-
1 нерозсудливий
heedless, inconsiderate, thoughtless, unmindful -
2 нерозсудливий
unreasonable; injudicious, imprudent, harum-scarum -
3 нерозсудливий
нерассудительный, неблагоразумный; ( сильнее) безрассудный -
4 нерозсудливий
nerozsudływyjприкм. -
5 божевільний
1) прикм. ( психічно хворий) mad, insane2) прикм. ( нерозсудливий) demented, crazy, frenzied, deranged, distracted; out of one's mind; off one's head; sl. loony, dippy3) прикм. (надмірний, дуже великий) crazy4) (як ім.) madman (ж.р. - madwoman); lunatic, moonstruck -
6 Паскаль, Блез
Паскаль, Блез (1623, Клермон-Ферран - 1662) - франц. філософ, математик, фізик. Отримав домашню освіту. В житті та творчості П. чітко вирізняється два періоди: 1)дот.зв. "другого навернення" (ніч 23/24.XI.1654) і 2) після нього. П. першого періоду - геній науки, другого - ще й "геній християнства" (Шатобріан), релігійний мислитель. Стояв на порозі відкриття інтеграційного та диференційного числення ("Нариси про конічні перетини", 1639; "Трактат про арифметичний трикутник", 1654; 6 трактатів з проблем циклоїди, 1658 - 1659 та ін.). Уґрунтував основи класичної гідростатики ("Нові досліди щодо пустоти", 1647 та ін.). Сконструював лічильну ("арифметичну") машину. Зазнав впливу творів Янсенія та янсеністів ("перше навернення", 1648); а в 1654 р. відбулося друге навернення - "вогняне хрещення" (перебування більше двох годин у стані екстатичного осяяння). За П., Бог - це не бог філософів і вчених, а персональний (особистісний) Бог Біблії, Євангелій; позарелігійне, світське ("мирське") життя є боговідступництвом. У 1655 р. приєднався до подвижників-самітників Пор-Рояля - групи філософів, логіків і теологів, осередком діяльності яких стало розташоване поблизу Парижа абатство Пор-Рояль; інтелектуальні підвалини осередку становило вчення Янсенія (див. Пор-Рояля логіка). Наприкінці 1655 р. П. був звинувачений у єресі та осуджений. Арно - чільна постать осередку Пор-Рояля В. ідповіддю П. на цю подію були 18 листів ("Провінціали, або Листи провінціала"), у яких він виступав із роз'ясненнями та став на захист поглядів, що їх сповідували прихильники Арно. Від цього часу П. зосередив свої творчі зусилля на обстоюванні християнської віри. Його розмисли з цього питання були посмертно опубліковані у "Думках про релігію". У центрі уваги П. - Бог, Христос, людина. Становище людини у світі П. оцінював як "нестерпне", адже вона не в змозі ані раціонально обґрунтувати свої переконання, ані цілковито капітулювати перед скептицизмом. Славнозвісний вислів П. щодо людини - "очерет, який мислить" містив, з одного боку, думку про велич людини, перевагу людського індивіда над універсумом через наявність свідомості, а з другого - цей же індивід є "ніщота" і безугавна суперечність. Раціонального виходу з цієї суперечності немає; він - на шляху віри Л. юдина, за П., "впала зі свого місця", але може і мусить піднятися. Розрізняв у людині "дві природи": залишок першопочаткової, "величної" та такої, що нас уярмлює, "ушкодженої гріхом". Перша єднає з Богом, друга відокремлює. П. вчив дослухатися до серця; саме воно "чує Бога"; в ідеалі - розумом ми доводимо лише те, що відчуваємо у серці Н. авіть для глибоко гріховної людини, неспроможної повірити у Бога, його присутність доводить існування у світі Божої милості і благодаті. У соціальних стосунках, за П., домінує сила, а не справедливість. Людський загал легковірний і нерозсудливий, тому довіряє владі, яка цим користується задля власних інтересів. Але на народ не потрібно тиснути, аби в чомусь переконати, інакше постає загроза громадянських воєн ("найгіршої із бід"). В управлінні вважав за вірогідне поєднання "імперії розуму" та "імперії влади", підтвердженням чого вбачав владарювання Христини Шведської.[br]Осн. тв.: "Трактат про конічні перетини" (1640); "Бесіди із м. Де Сасі про Епікура та Монтеня" (1645); "Нові дослідження стосовно пустоти" (1647); "Листи провінціала" (1656 - 1657); "Про геометричний розум" (1658); " Думки про релігію"(1669).
См. также в других словарях:
нерозсудливий — а, е. Який діє нерозумно, без обдумування або нездатний діяти розумно, розсудливо. || Який здійснюється всупереч розсудливості; зроблений без обдумування, необачно … Український тлумачний словник
нерозсудливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
нерозсудливість — вості, ж. Властивість за знач. нерозсудливий. || Нерозсудливий вчинок … Український тлумачний словник
необачний — 1) (який чинить без обдумування, без належної обережности, непередбачливо), необачливий, нерозважний, нерозважливий; непоміркований (який чинить без обдумування); нерозсудливий, безрозсудний (який чинить нерозумно, не думаючи про можливі… … Словник синонімів української мови
безрозсудний — а, е. Який діє нерозумно, нерозсудливо; нерозсудливий. || Який здійснюється без обдумування, необачно, суперечить вимогам розуму; нерозумний … Український тлумачний словник
безумний — а, е. 1) Який утратив розум; божевільний. || Який виявляє ознаки безумства; безтямний. || у знач. ім. безу/мний, ного, ч.; безу/мна, ної, ж. Людина, що втратила розум. 2) Невиправданий розумом; нерозсудливий, безглуздий. || Сповнений безумства (у … Український тлумачний словник
безшабашний — а, е, розм. Нестримний, нерозсудливий, відчайдушний … Український тлумачний словник
божевільний — а, е. 1) Який має психічний розлад; психічно хворий. || у знач. ім. божеві/льний, ного, ч.; божеві/льна, ної, ж. Психічно хвора людина. || Який виражає божевілля. 2) зневажл. Нерозсудливий, нерозважливий. || Позбавлений розумного змісту (про… … Український тлумачний словник
вітрогін — і вітрого/н, го/на, ч. 1) зневажл. Легковажний, нерозсудливий хлопець, чоловік; жевжик. 2) розм., рідко. Про людину, яка швидко ходить. 3) тех. Пристосування для створення сильної течії повітря … Український тлумачний словник
глупий — а, е, рідко. Нерозсудливий, нерозумний. || Непродуманий. || у знач. ім. глу/пий, пого, ч. Нерозсудлива, нерозумна людина. •• Глу/па ніч (пі/вніч, о/сінь) пізній час ночі, пізня осінь … Український тлумачний словник
необдуманий — а, е. Зробл. поспішно, без достатнього обдумування, обмірковування; необачний, нерозсудливий … Український тлумачний словник