-
41 невестка
невістка, (диал.) невіхна (-ни), (жена сына ещё) синова, (жена брата) братова (- вої), (жена мужнина брата) ятрівка. [Невістка - чужа кістка (Приказка). Прийшла свекруха невіхну побужати (Метл.). З братом я помирюся, а з братовою - ніколи (Звин.)]. Быть -кой - бути невісткою, невістчити. [Сімнадцять років я коло неї невістчила (Липовеч.)].* * *неві́стка; ( жена брата) бра́това, -ої; (жена сына диал.) синова́ -
42 неотъемлемость
невідійманість, невіднятність, невідбірність, невідбираність, невідмінність, невідкличність, невідлучність (-ности).* * *невід'є́мність, -ності -
43 неотвязность
невідчепність, невідв'язність, невідкличність, невідзивність, настирливість, настирність (-ости).* * *невідче́пність, -ності, невідв'я́зність; насти́рливість, -вості; доку́чливість, доку́чність; невідсту́пність -
44 неотвратимый
невідхильний, невідворотний, непереборний, непереможний, (неизбежный) неминучий, (роковой) призначений долею, фатальний, (неустранимый) непозбутній. [Це непереборний закон історії (Доман.)]. -мое бедствие - невідхильне (неминуче) лихо. -мая ошибка - непозбутня помилка. -мое последствие, -мый результат - неминучий (невідворотний) наслідок.* * *невідворо́тний, невідхи́льний; ( неизбежный) немину́чий -
45 неотложный
невідкладний, невідволочний, невідгайний, (настоятельный) пильний, нагальний, (немедленный) негайний, (жгучий) пекучий, (крайний) конечний. [Невідкладна потреба (Гр. Думка). Може загаяти цю невідкладну справу (Рада). Вимагаючи відповіди негайної й неодволочної (Гр. Думка). Приходьте завтра, а кому пильна нужда, подавайте бумаги (Квітка). Ідіть додому, я знаю, що у вас є пильна робота (Н. Гром.). З нетерплячкою відривається від дуже пильного діла (Коцюб.). Когось послати в далеку дорогу у пильній справі (Коцюб.). У тяжкій нагальній роботі (Мирний). Завсігди докорятиму нашим ученим, що вони багато копаються по архівах, забуваючи про живу нагальну потребу (Грінч.). За иншою нагальною роботою (Грінч.). Загаєшся в негайнім ділі, - зараз насунеться на тебе небезпечність (Куліш). Пекуча потреба (Крим.). Про всякі сьогочасні пекучі справи (Грінч.)].* * *невідкла́дний; ( срочный) нега́йний, пи́льний, нага́льний -
46 невознаградимость
невідплатність, незаплатність, невіджалуваність; невідшкодність (- ности); срв. Невознаградимый.* * *1) невідпла́тність, -ності2) непопра́вність; невідшко́дність -
47 неотвратимость
невідхильність, невідворотність, непереборність, непереможність; неминучість; призначеність долею, фатальність; непозбутність (-ости); срв. Неотвратимый. -мость бедствия не утешение - невідхильність (неминучість) лиха не потіха.* * *невідворо́тність, -ності, невідхи́льність; немину́чість, -чості -
48 неотделимый
невіддільний, невідлучний, невідривний, неділимий. [Здавалося, ніби Русь єсть неділима часть Речи Посполитої польської (Куліш)].* * *невідді́льний, невідділи́мий -
49 неотложность
невідкладність, невідволочність, невідгайність; пильність, нагальність; негайність; пекучість; конечність (-ости); срв. Неотложный. [Дати вільний пляц властителеві дому зо всею пильністю, в неодволочний час (Самійл.)]. -ность этих мероприятий совершенно очевидна - невідкладність (пильність) цих заходів цілком наочна (очевиста).* * *невідкла́дність, -ності; нега́йність, пи́льність, нага́льність -
50 неотразимость
невідпорність, невідхильність, невідворотність, непереборність, непереможність; незаперечність, незбитість, не(по)хибність; фатальність (-ости); срв. Неотразимый. Слушателей поражала -мость его логики - слухачів вражала непереможність його логіки.* * *1) невідпо́рність, -ності, невідхи́льність; неперебо́рність; неперемо́жність2) чарі́вність, ди́вність, надзвича́йність -
51 неотступность
невідступність, невідхідність, невідкличність, безвідхідність (-ности). [Невідступністю свого прохання (Куліш)].* * *невідсту́пність, -ності -
52 Неотлучность
невідлучність, невідступність, невідхідність, невідкличність, невідзивність (-ности). -
53 Неотправленный
невідпроваджений, невиряджений, невідряджений, невиправлений; невідісланий, непосланий, невисланий. -ное письмо - невідісланий (непосланий) лист. -ная экспедиция - невідряджена експедиція. -
54 невольнический
