-
1 косноязычный
недорікуватий, недоріка, недорікий, недомовний, недомова, тяжкомовний, кривомовий, запика, зап[н]икуватий, тугоязикий. [Та ще й недоріка: зовсім не до стямку балакав (Кон.). Вони собі невеликії, шепелявії, недорікії (Максим.). Не годиться він у сватове, затим що недомова (Старод. п.). Він ще й заїкуватий був та недомовний: поки збереться було вимовити… (Єфр.). Покволий у мові й тугоязикий (Св. П.). Приводять до його глухого і тяжкомовного (Єванг.). Тим язикам лихим, калікам кривомовим (Куліш)].* * *недорі́куватий, недорі́кий, недомо́вний -
2 заика
общ. р.) заїка (общ.), заїкуватий, загика (общ.), загикуватий, гикавий, недоріка (общ.), недорікий, недорікуватий, недомова, гикало, (гал.) загакливий. [Недоріка був: як зупиниться на якому слові та почне дихати, то аж посиніє, доки вимовить (Кониськ.)].* * *м., ж.заї́ка, заї́куватий, -ого (м.), заї́кувата, -ої (ж.); диал. зага́кливець, зага́кливий, -ого (м.), зага́клива, -ої (ж.) -
3 tongue-tied
adj1) недорікуватий2) який втратив дар мови* * *2) що позбувся дару мови (від сором'язливості, подиву) -
4 word-bound
adj1) що насилу підшукує слова2) перен. недорікуватий, соромливий і мовчазний* * *aщо насилу добирає слова; недорікуватий; сором'язливий, мовчазний -
5 заминающийся
прич.яки́й (що) мне́ться; в знач. прил. запи́куватий, недорі́куватий; сущ. запи́ка, недорі́ка, м'я́ло -
6 tongue-tied
2) що позбувся дару мови (від сором'язливості, подиву) -
7 word-bound
aщо насилу добирає слова; недорікуватий; сором'язливий, мовчазний -
8 заплетающийся
заплі́таний; пле́тений; ( о речи или разговоре) плу́таний, недорі́куватий; ( о языке) неслухня́ний, мов не свій, повстяни́й -
9 tongue-tied
-
10 пельтэк
заїка, шепелявий, недорікуватий О, СК; пельтэк-мельтэк лафет- говорити затинаючись СК.
См. также в других словарях:
недорікуватий — прикметник … Орфографічний словник української мови
недорікуватий — а, е. 1) Який має дефект мови, що полягає у невмінні правильно й чітко вимовляти деякі звуки, слова, або який просто неправильно й нечітко вимовляє звуки, слова. || у знач. ім. недорі/куватий, того, ч. Те саме, що недоріка 1). 2) перен., розм.… … Український тлумачний словник
недорікуватий — 1) (який має певний дефект мови; у знач. ім. той, хто має певний дефект мови); недоріка (той, хто має певний дефект мови) 2) див. безпорадний … Словник синонімів української мови
недорікий — а, е, рідко. Те саме, що недорікуватий … Український тлумачний словник
недорікуватість — тості, ж. Властивість за знач. недорікуватий 1) … Український тлумачний словник
недорікувато — Присл. до недорікуватий … Український тлумачний словник
недо... — Складні слова з недо..., що мають значення чогось езакінченого, незавершеного, напр.: недобудуваний, недобудувати, недоважений, недоважити, недоважуваня, недоважувати, недоварений, недоварювати, недоварюватися, недоведений, недоведеніст,… … Словник лемківскої говірки
недомова — ч. і ж., діал. Недорікуватий, заїка … Український тлумачний словник
недомовлий — а, е, фольк. Недорікуватий … Український тлумачний словник
недомовний — а, е. Якому властивий розлад мови; недорікуватий … Український тлумачний словник
тяжкомовний — а, е, заст. Недорікуватий … Український тлумачний словник
