не+густо+(

густий, рясний, ряснистий. [Рясні крапельки поту на чолі. Садочки рясні (ряснисті)]. О тесте, месиве, варёном яйце - крутий. О дожде, слёзах - дрібний, дрібен, дрібнистий. Густой и высокий (о траве, злаках, волосах) - буйний. О голосе - грубий. [Що більший дзвін, то грубший голос]. О мехе густом и всклоченном - кучматий. Не густой - рідкий, негустий. Густо - густо, рясно, тісно, щільно. [Людей тісно. Ягід рясно. Щільно записано]. Густо растущий - корча[и]стий. [Садочок вишневий корчастий]. Не густо - рідко, негусто.

* * *

1) багато, багацько, велико, (устар.) много, (во множестве) густо, тісно, (пров.) дуже, гук, гуком. [Багато сліз, а щастя в світі мало (Грінч.). Вишень не було, зате грушок буде багацько (Звин.). Багацько є рож у садочку (Крим.). Прислужився своєму краєві велико (Куліш). Треба много вчитися (Франко). Нечистих місців на землі дуже густо (Звин.). Людей тісно і людям тісно (Чигиринщ.). В їх дуже живе і столується людей (М. Вовч.). У мене гуком свиней (Г. Барв.)]. -го ли? - чи багато? чи багацько? (сколько?) як забагато? скільки? Как -го? - як забагато? скільки? Как -го людей, которые - як багато людей, що; скільки людей, які. Довольно -го - доволі (досить) багато (багацько), багатенько, чимало, чималенько, величко, густенько. [Цікавого там можна знайти багатенько (Крим.). Маруся вже чимало читала (Грінч.). Стрільців у нас густенько (Звин.)]. Не -го - не багато, не багацько. [Не багацько тих у нас, в кого святий огонь не згас (Самійл.)]. Не очень -го - не дуже багато (багацько, густо). [Людей було не дуже густо (Сл. Гр.)]. Не очень-то, не больно -го - не дуже-то багато, не гурт (-то), не велико (-то), не вельми, не гук, (не в числовом знач.) не гаразд. [У їх не гурт чого є (Грінч.). Щоб відтворити його життєпис, маємо не гурт-то матеріялу (Єфр.). Жіноцтво, звісно, логіки має не гурт (Крим.). Заробітку не вельми було і в неї (Кониськ.). Тут новин не гук (Франко). Вона й сама не гаразд тямила в правилах віри (Крим.)]. Не особенно -го - не надто багато, не як багато. Так -го - так багато, так багацько, такого, тако-о, тако-го. [Як запалиш світло вночі, то кульці впасти ніде, такого їх (тарганів) навилазить (Проскурівщ.). І такого-ж тих ксьондзів за тиждень прибуло, що… (Рудан.)]. Так ли -го у вас денег? - чи так-то багато у вас грошей? чи стільки у вас грошей? Не так уже и - го - не з-так і (не так-то й) багато. [Ідеали, принципи, цілі, основи - їх не з-так і багато мала людськість, щоб ними кидатися (Ніков.)]. Так же -го, как - так само багато, як; стільки-ж, як. Слишком -го - надто багато, надто, занадто, забагато. [Їден надто має, а другий нічого (Кам'янеч.). Аж надто щастя! (Куліш). Занадто вже хочеш знати (Звин.). Для поеми в прозі (в цьому творі) забагато наукових гіпотез (Л. Укр.)]. Он слишком -го о себе думает - він надто високо гадає про себе, він надто високо несеться. -го ли - мало ли, -го - мало - чи багато, чи мало; (сколько-нибудь) скількись. -го (если), -го-много - що-найбільше, (в крайнем случае) в крайньому разі. -го шуму из ничего, -го грому попустому - багато галасу з нічев'я; за онучу збили бучу (Приказка);

2) (при сравн. степ.: гораздо) багато, багацько, далеко, значно, геть, дуже. [Цей кінь багато кращий за вашого (Чигиринщ.). Моя спідниця далеко довша од вашої (Хорольщ.). Своя хата дуже більша за цю землянку (Грінч.)]. Он -го счастливее меня - він багато (далеко) щасливіший від (за) мене. Больному сегодня -го лучше - слабому (х(в)орому) сьогодні багато (далеко, значно) краще, багато (значно) покращало.

