непритомний

См. также в других словарях:

• непритомний — а, е. 1) Який утратив свідомість; зомлілий. || Який відзначається втратою свідомості. 2) Який виражає відсутність свідомості …   Український тлумачний словник

• непритомний — [неиприето/мнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

• непритомний — (який утратив свідомість), знепритомнілий, безтямний, безпам ятний; зо[і]млілий, обмерлий (який зомлів) …   Словник синонімів української мови

• непритомний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• непритомність — (непритомний стан; утрата свідомости), безпам ятство, безпам ять, непам ять, нестяма, нетяма; забуття (неповна втрата свідомости); зомління Пор. запаморочення …   Словник синонімів української мови

• безпам'ятний — а, е, розм. 1) Який утратив свідомість; непритомний. || Який діє несвідомо, ніби втративши розум; безтямний. 2) Який має погану пам ять; забутливий …   Український тлумачний словник

• безпритомний — а, е, рідко. Те саме, що непритомний …   Український тлумачний словник

• напівнепритомний — а, е. Майже непритомний; який майже втратив свідомість; напівпритомний …   Український тлумачний словник

• непритомність — ності, ж. 1) Стан за знач. непритомний 1). 2) мед. Патологічний стан, що характеризується раптовим різким погіршенням самопочуття, наростаючою слабкістю, вегетативно судинними розладами, пониженням м язового тонусу і короткочасним порушенням… …   Український тлумачний словник

• непритомно — Присл. до непритомний 2) …   Український тлумачний словник

• нестяма — и, ж., розм. 1) Стан розгубленості, замішання, хвилювання. 2) Крайній ступінь збудження, несамовитості. 3) Непритомний стан; втрата свідомості …   Український тлумачний словник