невільницький. [Невільницька поезія Шевченка (Доман.). Невільницька туга (Васильч.)].* * *неві́льницький -
55 невольничий
невільничий, невільницький. [Гасне все в душі невільничій у вас (Л. Укр.)].* * *неві́льничий -
56 неизбывный
невідбутний, невідбутній, неперебутний, неперебутній, непозбутний, непозбутній, невиводний, (неутешимый) непогамовний. [Смерть невідбутна (Кролевеч.). Йому оця недуга мабуть неперебутна (Кролевеч.). Непозбутне горе (Куліш). Невиводне горе жіноче (Корол.). Лихо непогамовне (М. Вовч.)].* * *невідбутни́й; неперебутни́й, непозбутни́й\неизбывныйая беда́ (тоска́) — непозбутна́ біда́ (журба́)
-
57 неотделимость
невіддільність, невідлучність, невідривність, неділимість (-ости).* * *невідді́льність, -ності -
58 неотрывный
невідривний, невідступний. -ный взгляд - невідривний погляд.* * *невідри́вний, безвідри́вний -
59 неотвязчивость
невідчепливість, невідчепність, в'їдливість, настирливість, настирність (- ости); срв. Неотвязность. [Згадавши чудну в'їдливість, з якою вони їхали слідом за мною (Корол.)].* * *невідче́пливість, -вості; см. неотвязность -
60 неотвязчивый
невідчепливий, невідчіпний, в'їдливий, настирливий, настирний; срв. Неотвязный. [Не будь в'їдливий, як та оса (Гул.-Артем.)].* * *невідче́пливий (разг.); см. неотвязный
См. также в других словарях:
невѣдѣниѥ — НЕВѢДѢНИ|Ѥ (85), ˫А с. Неведение, незнание: въ томь ‹бо ѥсть›. невѣдѣниѥ ‹б҃а› имьже бываѥть ‹блѹ›дъ и разбои. и пр‹очѧ˫а› зъла˫а дѣла. Изб 1076, 182; и семѹ ѹбо ст҃ѹѹмѹ лежащю дълго времѧ. не остави въ невѣдѣнии и небрежении отинѹдь пребыти.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
невѣжа — НЕВѢЖ|А (44), Ѣ ( А) с. 1. Невежда, несведущий, незнающий человек: азъ бо есмь грѣшьнъ невѣжа. да напьсахъ [книги] бес показани˫а въ своихъ грѣсѣхъ погруженъ. Мин. 1095 (сент.), 176 об. (запись); ˫ако грѹбъ сы и невѣжа премѹдрѣи философъ ˫авис˫а … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
невѣдѣти — НЕВѢ|ДѢТИ (20), МЬ, СТЬ гл. Не знать, быть в неведении: оставъша˫а ст҃го събора. и пребыша въ странѣ. ли въ градѣ коѥ˫а ради вины. ли цр҃квьны˫а или тѣлѥсьны˫а не невѣдѣти [в др. сп. невидѣти] (μὴ ἀγνоῆσαι) КЕ XII, 28а; тѣмъ [попам и дьяконам]… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
невѣриѥ — НЕВѢРИ|Ѥ (38), ˫А с. Неверие, безверие; сомнение: аще ли нѣции ѥще въ невѣрьи сѹще ти тако въ правовѣрьныихъ стадо причьтени. (ἐν τῇ ἀπιστιᾳ) КЕ XII, 62б; и аще пр(е)бывають дѣти. в таковѣмь невѣрьи. (ἐν τῇ ἀπιστιᾳ) КР 1284, 311а; х(с)вы мч҃нкы… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
Нев — фамилия. Известные носители: Нев, Альберт Августович Нев, Патрик … Википедия
Невё — Невё фамилия. Известные носители: Невё, Жинетт Невё, Пий Эжен первый католический епископ в России. См. также Неве, Фелипе де испанский губернатор обеих Калифорний с 1777 г. по 1782 г … Википедия
невѣра — НЕВѢР|А (2*), Ы с. Неверие; сомнение: дрѹгыхъ же не рачить [Бог] послѹшати мл҃твы. иже о сего свѣта молѧть. ли недостоино съ слабостию. и по невѣрѣ приходѧщиихъ къ немѹ. Изб 1076, 230; || недоверие: Рюрикъ же воротисѧ Кыевѹ. малѹ же времени.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
невѣдь — НЕВѢД|Ь (1*), И с. Незнание, неведение: овѣмъ же вчинитисѧ вторыми... или ласкою прельстившимъсѧ. или невѣдью ѹкрадены(м) хужьше. (ἀγνоίᾳ) ГБ XIV, 186в. Ср. вѣдь … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
невіра — 1 іменник жіночого роду відсутність віри невіра 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота недовірлива людина … Орфографічний словник української мови
-нев-(ый) — суффикс Словообразовательная единица, выделяющаяся в именах прилагательных, которые обозначают признак того, что названо словами, от которых соответствующие имена прилагательные образованы (гречневый, ячневый). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф.… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
невё — * neveux m. Племянник. [Митяй (шут):] О! Я туцвит < tout de suite сразу же> смекнул, Что с барином они наследство промотали, Что наш мон шер неве от должников лизнул. И чтоб они учтиво не сказали: Аллон, мон анж< mon ange мой ангел>,… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
