-
1 непереможний
invincible; unconquerable -
2 непереможний
непобедимый, (о войске, оружии, знамени) победоносный; (такой, которому невозможно противостоять обычно при существительных абстрактных) непреодолимый, непреоборимый; ( о силе) неотразимый; ( о препятствиях) неустранимый -
3 непереможний
დაუმარცხებელი, დაუძლეველი, უძლეველი -
4 непереможний
непераможны -
5 непереможний
eñilmez, mağlüp etilmez -
6 Непереможний
див. Давід Анахт -
7 Давід Анахт Непереможний
див. Давід АнахтФілософський енциклопедичний словник > Давід Анахт Непереможний
-
8 Давід Непереможний
див. Давід Анахт -
9 niezwyciężony
непереможний -
10 непобедимый
непереможний, непоборний, непоборимий, нездоланний, неподоланний, (устар.) незвитяжний, необорний, необоримий; срв. Неодолимый. [Нікчемні заходи доктринерства перед непереможною силою фактів (Грінч.). Непереможною силою віяло від цієї маси живих тіл (Кирил.). Гордую, непереможну силу рука підступна жінки подолала (Л. Укр.). Зичили, щоб він був щасливий та непереможний (Крим.). Непоборна завзятість (Н.- Лев.). Куди мою душу кинуть очі твої непоборні (Грінч.). Самсона руки непоборні (Л. Укр.). Кого-ж тепер нам страшно, нам непоборним, недосяжним (Усенко). Вона непоборима пані (Куліш). Між нами стоїть якийсь нездоланний мур (Корол.). За незвитяжних себе козаки вважали (Куліш). Вогонь дмухнув гадом, а далі вискочив ще потужніший, ще могутніший, як незвитяжний переможець (Коцюб.). Чолом тобі, синє, широкеє море. Міцне, необорне! (Вороний). Не подолати її необорну (Л. Укр.). Козацтво дихало необоримим духом руїни (Куліш)].* * *неперемо́жний, непобо́рний, непобори́мий; ( неодолимый) нездола́нний, неподола́нний, нескори́мий; ( непреодолимый) незбори́мий, незбо́рний -
11 непреодолимый
непереможний, непоборний, непереборний, нездоланний; (устар.) необоримий, незборимий (Франко), срв. Непобедимый. [Шалений, непереможний, дикий гнів (Коцюб.). Вона не могла здержати сміху непереможного, п'яного, що клекотів у грудях (Коцюб.). Музика дратувала безсилі старечі ноги своєю непереможною, дикою силою (Л. Укр.). Вона іде! Непереможна сила мене примушує за нею простувати (Л. Укр.). Непереможні обставини (Рада). Непоборна завзятість (Н.-Лев.). Непоборні перепони (Павлик). Непоборні життьові обставини (Грінч.). Непоборний жах (Г. Григор.). Козацтво дихало необоримим духом руїни (Куліш). Нездоланний дух (Крим.)].* * *неперебо́рний, непобо́рний, непобори́мий, незбори́мий, незбо́рний; ( непобедимый) нездола́нний, неперемо́жний -
12 нездоланний
( непереможний) invincible, unconquerable; ( непоборний) insurmountable, insuperable; ( про почуття) irresistible -
13 непераможны
непереможнийнескоримий -
14 неодолимый
непереможний, не(п)оборний, необоримий, нездоланний, незло[а]мний; срв. Непобедимый. [І потягло його в поле непереможною могучою силою (Грінч.). Економічні умови - то вже нездоланна стихія (Г. Думка)].* * *нездола́нний, неподола́нний; ( непреодолимый) незбори́мий, незбо́рний, неперебо́рний, поэз. необо́рний; ( непобедимый) непобо́рний, непобори́мий нескори́мий -
15 непераможны
непереможнийнескоримий -
16 йеңильмез
непереможний, нездоланний О. -
17 неотразимый