* * *

1) бага́то; бага́цько

2) (при сравн. ст.: значительно, гораздо) бага́то, далеко, значно

1) негусто;

2) (немного) не густо, не (дуже) густо, тонко. [У мене грошей тонко (не густо) (Звин.)].

* * *

исписать

1) (покрывать письмом что) списувати, списати, записувати, записати, пописати (все). [Уже списав (пописав) увесь папір (Сл. Гр.)];

2) (изводить пиша) списувати, списати. -сать карандаш - списати олівець или олівця. Исписанный - списаний, записаний, пописаний. [Схиливши голову над щільно записаним зшитком (Л. Укр.). Сторінка паперу, недбало й нечитко пописаного (Крим.)]. -ный мелко и густо - дрібно та густо пописаний, дрібний. -ная бумага - пописаний папір; шпарґал (-лу).

* * *

несов.; сов. - испис`ать

1) спи́сувати, списа́ти (спишу́, спи́шеш) и мног. поспи́сувати; обпи́сувати, обписа́ти и мног. пообпи́сувати, сов. пописа́ти

2) ( тратить на писание) спи́сувати, списа́ти и мног. поспи́сувати

месивать и мешивать

1) (тесто, глину) місити (мішу, місиш). [Мотря місила коло хати глину (Коцюб.)]. -сить на молоке - місити на молоці. -сить тесто в квашне - діжу місити, (диал.) топкати хліб. [Дівчата топкають хліб (Дпіпропетр.)]. -сить ногами размягчённую дождём землю - грузити що (напр. подвір'я). [Кіньми двора та й не грузіте (Пісня)]. Кто тихо ходит, тот густо -сит - тихо ходить, та густо місить (Номис);

2) кого - місити, молотити кого; см. Колотить 3. -ться - міситися, бути мішеним. [Як діжа не міситься, то сім'я біситься (Номис)].

* * *

населить

1) (водворять жителей) заселяти и заселювати, заселити, обселяти, обселювати, обселити, залюднювати и залюдняти, залюднити, (колонизовать) осаджувати, осадити, (о мног.) позаселяти и позаселювати, пообселяти и пообселювати, позалюднювати, поосаджувати що ким; срв. Заселять;

2) -лять что (жить где) - жити, проживати, сидіти де, оселяти и оселювати, залюднювати и залюдняти що. [Молдовани оселяють частину Подолії понад Дністром (Сл. Ум.). Залюдняли її (подніпрянську землю) наші хліборобні предки (Куліш)]. Населённый - заселений, обселений, залюднений, осаджений, позаселюваний, пообселюваний, позалюднюваний, поосаджуваний ким. -ться -

1) (стр. з.) заселятися, бути заселюваним, заселеним, позаселюваним и т. п. Голландия густо -лена - Голандія - густо залюднена країна. Северо-западная Франция -лена бретонцами - північно-західню Францію оселяють (залюднюють, залюдняють) бретонці, у північно- західній Франції сидять бретонці,

2) (поселяться) оселятися, оселитися, осідати, осісти де.

* * *

несов.; сов. - насел`ить

рясно [Рясно у вас, бабусю, вишень (Кониськ.)], густо [Густо сльози ллються (Млак.)], щедро [Цікаве видання, щедро ілюстроване], завально. -но грибами - грибно. -но рыбою - рибно. Ум. рясненько, ряснесенько, густенько, густесенько.

* * *

1) нареч. ря́сно, бага́то; пи́шно, розкі́шно; бу́йно; гу́сто; си́льно; ще́дро

2) в знач. сказ. бага́то

1) (сжато, густо, компактно) щільно, стисло, збито, стекло, лито, ядерно, напруго, дебело, твердо;

2) (сплошь, без промежутков) щільно, щіпко, щитно, тісно, прикро, твердо, натоптом. [Зачиняй щіпко двері. Гребли сіно і в валочки клали щільно (Мет.). Почав тісно кліпати очима. Натоптом снопи клали];

3) (поесть) цупко. [А пан справник обідає цупко (Кв.-Осн.)].

