недолёт!

недолечить недоліковувати, недолікувати кого. Недолеченный - недолікований.

* * *

несов.; сов. - недолеч`ить

малоліток, недоліток, підліток (-тка), недорослий (-лого), малоліт, (насмешл.) безштанько (-ка). [У вдови дочка росла і син малоліток (Шевч.). По фабриках до машин ставлять не тільки таких, що повних літ не дійшли, підлітків, а й зовсім дітей ще недолітків (Єфр.). В мене діти-малоліти, не здужають в степ летіти (Чуб. V). Дітей недорослих з опікунами їх (Ст. Лит.). Він зростом високий, а ще недоліток - на чотирнадцятому годі тільки (Кониськ.)]. -тки - соб. малеча (-чі), малеч (-чи), маль (р. мали). [Все малеча: найстаршому тільки десятий год (Грінч.)].

* * *

неповнолітній, недолітній, недорослий, неповних літ, недорослого (неповного) віку, (сщ.: о мужч. и женщ.) недоліток (-тка). [Він іще неповнолітній, не має повних вісімнадцять років (Київ). Призначив його опікуном над своєю недорослою донькою (Ор. Левиц.). Я, хоч рівний літами йому, немов недоліток, не маю волі (Грінч.). Текля ще недоліток (Свидн.)].

* * *

1) прил. неповнолі́тній; недоро́слий

2) в знач. сущ. неповнолі́тній, -нього

малолітній, недолітній. [Ще малолітній, тільки ще сімнадцять літ (Г. Барв.)]. Этот закон не применим к -ним - цей закон не стосується до малолітніх (недолітніх). -няя дочь - малолітня дочка. Срв. Малолеток.

* * *

I. 1) (действие) нараховування, налічування, оконч. нарахування, налічення; срв.

I. Начитывать;

2) нарахування и нараховання (-ння), налік (-ку), налічка; (недочёт) недолік (- ку), недолічка. На нём -ту сто рублей - за ним недоліку сто карбованців. Делать, сделать - чёт на кого - робити, зробити нарахування (нараховання) на кого, нараховувати, нарахувати на кого.

II. Начёт - примовка и примовки (-вок), приказка и приказки (-зок); прикладка и прикладки (-док); см. Прибаутка.

* * *

неповноліття, недоліття (-ття), неповнолітність, недолітність (-ности), неповнолітство, недолітство, недорослість (-лости).

