на+подушку

надёвывать, надеть

1) (об одежде, предм. туалета) вдягати, вдягти и вдягнути, надягати, надяг(ну)ти, надівати, надіти що на кого, на що, (на себя) убирати, убрати на себе що, убиратися, убратися в що, (на кого-л. другого) убирати, убрати кого в що, (о мног.) повдягати, понадягати, понадівати, повбирати, повбиратися; (об обуви) взувати, взути, назувати, назути, обувати, обути що, (пров.) вступати(ся), вступити(ся) в що; (себе на ноги) узуватися, узутися, обуватися, обутися, вбуватися, вбутися в що, (о мног.) повзувати, поназувати, поо[пов]бувати, повзуватися, пообуватися. [Маланка вдягла кожушанку (Коцюб.). Ніч удягла з зірками пишні шати (Грінч.). Став він свиту надягати (Глібів). Жупан надівають (Шевч.). На вибранця свого надів плащ своєї любови (Франко). Понадівав на їх ксьондзівську одежу (Чуб. II). Скидай з себе свої лати, вбирай дорогії шати (Голов. I). Вибрав ризи що-найкращі, на себе вбирає (Рудан.). Калоші забула взути (Коцюб.). Назувай постоли (Коцюб.). Червоні чоботи обула (Котл.). Вступив я в чоботи, вийшов з хати (Липовеч.)]. -ть венок - накладати, накласти вінок. [Дівчата літом накладають на голови вінки (Звин.)]. -ть кольцо на палец - надівати, надіти каблучку (обручку) на палець, (с одного пальца на другой) передівати, передіти каблучку (обручку). [«А де перстінь?» - «Переділа на другий палець» (Звин.)]. -ть очки - накладати, накласти, надівати, надіти окуляри. [Не встиг накласти окуляри (Коцюб.). Надівши сині окуляри (Н.-Лев.)]. -ть передник - підв'язувати, підв'язати, обпинати, обіпнути и обіп'ясти хвартух (попередник), запинатися, запнутися и зап'ястися, обпинатися, обіпнутися и обіп'ястися хвартухом (попередником), заперізуватися, заперезатися хвартухом (попередником). [Ой, фартушок обіп'яла, чоботоньки взула (Гол. I)]. -ть перчатки - надівати, надіти рукавички. -ть чистое бельё - надягати, надяг(ну)ти, брати, взяти чисту білизну (чисте шмаття), брати, взяти білу сорочку, брати сорочки; срв. Менять (1) бельё. [Треба сорочку білу взяти (Г. Барв.)]. -ть шляпу, шапку - надівати, надіти, (реже) надягати, надягти, накладати, накласти капелюха, шапку, (о мног.) понадівати и т. п. капелюхи, шапки. Надёванный - (об одежде) вдяганий, надяганий, надіваний, убираний; (об обуви) взуваний, назуваний. [Черевички нові, ще не назувані (Свидниц.)];

2) (накладывать, наволакивать оболочку) накладати, накласти, (натягивать, покрывать) напинати, напнути и нап'ясти, (нацеплять) начі[е]пляти и начі[е ]плювати, начепити, (насаживать) насаджувати, насадити, настромлювати, настромити, (о мног.) понакладати, понапинати, почі[е]пляти, поначі[е]плювати, понасаджувати, понастромлювати що на що. [Уздечки не напнуть на його (на коня) (Греб.). Почепив на плечі торбу (Коцюб.) Настромивши губку на тростину, піднесли до уст його (Біблія)]. -ть наволоку на подушку - убирати, убрати подушку (у пошивку), натягати, натяг(ну)ти, надівати, надіти, наволочувати, наволочити пошивку на подушку. [Вбери подушки! (Брацл.). Треба нову наволочити пошивку (Звягельщ.)]. Надетый -

1) вдягнений, надягнений, надітий, убраний, повдяганий и т. п.; взутий, назутий, обутий, повзуваний и т. п.; накладений; передітий; підв'язаний, обіпнутий. [Сорочка на ньому біла, мов-би тільки нині рано вбрана (Франко)];

2) накладений, напнутий и нап'ятий, начеплений, насаджений, настромлений, понакладаний и т. п. -ться - надягатися, надяг(ну)тися, понадягатися; бути надяганим, надягненим, понадяганим и т. п. [Ця суконька надягається через голову (М. Грінч.). Чобіт малий - не назувається (Київщ.), не набувається (Сл. Гр.)].