* * *

1) (сплошь, вплотную, без щелей) щі́льно; (о стрижке, бритье: наголо) наголо́ и наголо; (о бритье, начисто) чи́сто

2) ( компактно) компа́ктно; ( густо) гу́сто; ( твердо) тве́рдо

3) ( крепко) мі́цно

4) ( туго) ту́го

5) ( сытно) си́тно, си́то

6) ( зажиточно) замо́жно; ( богато) бага́то; ( домовито) домови́то, хазяйнови́то, хазяїнови́то

7) (старательно, усердно) диал. стара́нно, рете́льно; ( внимательно) пи́льно

нрч. дуже густо, дуже круто. Густым -то - густо-прегусто, як[що]-найгустіше, як[що]-найкрутіше.

техн.; физ. густо́й, пло́тный ( густой), сгущённый, убо́ристый ( о печатном тексте), уплотнённый ( сгущённый - ещё), техн. ча́стый ( плотный)

I. 1) (насек.) червець (р. -вця);

2) (цвет густо красный с примесью фиолетового) багрянець, (р. -нця), червець;

3) (краска, дающая указ. цвет) манія, червець (р. -вцю), бакан.

II. 1) (отпорный) очепа, чіп'є;

2) (рыболовный) гак, гарб, підбурок, гвіздок, (с несколькими зубьями) ості (р. -тів), остень (р. остеня).

* * *

круто, густо (про яйця).

* * *

густость гущина[я], густиня, гущавина, густість (р. -тости), (плотность) щільність (р. -ности). [Зайшла в ліс, у гущиню. Колони в залі стоять дуже густо, через ту щільність не можна проглянути з одного кутка залі на другий (Л. Укр.)]. Какова степень густоты? - як завгустішки?

* * *

-ся денаціоналізувати, -ся, зденаціоналізувати, -ся, (только о людях) винародовляти, -ся, винародовити, -ся. Денационализированный - зденаціоналізований, (только о людях) винародовлений. [Зденаціоналізовані будинки мали- б перейти на приватну власність. В Америці наші емігранти густо-часто винародовлюються].

* * *

завязаться

1) зав'язуватися, зав'язатися, (петлёй) запетльовуватися, запетлюватися и т. д.; см. Завязывать; (платком) запинатися, зап'ястися, завиватися, завинутися (хусткою);

2) (о плодах) в'язатися, зав'язатися, пов'язатися, витися, повитися у пуп'янки. [Мої огірочки густо в'язалися. Ой, вийтеся, огірочки, у зелені пуп'яночки (Пісня)];

3) (о деле) починатися, початися, розпочинатися, розпочатися. [Справа розпочалася]. -вается общий разговор - починається (нав'язується) спільна розмова.

* * *

несов.; сов. - завяз`аться

1) зав'я́зуватися, -зуюся, -зуєшся, зав'яза́тися, -в'яжу́ся, -в'я́жешся и мног. позав'я́зуватися; зашмо́ргуватися, -гуюся, -гуєшся, зашморгну́тися; ув'я́зуватися, ув'яза́тися; пов'я́зуватися, пов'яза́тися

2) зав'я́зуватися, зав'яза́тися; почина́тися, поча́тися, -чне́ться

3) зав'я́зуватися, зав'яза́тися и мног. позав'я́зуватися; (несов.: без указания на начало действия) в'яза́тися

-ся, засеять, -ся засівати, -ся, засіяти, -ся, сіяти, -ся, посіяти, -ся, усіяти, -ся, (диал.) сівати, -ся, (о мног.) позасівати, -ся, позасіювати, -ся. [Ходить, засіває, і засіяв, як годиться (Рудан.). Поле сіяли сини (Стеф.). Орися-ж ти, моя ниво, долом та горою та засійся, моя ниво, долею ясною (Шевч.). Та посійся добрим житом (Шевч.). Будем лани сівати (Чуб. V). Всі шляхи тоді козацькими головами ляхи позасівали (Куліш)]. Засеянный - засіяний, посіяний, усіяний. Место по недосмотру не -ное - несів (-ву), прогалюватина. [Якось чудно жито зійшло: там є і густо, а там пусто, мов несів (Сл. Гр.)].

