Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

на+лице

  • 21 накрашивать

    накрасить
    I. накрашувати, накрасити, нафарбовувати, нафарбувати, (о мног.) понакрашувати, понафарбовувати що, чого чим; специальнее ещё: (красным) червонити, начервонити, вичервонити, (чёрным) чорнити, начорнити, почорнити, вичорнити що чим и т. п. [Накрасили багато крашанок (Сл. Ум.). Нафарбував чорним волосся і вуса (Загірня). Видобула з шахви рум'яна, начервонила щоки, потім начорнила брови (Крим.)]. -ть лицо - нафарбовувати, нафарбувати, малювати, на[по]малювати, намазувати, намазати обличчя (лице); см. ещё Накрашиваться 2. [А вдовиця, гарна киця, малювала собі лиця (Пісня)]. Накрашенный - накрашений, нафарбований, понакрашуваний, понафарбовуваний; начервонений, вичервонений, начорнений, почорнений, вичорнений и т. п.; (о -ном лице и т. п.) нафарбований, мальований, на[по]мальований, намазаний. -ться -
    1) накрашуватися, накраситися, понакрашуватися, нафарбовуватися, нафарбуватися, понафарбовуватися, (красным) червонитися, начервонитися, вичервонитися, (чёрным) чорнитися, начорнитися, вичорнитися; бути накрашуваним, накрашеним, понакрашуваним и т. п.;
    2) (-ть себе лицо) нафарбовуватися, нафарбуватися, намальовуватися, намалюватися, підмальовуватися, підмалюватися, накрасовуватися, накрасуватися, намазуватися, намазатися, підмазуватися, підмазатися, (о мног.) понафарбовуватися, пона[попід]мальовуватися и т. п. [Намастилася, нафарбувалася і пішла до міста (Брацл.). Намалювалася (намазалася) та й думає, що справді гарна (Богодух.). Накрасовується вона, тим і гарна видає (Загірня)];
    3) (вдоволь, сов.) нафарбуватися, накраситися, намалюватися; срв. Красить, -ся;
    4) надудлюватися, надудлитися; см. Напиваться 2.
    II. Накрашивать, накрошить чего, чем - накришувати, накришити, (о мног.) понакришувати чого, чим и чого; (чего во что ещё) укришувати, укришити чого в що. [Мати, нагадала їй накришити сала (Н.-Лев.). Накришила (укришила) хліба в молоко (Канівщ.). Не накришуй кришками (и кришок) (Брацл.)]. Накрошённый - накришений, понакришуваний; укришений. -ться -
    1) накришуватися, накришитися, понакришуватися; бути накришуваним, накришеним, понакришуваним, укришеним;
    2) (вдоволь, сов.) накришитися; натрощитися; налокшатися, насіктися, накавальцюватися; нашаткуватися; срв. Крошить.
    * * *
    несов.; сов. - накрасить
    нафарбовувати, -бо́вую, -бо́вуєш, нафарбува́ти, -бу́ю, -бу́єш и мног. понафарбо́вувати, накра́шувати, -шую, -шуєш, накраси́ти, -крашу́, -кра́сиш и накра́сити, -кра́шу, -кра́сиш