* * *

несов.; сов. - над`еть

1) ( что - одежду) надяга́ти, надягну́ти и надягти́, -дягну, -дягнеш, удягати, удягну́ти и удягти́, надіва́ти, наді́ти (що); ( одеваться) убира́тися, убра́тися (уберу́ся, убере́шся) и мног. повбира́тися (в що), убира́ти, убра́ти и мног. повбира́ти (що); ( натягивать) напина́ти, напну́ти и нап'я́сти, -пну, -пне́ш и мног. понапина́ти (що), понапина́тися (чим); (сов.: нацепить) почепи́ти, -чеплю́, -че́пиш (що); ( фартук) обпина́ти, обп'я́сти (обіпну, обіпнеш) и обіп'я́сти и обіпну́ти (що)

2) ( что - обувь) взува́ти, взу́ти и мног. повзува́ти, назува́ти, назу́ти; озува́ти, озу́ти и мног. поозува́ти (що)

3) (вставлять, укреплять что-л. на чём-л.) надіва́ти, наді́ти, -ді́ну, -ді́неш и мног. понадіва́ти

взбить збивати, збити. [Пилу не збивайте]; (волосы) підкосмичити (сов.), кудовчати, накудовчити, розпушувати, розпушити; (подушку) перебивати, перебити; (желтки, белки) підбивати, підбити; (мяч палкой) гилити, загилити.

* * *

несов.; сов. - взб`ить

взбросить куда, на что скидати, скинути. [Скинула подушку на піч].

* * *

несов.; сов. - взбр`осить

Изголовок приголов'я, (у)зголо[і]в'я, голови (-лів), (подстилка под головы) приголовач, приголовок (-ловка). [Мати її пестує, нахилившись до її, Марусиного, приголов'я (Грінч.). Зголов'є зладь високо (Федьк.). (Вітер) зголів'я тихо обвівав дівочі (Мнж.). Подушки не мав, то приладнав собі на тапчані приголовач з дошки, та так і спав без подушки (Харківщ.)]. У -вья - в головах, у зголовах. [А в головах (у мертвої) жовта воскова свічечка горить (М. Вовч.). Поклав сокиру в головах (Рудч.). Суддя-ж замислився у ксьондза в головах (М. Рильс.). Сидячи у зголовах (Федьк.)]. К -вью - у голови. [Вийшла з хати Катерина, а Марко схилився до наймички у голови (Шевч.)]. В -вье - у голови, під голови. [У голови положила пухову подушку (Харківщ.). А під голови голубая та жупанина (Мет.)].

* * *

гарний, красний, хороший, красивий, (зап.) файний, (о внешности ещё) вродливий, гожий, пригожий, чепурний, красовитий, красітний, ловкий, (фамил.) бравий; см. Пригожий; (прелестный, пленительный) чарівний, лепський, (привлекательный) принадний, привабний, сподобний, (щеголеватый) чепурний, чупарний. [Гарна, як квітка гайова (Номис). Я знав, що є у нас в селі дівчата гарні, що ся хороша, а ся краща (М. Вовч.). Красна теорія говорить у його одно, а прикра практика вимагає зовсім иншого (Єфр.). Жести його такі вимовні і красиві (Крим.). Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий (Номис). Така красна, коби рожа, як тополя така гожа (Пісня). Схудле чепурне обличчя було, як біль, біле (Грінч.). Ловка молодичка (Полт.). Вдовине личко красовите (М. Вовч.). Ой, паничу, паниченьку, гарний, бравий на личеньку! (Пісня). А лепський, кажуть, город (Мирн.). Кому то вже така краля не сподобна буде! (М. Вовч.)]. Более -вый - кращий. [Така дівка, кажу, що кращої в селі нема: біла, повна, тіло ніжне, як панночка (Сторож.)]. Самый -вый - найкращий. Удивительно -вый - гарний напрочуд, гарний на диво (на продиво). [Вишию лишень я йому подушку гарну на продиво (Н.-Лев.). Хайка була напрочуд гарна з лиця (Н.-Лев.)]. -вый, как картина - гарний, як намальований (як мальований, як написаний). [А що вже гарна! Як намальована (Н.-Лев.). Ой оддайте мене та за писаря, щоб я була молода, як написана (Грінч.). Йде було собі, як мальована (М. Вовч.)]. -вый собой, лицом - гарний із себе, красовитий із себе, гарний з лиця, на красу гарний, на вроду гарний. [Обоє молоді, гарні із себе (Грінч.). Він був не дуже то красовитий із себе (Яворн.)]. Становиться, стать более -вым - кращати, покращати, краси набиратися, краси набратися, гарнішати, погарнішати, чепурнішати; срвн. Хорошеть, Похорошеть. [Лице стає мрійне, кращає (Васильч.). Поки Явтух, ріс та краси набирався (Свидн.). Вона вдвоє покращала (Н.-Лев.)]. -вым делать, придавать красу - см. Красить 3. Не родись -сив, а родись счастлив - не родися красен, а родися щасен (Приказка).

