на+стене

завалиться

1) (чем) завалюватися, завалитися, закидатися, закидатися, привалюватися, привалитися, захаращуватися, захараститися; бути заваленим, закиданим, приваленим, захаращеним. -ться за что - западати, запасти, упасти за що; (задеваться где) заподітися, запроторитися десь. [Десь заподілися ножиці (Київщ.)]. -ться спать - укластися спати. -ться за кого - захилятися, захилитися, лягати, лягти за кого. За мужа -люсь, никого не боюсь - за чоловіка захилюся та й нікого не боюся (Приказка);

2) (о стоячем предмете: уклониться, в сторону) похилитися; (о стене запавшей) увігнутися; (о прямой линии: погнуться) увігнутися. Линия фронта -лась - лінія фронта увігнулась.

* * *

несов.; сов. - завал`иться

1) (падать, обрушиваться) зава́люватися, завали́тися, -валю́ся, -ва́лишся и мног. позава́люватися, па́дати, упа́сти (упаду́, упаде́ш) и мног. попа́дати

2) ( накреняться) нахиля́тися, нахили́тися и мног. понахиля́тися, похиля́тися, похили́тися, -хилю́ся, -хи́лишся, зава́люватися, завали́тися

3) ( терпеть неудачу) прова́люватися, провали́тися, зава́люватися, завали́тися

4) ( укладываться спать) зава́люватися, завали́тися и мног. позава́люватися; заляга́ти, залягти́, -ля́жу, -ля́жеш

5) страд. несов. зава́люватися; закида́тися; прова́люватися, зава́люватися

закласть, заложить

1) (основание здания, судна и т. п.) закладати, закласти що. [Сьогодні закладини: новий військовий корабель закладають];

2) что во что, за что - закладати, закласти що в (за) що. [Заклав руки в кишені. Молода закладає молодому хустку за пояс. Учитель закладає (или вкладає) в душу учням любов до бідного люду (Крим.)];

3) (проём в стене камнем, кирпичём) закладати, закласти що (цеглою, камінням), замуровувати, замурувати; (деревом: горизонтально) закладати, закласти, (вертикально) заставляти, заставити, (о мн.) позакладати, позаставляти що чим. [Зайве вікно ми обаполами заставили, глиною завалькували];

4) (лагерь, стан) ставити, поставити кіш; табором, кошем, обозом ставати, стати, отаборитися;

5) (загромождать) захаращувати и захарастрювати, захараст(р)ити; срвн. Загромождать. [Нащо лаву захарастрили? Зараз поприймайте все];

6) (задевать) запроторювати, запроторити, закладати, закласти що десь, куди. [Сам не знаю, куди запроторив книгу];

7) (отдавать в заклад) - см. Заклад 1;

8) (корм лошадям, скоту) завдавати, завдати, давати, дати, (о мн.) подавати коням, волам и т. д., засипати, засипати обрік коням. [Коням та коровам уже подавав, тепер понесу вівцям];

9) (лошадей) запрягати, запрягти, (о мн.) позапрягати (коні);

10) -жило уши, нос кому - заклало (в)ухо, позакладало (в)уха кому, ніс заліг у кого, заклало в носі кому. Заложенный - закладений; замурований, заставлений; отаборений; захаращений, захарастрений; запроторений (десь, куди); застановлений, заставлений; даний, засипаний; запряжений. Дом -ложен - будинок у заставі.

* * *

несов.; сов. - залож`ить

1) заклада́ти, закла́сти и мног. позаклада́ти

2) ( запрягать) запряга́ти, запрягти́, -пряжу́, -пряже́ш и мног. позапряга́ти

3) ( отдавать в залог) заставля́ти, заста́вити и мног. позаставля́ти, віддава́ти (-даю́, -дає́ш) в заста́ву, відда́ти и мног. повіддава́ти в заста́ву; застановля́ти, застанови́ти, -новлю́, -но́виш

1) (в снарядах) зуб, зубець (-бця), зубок (-бка), зубчик, (в зубчатом колесе) палець (- льця). Зубцы - зубки, зуб'я (ср. р.), зубці (-ців), зубчики (-ків). [Зуб'я в бороні поламалося (Звин.). Наступив на зубки в граблях (Грінч. II)];

2) (у стен, башни, скал) зубець (-бця), зубок, зубчик, зубень (-бня), (выступ) визубень, (выем, крючок) зазубень. Сделать зубцы на чём - позубити що.

