взяти таксі

    (quite) the thing — ( саме) те, що треба

    that's the very /just the/ thing — це саме те, що потрібно модний

    13) дія, вчинок

    I did no such thing — я не робив нічого подібного; я е не думав робити цього [порівн. тж. О]

    to do the handsome thing by smb — зробити послугу \ комусь

    that's not at all the thing to do — це дуже недобре; це неприйнятно ( робити), так не чинять

    what a thing to do! — хіба так можна!, хіба так чинять!, як можна було зробити таке!; подію

    14) імен. створення

    no living thing has ever done it — нікому ще не вдавалося цього зробити; людина

    you silly thing! — дурень!; ну е дурень же ти!

    15) у сполученні із iм., що йде попереду. презир. потворна, жахлива річ
    ••

    spiritual things, thing s of the mind — духовні цінності

    in all things — у всіх відношеннях, у всьому

    and thing s — та інше, тощо

    and another thing, — ще одне

    sure thingaмep. напевно, звичайно

    no such thing — нічого подібного; ніщо не може бути далі від істини [порівн. тж. 13, 1]

    no great things — нічого особливого, так собі; хто зна що

    (the) first thing — насамперед

    (the) next thing — потім

    (the) last thing — в останню чергу, наостанок; нарешті; найбільш несподіване; те, чого найменше можна чекати

    the same thingте ж саме

    for one thing — насамперед; почати з того, що; для початку

    for another thing — крім того; по-друге

    of all things — от тобі е на!, це ж треба!; подумати тільки!

    above all things — насамперед; найбільше, головним чином

    as a general /as a usual/ thing — звичайно, як правило

    it's one of those things — = у житті всяке буває нічого не поробиш, доводиться миритися

    to have a thing about smth — мати упередження проти чогось; не терпіти чогось бути жертвою настирливої ідеї, збожеволіти через щось