* * *

1) га́рний, краси́вий; кра́сний; диал. файний; ( о внешности человека) вродли́вий, га́рний на вро́ду, хоро́ший, красови́тий, сподо́бний

2) (блестящий, эффектный) краси́вий

надирывать, надрать надирати, надерти и надрати, (о мног.) понадирати чого, що. [Надер березової кори (Брацл.). Надерла пір'я на подушку (Канівщ.). Надрав лика (Сл. Ум.). Надрала струп у голові (Богодух.)]. -ть ворсу на сукне - наворсовувати, наворсувати сукно. -ть ногу, руку - надряпувати, надряпати (подряпати) ногу, руку. -драть за уши кого, уши кому - наскубти за вуха кого, накрутити (наскубти, нам'яти, нам'яшкурити) вуха кому. - драть чуб кому - наскубти (надрати) чуба кому, начубити кого. [Батька впіймали, чуба надрали (Пісня)]. Надранный - надертий, надраний, понадираний; наворсований; на[по]дряпаний; наскублений и наскубаний. -ться - надиратися, надертися, надратися, понадиратися и т. п.; бути надираним, надертим, надраним, понадираним и т. п.

* * *

несов.; сов. - надр`ать

1) анат. - нервовий. [Нервова тканина (Троян.)]. -ное волокно - нервове волоконце, нервова волокнин(к)а. -ная оболочка - нервова оболонка, неврилема. -ные окончания - нервові кінчики. -ная система - нервова система. -ный узел, -ное утолщение - нервовий ґудзь, ґанґлій. -ные центры - нервові центри (осередки);

2) мед. - нервовий. -ная боль - нервовий біль. -ный больной - нервово-хворий, нервовий хворий, хворий на нерви. Лечебница для -ных больных - лікарня для нервово-хворих (для хворих на нерви). Врач по - ным болезням - лікар (від) нервових х(в)ороб. -ное заболевание - а) (процесс) - нервове захворювання (оконч. захворіння); б) (болезнь) нервова х(в)ороба. -ный припадок - нервовий напад, нервова атака. -ное расстройство, страдание - знервування, знервовання, нервовий розстрій (-рою), нервове страждання, невропатія;

3) фармак. - нервовий. -ные средства - нервові ліки;

4) (о свойстве характера) нервовий, (диал.) нервений, (устар.) нервний, нервозний. [Чесний, сміливий, дуже нервовий на вдачу (Н.-Лев.). Її рухи зробилися жвавими, нервовими (Коцюб.). Нервовим холодом полоскала його згадка про роботу (Ле). Дід був дуже нервений (Звин.). «А чи не правду говорю?» - «Розуміється, що неправду!» - з нервним притиском відказала Целя (Франко). Старий був нервний і сердитий (Н.-Лев.). Безсилий, нервозний П'єро кусає свою подушку (Р. Край)].

* * *

обмочить

1) (кругом) обмочувати, обмочити що, кого; (во мног. местах) замочувати, замочити. [І риби не зловив, собі штани замочив]; (о мног.) пообмочувати, позамочувати. -чить слезами - засльозити. [Засльозив подушку]. -чить бочку - замочити бочку. -вать, -чить уриной - усцикати, (сов.) усцикати, усцяти, обісцяти, заберберити, (детск.) упісювати, упісяти, обпісяти, запісювати, запісяти, зацюняти;

2) (погружать в воду) - см. Окунать. Обмоченный - обмочений, замочений; (уриной) усцяний, обісцяний, упісяний, запісяний.

* * *

несов.; сов. - обмоч`ить

подкласть и подложить підкладати, під(і)класти, (о мн.) попідкладати що. -вать, чтобы было мягче или выше - підмощувати. [Підмостіть ще подушку під голову, бо низько лежати]. -кладывать яйца под наседку - підсипати квочку. -жить (новую) подкладку подо что - підбити, підшити (новим, новою підбивкою, підшивкою) що. Подкладенный - підкладений; підмощений; (подкладкой) підбитий, підшитий.

* * *

несов.; сов. - подлож`ить