-
1 нехай
част., диал.хай, неха́й -
2 пускай
и Пусть нар. хай, нехай, (зап.) най. [Хай їй лиха година! (Рудч.). Ой не спиняйте у ставу води, нехай вона рине! Ой не піду я за п'яниченьку, нехай він ізгине (Пісня). Хто волі ще не відцуравсь, нехай іде до бою (Л. Укр.). Хто не вміє молитися, най іде на море учитися (Номис)]. Пусть он придёт - хай (нехай, най) він прийде. Пусть делает, что хочет - хай (нехай, най) робить, що хоче. Пусть будет по вашему - хай (нехай, най) буде по вашому, (шутливо) хай (нехай, най) ваше зверху буде, нехай буде з гречки мак! Вы этого хотите? пусть будет так - ви цього хочете? хай (най) буде так. Мои родители, -скай будут здоровы, приедут ко мне - мої батьки, нехай (хай, най) здорові будить, бодай здорові були, коби здорові (були), приїдуть до мене. Ну пусть будет и так - чи так, то й так. Пусть-ка - нехай-но, нехай-лиш, нехай лишень. [Нехай-но спробує сам сюди прийти!]. Пусть его сердится - хай собі сердиться;2) (всё равно, маловажно) дарма, дарма бери. [Тату! лізе чорт у хату! - Дарма, аби не москаль (Номис). Уже-ж хоч і сировате просо - дарма бери, - а повезем зодрать (Борз.)]. Может быть, это и не ваше, да пусть, берите! - жоже це й не ваше, та дарма, - беріть!* * *см. пусть -
3 пропадать
пропасть1) см. Деваться, деться, -дать, -пасть совершенно, окончательно - запропадати(ся), запропасти(ся). -пасть бесследно - пропасти без вісти, загинути й сліду не кинути, (опис.) піти з(а) вітром, за водою; наче лиз злизав кого, що; наче корова язиком злизала кого, що; (шутл. о человеке) пропав яв пес у ярмарок;2) (гибнуть) пропадати пропасти, гинути, загибати, загинути, занапащатися, занапаститися, зводитися, звестися. [Хай праця людська не гине марно (Коцюб.). Скільки добра загибає (Коцюб.). Буду робить, буду годить, то і в чужих людей не загину (Пісня). Літа мої молодії марно пропадають (Пісня). Що минуло, те пропало (Франко). Занапащається за нелюбом мій вік молоденький]. -дёт всё имущество - загине (пропаде, поляже) все добро (майно). [Не покину Батурина - все добро поляже: і двірок мій мурований, і млини крилаті, і запаси великії (Рудан.)]. Пропади оно! - нехай воно зведеться! [Не прядеться, нехай воно зведеться]. Не -дёт! - не пропаде! Не де дінеться] -пало всё! - пропало все! Все пішло марно! Пропащі світи! [З тієї ляхівка вийшла, а сей москалем став. Пропащі світи! (Свидн.)]. -дать, -пасть попусту - марнуватися, змарнуватися, пусто йти, піти. [Господарство марнується (Неч.-Лев.). На панщині робить, а свої дні дома й так ідуть пусто (Г. Барв.)]. -пасть (испортиться), валяясь без присмотра - звалятися. [Не зносилася ця свита, а звалялася];3) (исчезать) зникати, зник(ну)ти. [Удень її ми не бачили; робила при панії, а ввечері знов зникла (М. Вовч.). Де-ж видно се, що зникла наша сила? (Грінч.)]. Он -пал у меня из глаз - він зник мені з очей. У меня -пала охота - у мене зникло бажання. Он -пал в толпе - він зник у юрбі (у стовпищі);4) (гибнуть, дохнуть) гинути, згинути, згиб(ну)ти, пропадати, пропасти, (пренебр.) ґиґнути, (з)слизнути; (о мног.) погинути, попропадати, послиз(ну)ти; (о всех) вигинути (до ноги, до решти); (только о домашн. скоте) (диал.) дейкатися, подейкатися. [Як пішов на заробітки, то там і згиб: казали, що втоп ніби-то. Вигинула вся худоба з сибірки. Оце у нас падіж був - скот усе дейкався, поки ввесь передейкався (Київщ.). Квіти погинули з морозу. Народній ворог зслиз (Куліш). Злії духи, так як мухи, всі уже послизли (Кіев. Стар.)]