невідпорний, невідхильний, невідворотний, непереборний, непоборний, неподоланний, непереможний; незаперечний, незбитий, (без промаха, верный) не(по)хибний; (роковой) призначений долею, фатальний. [Змалювати дівчину фарбами, створити з неї дивний, невідпорний портрет, що перед ним кожен тремтів-би (В. Підмог.). Як зберегла ти цю непоборну ніжність? (В. Підмог.)]. -мый довод - незаперечний (незбитий) доказ. -мый красавец - непереможний (поразительный: надзвичайний, дивний) красень. -мое средство против чего - не(по)хибний (неомильний) спосіб на що. [Я знаю нехибний (неомильний) спосіб на щури (Зеркало)]. -мый рок - непереможна (неминуча) доля, (в выражениях: так на віку (неминуче) судилося). -мый удар - невідхильний (непереможний, фатальний) удар. Его речь производила -мое впечатление - його мова справляла непереможне (непоборне) враже[і]ння.* * *1) невідпо́рний, невідхи́льний; ( непреодолимый) неперебо́рний; ( непобедимый) неперемо́жний\неотразимыйая си́ла — неперебо́рна (невідпо́рна) си́ла
\неотразимыйые до́воды — невідпо́рні (незапере́чні) до́води
\неотразимыйый на́тиск — невідпо́рний на́тиск
\неотразимыйый уда́р — невідхи́льний уда́р
2) (перен.: чрезвычайный) чарівни́й, ди́вний, надзвичайни́й\неотразимыйое впечатле́ние — надзвича́йне вра́ження
\неотразимыйый го́лос — чарівни́й (ди́вний, надзвича́йний) го́лос
-
18 Achillean
adj міф.подібний до Ахілла; перен. невразливий; непереможний* * *a; грецьк.; міф.подібний до Ахілла; невразливий, непереможний -
19 bellipotent
adj жарт.грізний; непереможний* * *aгрізний; непереможний -
20 invincible
1. nнепереможна (нездоланна) людина2. adjнепереможний, нездоланний, незламний* * *a1) непереможний; непереборний; неприборкний, невгамовний2) непереможна, людина; icт. член таємного товариства
См. также в других словарях:
непереможний — а, е. Якого не можна перемогти, подолати. || Дуже сильний, якому не можна протистояти; непереборний … Український тлумачний словник
непереможний — 1) (про народ, країну, військо; про силу, єдність, вірність тощо якого не можна перемогти, здолати, знищити), нездоланний, незла[о]мний, непоборний, незборимий, неподоланний, нескоримий, необорний; непереборний (про силу, перешкоду тощо) 2) (про… … Словник синонімів української мови
непереможний — прикметник … Орфографічний словник української мови
незвитяжний — а, е, уроч. Якого не можна перемогти; відважний, доблесний, непереможний … Український тлумачний словник
нездоланний — а, е. Якого не можна здолати, знищити, підкорити, перебороти і т. ін.; непереможний … Український тлумачний словник
незламний — незло/мний, а, е. 1) Якого не можна розбити, зігнути, зруйнувати і т. ін.; дуже міцний. 2) у чому і без додатка. Якого не можна побороти, скорити, зламати і т. ін.; непереможний. || Який свідчить про чию небудь непереможність, нескореність,… … Український тлумачний словник
непереможність — ності, ж. Абстр. ім. до непереможний … Український тлумачний словник
непереможно — Присл. до непереможний … Український тлумачний словник
непоборний — а, е. Якого не можна побороти; нездоланний, непереможний. || Якого не можна подолати, перебороти, якому не можна протистояти; дуже сильний, великий … Український тлумачний словник
неподоланний — а, е. Якого не можна подолати, якому не можна протистояти; дуже сильний; непереборний, непереможний … Український тлумачний словник
непогамовний — I (про відчуття, почуття, переживання тощо який важко / неможливо заспокоїти, задовольнити, угамувати), невтоленний, ненаситний, невситимий, невтишимий, невтолимий Пор. неослабний, непереможний 2), нестримний 1) II ▶ див. наполегливий 1) … Словник синонімів української мови
