-
1 неча
диал. см. нечего II -
2 безугарный
техн.( невыгорающий) безуга́рний; ( без угарного газа) неча́дний -
3 безугарный
техн.( невыгорающий) безуга́рний; ( без угарного газа) неча́дний -
4 закатывать
закататьI. 1) см. Укатывать;2) (во что-л. катя) закачувати, закачати, що в що. [Сорочку попирскай, згорни щільно і закачай тісно в рушник, щоб була вогка до прасування];3) (в раскатанное тесто) заліплювати, заліпити що в корж; загортати, загорнути коржем. [Заліпи шинку в корж і засунь у піч, хай печеться];4) куда (заключать, ссылать) - завдавати, завдати, запро(в)торювати, запро(в)торити кого куди. [Завдано його до в'язниці аж на чотири роки. Його завдадуть (или запроторять) на Сибір, бо він душогуб]:5) -тать розгами, плетьми на смерть - закатувати, забити, зашмагати кого різками, нагаями на смерть.II. Закатывать, закатить -1) зака[о]чувати, закотити. [Закотила клубок аж під піч];2) укочувати, укотити; (только экипаж) заточувати, заточити, (о мн.) позаточувати. [Укотили барило в льох. Ой, де-ж твої, Нечаєнку, кованії вози? Під містечком Берестечком заточені в лози (Дума). Вози у возівню позаточував];3) -ть глаза под лоб - заводити, завести (закотити) очі вгору (під лоба), пускати, пустити очі під лоба. [Завела очі вгору і вхопилася за лівий бік - тільки не крикне (М. Вовч.). Співаючи пускав очі під лоба];4) (розог, плетей) сипати, усипати кому. [Усипано йому двадцять і п'ять]. Закаченный - закочений; укочений, заточений.* * *I несов.; сов. - закат`ать1) (завёртывать, обматывать во что) загорта́ти, загорну́ти, -горну́, -го́рнеш и мног. позагорта́ти2) ( засучивать) засу́кувати, засука́ти и и мног. позасу́кувати, зака́чувати, закача́ти и мног. позака́чувати, зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; (катая, сворачивать) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти и мног. позгорта́ти и позго́ртувати3) ( укатывать) укочувати, укоти́ти (укочу́, уко́тиш); ( дорогу) уторо́вувати и торува́ти, уторува́ти4) ( в тюрьму) запрото́рювати, -рюю, -рюєш, запрото́рити5) ( утомлять катанием) сто́млювати (-люю, -люєш) ката́нням, стоми́ти (-млю́, -миш) ката́нням, утомля́ти ката́нням, утоми́ти ката́нням; сов. заката́тиII несов.; сов. - закат`ить1) зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; ( вкатывать) уко́чувати, укоти́ти; ( повозку) зато́чувати, заточи́ти, -точу́, -то́чиш\закатыватьть глаза́ — зако́чувати, закоти́ти о́чі
2) (сов.: уехать) покоти́ти, чкурну́ти; помча́ти, пої́хати, -ї́ду, -ї́деш3) (устраивать, делать что-л.) улашто́вувати, улаштува́ти; сов. утну́ти и утя́ти (утну́, утне́ш), устругну́ти, учи́стити (учи́щу, учи́стиш), ушква́рити, уджиґну́ти; ( учинять) учиня́ти, учини́ти (учиню́, учи́ниш)4) ( сильно ударять) улі́плювати, уліпи́ти (уліплю́, улі́пиш) (кому що), затопля́ти и зато́плювати, затопи́ти, -топлю́, -то́пиш -
5 зеркало
дзеркало, люстро, свічадо, (полон.) верцадло. [То йому так потрібно, як сліпому дзеркало (Приказка). Все більше до того письменство наближається, щоб зробитись справжнім дзеркалом життя (Єфр.). Дочка Лавися чепуруха в верцадло очі все п'яла (Котл.)]. Смотреться в -ло - видивлятися, виглядатися, визиратися у дзеркало, в люстро. [В золотеє люстерко видивлялася (Чуб. V)]. Отражаться в -ле - відбиватися у люстрі; у дзеркалі, відзеркалюватися. На -ло неча пенять, коли рожа крива - який чорт у воду глянув, такий і з води виглянув (Приказка).* * *1) дзе́ркало, лю́стро;, поэз. свіча́до; верца́дло2) перен. дзе́ркало -