* * *

несов.; сов. - зас`еять

1) засіва́ти и засі́ювати, -сі́юю, -сі́юєш, засі́яти и мног. позасіва́ти и позасі́ювати

2) несов. этногр. посіва́ти, засіва́ти

3) (сов.: начать сеять) поча́ти сі́яти, засі́яти

1) дзвонити, калатати, дзенькати, дзеленькати, теленькати в що, (в колотушку) клепати, калатати, (с усердием) видзвонювати, (раздельно в один колокол) дзвонити в один дзвін, ба[о]мкати, бемкати, бовкати. -нят - дзвонять, дзвониться. [Вже до вечерні дзвониться]. -нить во все колокола - в усі дзвони дзвонити (бити, грати), густо дзвонити. -нить раскачивая весь колокол - дзвонити з розгону. Окончить -нить - передзвонити. -нить на пожар - вогонь вістити. -нить требуя помощи тревожно - дзвонити на ґвалт. -нить по усопшему - по душі дзвонити;

2) (средн. зал.) дзвонити, густи, грати, бити. [Дзвони дзвонять, там бабу хоронять (Херсонщ.), Дзвони грають (Б. Лепк.). У неділю рано усі дзвони б'ють (Херсонщ.)];

3) (разглашать) дзвонити, роздзвонювати. [А жіночки лихо дзвонять, матері глузують (Шевч.)].

* * *

1) дзвони́ти, -ню́, -ниш; (о колоколах, звонке) калата́ти; ( о большом колоколе) бо́вкати, бе́вкати; ( о звонке) дзеленча́ти, дзеле́нькати, дзе́нькати

2) (перен. разглашать) дзвони́ти, бо́вкати, бевкати; ( везде) роздзво́нювати

(излишек, изобилие) лишок (-шку), надлишок, надмір (-ру), зайвина, наддостаток (-тку), переповня. [Вони з лишку свого клали в дар богові, а убога вдовиця з злиднів своїх (Єв.). Така роздача надмір-би вменшила, і в кожного всього було-б доволі (Куліш). Зайвини не маю - що заробив, те й проїм (Харківщ.). Прийде-ж і сім літ голодних за ними, і забудуть про наддостаток в Єгипетській землі (Св. П.)]. Жить в -ке - жити в достатках. От -ка сердца говорят уста - з переповні серця промовляють уста (Єв.). С -ком - з лишком, з лишкою, (аж) надто, (фамил.) з надтом, (образно) у три щиті, (шутя) з чохом. [Усього є доволі, аж з надтом. Усього-б тут - у три щиті на тихе та на любе життя (М. Вовч.)]. Ему с - ком пополнили его потери - йому аж надто (з надтом) поповнено (вернено) його втрати. Затруднение от -ка чего - клопіт через надмір чого, з надміром чого. -ток жизненных сил - надмір життєвої сили. Не в -ке (имеется что) - не густо, не гурт, не надмір (мається) чого. [Дав-би вам грошей, та в самого не гурт (Звин.)].

* * *

1) (чрезмерное количество чего-л.) надли́шок, -шку, на́дмір, -у, зайвина́, перепо́вня; ( остаток) ли́шок; зби́тки, -ків

2) (обилие, полнота) на́дмір; (достаток, богатство) доста́ток, -тку; ( изобилие) наддоста́ток

чем рясніти чим, бути багатим на що, мати вдозвіль, здобіль чого; см. Избыточествовать. [Турецькі ринки рясніють нашим людом українським (Куліш). Дія одбувається мляво й рясніє випадковими пригодами (Єфр.). Україна багата на хліб]. Этот лес -лует дичью - цей ліс багатий на дичину, в цьому лісі дичини густо. Изобилующий чем, в знач. прил. - рясний чим, багатий на що, достатній на що.

* * *