* * *

1) зубе́ць, -бця́, зубо́к; ( выступ) за́зубень, -бня; (выступ горы, на стене, башне) шпиль, -ля́, шпиле́чок, -чка; диал. стрімля́к, -а

2) техн. зубе́ць, зубо́к, -бка́

потріскати и потріскатися, порепатися и порепати, (о камне, глине, штукатурке, стене и т. п.) полупатися, (об оболочке орехов, семян и т. п.) полускати(ся); (расщелиться) пошкалубитися, пощілитися, (расколоться) поколотися. [Ворота кам'яні потріскались (Сторож.). Аж шкура на їх порепалась (Куліш). Руки порепали (Поділля)]. Истрескавшийся - потрісканий, порепаний: полупаний, полусканий, пошкалублений, пощіле[я]ний, поколений. [Двоє дверей пощіляних (Г. Барв.)].

* * *

1) (сделанный из камня) кам'яний, камінний, (о здании, стене, ограде) мурований. [Він сів коло дверей на кам'яних східцях (Н.-Лев.). Камінная дзвіниця рівна та висока (Рудан.). Камінний Господар (Л. Укр.). Церква невеличка, але мурована (Кониськ.)]. - ный дом, -ное здание, строение, -ная постройка - мурований (кам'яний) дім (р. дому), мурований будинок (-нку), мурована будівля, кам'я[ме]ниця, мурування, муровання. [Великий мурований дім сірів на чорному небі (Коцюб.). У місті я бував - надивився там на будинки кам'яні (М. Вовч.). За літньої пори скрізь будуються в Москві нові камениці (Крим.). Літа, дощі та вітри навдивовижу вміють кришити мурування (Куліш)]. -ная дорога - брукований (буркований) шлях, брук (-ку), кам'янка. -ный мешок - тюремна (в'язнична) камера, гал. цюпа. -ный мост - кам'яний (камінний) міст. -ная ограда, стена - мурована огорожа, стіна, мур (-ру). [Кругом пожежі чорніють високі, зубчасті мури, башти (Н.-Лев.)]. Окружённый -ной стеной - обмурований. -ная посуда - кам'яний (камінний) посуд (-ду), кам'янка. -ное сердце (перен.) - кам'яне (камінне) серце. От трудов праведных не наживёшь палат -ных - за чесну працю не придбаєш палацу. Жить за кем, как за -ной стеной - жити з ким (у кого), як за кам'яною горою, як у бога за дверима (за плечима), як у батька (бога) за пазухою. Как на -ную стену надеяться - як на кам'яну гору покладатися на кого;

2) (состоящий из камня, относящ. к камню) кам'яний, камінний. [Жінка і кам'яну гору пересіче (Номис)]. -ные породы - камінні породи, каміння. -ные работы - каменярські роботи (-біт). -ная смола - земна смола, асфальт (-ту). -ная соль - кам'яна (льодова) сіль (р. соли), кам'янка льодянка, льодівка, глодянка, шпак, смулець (-льцю). -ный уголь - кам'яний (земляний) вугіль (-гля), соб. кам'яне (земляне) вугля (вугілля). -ная глина - ґлей (р. ґлею). -ная глыба - кам'яна брила, кам'яне брило, кам'яна груда, (диал.) болдига. -ный лён - асбест (-ту). -ное масло - нафта. -ный мергель - ствердлий (стверділий) мергель (-лю) (рухляк). -ный мозг - ґлейовина. -ная болезнь - камінна х(в)ороба (слабість, хворість). -ный бор - каменястий (кам'я[ме]нистий) бір. -ный век - кам'яна доба, кам'яний вік (-ку);

3) -ный баран, зоол. Ovis ammon - дикий (гірський) баран (-на), арґалій (муж. р.). -ный голубь, зоол. Columba Livia - гірський голуб, дикий голуб, дикар (-ря). -ное дерево, бот. Celtis australis L. - залізне дерево. -ный дрозд, зоол. Turdus saxatilis - камінний дрізд (р. дрозда). -ный дуб, бот. Quercus Robur L. var. tardiflora Czern. - озимий дуб; срвн. Дуб. -ная ласточка, зоол. Hirundo alpestris - гірська ластівка. -ная липа, бот. Ptelea trifoliata L. - камінна липа. -ный лук, -ный чеснок, бот. - а) Allium victorile L. - гадючий часник; б) Allium ursinum L. - левурда, лісовий часник. -ная мята, бот. Mellisa Calamintha L. - гірський чебрець (-цю), гірська цитринка. -ный перелом, бот. - см. Камнеломка. -ный петушок, зоол. - см. Удод. -ная пещанка, бот. Arenaria Saxatilis L. - піщанка. -ный плющ, бот. - см. Подлесник. -ный розан, бот. Cistus villosus L. - чист (-ту). -ная роса, бот. Androsace villosa L. - мшиця. -ное семя, бот. Lithospermum officinale L. - горобейник.

* * *

ніша. [У задній стіні був широкий межистінок (простенок); за ним, у заглибині, видно було велику нішу (Корол.)].