. -пал бы я - загинув-би я; було-б по мені. -ду я - буде по мені. [Як не буде миленького, то буде по мені (Пісня)]. Либо пан, либо -пал - куць виграв, куць програв (Ном.); або здобути, або вдома не бути. -пал ни за что - пропав за ніщо, пропав ні за цапову душу, пропав ні за собаку. -пади (пропадай) он! - хай він згине (зслизне)! Пропади ты (пропадом)! чтоб ты пропал! - щоб ти зслиз! Бодай ти нагло зслиз! Нехай тебе лизень лизне (злиже)! Бодай тебе з корінням вигладило! Щоб ти приймом пропав! Нехай за тобою заклекоче! Щоб ти тямився! Пропавший (исчезнувший) - пропалий, запропащий, запропащений, зниклий. [Треба шукати запропащого хлопця (Корол.). Запропащена грамота нарешті знайшлася (Н. Рада)].* * *I несов.; сов. - проп`астьпропада́ти, пропа́сти и попропада́ти; (несов.: потеряться) запропасти́тися; ( исчезать) зника́ти, зни́кнути и зни́кти; ( гибнуть) ги́нути и загиба́ти, загина́ти и зги́нути, погиба́ти, поги́нути и пога́бнути, несов. занапасти́тисяIIпа́дати [ці́лий день] -
4 прощать
простить кого и кому прощати, простити (ти простиш, він простить) кого и кому дарувати, подарувати кому, (извинять) вибачати, вибачити кому, пробачати, пробачити кому, (диал.) збачити, звидіти кому що, (отпускать) відпускати, відпустити кому що. [Нехай тебе Бог прощає та добрії люди (Шевч.). Подаруй моїй жінці яке там незвичайне слово (М. Вовч.). Нехай йому Господь за те пробачить (Грінч.). Нехай тобі Бог звидить і збачить (Номис)]. Я этого тебе, вам не -щу - я тобі, вам цього не подарую, не вибачу (не пробачу). [Я йому сього не подарую (Кониськ.). Я тобі цього не вибачу, не подарую (Н.- Лев.)]. -тить кому грехи, вину, обиду - простити (подарувати) гріхи, провину, кривду кому, (отпустить) відпустити гріхи кому. [Якби хоч сто рублів, то-б я вже свою кривду подарувала (Єфр.). Вона справедлива й ніколи не гримне на безвинного, хоч ніколи й не подарує вини (Коцюб.)]. -щать наказание - дарувати кару. -щать, -тить преступника - милувати, помилувати злочинця. -стить друг друга - пробачити, подарувати один одному, подаруватися. [Вже як там не погодимось на чому, то подаруємось (М. Вовч.)]. Я -щаю вам ваш долг - я дарую вам ваш борг. Прости, простите меня - прости, простіть, даруй, даруйте, вибач, вибачте, пробач, пробачте мені, будьте вибачні до мене. [Прости мені, мій голубе, мій соколе милий (Шевч.). Даруй мені, я вже більш не буду]. -тите за выражение - простіть, даруйте на цім слові, за це слово, пробачте це слово. [Уже простіть мені на цім слові, але ваш лібералізм аж надто виходить дешевенький (Крим.). Даруйте за це слово (Куліш). Пробач се слово, Цезарю! (Куліш)]. Прощай, прости, прощайте - прощай, прощайте, прощавай, прощавайте, бувай (будь) здоров, бувайте (будьте) здорові, (ответное) ходи здоров, ходіть здорові. [Прощай, прощай, громадонько (Метл.). То прощайте, кажу, - дякувати вам за ласку і добрість вашу (М. Вовч.). Будь здорова, пань-матусю, обійдуся без Настусі (Приказка). По сій мові бувайте здорові (Приказка). Прощавайте, піду вже од вас (Харк.)]. Прощённый и -щёный - прощений, подарований, вибачений, пробачений, (отпущенный) відпущений.* * *несов.; сов. - прост`ить(кого-что, кому-чему что) проща́ти, простити (кого-що, кому-чому що); ( извинять) вибача́ти, ви́бачити, пробача́ти, проба́чити, дарува́ти -
5 воспаляться