* * *

нещастя (-тя); (неблагоприятная судьба) недоля, безщастя, безталання (-ння), бездо[і]лля (-лля), (невезение) неталан (-ну), (бедствие, погибель) безголов'я (-в'я), (беда) лихо, біда, лиха година, причина, (беда, несчастный случай) пригода, лиха пригода, (напасть) халепа; ум. недоленька, лиха годинонька, пригодонька. [Багатство дме, а нещастя гне (Номис). Повен світ нещастів (Грінч.). Його болять нещастя України (Франко). Поодинокі нещастя творять загальне щастя (Кандід). Коли я тут недолі досить маю, хай буду я щаслива там, у иншім краю! (Л. Укр.). Нащо вам судилось тут загинути в недолі? (Рудан.). Усім людям щастя, доля, - мені-ж безталання (Метл.). У тім селі, на безталання та на погибель, виріс я (Шевч.). Нам на здоров'я, а тобі на безголов'я (Номис). Сам собі накликав безголов'я (Крим.). Завжди нарікала на своє безголов'я (Черкас.). Лихо зненацька підкралося (Коцюб.). Сталась мені причина: жінка вмерла, зосталась дитина (Пісня). Чому не зарятувати, коли чоловік у пригоді (человека постигло -тье)? (Мирний). Халепи якої щоб не напитать (М. Левиц.). Як-би то її визволити з такої халепи та журби? (Кониськ.)]. Это верх -тья - це найбільше нещастя (лихо). К (по) -тью - (як) на нещастя, (чаще) (як) на біду, як на лихо. [На біду, ці дурні люди мали силу (Крим.). Талановитий, на лихо дочасно померлий публіцист (Рада). Треба, думаю, зайти провідати хрещеників, та, як на лихо забув (Васильч.)]. К моему -тью - на моє нещастя, на мою біду, на моє лихо, мені на нещастя и т. п. К вящему -тью - на ще більше нещастя (лихо); ще й (ба й) гірш(е) від того, ще й гірше лихо. На -тье чьё - на нещастя, на лихо чиє, кому, на біду чию, кому, на безголов'я чиє, на голову чию. [Упаду собі на лихо (Л. Укр.). Закаявся женитись, щоб знов не взяти лихої (жінки) на своє безголов'я (Коцюб.). Чим-же я винна, що тую думу постановили на наше безголов'я? (М. Левиц.). Нехай горшки б'ються на ганчареву голову (Номис)]. В -тьи - у нещасті, у (лихій) пригоді, при лихій годині. [Не годиться журитись в пригоді такій, адже иншим ще гірше буває (Л. Укр.). Як-би їм запомогти Мендля в його лихій пригоді? (Франко). Та нема гірш нікому, як тій сиротині: ніхто не пригорне при лихій годині (Пісня)]. Мне -тье в картах - мені не щастить (не таланить) у картах, мені карта не йде. Впадать, впасть в -тье - потрапити (попасти(ся)) в біду, зазнавати, зазнати нещастя (недолі, безталання, лиха, біди), сходити, зійти на біду, знедолюватися, знедолитися, знедоліти, збезталаніти, знещасливлюватися, знещасливитися. Приносить, принести -тье кому - приносити, принести нещастя кому, завдавати, завдати лиха (біди) кому, (пров.) випадком випасти кому. [Сльози мої випадком йому випали: вона (його корова) здохла (Кониськ.)]. С ним случилось -тье - його спіткало (побило) лихо, з ним стала(ся) пригода, на його (впала) пригода, на його впало безголов'я. [На козака - пригодонька; козак зажурився (Пісня)]. Не бывать бы счастью, да -тье помогло - коли-б (якби) не нещастя, не було-б і щастя. Счастье одного основано на -тьи другого - на безталанні одного виростає щастя другого (Тобіл.).

* * *

несов.; сов. - недолеч`иться

1) (недоросток: о человеке, животн.) недорісток, недоросток (-тка), (о растении) недогін (-гону), недогінок (-нка), (пренебр.) недоросляк (-ка). [Оддала мене мати за недоростка (Гнід.). Людськість уже виросла над звіриною, але мов недоросток той не розуміла ще, як іде життя на світі (Рада). Буряки ці недогони (Сл. Ум.). Недогінків багато в вашій пшениці (Липовеч.)];

2) (не достигший совершеннолетия) недоліток (-тка). [Панич- недоліток (Шевч.)];

3) (перен.) недорідок, (недоучка) недоук (-ка).

* * *

1) недо́росток, -тка и недоро́сток; ( не достигший совершеннолетия) недо́літок

2) ( недоучка) ирон. недо́ук

несов.; сов. - недосчит`аться

1) (недостача) недолік (-ку), (дефицит) недобір (-бору). [Думав, заробив на ярмарку, аж виходить, що грошей недолік (Звин.). Продав на десять карбованців, а в кешені тільки вісім: два карбованці недобору (Крим.)];

2) (недостаток, порок) хиба, вада. [Громадські хиби (Рада)];

3) (в работе) хиба, огріх (-ху).

