-
1 недоїдати
= недоїстиnot to eat enough ( sufficiently); to be undernourished -
2 недоїдати
= недоїстинедоедать, недоесть -
3 недоїдати
nedojidatyдієсл. -
4 недоїсти
-
5 недоїсти
-
6 недоедать
недоесть1) (есть впроголодь) недоїдати, недоїсти. [Чого ізмарніло твоє личенько? чи недопивала, чи недоїдала? (Чуб. V). Як недоїси, то й святого продаси (Номис)];2) (не съедать всего) недоїдати, недоїсти, (диал.) недобирати, недобрати що, чого. [Нащо було починати, щоб покинути, недоївши? (Брацл.)]. Недоеденный - недоїд(ж)ений.* * *несов.; сов. - недо`естьнедоїда́ти, недої́сти, -їм, -їси -
7 hooverize
-
8 underfeed
-
9 commons
n pl1) (the C.) палата громад (тж House of С)2) простий народ3) провізія, раціон4) спільне харчування (в коледжі)* * *n2) (Commons) члени палати громад; палата громад3) викор. з дiєcл. в oдн. провізія е щоденний раціон на людину; спільне харчування ( у коледжі)to be /to go/ on short commons — недоїдати
-
10 starve
v1) умирати (страждати) від голоду2) голодувати3) розм. бути дуже голодним, відчувати сильний голод4) морити голодом; позбавляти їжі6) умирати7) ел. розрядити (акумулятор)* * *v1) страждати від голоду; недоїдати2) зголодніти3) морити голодом, позбавляти їжі; (of) позбавляти чого-небудь, не давати чого-небудь; pass відчувати, зазнавати брак чого-небудь4) жадати ( чого-небудь); вмирати від бажання ( одержати що-небудь)5) eл. розрядити ( акумулятор) -
11 commons
-
12 hooverize
v; амер. -
13 starve
v1) страждати від голоду; недоїдати2) зголодніти3) морити голодом, позбавляти їжі; (of) позбавляти чого-небудь, не давати чого-небудь; pass відчувати, зазнавати брак чого-небудь4) жадати ( чого-небудь); вмирати від бажання ( одержати що-небудь)5) eл. розрядити ( акумулятор) -
14 underfeed
-
15 недосыпать
недоспатьI. недосипати и недосипляти, недоспати. [Доводилося недосипляти й недоїдати (Брацл.)].II. Недосыпать, недосыпать - недосипати, недосипати чого. Недосыпанный - недосипаний. -ться - недосипатися, бути недосипаним.* * *I несов.; сов. - недосп`атьнедосипа́ти и недосипля́ти, недоспа́ти, -сплю́, -спи́шII несов.; сов. - недос`ыпатьнедосипа́ти, недоси́пати, -плю, -плеш -
16 nie dojadać
[нє доядачь]v.ndk -
17 недостаток
1) кого, чего - (отсутствие) брак (-ку) кого, чого, (нехватка) недостача, нестача кого, чого. [Брак фарб на своїй палітрі поет надолужує звуками (Рада). Брак відповідної літератури (Наш). Недостача досвідчених робітників (Пр. Правда). Недостача свіжого повітря (Франко). На всьому (у світлиці) є слід недостачі пильнування (Л. Укр.). Нестачу внутрішнього змісту силкується надолужити на самі нерви розрахованими словами (Рада)]. Вследствие -тка, по -тку чего - через брак чого, за браком чого, через те що бракує чого, бо бракує чого. [Через брак грошей мусіли спинитися всякі справи (Доман.). Неможливість дати місце певній особі через брак вакансії (Коцюб.)]. -ток воды, хлеба - брак (недостача) води, хліба, безвіддя (-ддя), безхліб'я (-б'я). [Декотрі од безвіддя та безхліб'я по степу падали (Куліш)]. -ток надлежащего надзора - брак належного догляду, малий догляд. -ток памяти, ума - брак пам'яти, розуму. -ток средств - а) брак засобів; б) (бедность) нестатки; см. ниже под 3);2) в чём - недостача чого и в чому, брак чого. [Ну, кажи: чого тобі недостача? (Звин.). Нам недобре: в нас хліба недостача (Звин.). Сього-того треба, жінка не вважає: тільки чого недостача, - в батька-матір лає (Грінч. III). Коли в манастирях був папірусу брак, ченці з рукопису старе письмо змивали (Вороний). Купив-би всього, та брак грошей (Сл. Гр.)]. Есть -ток в чём - бракує чого, є недостача в чому (чого), (описат.) скупо (тонко) на що и чого, (шутл.) посуха на що. [Скупо в мене на гроші (Кониськ.). В мене грошей тонко (Васильч.). Знать у вас на честь посуха, в нас - на копійки (Рудан.)]