воспалиться запалюватися, запалитися, розпалюватися, розпалитися, займатися, за(й)нятися. [Великим гнівом розпаливсь (Котл.). Нирки запалилися - почки воспалились]; (о глазах, ранах) ятритися, заятрюватися, заятритися, роз'ятрюватися, роз'ятритися, приятрюватися, приятритися. [Очі ятряться. Нехай горять, нехай ятряться рани! (Вороний)].* * *несов.; сов. - воспал`иться1) ( возбуждаться) запа́люватися, запали́тися, збу́джуватися, збуди́тися, ( распаляться) розпаля́тися, розпалитися2) мед. запа́люватися, запали́тися; (несов. о ране) ятри́тися и я́тритися -
6 коль
нрч.I. см. Сколько, Сколь.II. Коль, сз. - як, коли; см. Если, Коли. Коль-скоро - скоро, скоро-тільки, скоро-но, (редко) чи. [Се зараз видно, скоро ми критично на неї поглянемо (Грінч.). Скоро-но прийде, зараз скажіть мені (Крим.). Чи нехай, то й нехай (Кониськ.)]. II.. Коль, сщ. -1) см. Колоть;2) см. Колотьё.* * *см. коли -
7 морок
и Морока1) морок, темрява, темнота, смерки (-ків). [Нехай його густий обійме морок (Куліш). Сонце вже спочиває, море затихло, смерки над берегом залягають (Корол.)];2) см. Мгла 1;3) мана, омана, мара, луда; срв. Мара 1. [Нехай ти тінь, що гине десь, мана, луда (Франко)]. Обойти кого -кой и -ком - пустити на кого ману; срв. Морочить.* * *диал.мо́рок, -у -
8 нарадоваться
кому, чему и на кого, на что нарадіти(ся), нарадуватися, попорадіти, попорадуватися з кого, з чого, натішитися, навтішатися, попотішитися ким; чим и з кого, з чого. [Добра дитина, - не нарадіюся з неї (Канівщ.). Та нехай-же я перше сама тобою натішусь, рибко, нехай на тебе надивлюся (М. Вовч.). Кому чим не дала фортуна навтішатись, - терпінням може він із неї насміятись (Куліш)].* * *(на кого-что) нара́дуватися, -дуюся, -дуєшся (ким-чим, кому-чому, з кого-чого, на кого-що); ( натешиться) натішитися, навтіша́тися (ким-чим, з кого-чого) -
9 небось
нрч.1) (должно быть) мабуть, либонь, либонь-таки, певно, певне, десь-певно, десь; (вероятно) надісь, не бійсь, здоров (-ва, -ві), а йди, (гал. ади), а диви; (ведь) адже, аджеж, таж; (кажется) здається. [«Регочеться… Гарно, не бійсь! - тільки візьму та на твоєму баранові верхи й сяду!» - грозився Івась (Мирний). Бо сам, здоров, знаєш (Шевч.)]. - бось ты устал? - мабуть (певно[е], десь-певно) ти втомився? Рада, -бось - радієш, мабуть (певно[е], десь-певно). -бось, по-немецки не сделает орфографической ошибки! - надісь (не бійсь), по-німецькому не зробить правописної помилки! Ноги -бось свои, не купленные - адже(ж) (таж, мабуть, либонь-таки) ноги свої, не куповані. -бось это он - мабуть (здається), це він; гляди, це він. -бось не пойду? - гадаєш, не піду? А ты -бось был там? - а ти, скажеш, був там? -бось, не даст он тебе ни гроша - не сподівайся, не дасть він тобі ні шага;2) (конечно) так и (диал.) дак, звичайно, звісно, певна річ. [Сам так не хоче робити, а тому велить (Грінч.)];3) (не бойся) не бійся[ь]. -бось, собака моя не кусается - не бійся, собака мій не кусає. Авось да -бось до добра не доведут - мабуть та нехай - недобрії люди (Приказка), нехай та мабуть до добра не доведуть.* * *1) част. ма́буть и мабу́ть, либо́нь; наді́сь, надійсь; ( уж конечно) уже пе́вно (пе́вне, напе́вне, напе́вно), звича́йно; ( ведь) адже, а́дже ж, так, таж, таже́; ( разве) хіба́2) (в знач, сказ.: не бойся), диал. не бі́йся -
10 ненавистный