* * *

проём в стене для окна) вікнина, (реже) верцадло, простріл.

* * *

1) увел. вікни́ще

2) ( в болоте) диал. вікно́, вікни́на

окошечный віконний, вікняний, віконечний. -ное стекло - шиба, шибка, оболона, оболонка, болона; срв. Окончина. [А з оболонками вікно в садочок літом одчинялось (Шевч.)]. -ная форточка - (віконечна, віконна) кватирка, кватирочка. -ный переплёт - см. Оконница. -ная коробка (облицовка оконного проёма) - футрина. [Маю там робити двері, футрини і всю столярну роботу (Франко)]. -ный косяк - вікняна, віконечна лутка, чаще мн. лутки, варцаба. -ный проём в стене - см. Окнище.

* * *

відтулина, відвороття, продухвина, (гал.) отвір, розтвір (-во), (проём) проріз (- зу), проруб (-бу); (дыра) діра, дучка, промежінь (-жени). -тие в почтовом ящике - проріз у поштивій скриньці. -тие для света - просвіт, прозір (-зору). -тие для протока воды - проточина. -тие в стене (для ворот) - розвороття. -тие колодца - колодяжне устя. -тия в решётке - межиґраття, продушини. -тие для огня в гончарной печи - прогар, прогін (-гону), дучка. -тие в шахте - вікно. Делать -тие (дыру) - робити, пропускати продушину, дірку.

* * *

1) гру́бка; уменьш. пі́чечка

2) ( углубление в печной стене) диал. пічу́рка

подорвать

I. 1) (разорвать сысподу) підривати, підірвати, (о мног.) попідривати, (надрывать) надривати, надірвати, (о мног.) понадривати що;

2) (порохом и т. п.) підривати, підірвати, підсаджувати, підсадити в повітря, зрушувати, зрушити, (взрывать) висаджувати, висадити в повітря що. -рвать стену крепости - підірвати (підсадити) (в) фортеці стіну;

3) (наносить ущерб) підривати, підірвати, (о мног.) попідривати, шкодити, пошкодити що, кому. [Війна підірвала торго[і]влю]; (о силах, здоровьи) підривати, підірвати, порушувати и порушати, порушити, під[у]вереджувати, під[у]вередити, збавляти, збавити, (о мног.) позбавляти. [Гнав коня чим-дуж та й підірвав. Підірвав себе тяжкою роботою. Підвередив себе, підіймаючи важке. Силу втратила, здоров'я збавила (Мирн.)]. -вать авторитет чей, доверие - підривати, підірвати (порушувати, порушити) авторитет чий, довір'я чиє. Подорванный - підірваний, (о мног.) попідриваний; (о силах, здоровье) підірваний, порушений, під[у]вережений, збавлений; (о стене и т. п.) підірваний, зрушений, підсаджений.

* * *

порепатися, потріскати, -ся, поколотися, (о камне, штукат., стене и т. п. ещё) полупатися, (об оболочке орехов, семян т. п.) полускати(ся). [Аж шкура на їх порепалась. Хліб порепався з одного боку (Гр. Григ.). Ворота кам'яні з великого жару потріскалися (Стор.). Жовта глина покололась (на стінах) та пообсипалась (Коц.)]. Потрескавшийся - порепаний, потрісканий, поколений, полупаний. [Порепані чорні руки (Грінч.). Поколені жовті стіни (Коц.). Полупана стіна Мирн.)].

* * *

припереть

1) (дверь, окно) причиняти, причинити (во множ.), попричиняти що; см. Притворять;

2) (прислонять) притуляти и -тулювати, притулити, приставляти, приставити що до чого;

3) (подпирать) підпирати, підперти; (прижимать) припирати, приперти, притискувати, притиснути, що чим, до чого. [Підпер двері поліном]. -реть кого к стене - приперти кого до стінки, (переносно) загнати в тісний кут кого, з короткими гужами до кого приступити, узятися;

4) (притащить) приперти, притарабанити, притарганити, приволокти, притягти, припхати що куди. Припёртый -

1) причинений;

2) притулений, приставлений;

3) підпертий, припертий;

4) припертий, притарабанений и т. д.

* * *

несов.; сов. - припер`еть

1) припира́ти, припе́рти; ( прижимать) притиска́ти и прити́скувати, прити́снути

2) ( притворять) причиня́ти, причини́ти и попричиня́ти; припира́ти, припе́рти

3) ( приволакивать) притяга́ти и притя́гувати, притягти́ и притягну́ти, приволіка́ти, приволокти; несов. припе́рти, припха́ти, притараба́нити

4) (прибывать, приходить) приволіка́тися, приволокти́ся, несов. притягти́ся, притягну́тися, припе́ртися, припха́тися, притараба́нитися

1) (птиц) пролітання, проліт (-лету);

2) (расстояние между станциями) перегін (- гону), пробіг. [Од Звинагородки до Цвіткова шість перегонів (Звин.)];

3) (проём, сквознина в стене) просвіт, прогін (-гону). -лёт моста - прогін у мості. -лёт в крыле ветряной мельницы - кватерка (Яворн.). -лёт в пловучей, на лодках, мельнице (между двумя лодками для водяной струи, приводящей в действие мельничные колеса) - зів (р. зіву). -лёт под мостом - ворота. Я был в Киеве -том - я в Київі коротко (недовго) був.