. Нет, не было -тка в ком, в чём - не бракує, не бракувало кого, чого, нема(є), не було недостачі в кому, в чому, (гал.) не хибує, не хибне, не хибувало, не хибло кого, чого. [В збірці поезій він показав і свої гарні прикмети, яких у його багато, так і хиби, яких йому теж не бракує (Н. Громада). Ні в чім не було недостачі (Квітка). Коли вже дано приклад, не хибло й наслідувачів (Павлик)]. Окажется -ток в чём - виявиться, що бракує (нестає, невистачає чого); забракне що и чого. Испытывать (терпеть), испытать -ток в чём - зазнавати (при отрицании ещё знати), зазнати недостачі (нужды: нужди) в чому, (иногда) нуждатися чим, бідувати на що, голодувати на що. [Не зазнали вони ні в чому недостачі (Коцюб.). Не знає душа його недостачі в нічому, чого бажає (Куліш). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.). Найпаче бідує на штани (Корол.). На гребінці я не голодувала (Житом.)];3) (нужда) нестаток, недостаток (-тку), (чаще мн.) нестатки, недостатки (-ків), (редко) нестачі (-тач), (нищета, убожество) злидні (-нів). [Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Товариші наскладали з нестатків своїх грошенят (Р. Край). Ціле його життя пройшло в бідності і недостатку (Франко). Виростав у злиднях та недостачах (Мирний)]. Жить в -тке - жити в (при) злиднях (при вбозтві, убого), злиднювати;4) (дефект, порок) вада, хиба, (из'ян) ґанджа (ж. р.), ґандж (-джу, м. р. и -джи, ж. р.) и ґанч (-чу, м. р. и -чи, ж. р.), догана, пригана. [В неї були свої вади, - наприклад, вона була дуже горда (Грінч.). Не вважаючи на дрібні вади в його творах, Шевченко єсть геній (Грінч.). Недобрий, кажеш, борщ? а яка-ж йому вада? (Звин.). Не будемо виправдувати хиб нашого народу (Грінч.). Добрість - наша певна хиба (Самійл.). Це в йому маленька хиба, маленька ґанджа (Н.-Лев.). Кінь - як сокіл, і ґанчу не має (Рудан.). Свита добра, ніде догани в ній нема (Звин.)]. Пороки и -тки - хиби й вади. Душевный -ток - душевна вада. Органический, природный -ток - органічна, природна вада (ґанджа). Телесный -ток - тілесна вада, (увечье) каліцтво. Находить, найти -тки в ком, чём - знаходити, знайти вади (хиби, ґанджу, ґандж, ґанч) в кому, в чому, ґанчувати кого, що, давати, дати догану (пригану, ганьбу) кому, чому. [Дівчина вередує з женихами, ґанчує (Гуманщ.). Свита добра, ніхто догани не дасть (Чигиринщ.)].* * *1) ( нехватка) недоста́ча, неста́ча; ( отсутствие) брак, -у, відсу́тність, -ностіза \недостаток тком, по \недостаток тку — за бра́ком, че́рез брак
нет \недостаток тка в ком-чём — не браку́є кого́-чого́, вистача́є кого́-чого́
2) ( нужда) неста́ток, -тку, недоста́ток, недоста́ча\недостаток тки — мн. неста́тки, -ків, недоста́тки; ( бедность) зли́дні, -нів
3) ( изъян) ва́да, дефе́кт, -у, ґандж, -у и -і; ( погрешность) хи́ба; ( недочёт) недо́лік, -у\недостаток к зре́ния — ва́да зо́ру
-
18 несчастье
нещастя (-тя); (неблагоприятная судьба) недоля, безщастя, безталання (-ння), бездо[і]лля (-лля), (невезение) неталан (-ну), (бедствие, погибель) безголов'я (-в'я), (беда) лихо, біда, лиха година, причина, (беда, несчастный случай) пригода, лиха пригода, (напасть) халепа; ум. недоленька, лиха годинонька, пригодонька. [Багатство дме, а нещастя гне (Номис). Повен світ нещастів (Грінч.). Його болять нещастя України (Франко). Поодинокі нещастя творять загальне щастя (Кандід). Коли я тут недолі досить маю, хай буду я щаслива там, у иншім краю! (Л. Укр.). Нащо вам судилось тут загинути в недолі? (Рудан.). Усім людям щастя, доля, - мені-ж безталання (Метл.). У тім селі, на безталання та на погибель, виріс я (Шевч.). Нам на здоров'я, а тобі на безголов'я (Номис). Сам собі накликав безголов'я (Крим.). Завжди нарікала на своє безголов'я (Черкас.). Лихо зненацька підкралося (Коцюб.). Сталась мені причина: жінка вмерла, зосталась дитина (Пісня). Чому не зарятувати, коли чоловік у пригоді (человека постигло -тье)? (Мирний). Халепи якої щоб не напитать (М. Левиц.). Як-би то її визволити з такої халепи та журби? (Кониськ.)]. Это верх -тья - це найбільше нещастя (лихо). К (по) -тью - (як) на нещастя, (чаще) (як) на біду, як на лихо. [На біду, ці дурні люди мали силу (Крим.). Талановитий, на лихо дочасно померлий публіцист (Рада). Треба, думаю, зайти провідати хрещеників, та, як на лихо забув (Васильч.)]