не+лягати+спати

1. n

1) спокій; відпочинок; сон

2) перен. вічний спокій, смерть

3) перерва, пауза, перепочинок

4) військ. позиція «вільно»

5) нерухомість

6) місце відпочинку, клуб (для моряків)

1) тех. упор, опора

8) тех. супорт

9) муз. пауза

10) поет. цезура

11) (the rest) залишок; решта

12) решта, інші

13) (the rest) фін. залишкова сума

14) фін. резервний фонд

2. v

1) відпочивати; лежати; спати

2) покоїтися

3) не працювати, відпочивати

4) давати відпочинок (спокій)

5) бути спокійним, не хвилюватися

6) класти (на щось); притуляти (до чогось)

7) спиратися (на щось)

8) обґрунтовувати

9) ґрунтуватися (на чомусь)

10) покладатися (на когось, на щось)

11) покладати (відповідальність на когось, на щось — on, upon, in)

12) бути віднесеним (на когось); лежати (на комусь; про відповідальність, провину тощо)

13) залишатися без змін

14) с.г. залишати під паром

15) с.г. бути під паром

16) юр. закінчувати виступ обвинувачення (захисту)

17) залишатися

18) арештовувати

19) накладати арешт

* * *

1) спокій, відпочинок; сон; вічний спокій, смерть

2) перерва, пауза, перепочинок

3) вiйcьк. положення "вільно"

4) нерухомість, непорушність

5) місце відпочинку, клуб ( для моряків)

6) cпeц. упор, опора; тex. супорт; люнет

7) cпopт. упор ( точка опори нижче рівня плечей)

8) мyз. пауза; пoeт. цезура

1) відпочивати; лежати; спати; спочивати, покоїтися; лежати, спочивати (нaпp., про погляд)

2) відпочивати ( від справ), не працювати

3) бути спокійним, не хвилюватися

4) (on, against) класти ( на що-небудь); притуляти ( до чого-небудь); обґрунтовувати

5) (on) опиратися, спиратися ( на що-небудь); спочивати ( на чому-небудь); (upon, on, in) спиратися (на кого-небудь, що-небудь)

6) (on, upon, in) покладати (відповідальність на кого-небудь, що-небудь); ( with) покладатися ( на кого-небудь); лежати (на кому-небудь; про відповідальність)

7) залишатися без змін; продовжувати бути в якому-небудь стані

8) c-г. бути під паром, парувати; залишати під паром

9) юp. закінчувати виступ обвинувачення або захисту, надання доказів

1) ( the rest) залишок, решта; інше; інші; решта

2) eк. ( the rest) залишок, сума, що залишається; резервний фонд

залечь

1) (стать) залягати, залягти (пр. вр. заліг, залягла), лягати, лягти, улягатися, улягтися, ляговитися, уляговитися, кластися, покластися, укладатися, укластися (спати), облягати(ся), облягти(ся), (о мног.) позалягати, пооблягати, полягати, повкладатися, позлягати, повлягатися, повкладатися (спати); (о медведе) утоковуватися, утоковитися. [Заляжу до завтрього (Куліш). Знову залягли спати? - подумав я (Крим.)];

2) (располагаться) залягати, залягти, розлягатися, розлягтися, улаштовуватися, улаштуватися. [Мовчки насунули хмари і залягли навкруги (Грінч.). І тривога, як ніч, залягла у дворі (Франко). Розляглись тумани (Рудан.). По синьому косогорі розляглося містечко (Левиц.)];

3) (заседать в засаде) залягати, залягти, засідати, засісти де, на кого. [Залягли вони на нас у балці (Куліш)];

4) (укрываться) залягати, залягти, ховатися, заховуватися, заховатися. [Днював, залігши в балках, щоб не постерегли його татарські чатовники (Куліш)];

5) (о дороге: глохнуть) западати, запасти;

6) (о почве: лежать невозделанной) залягати, залягти, облогувати, лежати облогом, перелогом. [Ця нива ще торік залягла (Борз. п.). Серед розрухів та боротьби багато ланів облогуватиме (Н. Рада)];

7) уши залегли - позакладало (в)уха, в ухах кому. Нос -лёг - ніс, в носі заклало. Грудь -гла - груди завалило, в грудях заклало;

8) что (занимать чьё-л. место) - залягати, залягти що, (о мног.) позалягати що. [Сиві кабани усе поле залягли (Загадка). Ви всі місця позалягали, - мені й лягти ніде (Чуб. II)]. Залёгший - залеглий; засілий; (о дороге) запалий (шлях, -ла дорога).