* * *

1) пролі́т, -льо́ту

2) ( перелёт) перелі́т

3) (открытое пространство между чем-л.) про́світ, -у и просві́т ( проем окна) про́різ, -у; ( отверстие) о́твір, -вору

4) (моста, арки) прогі́н, -го́ну, пролі́т

5) ( железнодорожного пути) перегі́н

проникнуть (сквозь что, куда) проходити, пройти, просмикуватися, просмикнутися, промикувати(ся), промкнути(ся), (грубо) продиратися, продертися (крізь що, куди); (только куда) добуватися, добутися, діставатися, дістатися, досягати, досягти, (грубо) удиратися, удертися, утискатися, утиснутися. Вода -кла сквозь потолок - вода пройшла крізь стелю. Свет свободно -кает сквозь стекло - світ вільно проходить крізь скло. Пыль -кает в легкие - пил проходить у легені. Солнечный луч -кал сквозь трещину в ставне, сквозь листья - сонячний промінь про(с)микувався крізь шпару у віконниці, крізь листя. Пуля -кла до самой кости - куля пройшла аж до кістки. Ветер сквозь щели -кал в избу - вітер крізь шпари заходив у хату. Сквозь брешь в стене он -ник в крепость - пробоїною в мурі він промкнув (дістався) у фортецю. Посредством хитрости он -ник в крепость - хитрощами він добувся у фортецю. Путешественник -ник в глубь Африки - мандрівець добувся (дістався) у глиб Африки. Стараться -нуть куда - добуватися куди, (грубо) лізти, пролазити куди. Свет, тепло и дождевая вода -кают в пахоть - світ, тепло та дощова вода проходять (вникають) у ріллю. Печаль -кает в сердце - туга вникає в серце (Л. Укр.). -кать, -нуть в тайны природы - доходити, дійти таємниць природи, збагнути таємниці природи. Это мнение начинает -кать в умы людей - ця думка починає доходити до розуму людям. -кать взглядом, взором - прозирати, прозирнути, проглядати, проглянути(ся), продивлятися, продивитися. [Погляд чорних очей неначе прозирає наскрізь (Неч.-Лев.). Ой гаю-ж, мій гаю, густий не прогляну (Пісня). Не глибоко проглянув він у душу селянинові (Куліш). Такий ліс густий, що й не проглянешся. Ще прикріше подивилася дочці у вічі, неначе хотіла продивитися їй у душу (Мирн.)]. -кать, -нуть в сознание чьё - доходити, дійти до свідомости кому. -нуть мыслью, умом куда - пророзуміти, прозирнути в що, куди, збагнути що. [Пророзумівши в саму річ справи, я мимоволі посміхнувся (Корол.)]. -кать кого, что - проймати, про(й)няти, переймати, пере(й)няти, промикати, промкнути кого, що. Проникающий - проникливий, той, що проходить, про(с)микується и т. д. крізь що, куди. [Уп'явся в мене довгим, у душу проникливим поглядом (Корол.)]. Проникнутый чем - про(й)нятий, пере(й)нятий, промкнутий чим. [Людина промкнута високою думкою, світом науки (Неч.-Лев.)].

* * *

несов.; сов. - прон`икнуть

1) проника́ти, прони́кнути; несов. промкну́тися; ( взглядом) продивля́тися, продиви́тися; ( проходить) прохо́дити, пройти́; (распространяться, укрепляться в чём-л.) просяка́ти, прося́кнути и прося́кти

2) (во что - перен.: прозревать) прозира́ти, прозирну́ти (у що, що); (несов.: постичь) збагну́ти (що)

и Прислоняться прислониться

1) приставлятися, бути приставленим, притулятися, бути притуленим и т. д.; см. Присланивать;

2) притулюватися и притулятися, притулитися, прихилятися, прихилитися, притикатися, приткнутися до чого. [Вона розп'яла руки і притулилась до вікна (Неч.-Лев.). В куточку мовчки прихилилась та дивувалася, дивилась (Шевч.)]. -ться к стене - притулитися, прихилитися, приткнутися до стіни. [Вона стояла прихилившись до стіни (Грінч.). Дощ, лиха година, а я приткнулася до стіни, та так і гибію (Мирн.)].