на+сніданок

1) їжа, страва

2) трапеза; сніданок, обід

n; мед.

1) снідати

2) годувати сніданком

1) терпимий, такий, що виноситься

2) досить хороший; стерпний; пристойний

3) predic що відчуває себе цілком задовільно

1) піднос

2) кошик (канцелярський, дротяний)

3) cпeц. лоток, жолоб; піддон

1) ( a wash) миття, умивання

2) ( the wash) прання

3) помиї, кухонні покидьки; відходи ( пивоварного заводу); несмачний, розбавлений напій

4) марнослів'я, базікання; переливання з пустого в порожнє

5) ( thewash) прибій; накат хвилі; наганяння води; шум прибою

6) струмінь за кормою, кільватер; попутний струмінь; aв. спутний струмінь, повітряний потік ( за літаком); фiз. завихрення ( потоку)

7) мeд. примочка

8) смуга берега, що заливається; болото; калюжа; дрібний ставок; струмочок

9) розмивши, підмивши (грунти, береги); вимивання; водна ерозія

10) яр, балка; aмep. каньйон; aмep. старе русло річки

11) aмep.; cл. ковток води, пива ( після спиртного)

12) тонкий шар (металу, рідкої фарби)

13) cпeц. рідина, розчин ( для обприскування дерев); миючий засіб

14) рідка фарба, акварель; = wash drawing

15) гeoл. наноси, наносний шар; алювій; шар землі, що змивається; золотовмісний пісок

16) cпeц. муст (молоде вино, що не перебродило); сусло

17) тex. змив

18) eк. фіктивна операція ( wash sale); to come out in the wash розкритися (про що-н. погане); роз'яснитися; улагодитися, утрястися

1) що миється, стирається

2) пральний, миючий

3) cпeц. промивальний

1) мити; обмивати; промивати

2) she washes for a living вона заробляє пранням, вона прачка

3) ( wash away wash down wash off wash out) змити, відмити, відіпрати

4) пратися ( про матерію); не псуватися від прання

5) витримувати критику, випробування; не викликати сумнівів

6) пoeт. змочувати; кропити, окроплювати

7) омивати ( про море); зрошувати ( про річку)

8) ( wash out wash away); розмивати; зносити, змивати; вимивати

9) запивати

10) позбавляти сил, вимотувати

11) відмінити; відкинути

12) провалитися (на випробуванні, іспиті); провалити ( на іспиті); визнати непридатним (до військової служби, польоту)

13) линяти, бліднути ( про фарбу); втрачати свіжість, яскравість

14) ( over) обливати; перекочуватися

15) заливати (чим-н.); покривати тонким шаром

16) гipн. промивати

17) кapт. Тасувати

1) зовні, із зовнішньої сторони

2) наружу

3) без чого-н

1) вказує на відсутність кого-н., чого-н. без

2) невиконання дії (без того що не, так щоб не, якщо ні (перед герундієм або віддієслівним імен.))

3) не рахуючи, окрім, без

4) в сполученнях

cj cл.; дiaл. якщо не; без того щоб (не)

сніданок (-нку), снідання. -рак поздний - передобідок (-дку). Пора -рака - час на снідання, час сніданку. Кормить -раками - годувати жданиками, пожданиками.

* * *

1) закуска, перекуска; (заежка) заїдка, заїдок (-дку); (перед завтраком) поранок (- нку), (перед обедом) передобідок (-дку), (перед ужинам) підвечірок (-рку). [Спасибі за закуску, що з'їв курку й гуску (Приказка). На столі стояла перекуска (Крим.). Після перекуски свахи співають (Основа)]. Подали -ку - подали закуску. На -ску - на закуску, на перекуску;

2) сніданок (-нку); см. Завтрак;

3) см. Десерт, Сласти.