* * *

* * *

аттесто́вывать самолё́т по шу́му — certificate an aeroplane for noise

вводи́ть самолё́т в вира́ж — roll an aeroplane into a (banked) turn

вести́ самолё́т ( о штурмане) — navigate [guide] an aeroplane

вы́весить самолё́т над землё́й — hold the aeroplane of the ground

выводи́ть самолё́т из стро́я — disable an aeroplane, put an aeroplane out of operation [out of service]

выра́внивать самолё́т — ( переводить в горизонтальный полёт) level an aeroplane; ( при посадке) flare out an aeroplane

заправля́ть самолё́т горю́чим — fuel an aeroplane

зару́ливать самолё́т на стоя́нку — taxi an aeroplane to the parking area

испы́тывать самолё́т в во́здухе — test-fly [fly-test] an aeroplane

кача́ть самолё́т с крыла́ на крыло́ — rock an aeroplane

самолё́т лё́гок в управле́нии — the aeroplane handles well [is responsive]

самолё́т нахо́дится в во́здухе — the aeroplane is [becomes] airborne

облё́тывать но́вый самолё́т — fly out a new aeroplane

самолё́т обору́дован, напр. автомати́ческим радиоко́мпасом — the aeroplane carries, e. g., an ADF

опознава́ть (национа́льную принадле́жность) самолёт(а) — identify an aeroplane

оставля́ть самолё́т в авари́йной ситуа́ции — escape from an aeroplane in an emergency

самолё́т отлета́ет, напр. в 13 ч 50 мин — the aeroplane departs at, e. g., 1350 hours

отправля́ть самолё́т на второ́й круг — send an aeroplane around

самолё́т отрыва́ется от земли́ ( при взлёте) — the aeroplane breaks ground

отрыва́ть самолё́т от земли́ ( при взлёте) — lift [take] an aeroplane off the ground

переобору́довать самолё́т (напр. военный в гражданский) — convert an aeroplane

пилоти́ровать самолё́т — fly [handle] an aeroplane

покида́ть самолё́т ( об экипаже) — abandon an aeroplane

самолё́т прибыва́ет, напр. в 16 ч 15 мин — the aeroplane arrives at 1615 hours

самолё́т разби́лся — the aeroplane crashed

развора́чивать самолё́т по ве́тру — turn an aeroplane downwind

развора́чивать самолё́т про́тив ве́тра — turn an aeroplane into the wind

сажа́ть самолё́т — land an aeroplane

сажа́ть самолё́т по ве́тру — land an aeroplane downwind

сажа́ть самолё́т про́тив ве́тра — land an aeroplane into the wind

сажа́ть самолё́т с недолё́том или с перелё́том — land an aeroplane short or long

самолё́т сбаланси́рован в, напр. прямолине́йном полё́те — the aeroplane is in trim for, e. g., straight flight

снима́ть самолё́т с эксплуата́ции — withdraw [remove] an aeroplane from service

самолё́т соверши́л авари́йную поса́дку — the aeroplane crash-landed

ста́вить самолё́т на коло́дки — chock an aeroplane

самолё́т те́рпит бе́дствие — the aeroplane is in distress

самолё́т удовлетворя́ет всем тре́бованиям норм лё́тной го́дности — the aeroplane is fully airworthy

устана́вливать что-л. на самолё́те — install smth. in an aeroplane [on board an aeroplane]

швартова́ть самолё́т — tie down an aeroplane

аэрофотосъё́мочный самолё́т — photographic (survey) aeroplane

беспило́тный самолё́т — drone

самолё́т вертика́льного взлё́та — vertical take-off [VTO] aeroplane

самолё́т вертика́льного взлё́та и поса́дки [СВВП] — vertical take-off and landing [VTOL] aeroplane

