-
101 unpreventable
aневідворотний, неминучий -
102 unshunnable
-
103 бороться
1) змагатися з ким-чим (или проти кого) за що, боротися з ким, чим, войд(т)уватися з ким, борікатися з ким, (стойко) обстоювати за що. [Почали змагатися з великими панами і таки побороли їх. Кожна партія змагається за певну ідею. Неминучий історичний процес розвитку, проти якого змагатися дарма (Єфр.). З турками войтувалися. Войдується з стихіями (Кул.). Обстоюючи за права віри, наші прадіди боролись разом і за права рідної національности (Єфр.)];2) (шутя, играя) боротися, борушкатися, борю[і]катися.* * *боро́тися; ( друг с другом) борюка́тися, у ру́чки бра́тися; ( состязаться) змага́тися -
104 необходимый
1) конечний, доконечний, (нужный) потрібний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. потрібен), (непременный) невід[од]мінний, (неизбежный) неминучий, (в филос. яз.) необхідний. [Конечна (неодмінна) умова успіху - витривалість (Київ). Мені самому ця книжка потрібна (Харк.). Робочий час, потрібний для піддержання існування самого робітника, Маркс зве потрібним робочим часом (Екон. Наука). Неминучі наслідки (Харк.). Те саме казав і Куліш, доводячи морально-необхідну потребу (Грінч.). Це була неминуча річ у найкращому із світів, необхідний його інгредієнт (Кандід)]. Крайне -мый - конче (доконче, неминуче, невідмінно, тяжко) потрібний. Самый -мый - найконечніший, найпотрібніший, як-найконечніший, як-найпотрібніший. -мое зло - неминуче лихо. -мая оборона - конечна оборона, потрібний захист (-ту). Ваше присутствие -мо - ваша присутність конечна (невідмінна). Кислород -дим для человека - кисень конче потрібний (потрібен) людині. Не только нужный, но даже -мый расход - не тільки потрібна, а навіть конечна витрата. Я считаю -мым - а вважаю за потрібне (за конечне, за конче потрібне);2) необходимий, неминуч[щ]ий, необійденний. [Як підуть дощі, так грязь буде необходима (Борзенщ.)]. Мель эта -ма - ця мілина неминуча (необійденна), цієї мілини ніяк не минути (не можна минути).* * *необхі́дний; ( очень нужный) [ко́нче, доко́нче, доконе́чне, доконе́чно] потрі́бний, доконе́чний; ( неизбежный) немину́чий; ( непременный) неодмі́нний -
105 непреложный
1) невідмінний, безвідмінний, (твёрдый) твердий, (непоколебимый) непохитний; срв. Непременный. [Невідмінні закони природи (Павлик). Неодмінний закон (Куліш). Це моє тверде бажання (Полт.)];2) неминучий, певний, вірний.* * *непору́шний; ( нерушимый) неруши́мий; ( непоколебимый) непохи́тний; ( неоспоримый) незапере́чний\непреложныйый зако́н — непору́шний зако́н
\непреложныйый факт — незапере́чний факт
-
106 непременный
невідмінний, безвідмінний, безперемінний, (диал.) непремінний, безпремінний; (неизбежный) неминучий; (до)конечний. [Невідмінний секретар (Київ)].* * *неодмі́нний; ( обязательный) обов'язко́вий, коне́чний, доконе́чний\непременныйый секрета́рь — неодмі́нний секрета́р
-
107 неустранимый
неусувний, (неотвратимый) невідводний, невідворотний; (непреодолимый) непоборний, непереможний; (неминуемый) неминучий.* * *неусувни́й; ( непреодолимый) неперебо́рний, неперемо́жний; ( неизбежный) немину́чий -
108 foregone
-
109 imminent
adj неминучий (про небезпеку, загрозу тощо)- imminent danger небезпека, що насувається- imminent peril небезпека, що насувається -
110 niemnący
[нємнõци]adj -
111 bliski
1. близький; неминучий; швидкий (про час);2. близький, недалекий, сусідній;3. точніший;4. близький, рідний;5. ч близький, рідний, родич -
112 niechybny
1. неминучий, невідворотний;2. вправний -
113 nieodwołalny
1. безапеляційний;2. категоричний;3. невідворотний; остаточний; невідкличний; неминучий -
114 nieodwracalny
1. неминучий; невідворотний;2. необоротний (хім.) -
115 nieodzowny
необхідний, потрібний; невідворотний; неминучий
См. также в других словарях:
неминучий — неминучий … Орфографический словарь-справочник
неминучий — см. неизбежный Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011. неминучий прил. • неизбежный • … Словарь синонимов
НЕМИНУЧИЙ — НЕМИНУЧИЙ, неминучая, неминучее; неминуч, неминуча, неминуче (прост. и нар. поэт.). То же, что неминуемый. «Чует он беду неминучую.» Былина. «Неминучее дело под суд итти.» Салтыков Щедрин. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
НЕМИНУЧИЙ — НЕМИНУЧИЙ, ая, ее (устар., обычно в народной словесности). Неминуемый, неизбежный. Гибель неминучая. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Неминучий — прил. нар. поэт. то же, что неминуемый Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
неминучий — неминучий, неминучая, неминучее, неминучие, неминучего, неминучей, неминучего, неминучих, неминучему, неминучей, неминучему, неминучим, неминучий, неминучую, неминучее, неминучие, неминучего, неминучую, неминучее, неминучих, неминучим, неминучей … Формы слов
неминучий — немин учий … Русский орфографический словарь
неминучий — Тв. немину/чим, Пр. о немину/чем … Орфографический словарь русского языка
неминучий — а, е. 1) Якого не можна уникнути, обійти, обминути і т. ін., який обов язково має настати, відбутися і т. ін. || у знач. ім. немину/че, чого, с. Те, що обов язково має настати, відбутися і т. ін. || Який не викликає ніякого сумніву; явний,… … Український тлумачний словник
неминучий — ая, ее; нуч, а, е. Нар. разг. = Неминуемый. Беда, гибель н ая. Н ее банкротство … Энциклопедический словарь
неминучий — ая, ее; ну/ч, а, е., нар. разг. = неминуемый Беда, гибель н ая. Н ее банкротство … Словарь многих выражений