* * *

тж. з`акусь

1) (вкусный) ласий, сласний, ласний, (редко) лакомий, ум. ласенький, сласненький. [Великий кавун, як жар червоний, дуже ласа штука (Грінч.). Мачуха дала на сніданок дітям чогось ласенького (Номис). В Києві нічого сласного не здобудеш (Куліш). Гроші лакома річ (Номис)]. -мый кусочек - ласий (сласний) шматочок (-чка), ласий (сласний, ласний) кусок (-ска) (кусочок), лакомина. [На ласий шматочок найдеться куточок (Чуб.). На (с)ласний кусок найдеться куток (Номис)];

2) (охочий до сластей, падкий к чему) ласий на що и до чого, (редко) лакомий на що. [Всякий ласий на чужі ковбаси (Номис). До грошей я не дуже ласа (Шевч.). Ви лакомі на чужі гроші (Н.-Вол. п.)].

* * *

и -гок

1) легкий (-ка, -ке). [Паляниця легка, добре випечена (Звин.)]. -кий как перо легкий як пір'їна, легкий як пух. -кий груз, багаж - легкий вантаж, багаж. -кий мусор, горн. - штиб (-бу). -кая почва - легкий ґрунт, перегній (-ною); пухка земля. Да будет ему земля -ка! (о покойнике) - хай йому земля пером! Нехай йому земля легка! Легко йому лежати, пером землю держати (Номис). -кая кавалерия - легка кіннота. -кое войско - легке військо. -кая атлетика - легка атлетика. -кое орудие - легка гармата. -кое ружьё - легка рушниця;

2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легкий, легенький, невеликий, невеличкий, незначний. -кая проседь - легенька сивина. С -кою проседью - сивуватий, підсивий, шпакуватий. -кие морщины - легенькі (неглибокі) зморшки. -кий ветерок - легенький вітерець, (зефир) легіт (-готу). [У віконце вливається легіт майовий (Л. Укр.)]. -кий порыв ветра - легенький подув (подих) вітру. -кий дымок - легенький, ріденький димок (-мку). -кий морозец - легенький (невеличкий, маленький) морозець. -кий туман, -кая тучка - легкий (легенький) туман, легка (ріденька, прозора) хмарка. [Над долинами стоїть сизий, легкий туман (Неч.-Лев.)]. -кое наказание - неважка (легка) кара. -кая вина - неважка провина. -кий вздох, стон - легеньке зідхання, легенький стогін. -кий смех послышался среди публики - тихий (легенький) сміх почувся серед публіки. -кая улыбка - легенька усмішка. -кий стук, шум - тихий стукіт (гомін). -кий сон - легкий, некріпкий сон. У него -кий сон - він некріпко (нетвердо, чутко, чуйно) спить. -кое движение - легкий (легенький, незначний) рух. С -кою иронией - з легкою (легенькою) іронією. На её лице вспыхнула -кая краска - обличчя в неї (їй) трохи зашарілося (спалахнуло легеньким рум'янцем). -кая поступь, -кий шаг - легка хода. -кий огонь - повільний (легкий) огонь. -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана - легкий біль, легка хороба (застуда, втома, рана). -кий озноб, жар - легкий (невеличкий) мороз (жар). У него -кий озноб, жар - його трохи морозить, у його маленький (невеличкий) жар. -кие роды - неважке (легке) родиво, неважкі (легкі) родини (зап. пологи). -кое лекарство - делікатні (м'які) ліки. Слабит -ко и нежно - проносить м'яко й делікатно. -кие средства, меры - м'які засоби (заходи). -кий характер - м'яка (нетяжка, несувора, лагідна) вдача. -кое сердце - м'яке серце. -кий табак - легкий (неміцний, панський) тютюн. -кое вино, пиво - неміцне (легке) вино, пиво. -кий раствор - неміцний розчин. -кий напиток - легкий напій. -кий запах - легкий, тонкий пах (дух). -кие духи, ароматы - легкі (неміцні) пахощі;