    to have a thing about smb — боготворити когось; не терпіти когось

    to make a thing (out) of smthнадавати ( занадто) велике значення

    to know a thing or two — знати дещо; розуміти /тямити/ що до чого

    to learn a thing or two — довідатися /пронюхати/ дещо

    to show smb; a thing or two — показати комусь що до чого

    to be up to a thing or two — в чомусь розбиратися, дещо знати

    not to be /to feel/ the thing — погано себе почувати

    to go the way of all things — померти, пройти земний шлях до кінця

    English-Ukrainian dictionary > thing

  • 19 держави концепції

    ДЕРЖАВИ КОНЦЕПЦІЇ - концепції у політичній філософії, що стосуються походження держави та її суті. Концепції, які стосуються походження держави, можна поділити на дві групи. Перша група включає концепції, які стверджують, що існують необхідні суспільні передумови для появи та існування держави. У більшості цих концепцій найважливішою суспільною передумовою вважають потребу підтримувати певний лад у суспільстві (на противагу безладдю, хаосу). Друга група - концепції (розвинуті передусім такими ідеологіями, як анархізм та комунізм), які вважають, що поява та існування держави зумовлені перехідними історичними обставинами Щ. о стосується суті держави, її структури та її функцій, то основні концепції також можна поділити на дві групи - концепцію політичного реалізму та нормативну концепцію (це відповідає двом найважливішим концепціям політики). У першій групі концепцій державу розуміють як засіб, з допомогою якого деякі суспільні верстви здійснюють свою владу над іншими суспільними верствами у межах даної території. Сюди можна віднести концепцію Мак'явеллі, марксистську та деякі елітарні концепції. У річищі цього теоретичного спрямування терміном "держава" можна позначити будь-які установи давньосхідних деспотій, грецьк. держав-полісів, Римської імперії, феодальної монархії, тоталітарних або сучасних демократичних держав. У групі концепцій, яка слідує нормативному розумінню, виходять з того, що сучасне поняття держави (як і сучасне розуміння політики) бере свій початок в європейській історії передмодерного часу. Передусім державна влада повинна бути певним чином узаконеною. Найважливішим принципом узаконення (легітимізації) модерної держави стало визнання, що дищим сувереном державної влади є народ. Найзагальніша ознака всіх нормативних концепцій полягає в тому, що вони пов'язують з поняттям держави певні цінності або норми. Одним із поширених варіантів є концепція, коли до держави ставлять вимогу, щоб вона була націлена на здійснення ідеї справедливості як регулятивної ідеї (продовження платонівсько-аристотелівської традиції). До нормативних належить впливова концепція, яку називають ідеєю мінімальної держави. Тут справедливість розуміють як рівність громадян перед законом та такий характер самих законів, Що вони дозволяють громадянам максимально використовувати свої здібності у забезпеченні якомога вищого рівня добробуту та культури Ї. ї ще називають ліберальною (див. лібералізм), правовою, або формальною концепцією. Означення "формальна" зумовлене тим, що держава розглядається як деяка самодостатня установа. Суть цієї концепції полягає у тому, що завдання держави вбачається у забезпеченні відповідного правового порядку. Різні течії політичної філософії та різні ідеології неоднаково відповідають на питання, у чому має полягати найважливіше призначення (суспільна функція) держави О. дні вважають, що держава повинна нести відповідальність за рівень добробуту та соціальної справедливості ("держава всезагального добробуту", "соціальна держава"), дбати про соціальну рівність (за комунізму), про стан культури та моралі (у деяких політичних концепціях консерватизму, націоналізму, християнської демократії) тощо. Назагал, сучасні політологічні та політико-філософські концепції держави переважно є багатофункціональними. В Україні наразі кращі здобутки досягнуто не в загальних концепціях держави, а в ділянці конституційно-правових та конкретних політичних досліджень: структура державної влади, розподіл гілок влади, дослідження функціювання різних структур сучасної української держави тощо.
    В. Лісовий

    Філософський енциклопедичний словник > держави концепції

  • 20 avoidable

    якого можна уникнути; який можна обійти; який можна усунути

    English-Ukrainian law dictionary > avoidable

См. также в других словарях:

  • можна — присудк. сл. 1) Є умови, можливості для здійснення чого небудь; можливо. 2) Дозволяється, дозволено. •• Як мо/жна уживається в поєднанні з прислівником вищого ступеня для посилення та означає: по можливості. Як [же] мо/жна! уживається для… …   Український тлумачний словник

  • можна — (не заборонено), дозволено, вільно …   Словник синонімів української мови

  • можна — присудкове слово незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • не можна — присудкове слово присудкова сполука незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • лзѣ — можна [XI] …   Толковый украинский словарь

  • вільно — можна …   Лемківський Словничок

  • Назви книг Святого Письма та їх скорочення і цитування — Повна назва // Скорочена назва (в таблицях, списках) // Скорочення для загальної богослов. літератури // Скорочення для вузьких біблійних студій СТАРИЙ ЗАВІТ Книга Буття // Буття // Бут. // Бт Книга Виходу // Вихід // Вих. // Вх Книга Левіта //… …   Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів

  • незламний — незло/мний, а, е. 1) Якого не можна розбити, зігнути, зруйнувати і т. ін.; дуже міцний. 2) у чому і без додатка. Якого не можна побороти, скорити, зламати і т. ін.; непереможний. || Який свідчить про чию небудь непереможність, нескореність,… …   Український тлумачний словник

  • невблаганний — а, е. 1) Якого не можна вблагати, упросити; непохитний, незламний. || Який виражає стійкість, непохитність, незламність. 2) Якого не можна змінити, пом якшити і т. ін. || Якого не можна відвернути; невідворотний, неминучий. || у знач. ім.… …   Український тлумачний словник

  • невідворотний — а, е. Якого не можна відвернути, якому не можна перешкодити здійснитися. || у знач. ім. невідворо/тне, ного, с. Те, чого не можна відвернути, чому не можна перешкодити здійснитися …   Український тлумачний словник

  • неможливий — а, е. 1) Якого не можна здійснити, виконати, дістати, домогтися і т. ін.; нездійснимий. || у знач. ім. неможли/ве, вого, с. Те, чого не можна здійснити, виконати, дістати, домогтися і т. ін. || Який не може бути, існувати, відбуватися. || Якого… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»