-
1 незрозумілий
dark, inexplicable, insensible, obscure, recondite -
2 незрозумілий
unintelligible, incomprehensible, inapprehensible; obscure -
3 незрозумілий
непонятный; (странный, загадочный) необъяснимый, непостижимый, непостижный; ( об изложении) невразумительный, нечленораздельный; ( трудный - о форме) неудобопонятный, неудобоваримый, невнятный -
4 незрозумілий
nezrozumiłyjприкм.niepojęty, niezrozumiały -
5 незрозумілий
გაუგებარი -
6 незрозумілий закон
Українсько-англійський юридичний словник > незрозумілий закон
-
7 inexplicable
-
8 გაუგებარი
незрозумілий -
9 ubegribelig
незрозумілий -
10 ufattelig
незрозумілий -
11 uforståelig
незрозумілий -
12 niezrozumiały
незрозумілий -
13 аңлавсуз
незрозумілий СБ. -
14 непонятный
незрозумілий, невтямний, темний, (непостижимый) недовідомий, незбагненний, (неясный) нерозбірний. [Сталося щось дивне, незрозуміле (Коцюб.). Говорив якийсь европеєць незрозумілою для Гасанбая мовою (Ле). Жодного слова незрозумілого для їх, жодної думки плутаної (Кирил.). Цей спосіб розмови був невтямний для дівчат (Н.-Лев.). Прослідки слов'янської дохристиянщини уже темні народові (Куліш). Не знаючи, чим заспокоїти свою недовідому для розуму тривогу (Куліш). Крута мова, нерозбірна (Звин.)].* * *1) незрозумі́лий; ( непостижимый) незбагне́нний2) см. непонятливый -
15 неудобопонятный
незрозумілий, нелегкозрозумілий, нелегкий (важкий) для (до) зрозуміння; (неразборчивый) нерозбірний; срв. Невразумительный.* * *нелегкозрозумі́лий, незрозумі́лий, малозрозумілий -
16 impenetrable law
незрозуміле законодавство, незрозумілий (нечіткий) закон -
17 obscure law
незрозуміле законодавство; незрозумілий (нечіткий) закон -
18 dark
незрозумілий; таємний; негарний ( про вчинок); неосвічений -
19 recondite
незрозумілий, неясний, важкий для розуміння -
20 нез'ясовний
( незрозумілий) inexplicable, unaccountable
См. также в других словарях:
незрозумілий — прикметник … Орфографічний словник української мови
незрозумілий — I (якого не можна зрозуміти, збагнути); малозрозумілий (який важко зрозуміти); неясний, непевний, туманний, темний (про зміст, причини чого н. у якому важко розібратися); нез ясовний, непоясненний, недовідомий (який важко зрозуміти й пояснити в… … Словник синонімів української мови
незрозумілий — а, е. 1) Якого не можна зрозуміти, осмислити. || Якого не знає, не розуміє хто небудь. || Якого важко розібрати; позбавлений чіткості, виразності; нечіткий, неясний. || Який своїми діями, вчинками, поведінкою викликає подив, здивування (про… … Український тлумачний словник
незрозумілий — [неизрозум’і/лией] м. (на) лому/ л ім, мн. л і … Орфоепічний словник української мови
незрозумілість — лості, ж. Абстр. ім. до незрозумілий … Український тлумачний словник
незрозуміло — Присл. до незрозумілий. || у знач. присудк. сл … Український тлумачний словник
нездецидований — Незрозумілий.[??] [XVIII] Навіть сцена в церкві, одинока справді драматична сцена в тій історії, не лишав в нас сильного і суцільного враження, а сцена визову Клавдія Леонатом і Антонієм (акт V, сцена 1), спочатку серйозно драматична, кінчиться… … Толковый украинский словарь
непевний — а, е. 1) Який має сумнів щодо достовірності чого небудь; позбавлений віри, впевненості в комусь, чомусь. 2) Який свідчить про відсутність упевненості, рішучості, твердості в кого небудь, у чиїхось діях. || Нестійкий, нетривкий, хисткий. Непевні… … Український тлумачний словник
невиразний — 1) (який не чітко вирізняється, якого погано видно), нечіткий, неясний; безформний, розпливчастий, пливкий, хисткий (який не має чітких обрисів); розмитий, змазаний (про зображення чого н., колір, розпис тощо); тьмяний, туманний, примарний (який… … Словник синонімів української мови
таємничий — I 1) (сповнений того, що не стало відомим, що не приступне пізнанню; незрозумілий), таємний, потаємний, потайний, загадковий 2) (який перебуває за межами людського розуміння; надприродний), таємний, потаємний, потайний, незримий, загадковий,… … Словник синонімів української мови
непевний — I 1) (про голос, рухи, ходу тощо який свідчить про внутрішні сумніви, невпевненість, несміливість тощо / слабість), невпевнений, нерішучий; нетвердий (про голос, ходу); безві[о]льний (який виражає брак волі, нерішучість); хи(с)ткий, нетривкий,… … Словник синонімів української мови