3) (необременительный) легкий, необтяжливий, невтяжливий, (о пище: удобоваримый) легкостравний, стравний. [Хліб глевкий, на зуби легкий (Номис)]. -кая должность, -кие обязанности - легка (невтяжлива) посада, необтяжливі обов'язки. -кий труд - легка праця, (осудительно) легкий хліб. Зарабатывать -ким трудом - заробляти легкою роботою, легкобитом. [Сіяти грішми, що заробляв я легкобитом (Кониськ.)]. -кий хлеб - легкий (незагорьований) хліб. -кая жизнь - легке життя, життя в достатках, в розкошах, легкий хліб. Он привык к -кой жизни - він звик до легкого життя, до легкого хліба, він логкобитом вік звікував (Кониськ.). -кий обед, завтрак, ужин - легка (стравна, делікатна) їжа, легка страва, легкий (делікатний) обід (сніданок), легка (делікатна) вечеря; срвн. Тонкий. -кая закуска - легка (легенька) перекуска. -кий воздух - легке, рідке повітря; свіже повітря;

4) (нетрудный) легкий, неважкий, (простой) простий, немудрий. -кое дело - легка (немудра, неважка) справа (робота). -кое ли дело! - легко сказати! то не жарт! -кое для понимания изложение, доказательство - виклад, доказ зрозумілий, (иногда) розумний. -кая фраза, задача - легке речення, завдання. -кий слог - легка мова. Этот писатель отличается -ким слогом - у цього письменника легка мова, видко легку мову. -кий стих - легкий вірш. -кий экзамен, -кое испытание - легкий іспит. -кий танец - легкий (неважкий) танець (-нця). Он упивался -ким успехом - він п'янів з легкого успіху. -кая добыча - легка здобич;

5) (весёлый) легкий, легенький, веселий, (поверхностный) поверховний, побіжний, легкобіжний, (ветреный) полегкий. -кая жизнь - легке (безжурне) життя. -кая шутка - легенький жарт. -кая радость, -кое настроение - безхмарна радість, безхмарний настрій. -кое отношение к своим обязанностям - легковаження своїми обов'язками. -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. - побіжне (поверховне, поглибоке) знання чогось (справи, предмету), мала тяма в чомусь. -кий ум - неглибокий (легкобіжний) розум. -кое увлечение - легкобіжне (скороминуще, неглибоке) захоплення. Чувство женское -ко - жіноче почуття полегке (неглибоке, непостійне). -кий характер - неглибока вдача; м'яка (лагідна) вдача. -кий человек - неглибока (легкодумна) людина, полегка людина. -кий взгляд на вещи - поверховне (легковажне) ставлення до справ. -кое обращение в обществе - вільне, невимушене поводження в товаристві. С ним -ко и горе - з ним і лихо не страшне. -кие движения - легкі, вільні (невимушені) рухи. -кий голос - вільний (плавкий) голос. -кая музыка - легка (неповажна) музика. -кое чтение, -кая литература - легке читання, легка лектура; (изящная) красне письменство; (эротическ.) лектура (письменство) про кохання, еротична лектура, еротичне письменство;

6) (легкомысленный, ветренный) полегкий, легковажний, легкодумний. -кого поведения девица - полегка дівчина, дівчина легких звичаїв. Искательница, любительница -ких приключений - охоча до легких романтичних пригод, охоча легко поромансувати, романсова авантурниця. -кие нравы - полегкі, вільні звичаї. Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона - п'єса (твір, музика) легкого змісту, тону;

7) (быстрый, расторопный) легкий, швидкий, прудкий, меткий, жвавий, моторний. [Ота смілива, метка Катря (М. Вовч.). Жвавий, як рибка в річці (Номис)]. -кий на ногу - швидкий (прудкий, легкий) на ноги. -кий на подъём - рухливий, ворушкий. -кий на ходу - (о машине) легкий у роботі, (об экипаже колесн.) легкий, розкотистий, котючий, бігкий, (о санях, лодке) легкий, плавкий; срвн. Легкоходный. [Легкий човен (Полт.)]. -кий на кулак (драчливый) - битливий, швидкий на кулак (до бійки). -кий на руку (удачливый) - легкий на руку. С -кой руки - з легкої руки. [З щирого серця та з легкої руки дідусь дарував (Кониськ.)]. Он -гок на руку - у його легка рука, він добрий на почин. [Кароокий чоловік - добрий на почин (Мирг.)]. Делать на -кую руку - робити абияк (на спіх, на швидку руку, на швидку руч). Работа на -кую руку - швидка робота. [Швидкої роботи ніхто не хвалить (Номис)]. -кий на слёзы - тонкосльозий, (сущ.) тонкослізка. -кий на язык - а) язикатий, слизькоязикий; б) говіркий, балакучий, балакливий. -гок на помине - про вовка помовка, а вовк і в хату (Приказка). -кая кисть - легкий пензель (-зля);

