неживий

См. также в других словарях:

• неживий — а/, е/. 1) У якому припинилося життя; мертвий. || у знач. ім. неживи/й, во/го, ч. Мертва людина; покійник. || Позбавлений життєздатності (про тіло та його частини). || Який засох, зів яв (про насіння, рослини). 2) Такий, як у мерця (про обличчя,… …   Український тлумачний словник

• неживий — [неижиеви/й] м. (на) во/му / в і/м, мн. в і/ …   Орфоепічний словник української мови

• неживий — I (який не належить до тваринного / рослинного світу), неорганічний; мертвий, бездушний, безживний, безжиттєвий II ▶ див. мертвий 1), мертвий 2), мертвий 3), невиразний 4) …   Словник синонімів української мови

• неживий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• неживий — ва, ве, Рс. Мертвий; у якому припинилося життя …   Словник лемківскої говірки

• мертвий — 1) (такий, у якому припинилося життя), померлий, неживий, мрець; небіжчик, покійник, покійний (про людину); бездиханний, бездушний (який більше не дихає); дохлий (про тварин, птахів, комах) 2) (такий, як у мерця; який нагадує мерця); мертвотний,… …   Словник синонімів української мови

• відмерлий — а, е. 1) Який загинув (про рослини, частини живого організму); неживий. 2) перен. Який перестав існувати. Відмерлі звичаї …   Український тлумачний словник

• дерев'яний — а, е. 1) Прикм. до дерево 2). || Зробл. з дерева. || Виконаний по дереву. •• Дерев я/ні духові/ інструме/нти назва групи інструментів симфонічного оркестру, до якої входять: флейти, гобої, кларнети та фаготи. 2) перен. Позбавлений ознак життя;… …   Український тлумачний словник

• дохлий — а, е. 1) Який перестав існувати, загинув (про тварин, птахів, комах); мертвий, неживий. 2) перен., фам. Кволий, немічний, слабосилий (про людей, тварин). 3) розм. Невисокої якості, нікудишній, слабкий …   Український тлумачний словник

• німий — а/, е/. 1) Який не говорить, позбавлений здатності говорити. || у знач. ім. німи/й, мо/го, ч.; німа/, мо/ї, ж. Людина, позбавлена здатності говорити. || Який виражається без участі мови. •• Німа/ а/збука умовні знаки пальцями, за допомогою яких… …   Український тлумачний словник

• намокнути — намокти, намокати (просочившись, покрившись вологою, водою тощо, стати вологим, мокрим), промок(ну)ти, промокати, вимок(ну)ти, вимокати; змок(ну)ти, змокати (перев. про істоти); замок(ну)ти, замокати (перев. про неживі предмети); обмок(ну)ти,… …   Словник синонімів української мови