-
1 незмінний
permanent, constant, immutable -
2 незмінний
invariable, immutable, unchangeable, inalterable; irrevocable, irremovable -
3 незмінний ефект масштабу
-
4 нязменны
незмінний -
5 міцний
strong; solid; hard, tough; ( стійкий) firm; (незмінний, тривалий) lasting; ( про людину) robust, vigorous, trig; (особл. про стару людину) hale; ( про напої) strong, heady; ( тривкий) durableміцний горішок — tough cookie/nut ( про людину); tough/hard nut to crack ( про яку-небудь справу)
міцний організм — vigorous/sturdy/strong constitution
-
6 непорушний
1) ( нерухомий) immovable, still2) ( який не може бути порушений) indefeasible, irrefrangible, sacred; ( недоторканний) inviolable, reserved3) ( незмінний) unalterable, irrevocable, immutable4) ( міцний) firm, stable, unshakeable -
7 постійний
1) (незмінний, сталий) constant, invariable2) ( не тимчасовий) permanentпостійний комітет парл. — standing committee
місце постійного перебування — permanent residence, permanent address
3) ( звичайний) regular4) ( стабільний) persistent, steady, stable; ( фіксований) fixed5) (безперервний, що постійно діє) continuous, continual, standing, constant; perpetual; abiding6)постійний струм ел. — direct current, DC, continuous current
постійний магніт фіз. — permanent magnet
-
8 сталий
(постійний, стабільний) constant, steady, stable; ( незмінний) invariable, permanent; steadfast, lasting -
9 твердий
1) ( не м'який) hard; ( не рідкий) solid; ( міцний) tough, strong, firm; ( що не гнеться) stiff, rigid2) ( стійкий) sturdy, steadfast, unyielding; ( мужній) manly, manful; ( рішучий) resolute, resolved, hard-set; ( непохитний) firm, rocky3) ( незмінний) stable, constant -
10 фіксований
fixed; ( незмінний) constant, stable -
11 сталы
безперервнийбезупиннийдорослийґрунтовнийконстантанезміннийпостійнапостійнийсоліднийсталийстатечний
См. также в других словарях:
незмінний — прикметник … Орфографічний словник української мови
незмінний — а, е. 1) Який не змінюється або не може змінюватись; такий самий. 2) Який є постійним атрибутом кого , чого небудь, завжди наявний, звичний для когось; обов язковий, неодмінний. 3) Який не підмінюється, не замінюється і т. ін. ким , чим небудь.… … Український тлумачний словник
незмінний — [неизм’і/н:ией] м. (на) н:ому/ н :ім, мн. н :і … Орфоепічний словник української мови
незмінність — ності, ж. Абстр. ім. до незмінний … Український тлумачний словник
незмінно — Присл. до незмінний … Український тлумачний словник
незміренний — прикметник незмірний … Орфографічний словник української мови
неодмінний — а, е. 1) Яким не можна знехтувати, якого потрібно дотримуватись, якого необхідно виконувати; обов язковий. || Якого не можна уникнути. || Без якого неможливо обійтися; необхідний. || Постійний, незмінний. 2) Характерний для кого , чого небудь … Український тлумачний словник
непремѢнный — незмінний … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
постійний — I 1) (який триває весь час, не припиняючись і не перериваючись), сталий, безперервний, безупинний, нев[у]пинний, неспинний, безперестанний, безнастанний, ненастанний, повсякчасний, беззмінний, неперервний, невідступний, незмінний, неминучий,… … Словник синонімів української мови
сталий — а, е. 1) Який не змінюється, зберігає той самий склад, розмір, однакову форму, величину і т. ін.; незмінний, постійний. || Який не зазнає коливань, не піддається змінам; стійкий. Стала ціна. || Урівноважений (про вдачу). •• Ста/ла рівнова/га фіз … Український тлумачний словник
обов'язковий — 1) (такий, що вимагає беззастережного дотримання, виконання), неодмінний, неухильний, (до)конечний 2) (який є характерною прикметою кого / чого н., завжди притаманний комусь / чомусь), неодмінний, незмінний, неминучий 3) див. постійний … Словник синонімів української мови