и Ненавистен1) (ненавидимый) ненавидний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. ненавиден), ненависний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. ненавистен), зненависний, зненавиджений кому и (реже) для кого, (постылый) осоружний, огидний, обридливий, відразливий. [Ненавидна йому лестивість (Куліш). Ти мені бридкий, ненавидний душі моїй і серцю (Л. Укр.). Ненавидна мені побожність для людей, збудована з брехні (Самійл.). Поглядав, куди пішли ненавидні для його люди (Шиян). Ненавиден той нам, хто нас підвів на гріх (Куліш). Зосталося тільки ненависне життя (Сторож.). Не хочу нашої зривати дружби, за вас ненависну дочку віддавши (Л. Укр.). Геть думи! Геть ненависні! (Франко). Нехай-же на голлі тім горлом звисне чуже, нерідне, ненависне (П. Тичина). Із нелюбом зненависним звінчатись (Грінч.). Зоня не звалася зненавидженим словом «гувернантка» (Л. Укр.). Нехай вони будуть розумні, багаті, та коли вони мені осоружні! (Котл.). Осоружна я тобі, як смерть (Л. Укр.)];2) (ненавидящий) ненависний, повний (сповнений) ненависти (злости) до кого и проти кого. [Не будьте вороги ненависні до того, хто в серці замірів владарних не здійма (Л. Укр.)].* * *нена́висний; знена́висний, знена́виджений; диал. нена́видний; ( постылый) оги́дний, осору́жний, оги́дливий -
11 пастбище
пасовище и пасовисько, пастовище, паша, пасто[і]вень (-вня), пасто[і]вник (-ка), пастовець (-товця), паства, попасище, випас (-су), (возле села) вигін (-гону), випуст (-ту), (на поле находящемся под паром) толока, (горное в Карпатах) полонина, полонинка. [Це наше пасовище - нехай воли пасуться. Ліси і пасовиська (Фр.). Оце коло хутора і попасище моє. Задиралися наші чабани з татарськими за пастовища (Куліш). Займи і нашу на пашу - нехай попасеться].* * *пасови́сько, пасови́ще, ви́пас, -у, па́стовень, -вня, па́стівень, пастівни́к, -а; по́пас и попа́с, -у, попа́сище; ( выгон) ви́гін, -гону; ( горное пастбище) полони́на, уменьш. полони́нка -
12 превозносить
превознести вихваляти, вихвалити, уславляти, уславити, величати, звеличати, звеличувати, звеличити кого, що, підносити, піднести, виносити, винести кого, що по-над кого, по-над що. [Будемо захвачуватись і радіти тобою, ласку твою над вино вихваляти (Пісня Пісень). За що-ж,- хто-небудь попитає, - зозуля півня вихваляє? (Гліб.). А пани-сусіди нашу панію похваляють-величають: «Отто хазяйлива! Отто розумна!» (М. Вовч.)]. -сить до небес, свыше всякой меры - підносити, піднести до неба, підіймати, підняти вгору над усяку міру, звеличувати, звеличити над усе. [Нехай глузують над ними одні письменники, нехай инші знов підіймають їх над усяку міру вгору (Куліш)]. Превознесённый - вихвалений, уславлений, звеличений; (до небес) піднесений (до неба).* * *несов.; сов. - превознест`извели́чувати, звели́чити и звелича́ти; ( расхваливать) вихваля́ти и вихва́лювати, ви́хвалити; ( возносить) підно́сити, піднести́ -
13 благоприятствовать
сприяти, спорити, щастити, погоджати (сов. погодити), пособляти, фортунити. [Нехай вам доля сприяє. Хай вам бог спорить. Щасти вам боже на всяке добро]. Не благоприятствовать (кроме названных с отрицанием) - непутити. [Наша дочка добре береться до науки, дак що непутить - те що здоров'я немає].* * *сприя́ти, бу́ти сприятливим; погоджа́ти -
14 британец
британець, британ. [Ваші дани, ваші німці… нехай сховаються перед британом (Куліш)].* * *ист.брита́нець, -нця\британец — нцы мн. брита́нці, -ців
-
15 быть
бути. Для всех лиц един. и множ. ч. наст. врем. обычно употребляется є, єсть. [Хто ми є]. Но сохраняются в укр. яз. иногда ещё и старые формы: 2 л. ед. ч. н. вр. (сравнительно часто) - єси. [Добре єси, мій кобзарю (Шевч.)]; редко 2 л. мн. ч. - єсте и 3 мн. ч. - суть. Срв. Существовать, Находиться, Иметься. Быть чем, в качестве чего - бути за що. [Бути за свідка. Бути за вчителя]. Быть кем (в смысле профессии, постоянного занятия, состояния) выражается через глаголы на -увати, -ювати - батькувати (быть отцом), учителювати (быть учителем). Быть может, чего доброго - бува. Может быть - може, мабуть. Как быть? - що робити? як його бути? Так и быть - гаразд, добре, нехай так, сількись. Надо быть (надо полагать) - мабуть, може, либонь, мабуть чи не так. Должно быть - певно, мабуть, мабуть чи не… [Він мабуть чи не ходив туди - он должно быть ходил туда]. Стало быть - значить, виходить, отже. Быть посему - так має бути. Быть после кого - постати по кому. [Маю все те зіставити другому, хто постане по мені (Еккл.)]. Как быть человек - як-слід людина. Будь добр, будьте добры - будь ласка, будь ласкав, будьте ласкаві. Да будет - хай буде. Было да сплыло - було та загуло, було та за водою пішло. Будь что будет, была не была - що буде, те й буде. Кто бы ни был - хоч-би хто був, хто-б був-не-був. [Хто-б був-не-був батько, а все-ж він батько (Свидн.)]. Как бы там ни было, как бы то ни было, что бы там ни было - хоч-би що там було, будь-що-будь. Не тут то было - та ба, годі. Чтоб тебя здесь не было - щоб твій і дух тут не пах, щоб твого й духу тут не було. Пока ещё что будет - поки там ще до чого дійдеться. См. ещё Будет (довольно), Будучи.* * *1) бу́ти; ( иметь) ма́ти2) (вспомогательный глаг.) бу́ти -
16 ваш
ваш, -ша, -ше; (редко) ваший, вашая, вашеє; (вашеский) васький. Пусть будет по вашему - нехай ваше зверху буде.* * *мест. -
17 внушение
1) навіювання, навіяння кому чого. [Гіпнотичне навіяння. Боже навіяння]. Внушение свыше - надхнення (навіяння) з неба. Внушение на расстоянии - навіяння (вмовляння) через далечінь (Крим.);2) (уговаривание, убеждение) намовляння, умовляння, намова. [Сильніша в неї та думка, ніж наші намови й наші сльози (Фран.)]. Следовать чьим-л. внушениям - іти за чиїмись намовами;3) (выговор) застереження, напоумлення, вимова, нагана, сувора, пригрущання, угрущання. [Нехай іде до пана; там почує напоумлення. Послухай старечої сувори (М. Вовч.)]. Делать внушение - вичитувати, вичитати кому-неб., зробити застереження, (сильнее) висловлювати нагану. [Вичитавши всьому гуртові, директор почав брати в шори поодинці (Васильч.)].* * *1) виклика́ння; вселя́ння; навіва́ння, наві́ювання; підка́зування; прище́плювання, прище́плення; умовля́ння; вплив, -у2) ( воздействие на психику) суге́стія, наві́яння, наві́ювання; ( гипноз) гіпно́з, -улече́ние внуше́нием — лікува́ння гіпно́зом
3) ( наставление) повча́ння, напу́чення, нау́ка; ( наущение) намо́ва; ( выговор) дога́на; ( совет) пора́да; ( уговаривание) умовля́ння; ( предупреждение) застереження -
18 возбудительный
підгонистий, зворушний, збудливий, збудний, побудливий, побудний. [Нехай кум не спить, дайте йому чарку перцівки: перцівка - горілочка підгониста (Звиног.)].* * *збу́джувальний -
19 возвращаться