. К моему -тью - на моє нещастя, на мою біду, на моє лихо, мені на нещастя и т. п. К вящему -тью - на ще більше нещастя (лихо); ще й (ба й) гірш(е) від того, ще й гірше лихо. На -тье чьё - на нещастя, на лихо чиє, кому, на біду чию, кому, на безголов'я чиє, на голову чию. [Упаду собі на лихо (Л. Укр.). Закаявся женитись, щоб знов не взяти лихої (жінки) на своє безголов'я (Коцюб.). Чим-же я винна, що тую думу постановили на наше безголов'я? (М. Левиц.). Нехай горшки б'ються на ганчареву голову (Номис)]. В -тьи - у нещасті, у (лихій) пригоді, при лихій годині. [Не годиться журитись в пригоді такій, адже иншим ще гірше буває (Л. Укр.). Як-би їм запомогти Мендля в його лихій пригоді? (Франко). Та нема гірш нікому, як тій сиротині: ніхто не пригорне при лихій годині (Пісня)]. Мне -тье в картах - мені не щастить (не таланить) у картах, мені карта не йде. Впадать, впасть в -тье - потрапити (попасти(ся)) в біду, зазнавати, зазнати нещастя (недолі, безталання, лиха, біди), сходити, зійти на біду, знедолюватися, знедолитися, знедоліти, збезталаніти, знещасливлюватися, знещасливитися. Приносить, принести -тье кому - приносити, принести нещастя кому, завдавати, завдати лиха (біди) кому, (пров.) випадком випасти кому. [Сльози мої випадком йому випали: вона (його корова) здохла (Кониськ.)]. С ним случилось -тье - його спіткало (побило) лихо, з ним стала(ся) пригода, на його (впала) пригода, на його впало безголов'я. [На козака - пригодонька; козак зажурився (Пісня)]. Не бывать бы счастью, да -тье помогло - коли-б (якби) не нещастя, не було-б і щастя. Счастье одного основано на -тьи другого - на безталанні одного виростає щастя другого (Тобіл.).* * *неща́стя, безща́стя; ( горькая судьба) безтала́ння, недо́ля, нетала́н, -у; ( беда) біда́, ли́хо, диал. поту́га; ( несчастный случай) причи́на, прити́чинак \несчастье тью, на \несчастье тье, по \несчастье тью — [як] на неща́стя, [як] на біду́, [як] на ли́хо; ( к сожалению) на жаль; к
мое́му \несчастье тью — на моє́ неща́стя (ли́хо, безголів'я, безголо́в'я), на мою біду́, мені́ на неща́стя
-
19 rat
I [ræt] 1. n1) пацю́к, щур2) зра́дник; ренега́т; люди́на, що залиша́є організа́цію тощо в скрутні́ часи́3) штрейкбре́хер4) розм. оги́дний тип5)rats! sl. — дурни́ця!, нісені́тниця!
6) attr. щуря́чий, пацю́чий, ми́шачий••like a drowned rat — промо́клий до кісто́к
2. vto smell a rat — передчува́ти недо́бре; підо́зрювати
1) вини́щувати щурі́в (звич. собаками)2) зра́дити, ви́дати ( когось)3) зали́ши́ти організа́цію в скрутні́ часи́4) відмо́витися, зректи́сяII [ræt] intзгинь!, щоб ти пропа́в!
См. также в других словарях:
недоїдати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
недоїдати — а/ю, а/єш, недок., недої/сти, ї/м, їси/, док. 1) неперех. Погано харчуватися, систематично не наїдатися. 2) тільки док., перех. і неперех. Не все поївши, залишитись неситим … Український тлумачний словник
недоїдання — я, с. Дія і стан за знач. недоїдати … Український тлумачний словник
недоїсти — див. недоїдати … Український тлумачний словник
голодувати — у/ю, у/єш, недок. 1) Залишатися без їжі довгий час, постійно недоїдати. 2) на що, перен. Гостро відчувати нестачу чого небудь вкрай необхідного … Український тлумачний словник
недооумѣвати — НЕДООУМѢВА|ТИ (15), Ю, ѤТЬ гл. 1. Недоумевать; не понимать чего л.: Въпро(с) •д҃• Ѡ постѣ… еже недоɤмѣвающе. молимсѧ раздрѣшити ны ѿ стѧзани˫а. КР 1284, 343б; и прибѣже [Афанасий] къ ѥтерѣ двц҃и стѣи, ˫аже, о вещи тои ѹдивившисѧ, недоѹмѣваше ѡ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
печаловати — ПЕЧАЛ|ОВАТИ (53), ОУЮ, ОУѤТЬ гл. 1.Печалиться, горевать, скорбеть: Скорби о грѣсѣхъ. възды||хаи о съблазнѣхъ. печалѹи и о падении своѥмь да ѡчистишисѧ. Изб 1076, 12–12 об.; и много печаловаше игѹменъ ѥго ради. [брата] ведыи ˫ако въ мнозѣ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
тринадцатисложник — ТРИНАДЦАТИСЛО´ЖНИК общепринятое название самого популярного и устойчивого стихового размера в поэзии русских виршевиков (силлабистов) 16 18 вв. (до реформы В. Тредиаковского). Подавляющее большинство стихотворений силлабистов написано этим… … Поэтический словарь