винтово́й самолё́т — propeller(-driven) aeroplane

вое́нный самолё́т — military aeroplane

высо́тный самолё́т — high-altitude aeroplane

гиперзвуково́й самолё́т — hypersonic aeroplane

гражда́нский самолё́т — civil aeroplane

грузово́й самолё́т — cargo(-type) aeroplane

дозвуково́й самолё́т — subsonic aeroplane

самолё́т о́бщего назначе́ния — general-purpose aeroplane

пассажи́рский самолё́т — passenger aeroplane

пожа́рный самолё́т — fire aeroplane

поршнево́й самолё́т — piston-engined aeroplane

реакти́вный самолё́т — jet aeroplane

санита́рный самолё́т — air ambulance

самолё́т с большо́й да́льностью полё́та — long-range aeroplane

сверхзвуково́й самолё́т — supersonic aeroplane

самолё́т с высо́кими лё́тными характери́стиками — high-performance aeroplane

самолё́т с двойны́м управле́нием — dual-control aeroplane

сельскохозя́йственный самолё́т — agricultural aeroplane

сери́йный самолё́т — production a aeroplane

самолё́т с двумя́ дви́гателями — twin-engine aeroplane

самолё́т с колё́сным шасси́ — wheeled aeroplane

самолё́т с крыло́м изменя́емой геоме́трии — variable-geometry aeroplane

самолё́т с лы́жным шасси́ — skiplane

самолё́т со стрелови́дным крыло́м — swept-winged aeroplane

самолё́т с поворо́тным крыло́м — tilt-wing aeroplane

самолё́т с поплавко́вым шасси́ — float seaplane

спорти́вный самолё́т — sporting aeroplane

самолё́т с треуго́льным крыло́м — delta-wing aeroplane

самолё́т с укоро́ченными взлё́том и поса́дкой — short take-off and landing [STOL] aeroplane

сухопу́тный самолё́т — landplane, land(-based) aeroplane

самолё́т с шасси́ на возду́шной поду́шке — ground-effect [air-cushion] take-off and landing aeroplane

самолё́т ти́па «лета́ющее крыло́» — flying wing

самолё́т ти́па «у́тка» — canard, canard-type aeroplane

тра́нспортный самолё́т — transport (aeroplane)

тра́нспортный, сверхзвуково́й самолё́т — supersonic transport, SST

турбовинтово́й самолё́т — turbo-prop aeroplane

турбореакти́вный самолё́т — turbo-jet aeroplane

уче́бно-трениро́вочный самолё́т — trainer (aeroplane)

уче́бный самолё́т — school [basic trainer] aeroplane

цельнодеревя́нный самолё́т — all-wood aeroplane

цельнометалли́ческий самолё́т — all-metal aeroplane

* * *

1) textile. Schützenwächter (при недолёте челнока), Wächter

2) electr. Ausrücker

дефіцит, недобір (р. -бору), недолік, недостача (р. -чі).

* * *

-ся, досчитать, -ся долічувати, -ся, долічити, -ся, дораховувати, -ся, дорахувати, -ся. Не досчитываюсь двух рублей - не стає двох карбованців. Не досчитываюсь зубов - зубів у мене недолік. Досчитанный - долічений, дорахований.

* * *

несов.; сов. - досчит`ать

підступно, лукаво, облудно, хитро. [Не полюблю того, хто так підступно скористав з нашої недолі (Л. Укр.). Міг-би я тебе лукаво в сітку хитрую впіймати (Грінч.)]. - но обмануть - підступно обдурити (піддурити, ошукати), підступом підійти, хитрощами обійти кого.

* * *

1) митниця; см. Мытница;

2) шахрайство, махлярство; срв. Плутовство;

2) користолюбність, користолюбство, зажерливість (-вости); срв. Любостяжание;

4) бідування, поневіряння, злидні (-нів); срв. Мыкание 3. [Перспективи повороту старої недолі, вікового поневіряння (Рада)]. Терпеть -ства - поневірятися, бідувати, злиднів зазнавати. [З пуп'яночку сирота Захарко поневірявся по наймах (Крим.)];

5) -ства (обыкнов. во мн. ч.), церк. - митарства. [Водять душу по митарствах (Звин.)]. Пройти все -ства - перейти всі митарства, побувати в бувальцях. [Побував у бувальцях, - знає, що кий, що палиця (Приказка)]. Пойти по -ствам - піти по митарствах. [Десь моя справа по митарствах ходить (Лубенщ.)].

* * *