6 нечастый
нечастий. [Нечастий випадок (Київ)].* * *неча́стий -
7 подстреливать
подстрелить підстрелювати, підстрелити (о мног. попідстрелювати), підбивати, підбити кого. [Ой, як стрелив Нечаєнко - коника підстрелив]. Подстреленный - підстрелений, (о мног. попідстрелюваний), підбитий, підтятий. [І думка пада, мов підбита птиця (Л. Укр.)]. -ться - підстрелюватися, підстрелитися, попідстре[і]люватися, бути підстреленим.* * *несов.; сов. - подстрел`итьпідстрі́лювати, підстрі́лити и попідстрі́лювати, підстре́лювати, підстре́лити и попідстре́лювати, несов. устре́лити -
8 редкий
1) рідки́й; (являющийся раритетом, стный) рі́дкісний, рарите́тний; ( нечастый) неча́стий, (о посеве, лесе, волосах) о́брідний\редкийая кни́га — рі́дкісна (рідка́, рарите́тна) кни́жка (кни́га)
\редкийая тка́нь — рідка́ ткани́на
\редкий ие зу́бы — рідкі́ зу́би
\редкий ие о́зими — о́брідна (рідка́) озимина́
\редкий ий во́здух — розрі́джене пові́тря
2) (исключительный, выдающийся) винятко́вий\редкий ий дура́к — винятко́вий (заплі́шений) ду́рень
челове́к \редкий ой доброты́ — винятко́во до́бра люди́на, люди́на винятко́вої доброти́
3) (далеко не всякий, далеко не каждый) ма́ло яки́й, рі́дко яки́й4) в знач. сущ. мало хто (род. п. кого́), рі́дко хто -
9 редко
-
10 редкость
1) рі́дкість, -кості; рі́дкісність, -кості, рарите́тність; о́брідність; винятко́вість, -вості\редкостьть воло́с — рі́дкість (о́брідність) воло́сся
2) ( редкое явление) рі́дкість; ( диковина) дивина́здесь озёра не \редкостьть — тут озе́ра - річ [до́сить] звича́йна, тут озе́ра не дивина́
в \редкостьть — (нареч.:) рі́дко; (нечасто) неча́сто; (в знач. сказ.: бывает) рі́дкість
на \редкостьть — (нареч.: исключительно) надзвича́йно, винятко́во, на рі́дкість; ( на диво) на ди́во, навдивови́жу, напро́чуд, напри́чуд, напрочу́до; (исключительный, выдающийся) надзвича́йний, винятко́вий, на рі́дкість
3) ( редкая вещь) рі́дкість; ( раритет) рарите́т, -у
См. также в других словарях:
НЕЧА — НЕЧА, нечего, см. нечто. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
Неча — Характеристика Длина 55 км Бассейн Северного Ледовитого океана Бассейн рек Колыма Водоток Устье Колыма … Википедия
неча — нареч, кол во синонимов: 1 • нечего (14) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Нечаєве — іменник середнього роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
Нечаїв — іменник чоловічого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
неча — Устар., Разг. сниж. = Нечего. * На зеркало неча пенять, коли рожа крива (Посл.) … Энциклопедический словарь
неча˫аниѥ — НЕЧА˫АНИ|Ѥ (27), ˫А с. 1.Отсутствие надежды; безнадежность, отчаяние: ˫ако не подобаѥть ѹ‹мь›||ръшааго плакати. нъ живѹштааго въ грѣсѣхъ и въ нечѧ˫ании. Изб 1076, 87–87 об.; и ни въ пропасть поринѹти неча˫ани˫а. (τῆς ἀπογνώσεως) ΚΕ XII, 70а; то… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
нечаѥмыи — (15) пр. 1.Безнадежный, такой, на которого нельзя надеяться: и побѣды раченье нечаѥмо. (ἀπεγνωμένης) ГБ XIV, 139в; в роли с. Безнадежный больной: и врачь охытрыи. да похваленъ бѹдеть. ѥгда болѧща˫а и нечаѥмы˫а ицѣлить. (νόσους... ἀπηλπισμένας)… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
Нечаївка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
нечаївський — прикметник … Орфографічний словник української мови
неча — устар. предик.; = нечего II Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой