-
1 нерівносильні нерівності
неравноси́льные нера́венстваУкраїнсько-російський політехнічний словник > нерівносильні нерівності
-
2 великі нерівності
больши́е нера́венстваУкраїнсько-російський політехнічний словник > великі нерівності
-
3 згідні нерівності
схо́дные нера́венстваУкраїнсько-російський політехнічний словник > згідні нерівності
-
4 знак нерівності
знак нера́венстваУкраїнсько-російський політехнічний словник > знак нерівності
-
5 незгідні нерівності
несхо́дные нера́венстваУкраїнсько-російський політехнічний словник > незгідні нерівності
-
6 непаралельні нерівності
непаралле́льные нера́венстваУкраїнсько-російський політехнічний словник > непаралельні нерівності
-
7 рівносильні нерівності
равноси́льные нера́венстваУкраїнсько-російський політехнічний словник > рівносильні нерівності
-
8 нерівність
жinequality; disparity; asperity, irregularity, prominence, roughnessнерівності мн. комп. — ( компакт-диска) burrs, jaggies
-
9 неравносильные неравенства
нерівноси́льні нері́вностіРусско-украинский политехнический словарь > неравносильные неравенства
-
10 неравносильные неравенства
нерівноси́льні нері́вностіРусско-украинский политехнический словарь > неравносильные неравенства
-
11 Руссо, Жан-Жак
Руссо, Жан-Жак (1712, Женева - 1778) - франц. філософ, представник Просвітництва, письменник. Р. піддавав гострій критиці тогочасну цивілізацію, що тримається на нерівності і жорстокій експлуатації народу і протиставляв їй "природний стан", за якого люди були "рівними і вільними" і не зазнавали тиску влади та "примусових законів". Р. також наголошував на згубній дії наук і мистецтва, які "глушать " природний голос свободи і стають причиною падіння моралі. Р. вважав, що нерівність між людьми не споконвічна, головною причиною її виникнення є приватна власність. Майнова нерівність була закріплена утворенням держави. Розвиток цивілізації, за Р., поглиблює нерівність, найвищим ступенем якої є деспотизм. Філософ обґрунтував право народу на повстання: державу, яка тримається силою, можна зруйнувати лише силою. В трактаті "Про суспільний договір" описана ідеальна держава, що утворилася на засадах добровільної згоди й договору, в якій люди користуються свободою як її повноправні члени. Умовою свободи є рівність, як політична, так і майнова. Дрібну власність, створену своєю працею, філософ вважає непохитною основою суспільства і такою ж священною, як і свобода. Р. критикував систему англ. парламентаризму, відстоював ідею народного суверенітету, народовладдя та прямої демократії, за якої закони приймаються зборами всіх громадян (як в античному полісі чи у швейцарських кантонах). Основні тези договірної теорії Р. знайшли подальший розвиток у багатьох соціологічних і політичних теоріях. КнигаР. "Бміль, або Про виховання" займає проміжну ланку між педагогічним трактатом і художнім твором. Р. стверджував, що для розвитку природних задатків та індивідуальних нахилів дитини важлива не стільки освіта, скільки моральне виховання. Заперечуючи культові форми, церковність і релігійну догматику, спирався на позиції деїзму. Особливого значення надавав трудовому вихованню. Педагогічні погляди Р., засновані на гуманізмі і демократизмі, відіграли важливу роль у розвитку поглядів на завдання і методи виховання в кін. XVIII - на поч. XIX ст.[br]Осн. тв.: "Про вплив науки на звичаї" (1750); "Міркування про походження та причини нерівності між людьми" (1750); "Про суспільний договір" (1762); "Нова Елоїза" (1761); "Бміль, або Про виховання" (1762); "Сповідь" (1766 - 1769). -
12 соціалізм
СОЦІАЛІЗМ ( від лат. socialis - суспільний) - 1) Тенденція суспільного розвитку (соціалізації) як невпинного процесу поширення на загал суспільства прав, можливостей і привілеїв, які раніше були у монопольному володінні певних верств, груп, класів; у загальному сенсі виражає усуспільнення, егалітаризацію, прагнення до рівності, що виявлялося на різних етапах історії та за різних форм політичного устрою і режиму. Втім, намагання абсолютизувати тенденції соціалізації, створити на їх основі соціальний проект докорінної перебудови суспільства та його реалізувати виявилися хибними; соціалізація є комплементарною по відношенню до інших, не менш вагомих тенденцій (індивідуалізація, лібералізація, корпоратизація, монополізація та ін.), які стимулюють розвиток, винаходять і поширюють нові цивілізаційні здобутки, активізують (мотивують) найбільш здібних та енергійних членів суспільства, хоча в той же час підсилюють прояви нерівності та несправедливості тощо. 2) Впливова ідейно-політична течія сучасності, що репрезентована низкою версій - від респектабельної соціал-демократії до жорстко-тоталітарних різновидів ідеології. С. як ідея тривалий час існував у вигляді певної соціально-філософської традиції утопічного ґатунку, характерної для творів Мора, Кампанелли, Фур'є, Сен-Симона, Оуена та ін. Од поч. XIX ст. С. почав кристалізуватись як невід'ємна складова частина емансипаторської метаідвології розвитку, в рамках якої базисна тріада "великих ідеологій" виконувала низку специфічно розбіжних, але необхідних функцій, а саме; лібералізм забезпечував динаміку, інноваційний пошук, рух до змін; консерватизм надавав інституціональної усталеності ліберальному пошуку, зберігав ціннісну спадкоємність і культурну самобутність суспільства; С. забезпечував репрезентацію інтересів більшості населення країн, які переживали стрімкі зміни і багатомірну перебудову всього суспільного організму. У цьому сенсі С. уособлює ідеологічну "чутливість" до становища й інтересів трудящого населення, звичайних пересічних громадян, які піклуються про належні умови існування. Функціонально С. виступає формою критики умов і якості соціального розвитку з точки зору інтересів більшості. У XIX ст. С. як ідейно-політична течія набув виразного модернізаційного спрямування, породженого індустріалізмом. У ЗО - 40-х рр. виникає марксизм як теоретично оформлена версія С. на індустріальній стадії суспільства. Од серед. XIX ст. починає розвиватися народницький С. (однією з наріжних ідей народницької доктрини було запобігти розвиткові капіталізму із притаманними йому ризиками і негараздами), різні течії анархістського С. тощо. В ідейному русі з того часу співіснували й боролися поміж собою різні форми революційного С. та С. реформістського (або реформаторського). Поступово (особливо з колапсом соціалістичної системи) роль і вплив революціонаризму у соціалістичному русі зводиться нанівець. До впливових течій соціалістичної орієнтації у сучасному світі належать: деякі форми соціал-демократії, різновиди демократичного С., ліберального С., християнського С., неомарксизму та ін. 3) Форма соціального порядку (устрою) в державі, коли принципи С. (суспільна власність, відсутність експлуатації, загальність праці, соціальні гарантії тощо) декларуються як основоположні принципи існування і функціювання соціуму. Досвід "реального" С. у XX ст. неоднозначний і суперечливий. З одного боку, С. продемонстрував певні мобілізаційні можливості за умов, коли існувала потреба здійснити "стрибок" індустріалізації, ліквідації неписьменності та ін. У рамках цих процесів С. відігравав роль своєрідної інструментальної ідеології, маніпулятивного гасла, що маскувало реальну сутність - тотальне одержавлення суспільства задля здійснення як модернізаційних, так і стабілізаційних заходів. Історичний досвід свідчить про те, що спроби створити суспільство на "засадах справедливості", згідно із заздалегідь розробленим проектом, не життєздатні. Зорієнтоване на розподіл і перерозподіл, споживацтво та утриманство, суспільство С. не в змозі запобігти занепаду виробництва, застою і дефіциту. Намагання централізовано ("зверху") подолати нерівність і несправедливість призводять до того, що нерівність відроджується у ще більш кричущих формах, а несправедливість набуває потворних форм. 4) Термін "С." стосується також соціально-політичних рухів діяльності політичних партій та організацій, які взяли на озброєння різні версії соціалістичної ідеології і намагаються здобути владу (або впливати на неї) з метою реалізації своїх принципів та інтересів.В. Заблоцький -
13 неровность
1) нерівність; корявість; горбастість. -ность почвы - нерівність ґ[г]рунту;2) нерівність, нерівномірність;3) нерівність (-ости). -ти характера - нерівності вдачі. Срв. Неровный.* * *нері́вність, -ності -
14 viameter
-
15 філософія культури
ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ - філософська дисципліна, що вивчає культуру у всій багатоманітності її історичних форм та багатогранності структурних специфікацій. Ф.к. необхідно відрізняти від філософії історії, оскільки цикли розвитку культури не збігаються з етапами історичної еволюції, а також від соціології культури, яка вивчає культуру в процесі її емпіричного функціювання в соціумі З. самого початку поняття культури (або аналогічне йому) в стародавній європейській та східній філософській думці означало цілеспрямований вплив людини на природу, виховання людини, слідування певним морально-духовним принципам. Лнтичні софісти та кініки виступили з ідеями критики культури, повернення людини до природи. Китайський даосизм також пропонував відійти від однобічного людського "дао" і повернутися до всеосяжного вищого "дао" Всесвіту. В християнстві, починаючи з раннього, критерієм ставлення до культури стає не природа, а Бог. З друг, пол. XVIII ст. починається новий етап у розвитку філософії культури. Під культурою починають розуміти всю сукупність досягнень у науках та мистецтвах, а в Ф.к. розгортається широке коло досліджень, які потім розгалужуються на філософію мови, філософію міфу, філософію релігії, філософію права тощо. Руссо критикував культуру й цивілізацію за штучне посилення нерівності порівняно з природним станом нерівності у первісному суспільстві. Гердер розглядає культуру в контексті історичного розвитку людства як прояв здібностей людського розуму. Ніцше виходить із твердження про природну антикультурність людини, а культуру розглядає як засіб поневолення й боротьби за владу Ш. пенглер звертається до порівняльного аналізу головних історичних культур, вважаючи кожну з них замкненим організмом із властивим їй життєвим циклом. Тойнбі, продовжуючи розвивати ідею локальних цивілізацій, намагається об'єднати їх єдиним знаменником на кшталт "Граду Божого" Августина. В останній трет. XIX - перш. пол. XX ст. антропологи та етнографи (Тайлор, Боас, Крьобер, Малиновський) досліджували примітивні суспільства з точки зору функціювання їх культурних інститутів, а культура починає розглядатись як цілісність, що ієрархічно впорядковує елементи та системи. Представники культурної антропології почали розглядати культуру як інваріантну стабільну структуру, що є способом збереження, акумуляції й передачі соціального спадку. Фройд розглядає культуру як засіб соціального пригнічення і разом з тим як форму можливої сублімації. Неофройдизм вбачає в культурі знакову систему закріплення психічних переживань К. ассирер та Юнг вивчали символічні властивості культури, зокрема, останній вважав, що певні символи можуть активізувати архетипи колективного позасвідомого. В філософських концепціях постіндустріального суспільства (Велл та ін.) культура виступає важливим засобом гармонізації стосунків як всередині соціуму, так і між людиною і природою.Б. Головко -
16 asperity
n1) шорсткість, шершавість; нерівність2) pl нерівні місця3) грубість, жорстокість (характеру)4) різкість, брутальність (тону)5) суворість (клімату)6) звич. pl труднощі; злигодні* * *n3) pl труднощі, нестатки4) нерівність, шорсткуватість; pl нерівності, нерівні місця -
17 Токвіль, Алексис
Токвіль, Алексис (1805, Верней - 1859) - франц. історик, соціальний філософ, політичний діяч. Закінчив ф-т права у Парижі (1830). У 1831 р. разом із Бомоном розпочав свою славенту подорож до США з метою вивчення реформ в управлінні в'язницями. Невдовзі зацікавленість Т. як правника у пенітенціарній справі переросла у глибокий інтерес до суспільно-політичних процесів, становлення амер. демократії. Результатом реалізації цього інтересу стало фундаментальне дослідження "Демократія в Америці", що зажило слави у наступні десятиліття і століття класичного здобутку у галузі вивчення проблеми демократії. Філософські погляди Т. концентруються навколо ідеї свободи, адже справжня і єдина чеснота, за Т., - це та, що заснована на свободі. Але любов до свободи, наголошував він, не вичерпується ненавистю до рабства чи тягою до матеріального добробуту. Крім того, вона не пов'язана з прагненням до привілейованого соціального статусу С. вобода - самодостатня, є сама по собі благом, за яке слід боротися неухильно, незважаючи на будь-які перешкоди й небезпеки. За Т., створений для рабства той, хто шукає в свободі щось, окрім неї самої. Із сім'ї переконаних роялістів, аристократ за походженням і вихованням, Т., з одного боку, відкидав елітаризм і був переконаний в історичній приреченості класичних форм монархічного та аристократичного ладу, традиційних форм індивідуалізму. З іншого боку, дійшовши висновку, що час привілеїв аристократії пройшов і настає епоха суспільств, атрибутивною рисою яких є соціальна рівність, Т. свідомо виступив ідеологом демократи'. Водночас він бачив небезпеку встановлення демократи й соціальної рівності ціною знеособлення людини, перетворення її на елемент "більшості". Крім того, Т. застерігав проти створення за демократичного ладу умов, коли встановлюється всевладдя "більшості" та поширюється свавілля державних службовців. Противагою цим тенденціям слугують характерні для демократії свобода слова й преси, формування різноманітних асоціацій та політичних об'єднань. Пошук шляхів і засобів оптимізації співвідношення свободи і рівності (чи нерівності), держави і суспільства загалом, політичної системи та окремої людини становить лейтмотив всіх політичних роздумів Т.[br]Осн. тв.: "Демократія в Америці" (1835). -
18 roll
1. n1) рулон2) клубок3) згорток; сувій4) трубка; щось згорнуте в трубку5) кругляк, котушка; балабушка; коток6) валик; складка7) булочка (тж roll of bread)8) військ. скатка9) відомість; реєстр; поіменний список10) військ. іменний список особового складу11) юр. офіційний список адвокатів12) протокол (судочинства)13) (the Rolls) pl іст. судовий архів на Парк-Лейн14) крутіння, качання15) хитання, хвилювання16) хитавиця17) хода перевальцем19) барабанний бій, барабанний дріб20) хвиляста поверхня21) pl розм. булочник, пекар22) амер., розм. гроші; пачка грошей23) тех. вал, валок; барабан; циліндр; ролик; вальці24) архт. завиток іонічної капітелі25) ав. бочка, подвійний переворот через крило26) спорт. перекид, переверт; кидок; переворот (боротьба)2. v1) котити2) котитися3) вертіти, обертати, повертати4) вертітися, обертатися, повертатися5) валяти, качати6) валятися, качатися7) скручувати, згортати8) загортатиto roll smth. in a piece of paper — загорнути щось у папір
9) качати, колисати10) колихатися, хвилюватися (про море тощо)11) кренитися, хилитися12) мор. зазнавати бортової хитавиці13) ходити похитуючись (перевалюючись)14) плавно текти, котити хвилі; струменіти16) бути горбкуватим, нерівним (про місцевість)17) гриміти, гуркотіти, лунати18) вимовляти гучно (розкотисто)19) вибивати дріб (про барабан)21) друк. накатувати22) амер. просуватися (рухатися) уперед23) амер., розм. обдирати, грабувати (п'яного тощо)26) мет. вальцювати, плющитиroll along — їхати, котити
roll away — а) відкочувати; б) відкочуватися; в) розсіюватися, розходитися (про туман)
roll in — приходити, сходитися у великій кількості
roll out — а) викочувати (назовні); б) розкачувати (тісто); в) вимовляти виразно (голосно)
roll up — а) згортати, скручувати, скочувати; б) загортати; в) загортатися; г) розм. раптово з'явитися; д) збільшуватися, накопичуватися; є) військ., розм. розширювати ділянку прориву; є) збиратися, сходитися (на збори)
* * *I n1) рулон; клубок2) сувій; що-небудь згорнуте в трубку, трубка, рулон; вiйcьк. скатка3) балабушка; валик (нaпp., волосся)5) булочка ( bread roll); pl булочник, пекар; рулет6) ( поіменний) список; реєстр; відомість; вiйcьк. іменний список особового складу; юp. офіційний список адвокатів; дiaл.; юp. список справ, призначених до слухання; протокол ( судочинства); ( the Rolls) pl; icт. судовий архів на Парк-ЛейнMaster of the Rolls — начальник судових архівів ( нині титул глави Державного архіву Великої Британії)
7) обертання, катання8) крен; хитання, колихання; хитавиця; мop. бортова хитавиця10) гуркіт, перекіт ( грому)11) бій барабана; барабанний дріб13) рукописна книга (особл. у сувої)14) пачка грошей ( roll of bills); aмep.; жapг. гроші15) cпopт. перекид, переверт; кидок, переворот ( боротьба)16) тex. валок ( прокатного стану); вал, барабан, циліндр, ролик, коток17) apxiт. завиток іонічної капітелі18) гipн. нерівності в покрівлі вугільного пласта19) гeoл. антикліналь20) aв. бочка, подвійний переворот через крило21) пoлiгp. рулетка для тиснення рамки22) м'яка папка ( шкіряна)II v1) котити; котитися2) вертіти, обертати; вертітися, обертатися3) катати; качатися; купатися (в грошах, розкошах)4) згортати, звертати, скручувати ( roll up)5) загортати6) качати, колихати, гойдати; гойдатися, колихатися; хвилюватися ( про море)7) кренитися; мop. зазнавати бортової хитавиці8) ходити погойдуючись або перевальцем9) плавно текти, котити свої хвилі; струменіти; клуботатися ( про дим)10) бути горбкуватим, нерівним ( про місцевість)11) гриміти, гуркотіти; вимовляти розкотисто, голосно; звучати, лунати; вибивати дріб ( на барабані)12) качати, розкочувати ( тісто)13) пoлiгp. накатувати14) aмep. просуватися, рухатися вперед15) aмep.; cл. грабувати ( п'яного або сплячого); здійснювати вуличне пограбування16) накочувати, укочувати (ґрунт, поле); трамбувати котком ( шосе)17) прокатувати ( метал); вальцювати, плющити18) кiнo; тб. запускати; готувати до дії -
19 asperity
n3) pl труднощі, нестатки4) нерівність, шорсткуватість; pl нерівності, нерівні місця -
20 Маблі, Габріель Бонно де
Маблі, Габріель Бонно де (1709, Гренобль - 1785) - франц. філософ-мораліст, історик, політичний письменник. Світогляд М. заснований на теоріях суспільного договору та природного права; в цілому ж він виявляв скепсис щодо філософської думки доби Просвітництва, зокрема, був переконаний у теоретичній неспроможності матеріалізму й деїзму. За давнини, зазначав М., суспільний лад ґрунтувався на колективній власності на землю, а люди з природою становили одне ціле, джерелом усіх наступних негараздів людства став перехід до приватної власності. Позаяк відновити відносини спільного володіння майном практично неможливо, слід прагнути хоча б до зменшення майнової нерівності шляхом боротьби з розкошами і обмеження потреб. У галузі суспільно-політичній М. обстоював республіканські ідеї, вважаючи (не без впливу Локка, Монтеск'є та Руссо) носієм верховної влади народ; останній має цілковите