8) (негромоздкий, стройный) легкий, стрункий. -кая колокольня, беседка, колонна - легка (струнка) дзвіниця, альтанка, колона. -кие украшения - легкі оздоби. Более -кий, наиболее -кий - легший, найлегший и т. д. [Але Олеся була легша на скоки (Н.-Лев.)]. Становиться более -ким - см. Легчать. Довольно -кий - досить легкий, легенький и т. д. - см. Лёгонький.

* * *

1) (совместный) спільний, гуртовий, сукупний, (редко) єдиний. [Спільне володіння землею. Спільна кімната. Спільна мова. Гуртова праця. Моя земля сукупна з сестриною. Ідеал єдиного щастя (Єфр.)]. Общее собрание - спільне зібрання. Общими силами - спільно, гуртом. Общий стол (table d'hôt'e) - спільний обід (вечеря, сніданок). Общая собственность - спільна (гуртова, сукупна) власність;

2) загальний, поспільний. -щее благо - загальне добро. -щий план работы - загальний план роботи. -щее предисловие - загальна передмова. -щее образование - загальна освіта. Общая печаль - поспільне горювання (Куліш). В общем - у цілому, взагалі, загалом, на загал. В общей сложности - загалом беручи. В общих чертах - загально. Общее место, выражение (в речи) - загальник. Общая сумма - загальна (ціла) сума, загал (р. загалу). Общий залог - загальний стан.

* * *

1) зага́льний

2) (принадлежащий всем или нескольким; находящийся в совместном пользовании) спі́льний; (коллективный, совместный) гуртови́й

поснідати. Прошу ко мне -ракать - прошу (прохаю) до мене на сніданок.

* * *

пюре (несклон.), товмачі (-чів), м'ячка (-чки). [Наварила м'ячки на сніданок (Київщ.)].

* * *

1) (яство, снедь) страва, потрава, наїдок (-дка), їство, їжа, їда, (зап.) їдло. [Не варили страви (Коцюб.). Жарт у розмові - це наче сіль у страві (Крий.). Тут їли різнії потрави, і все з полив'яних мисок (Котл.). Потраву козаки варили (Греб.). Подали солодкі потрави (Н.-Лев.). Весь стіл був заставлений напитками та наїдками (Мирний). І де ті в Господа взялися усякі штучнії їства? (Шевч.)]. Готовить -нье - варити їсти. Горячее -нье - варена страва, варево, варене (-ного). Разогретое -нье - гріта страва. Жареное -нье - печеня, печене. -нье на столе - страва, (теснее: завтрак) сніданок (-нку), (обед) обід (-ду), (ужин) вечеря на столі. Прибавить -нье к обеду - зготувати ще одну страву (потраву) на обід;

2) (процесс) їдіння, їдження, їжа, їда.

1) см. Подкусывание;

2) під'їдання, підсніданок;

3) спокуса.

adj неформальний; неофіційний

- informal call неофіційний візит

- informal conversation неофіційна бесіда

- informal dinner неофіційний обід

- informal dress

a) щоденний чоловічий костюм

b) неофіційна форма одягу

- informal luncheon неофіційний сніданок

- informal meeting неофіційна зустріч

- informal visit неофіційний візит

- on an informal basis в неофіційному порядку

n ленч, другий сніданок (12–14 година), обід (США)