    Русско-украинский словарь > накрашивать

  • 22 ну

    междом. и част.
    1) (для выраж. побуждения, убеждения, ободрения, поощрения к действию и т. п.) ну; специальнее: (давай) давай, (мн.: нуте) нуте, давайте, (при обращение в 1-м лице мн.) нумо, нум. [Ну, йди вже, годі баритися! (Брацл.). Чого-ж ти мовчиш? ну, скажи-ж, товаришу! (М. Хвильов.). «Ну, Галакточко, а що там узагалі говорять про мене?» - «Себ-то де говорять?» - «Ну, взагалі» (М. Хвильов.). Ну, Вакуло, ти-ж сам знаєш, що без контракту нічого не робиться (Гоголь). Ну що ж, Тарасе! - рад єси, не рад - дивись, який в господі нашій лад (П. Тичина). Ну, так що ж робити? (М. Хвильов.). Гей, нуте, косарі (Номис). Давайте йти! Ну, пойдём! (Сл. Гр.). Нумо в дорогу! (Дніпр. Ч.). Нумо до праці мерщій! (Грінч.). Нум орать мерщій! (М. Терещ.)]. Ну, Солопий, вот, как видиш, я и дочка твоя полюбили друг друга так… (Гоголь) - от що, Солопію, ото, як бачиш, я й дочка твоя та й покохали одне одного так… (перекл. А. Харч.). Ну, говорите! - ну, кажіть! кажіть-бо! Нуте, рассказывайте! - ну, розповідайте! Ну, пожалуйста - ну, будь ласка (будьте ласкаві). Ну, полно тебе упрямиться - ну, годі тобі упиратися. Ну-с, что скажете? - ну, добродію (пане), що скажете? Вон он, ну его бить! - ось він, нумо (нум, давайте) його бити! Ну да ну, а всё на одном месте - ну та ну, а все на тім самім місці (а все ні з місця). А ну - ану; ануте, анумо; срв. Ну-ка. [Ану, заведи-но пісні! (Остр. Скарбів). Ану: гоп трала, гоп трала, гоп, гоп, гоп! (Гоголь)]. А ну, тебе говорят! - ану, тобі кажуть! Ну же - ну-бо, ну-ж. Да ну - ну-бо. [Ну-бо не пустуй! (Вороний)]. Да ну, иди, что ли! - та ну-бо йди, чи що! Да ну же - та ну-бо, (та) ну-ж бо;
    2) (в выраж. угрозы, вызова) ну, (усилит.) ну-ну, (грозя пальцем) ну-ну-ну. [Ну, я-ж тобі, почекай! (Брацл.). Ну-ну-ну! я-ж тобі задам, будеш ти мене пам'ятати! (Вінниччина)]. Ну, смотри же! - ну, дивися! А ну - ану! [Ану вдар! (Сл. Гр.). Ану, виходь, котрий! (Остр. Скарбів)]. А ну-ну ударь! - ану-ну вдар!;
    3) (в бранных выраж., проклятьях) - ну, ану. Ну тебя! - цур тобі! цур тобі, пек (тобі)! (а) бодай тебе! а йди ти (собі)!, (отвяжись) відчепись! [Цур тобі (бодай тебе), який ти дурний! (Номис). Цур тобі, пек! (Сл. Гр.)]. Ну его! - цур йому! цур йому, пек (йому)!; (нужды нет) дарма! [Цур-же йому з лісом! (Шевч.). Таке робили, що цур йому вже і казать! (Котл.)]. А ну его! - та цур- йому!, (пропади он пропадом) (та) хай-же він згине (зслизне)! Ну тебя к лешему - см. Леший. Ну вас! - цур вам! (а) бодай вас! [А бодай вас та цур-же вам! (Шевч.)]. Ну вас всех к чорту (к богу)! - ану вас усіх к чорту (к бісу, до дідька, к богу)! а йдіть ви всі до чорта (до біса, до дідька)! Ну вас всех к семи чертям! - а йдіть ви всі під три чорти!;
    4) (в выраж. удивления) ну. [Ну, їсть! нівроку! (Номис). Ну, хлопче, та й утяв-же ти штуку! (Київщ.). «А от за давнього часу, коли…» - «Ну, свате, згадав часи!» (Гоголь). Ну, та й ніч же була! (Велз)]. Ну, кто-бы мог это подумать! - ну, хто-б міг це подумати! «Слышал ли ты, что поговаривают в народе?» - «Ну?» - «Ну, то-то, ну!» (Гоголь) - «Ти чув, що подейкують люди?» - «Ну?» - «От тобі й ну!» (перекл. А Харч.). Ну что вы! - ну що ви! [Ну що ви, Ліно, я дуже вам вдячна (В. Підмог.)]. Да ну?! - та невже? та ну? Ну уж обед! - ну (та) й обід. Ну и - ну й, та й. [Ну й дивачка ви, Марто! (В. Підмог.). Та й тюхтій-же я підтоптаний! (Остр. Скарбів)]. Ну-ну, какой сердитый! - ну-ну, який сердитий! Такой, что ну! - такий, що ну-ну!, (зап.) такий що раз! [Вона така красна, така красна, що раз! (Стефаник)];
