невозможно

1) глаг. нрч. - неможливо, (нельзя) не можна, (нет возможности) не змога, не спромога, не мога, нема(є) змоги (спромоги), неспромо[і]жно, не сила, (никак -но) ніяк, (зап.) годі. [Неможливо переказати словами те становище (Кониськ.). Скільки я осів поламав через ту гору, то й полічити не можна (Н.-Лев.). Не змога мені поклонятися їй (Крим.). Не спромога мені се зробити (Сл. Гр.). Людям заборонити не сила, що хочуть думати (Грінч.). Той крам, що без його ніяк прожити на світі (Н. Громада). Гудзя годі було спинити: він гнав, наче з горба (Коцюб.)];

2) (чрезвычайно) неможливо, надзвичайно, надто, (чересчур) занадто, (до невозможности) до незмоги, до неспромоги, (сил нет выдержать) аж невидержка. -но упрям - неможливо (надзвичайно, надто) вперта людина;

3) (в сложении) неможливо-; надзвичайно-, надто-.

* * *

1) нареч. неможли́во; (чрезвычайно, очень) надзвича́йно, страше́нно

2) в знач. сказ. неможли́во, не можна, нія́к, нема́ як; незмо́га, неспромо́га, го́ді

можна, можлива річ, можливо, спроможно. Возможно, что (вероятно) - мабуть чи не. [Мабуть чи не бачив я тебе (Крим.)]. Насколько возможно - яко [як] мога, як спромога. Чем -жно - чим мога. Насколько возможно шире, больше - як-найширше, як- найбільше. Возможно-ли? - чи може бути? Ну, возможно-ли, чтобы… - де то вже таки. [Де то вже таки Господь так сказати може?! (Руд.)]. См. Невозможно.

* * *

1) нареч. можли́во, як мо́жна, якомо́га, по можли́вості, по змо́зі

2) в знач. сказ. можли́во; ( можно) мо́жна

3) в знач. вводн. сл. можли́во, мо́же; ( вероятно) мабу́ть и ма́буть

вылезть вилазити, вилізати, вилізти. -ать на четвереньках - вирачкуватися. Невозможно вылезть - не можна вилізти, нема вилазу.

* * *

несов.; сов. - в`ылезть и в`ылезти

I. До -зя см. Донельзя.

II. 1) глаг. нрч. - а) (невозможно) не можна, не сила, не вільно, ніяк, (зап.) годі, (диал.) нільга. [Скільки я осів поламав, то й полічити не можна (Н.-Лев.). Не сила забути (Грінч.). За людським гудінням, однаково їх не сила було-б чути (Крим.). Люблю, люблю дівчиноньку, та не вільно взяти (Пісня). Потішити-б її, попестити, та ніяк увійти (Коцюб.). Для їх усе дарма і годі їх спинити (Вороний). Є речі, що годі їх обминути мовчки (Павлик). Одно я серце маю, - нільга ним ділитися (Макар.). Ні так, ні сяк нільга обернутися (Куліш)]. -зя ли вам замолвить за меня словцо? - чи не можна-б вам (чи не могли-б ви) закинути за мене слівце? -зя упросить кого - не можа упросити кого, (диал.) немає впросу в кого. [У неї немає впросу (Федьк.)]. Здесь одному -зя управиться - тут самому не можна (не сила) впоратися, тут сам один не впораєшся. Как -зя лучше, хуже, более - як-найкраще, як- найгірше, як-найбільше, як(о)-мога краще, гірше, більше. [Цензурна практика довела це як- найкраще (Гр. Думка)]. Никак, никоим образом -зя - ніяк (отнюдь не: аж ніяк) не можна, ніякою силою не можна, (ні) жадною мірою не можна, ані способу. [Просили мене до себе, так мені ніяк не можна, поспішаюся дуже (М. Вовч.). Дозволити цього аж ніяк не можна (Київ). Ні жадною мірою не можна, - баба дуже завзята (Квітка). Ані способу разом поскладати (Рудан.)]. Против этого -зя ничего сказать - проти цього не можна (годі) щось сказати. Сказать -зя - не можна сказати, сказати не можна, не сказати. [Не сказати, щоб він цурався жіночого товариства (Грінч.)]. Этого -зя сделать - цього не можна (не сила) зробити. Этой беды -зя исправить - цього лиха не направити (не можна, не сила или годі направити); б) (запрещено) не вільно, не можна, заборонено. [Увійти в містечко не вільно було козакові, як не покаже білета від сотника (Куліш). По пасіці бігати не вільно, - дідусь не велять (Грінч.)]. Здесь -зя курить, плевать, ходить - тут палити (курити) плювати, ходити не вільно (не можна). [«Не кури!» - «А хіба не вільно?» (Грінч.)]. Мало ли что можно бы, да -зя - чого-б не схотілось, тав не можна. Чего -зя, того не можно - чого не вільно, того й не можна. Чего -зя, того и хочется - чого не вільно (що заборонено), того й кортить;

2) (в качестве междом.: не сметь! дудки!) зась! засі!, (диал.) заськи! (а)дзуськи! [Очима їж, а руками зась! (Номис). Що панові можна, то дякові зась (Номис). Горілка не дівка, а козакові зась (Млр. лит. сб.). Заськи до моєї запаски (Харк.)].

* * *

1) не мо́жна, ні́як, нема́є (нема́) як; го́ді; диал. неві́льно

2) ( запрещено) не мо́жна

нрч. немислимо, неможливо, не можна, не сила; срв. Невозможно. [Неможня річ, - сьому не можна статись (Куліш)]. Это -мо исполнить - це не сила (неможливо) виконати, це зробити нема чого й думати, це виконати - річ немислима.

* * *

нрч. неправдоподібно, (невероятно) неймовірно, (невозможно) неможливо.

* * *

передбачати, провидіти що. [Чи я-ж таке провидів (М. Вовч.)]. Я это -дел - я це передбачав, я це знав наперед. Если бы я мог это -деть - коли-б я міг це передбачати, коли-б я віщий тому. Невозможно всё -деть - всього не можна передбачити. -деть будущее - провидіти майбутнє, прозирати в майбутнє. Предвиденный - передбачений, провиджений.

* * *