возвратиться вертатися, вернутися до кого, до чого, куди [Вертатися на Україну, до свого краю. Перше кохання і перші муки не вертаються (Кониськ.)], вертати, вернути до чого [Вертав до господи. Рік за роком упливає, назад не вертає (Руд.). Поспішає вернути до міста (Куліш)], повертатися, повернутися до чого, на що, повертати, повернути до кого, чого, в (на) що [До господи поверта. Повертала в Україну (Шевч.). В рідний свій край повернув (Л. Укр.) Енергія знов повернула до мене (Крим.). Поверни ти на Вкраїну (Франко)], завертатися, завернутися, звернутися [Заверніться тату, додому, - я й сам піду (Рудч.). Він скоро звернеться і щастя своє привезе (Квітка)], завертати, завернути [Ця слабість завертає], привертатися, привернутися, навертатися, навернутися [Нехай додому не вертається; як-же вона привернеться, то-тож вона лиха набереться (Сл. Грінч.). Та навернувся додому вже більш як у півроку (Мова)]; (о многих) сов. повертатися, повертати, позавертатися. Успеть отправиться и возвратиться назад - обернутися, обернути [Тричі обернувся з снопами до обіду], (о многих) сов. пообертатися. Возвращаясь - вертаючись, вертаючи, повертаючись, повертаючи, повертом, (з) поворотом. [Поки з поворотом не надійду сюди (Фр.)].* * *несов.; сов. - возврат`итьсяповерта́тися, поверну́тися, верта́тися, верну́тися, поверта́ти, поверну́ти; верта́ти, верну́ти; несов., фольк. вороча́тися; диал. заверта́тися, заверну́тися -
20 воспитываться
воспитаться виховуватися, виховатися, викохуватися, викохатися и т. д. (см. Воспитать). [Нехай-же ростуть і плекаються на нашій землі нові люди (Ніков.). Я виросла-викохалась у білих палатах (Шевч.)].* * *несов.; сов. - воспит`атьсявихо́вуватися, ви́ховатися, вико́хуватися, ви́кохатися, вигодо́вуватися, ви́годуватися
См. также в других словарях:
нехай — пускай, пусть себе на здоровье, хрен с ним, пусть его, пусть, пусть себе, пущай, черт с ним, пес с ним Словарь русских синонимов. нехай см. пусть Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова … Словарь синонимов
НЕХАЙ — нареч., малорос. (от хаять?) смол., курск., ниж., пермяц., тамб., пусть, не тронь, незамай, не прети, дай волю. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
НЕХАЙ — Андреев сын Фотеева, писал духовную Мясоеда Вислова. 1568. А. Ю. 456 … Биографический словарь
НЕХАЙ — Одно из многих украинских слов в одесском языке. Означает «пусть». Не путать с выражением НЕ ХАЙ, которое означает «не ругай». Нехай этот работяга прет в комнату отдыха, где бьет дубиной резиновую чучелу своего начальника, производительность… … Большой полутолковый словарь одесского языка
Нехай, Даут Ереджибович — Даут Ереджибович Нехай Дата рождения 27 ноября 1917(1917 11 27) Место рождения аул Вочепший, Теучежский район, Краснодарский край , (ныне Республика Адыгея) Дата смерти 1 февраля … Википедия
нехай — пусть, пускай , орл., курск., тамб., укр. нехай, хай, нехати оставлять, пускать , блр. нехай, нехаць, болг. нехая живу беспечно, беззаботно , словен. nehati, nеhа̑m переставать, сбавлять , чеш. nechati, necham переставать, оставлять в покое ,… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Нехай — част. разг. сниж. Употребляется при невозражении против чего либо, согласии с кем либо или с чем либо, соответствуя по значению сл.: пусть. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
нехай — В рус. лит. яз. пришло в XIX в. из укр. яз. Родственно укр, хай «пусть», нехати «оставлять, пускать», болг. хая «забочусь», чешск. nechati «бросить, оставить». Ср. и см. пусть … Этимологический словарь русского языка
НЕХАЙ — пусть будет … Казачий словарь-справочник
нехай — нех ай, частица … Русский орфографический словарь
нехай — розм. нех. 1) част., у спол. з дієсл. 3 ос. одн. або мн. теп. або майб. ч. Уживається для утворення аналітичної форми наказового способу 3 ос. дієслова, що виражає: а) наказ, спонукання; б) дозвіл, згоду, припущення; в) побажання, заклик. || у… … Український тлумачний словник