    5) (в выраж. согласия, уступки) ну; (ладно) гаразд, добре. [Нема, ну, то й нема! (Л. Укр.). «Ну, там побачимо» - сказав він лагідно (В. Підмог.). А я був подумав, що ти й справді знаєш правила; ну, та коли ти їх не знаєш, то я знаю (Остр. Скарбів). Гаразд, дивись-же, ти заскочив мене (Остр. Скарбів)]. Ну что же, приходите - ну що-ж, приходьте. Ну, конечно, очевидно и т. п. - ну, звичайно (звісно); а звісно; ну, видима річ и т. п. [Сподіваєтесь, що уряд сплатить ваш борг, га? а звісно, сплатить (Кінець Неволі). «Я невільна!» - «Ну, видима річ!» (В. Підмог.)]. Ну да - авжеж; см. Конечно 2. Ну, ладно! - ну, добре! гаразд! ну-ну! Ну, и ладно - то й гаразд, то й добре. [«Народу багато, друже?» - Батько відповів, що ні, - людей, на жаль, дуже обмаль. - «То й гаразд» (Остр. Скарбів)];
    6) (в выраж. несогласия, неудовольствия) ну. [«За пораду все, що хочеш, дам тобі я в нагороду». - «Ну, на се» - поет відмовив - «не надіюся я зроду» (Л. Укр.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! [Ба ні! не піду до нього (Липовеч.)]. Ну, вот ещё! - ну, от іще! (ну.) ще що (скажеш, скажете)!, (ах, оставь) ат! ет! [«Та ну-бо, розкажи!» - «Ат, одчепись!» (Сл. Гр.). «Посидьте, поки я хоч з жінкою та з дітьми попрощаюсь». - «Ет, ще вигадав прощаться! ходім» (Рудч.)]. Ну, вот, ещё что скажеш! - ну, от іще що скажеш! Ну, где таки! - де то вже таки! [Де то вже таки він так сказати може! (Рудан.)]. Ну, знаете - ну, знаєте. [Я ось який, а ви така ось - ну, знаєте, ні те, ні се (Влизько)];
    7) (в вопросит. предлож.) ну; (неужели? в самом деле?, ого?!, диал.) йо? [«Ну, чи не казав-же я?» - подумав собі Чуб (Гоголь). Ну, а все-ж таки, чим-же соціялізм відрізняється від комунізму? (М. Хвильов.). «А що ти думаєш запропонувати?» - «А як ти гадаєш? Ну?… от тобі й ребус!» (М. Хвильов.). «Від кого-ж лист?» - «Від гетьмана Ханенка?» - «Ханенка? йо?» (Стар.-Чернях.)]. Ну, а вы? - ну, а ви? Ну так что же? - ну то що-ж?, (что из того?) ну то що з того? Ну что с ним делать? - ну що з ним робити?;
    8) (в повествовании - как связка между предложениями) ну, (ну, вот) ну та, (ну) ото, отож, (ну) так от. [Був собі одважний лицар, нам його згадать до речи… Ну, та сей одважний лицар якось вибрався до бою (Л. Укр.). Багато слів було у нього в книжці, ну, й казав-би собі яке хотів (Л. Укр.). Урядники все робили справно; пашпорти там, ну й хто бунтівник - знали (Ледянко)]. Ну вот он говорит - ото(ж) він і каже;
    9) (в выраж. многократного действия) давай, ну. [Зборов його та й давай бити (Київщ.). Пішла вона, - я давай паскудити Настуню (Крим.). Обнялися і давай цілуватися (Сл. Ум.). З переполоху ну втікать (Шевч.)]. Да и ну - та й давай, та й ну. [Зібрав шляхту всю докупи та й ну частувати (Шевч.)];
    10) (окрик на лошадей) но, ньо, (зап.) вйо, вйо-гей, (направо) гаття (гал.) гайта, готьта, гайтта, герта (налево) вістя, (гал.) вісьта. [Но, булані! (Гайсинщ.). Ньо, ньо, урагова! (Костомар.)].
    * * *
    1) межд. ну; (при обращении в первом лице, мн.) ну́мо, нум, ну́мте; ( нуте) ну́те; (давай, давайте) дава́й, дава́йте, дава́ймо