* * *

несов.; сов. - зал`ечь

I. пора, шпара, проник, продушинка, (мн.) продухи (-хів).

II. 1) час, година, пора, доба. Не такая -ра теперь настала - не такий час тепер настав, не така година (пора) тепер настала. В обеденную -ру - в обідню годину (добу), обідньої години, в обід; срв. Обед, Обеденный. [Ой у неділю, в обідню годину сам в неволеньку попався (Пісня)]. Подвечерняя -ра - підвечірок (-рка). [Це так: от вам півдня, тоді підвечірок, а тоді - вечір (Звин.)]. Предрассветная -ра - досвітня година. Послеобеденная -ра - пообідня, післяобідня година, пополудень (-дня). Глухая -ра - (поздняя) глупа доба;(мёртвый сезон) мертва доба. Ночная, вечерняя -ра - нічна, вечірня доба (діб), вечірній час, вечірня година. [Тепер нічна діб,- не дорого збиться з шляху (Київ.)]. Ночною, вечернею -рою - нічної, вечірньої доби. [Нічної доби з неволі утікали (Дума)]. Осенняя -ра - осіння доба. Зимняя -ра - зимня (зимова) доба. [Ну, а куди-ж нам тепер, зимової доби, подітися?(М. Лев.)]. Рабочая -ра - робітній (робочий) час, робітня (робоча) доба. [Вже настав гарячий робітній час (Н.-Лев.). А робочої доби, що людей нікого в селі немає… (М. Вовч.)]. В какую (в такую, в эту) -ру - в який (в такий, в цей) час, в яку (в таку, в цю) добу (діб, пору, годину). [А молодиця наша саме у цю діб постерегла злодія (Київ.)]. В раннюю, в позднюю -ру - в ранню, в пізню добу. [Один дощик об Миколі випав в ранню добу (Манж.)]. До поздней -ры - допізна, до пізнього часу, до пізньої години (доби). Він сидів допізна (Гр.)]. С давних пор - здавна, віддавна, з давнього часу, з давніх часів. До недавних пор -донедавна, до недавнього часу. На ту -ру - на той час, на ту пору. [І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Шевч.)]. По -ре глядя - як до часу, як коли. Быть в самой лучшей -ре - бути в цвіті (в розцвіті) віку свого. Девица на -ре - дівчина на відданні, на віддачі. [У мене-ж дочка на відданні (Г. Барв.)]. В одну -ру - в одних (в їдних) часах; см. Одновремённо. На первых -рах - попервах, на першій порі; срв. Сперва. [Тепер вони понижчали, а попервах жарко брались (Борз.)]. В кои -ры раз зайдёт - коли не коли (вряди-годи) раз зайде;

2) час, пора. [Усьому під небом свій час і всякому ділу своя пора: час родитись і час умирати, час насаджувати і час виривати насаджене (Еккл.)]. На всё своя -ра - на все свій час (своя пора). До -ры, до времени - до часу, до слушного часу; (покамест)поки що, доки що. [До часу дзбанок воду носить (Приказка). Одбуваючи до слушного часу сякий-такий одбуток… (Куліш). Нехай доки що так буде, як і досі було, а так якось побачимо (Кониськ.)]. Приходит, приближается, наступает, пришла, наступила -ра -приходить, надходить, настає час, пора, прийшов, настав час, прийшла, настала пора (що робити). [Час приходить умирати, нікому поради дати (Пісня)]. С которых, с каких пор -відколи (диал. звідколи, звідукіль), з якого часу. [Відколи пішов, та й нема (Рудч.) Не пам'ятає, коли саме змерз, відколи трясеться (Свидн.)]. С этой -ры, с этих пор - з цього часу, відтепер, (отныне) віднині. [Відтепер увесь час він обертав на лектуру (Франко)]. Существующий с этих пор, с тех пор - відтеперішній, відтодішній. С тех пор, с той -ры -з того часу, відтоді. [З того часу ставок чистий заріс осокою (Шевч.). Відтоді думка про вірну тиху дружину скрашала його безталання (Коцюб.)]. До которых, до каких пор - доки, докіль (реже доколи), (до какого места) докуди, подоки. [Доки буду мучить душу і серцем боліти? (Шевч.). І докіль так ще буде? (Гліб.). Визначив крейдою подоки обрізувати (Звин.)]. До сих пор - досі, досіль, дотепер, до ц[с]ього часу, по цей (сей) час. [Чужі люди полуднують, ми й досі не їли (Метл.). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'ян.)]. Вот до каких пор, вот до сих пор, вот по сию -ру (исключительно при обозначении пространственных отношений, глубины, высоты и т. п.) - о(т) поки, от посі, от поти, от подоки, от подоти. [Мені в ставку о поки (Зміїв.). І повелів: бурхатимеш от поти, оттут межа твоїм сердитим хвилям (Куліш). От подоти закачай рукава (Липовеч.). От посі (до этого места) мої слова, а дальше написано чиюсь видумку (Куліш). Ось поти моєї мови (Ор. Лев.)]. До тех пор -доти, дотіль, поти, потіль, допоти, допотіль. [Я доти не вельми на дівчат вважав і зроду нікого не кохав (М. Вовч.)]. Бывший, существовавший до сих пор, до тех пор -дотеперішній, дотодішній. С тех пор, с той -ры, как - (відтоді) відколи. [Минув уже четвертий рік, відколи Денис Сивашенко відділився від батька (Грінч.). Відколи він оженився, і в господарстві йому не ведеться (Коцюб.). Відколи почалася преса, відтоді повинно було з'явитися й чимало нових працьовників на полі публіцистики (Єфр.)]. До тех пор, пока… - доти - доки, поти - поки, доти - (аж) поки, дотіль - докіль, потіль - покіль; срв. Пока. [Доти ходив, доки не наклав головою (Номис). Доти лях мутив, доки не наївся(Номис). Поти пряла, поки й задрімала (Рудч.). Потіль не перестану, покіль не достану. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе (Рудч.)]. В -ру, не в -ру - см. Впору. Вы пришли в самую -ру - ви прийшли саме в час. Пора, нар. - час, пора. -ра обедать, спать - час, пора обідати, спати. -ра на боковую - час на боковеньку, час лягати. -ра итти, ехать, -ра домой - час (пора) іти, їхати, час (пора) додому. [Час додому, час, час і пора (Пісня). Час їхати (М. Вовч.). Але тобі спати час, дитино (Коцюб.). Та тобі ще, голубонько, не час умирати (Рудан.). Та годі сидіти, да пора летіти (Метл.). Ой годі-ж мені з кінними братами уганяти, час мені козацьким ногам пільгу дати (Дума)]. -ра б уже, давно б -ра - час-би (пора-б) уже, давно-б час, давно-б пора. [Доростає літ дитина, вже пора-б женити (Рудан.)]. Вам давно -ра было это сделать - вам давно слід було це зробити. Перейти -ре, безл. - перепоритися. Уже и -ра перешла - вже й перепорилось. [Чи не пора нам додому? - Уже й перепорилось (Борз.)]. - См. Порою.

* * *

1) брехня

2) обман, помилкове переконання; хибне вірування

3) положення, розташування; напрям

4) лігво, барліг; нора

v (past і p.p. lied; pres.p. lying)

1) брехати

2) бути обманливим

v (past lay; p.p. lain, pres.p. lying)

1) лежати

2) перебувати, знаходитися; розташовуватися, бути розташованим

3) простягатися

4) бути, залишатися, зберігатися (у певному стані)

5) пробути деякий час (недовго)

6) залягти, приховатися; розміститися

7) покоїтися, спочивати; бути похованим (про небіжчика)

8) полягати (в чомусь), залежати (від чогось)

9) визнаватися законним, допустимим

10):

to lie under an imputation — бути обвинуваченим (у чомусь)

* * *

1) брехати; збрехати; обманювати, дурити

2) бути обманливим, помилковим

3) (часто into, out of) неправдою домогтися чого-небудь

1) положення; розміщення; напрямок

2) лігвище, лігво, барліг; нора

1) лежати; cпeц. лягати (нaпp., про хліба); розташуватися, залягти, укритися; спочивати, бути похованим

2) бути розташованим; знаходитися; простиратися, простягатися

3) бути, зберігатися або залишатися ( у положенні або стані)

4) полягати, бути ( у чому-небудь); (in) залежати

5) icт. зупинитися ненадовго, пробути якийсь час, переночувати; ( with) icт. любити кого-небудь, спати з ким-небудь

6) юp. бути або визнаватися допустимим, законним

1) ліжко, постіль; ложе; матрац; підстилка; шлюбне ложе, шлюб; пoeт. смертне ложе, могила (тж. narrow bed, bed of dust)

2) нічліг

3) клумба; грядка

4) c-г. ґрунт, підготовлений під посів

5) бoт. місце насіння ( у стручку)

6) зарість

7) русло ( ріки); дно ( моря); ложе ( океану)

8) дор. полотно дороги

9) бyд. підмурок; ряд цегли кам'яної кладки; верхня або нижня грань цегли

10) гeoл. горизонт; залягання, пласт; підстильний шар

11) тex. станина, рама; тex. шабот ( молота)

12) пoлiгp. талер; опорна плита

13) метал. під; тex. шар, насипка

14) стенд, установка

1) класти у ліжко; вкладати спати; лягати в ліжко

2) саджати, висаджувати ( рослини)

3) стелити підстилку ( для тварин)

4) cпeц. ставити на основу або на фундамент

5) гeoл. нашаровуватися

6) заст. брати дружину на шлюбне ложе

1) брехати; збрехати; обманювати, дурити

2) бути обманливим, помилковим

3) (часто into, out of) неправдою домогтися чого-небудь

1) положення; розміщення; напрямок

2) лігвище, лігво, барліг; нора

1) лежати; cпeц. лягати (нaпp., про хліба); розташуватися, залягти, укритися; спочивати, бути похованим

2) бути розташованим; знаходитися; простиратися, простягатися

3) бути, зберігатися або залишатися ( у положенні або стані)

4) полягати, бути ( у чому-небудь); (in) залежати

5) icт. зупинитися ненадовго, пробути якийсь час, переночувати; ( with) icт. любити кого-небудь, спати з ким-небудь

6) юp. бути або визнаватися допустимим, законним

завалиться

1) (чем) завалюватися, завалитися, закидатися, закидатися, привалюватися, привалитися, захаращуватися, захараститися; бути заваленим, закиданим, приваленим, захаращеним. -ться за что - западати, запасти, упасти за що; (задеваться где) заподітися, запроторитися десь. [Десь заподілися ножиці (Київщ.)]. -ться спать - укластися спати. -ться за кого - захилятися, захилитися, лягати, лягти за кого. За мужа -люсь, никого не боюсь - за чоловіка захилюся та й нікого не боюся (Приказка);

2) (о стоячем предмете: уклониться, в сторону) похилитися; (о стене запавшей) увігнутися; (о прямой линии: погнуться) увігнутися. Линия фронта -лась - лінія фронта увігнулась.

* * *

несов.; сов. - завал`иться

1) (падать, обрушиваться) зава́люватися, завали́тися, -валю́ся, -ва́лишся и мног. позава́люватися, па́дати, упа́сти (упаду́, упаде́ш) и мног. попа́дати

2) ( накреняться) нахиля́тися, нахили́тися и мног. понахиля́тися, похиля́тися, похили́тися, -хилю́ся, -хи́лишся, зава́люватися, завали́тися

3) ( терпеть неудачу) прова́люватися, провали́тися, зава́люватися, завали́тися

4) ( укладываться спать) зава́люватися, завали́тися и мног. позава́люватися; заляга́ти, залягти́, -ля́жу, -ля́жеш

5) страд. несов. зава́люватися; закида́тися; прова́люватися, зава́люватися

постлаться слатися (стелюся, -лешся, -лються), послатися. [Заходилася слатись, щоб уже спати лягати].

* * *

несов.; сов. - постл`аться

1) стели́тися, постели́тися, сла́тися, посла́тися

2) страд. несов. стели́тися, сла́тися

прясти, (шерсть или плохой лён, пеньку) куделити, (толстые нитки, «вал») валити. [А та (Марія) стоїть собі під тином та вовну білую пряде (Шевч.). А в тую метелицю куделила-б куделицю (Мет.). Нумо вал валити (Марк.)]. Разойтись (увлечься) прядя - розпрястися, несов. розпрядатися. [Так розпрялася, що й спати лягати не хочеться (Гр.)]. Тонко прясть - тонко прясти. Прясть ушами (о лошади) - щулити вуха, щулитись, козирити вухами. [Ніздрі роздули (коні), копитами крешуть, козирять ушима (Дніпр. Ч.)]. Пряденый - прядений.

* * *