право виступити проти можновладців, якщо вони порушують його "природні права", насамперед - на щастя і волю. У трактаті "Про вивчення історії", аналізуючи перебіг історії народів давнини й Нового часу, він доводить, що зловживання владою було однією з основних причин незчисленних страждань великої маси людей. Історичний підхід реалізує М. також при з'ясуванні низки інших - економічних, правових, моральних, пізнавальних проблем, виходячи з переконання, що без автентичного осмислення минулого, засвоєння його уроків і опертя на багатство історичного досвіду їх ефективне розв'язання неможливе. Хоч М. визнавав право народу змінювати владні структури, проте вважав, що революції не відроджують рівності, не повертають людей до природного стану, а можуть призвести до ще більших бід. Причина цього - в непримиренності класових інтересів та їхній гострій ворожнечі. Концепція М. була багато в чому аскетичною і песимістичною.[br]Осн. тв.: "Бесіди Фокіона про відношення моралі до політики" (1763); "Про вивчення історії" (1778).Філософський енциклопедичний словник > Маблі, Габріель Бонно де
См. также в других словарях:
індекс економічної нерівності — міра диференціації станів економічних об’єктів деякої їхньої сукупності. Якщо стан економічного об’єкта описується скінченим набором, що складається з k сумірних параметрів, то говорять про kмірний індекс економічної нерівності. Історично… … Термінологічно-тлумачний словник "Моделювання економіки"
Истер, Александр Семенович — Александр Семёнович Истер Портрет Род деятельности: Математик, автор учебников и учебно методической литературы Дата рождения: 29 сентября 1969(1969 09 29) (42 года) … Википедия
Истер, Александр Семёнович — Александр Семёнович Истер Род деятельности: математик … Википедия
євгеніка — и, ж. Вчення про поліпшення людської породи біологічним шляхом, що виходить із визнання фізичної і психічної нерівноцінності рас, біологічного походження класів, класової нерівності. || Вчення про спадкове здоров я і спадкові здібності людини,… … Український тлумачний словник
постирати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Стерти, обтерти все чи багато чого небудь. || Витерти (гумкою і т. ін.) що небудь написане, намальоване. 2) Часто тручи, згладити нерівності на поверхні чого небудь. || перен. Зробити нерізким, малопомітним; пом якшити … Український тлумачний словник
вигладжувати — ую, уєш, недок., ви/гладити, джу, диш, док., перех. 1) Робити поверхню чого небудь рівною, гладкою, усуваючи нерівності, виступи, шорсткість. 2) Те саме, що випрасовувати … Український тлумачний словник
груда — I и, ж. 1) Затверділий, стиснутий кусок якоїсь речовини, перев. м якої, розсипчастої, крихкої. 2) збірн. Нерівності на поверхні землі у вигляді затверділих горбків. II и, ж., рідко. Велика кількість предметів, нагромаджених безладно один на… … Український тлумачний словник
грудка — и, ж. 1) Щільно стиснутий шматок якоїсь речовини, перев. м якої, розсипчастої, крихкої. 2) перев. мн. Нерівності на поверхні землі і т. ін. у вигляді затверділих горбків … Український тлумачний словник
егалітаризм — у, ч. Утопічна теорія, що проповідує усунення соціальних відмінностей та соціальної нерівності шляхом загальної зрівняльності … Український тлумачний словник
запилювати — I юю, юєш, недок., запиля/ти, я/ю, я/єш, док., розм. 1) перех., спец. Пиляючи, робити надрізи на чому небудь. || Згладжувати, знімати терпугом нерівності на поверхні чого небудь. Запиляти вибоїнки. 2) тільки док., неперех. Почати пиляти (у 1, 2… … Український тлумачний словник
затиральник — а, ч. Робітник, який згладжує поверхню чого небудь, усуваючи шляхом тертя нерівності, готує що небудь розтиранням і розмішуванням, перетворюючи в однорідну масу тощо … Український тлумачний словник