    ну и ну́, ай да ну́ — оце́ так [так]

    2) (част.: неужели) ну

    да ну? — та невже́ [ж]?, та ну?

    3) (част.: давай) ну, дава́й; и

    ну крича́ть — і дава́й (та й ну) крича́ти

    Русско-украинский словарь > ну

  • 23 ну-ка

    а ну-ка, междом. ану-но, ану-лиш, ану лишень, ану, ось ну лишень, (ну же) ну-бо; специальнее: (давай) давай (-же), (мн.) нуте (-ж), ануте, давайте (-ж), (при обращении в 1-м лице мн.) нумо (-ж), анумо, нум (-же), (вульг.) ке, ке лиш, ось ке лишень, (мн.) ке(ть)те, а ке(ть)те; срв. Ну 1. [Ану-но підійди! (Звин.). Ану лиш, годі тобі лежати! (Сл. Гр.). Ану лиш, новобраний зятю, став могорича! (Гоголь). Ану, злазь з дерева! (Брацл.). Ось ну лишень, ягідко моя, благослови попліч сісти! (Кониськ.). Ну-бо, чоловіче вилазь-но з мішка! (Гоголь). Ануте, ще по-нашому (почитайте), нуте! (Тесл.). Ануте, хлоп'ята, на байдаки! (Шевч.). Нумо, друзі, ще по чарці? (Вороний). Нум-же! до праці берись! (Грінч.). А перед читанкою ке лиш вип'ємо (Мова). Ось ке лишень вип'ємо! (Мова). А кете, приймемось і ми за те-ж (Квітка)].
    * * *
    межд.
    ану́, ану́ лиш (лише́нь); (при обращении в первом лице мн.) ну́мо, нум, ну́мте; ( нуте) ну́те; (давай, давайте) дава́й, дава́йте, дава́ймо

    Русско-украинский словарь > ну-ка

  • 24 облик

    (лицо) обличчя; (отвлечённо) образ; подоба, лик (-ку), вигляд (-ду). [Бережучи свій національний образ (Грінч.). Куліш - це дві людині в одній подобі (Єфр.). Узяла на себе лик прудкого хлопчика (М. В.)].
    * * *
    1) ( внешний вид) [зо́внішній] ви́гляд, -у, подо́ба; ( внешность) зо́внішність, -ності; ( очертание) о́брис, -у, о́крес, -у; ( черты) ри́си, род. п. рис; ( обличье) обли́ччя, лице́
    2) (перен.: характер) обли́ччя; ( душевный склад) скла́д, -у; ( образ) о́браз, -у
    3) ( лицо) обли́ччя, лице́

    Русско-украинский словарь > облик

  • 25 отражаться

    отразиться
    1) відбиватися, бути відбитим, відпиратися, бути відпертим. Удар -жается ударом - удар відбивається ударом;
    2) відбиватися, відбитися, відкидатися, відкинутися, віддавати(ся), віддати(ся), відсвічуватися, відсвітити(ся), (о звуке) відгукуватися, відгукнутися, [Все те відкидалося, відбивалося в тихій воді (Н.-Лев.). В прозорій воді відбиваються золоті верхи (Н.-Лев.)]. -жаться эхом от чего-л. - відбиватися луною від чого, битися луною в що, відгукуватися (віддаватися) луною від чого;
    3) (находить выражение, оставлять след) відбиватися, відбитися, відзначатися, відзначитися на чому и в чому, (изображаться) малюватися, змалюватися, відмалюватися. [Ні в чім так не відзначалась душа, як у пісні (Куліш)]. Смущение -жалось у него на лице - збентеження відбивалось йому на обличчі (Грінч.). На его бледном лице -зилась мука - на його блідому виду відбилася (відзначилася, змалювалася) мука;
    4) (иметь последствия для кого) відбиватися, відбитися, позначатися, позначитися на кому, на чому; сов. окошитися, покошитися на кому, на чому. Репрессии против украинства в России тяжело -зились на украинской литературе - репресії проти українства в Росії тяжко відбилися (позначилися) на українській літературі.
    * * *
    несов.; сов. - отраз`иться
    1) (давать свое изображение на поверхности, воспроизводиться в образах, понятиях) відбива́тися, відби́тися, віддзерка́люватися, віддзерка́литися; відкида́тися, відки́нутися; несов. відсві́чуватися; ( отдаваться - о звуке) віддава́тися, відда́тися
    2) (перен. проявляться, обнаруживаться) відбива́тися, відби́тися; ( отображаться) відобража́тися и відобра́жуватися, відобрази́тися
    3) (оказывать влияние, воздействие) відбива́тися, відби́тися, ( сказываться) познача́тися, позначи́тися и позна́читися; несов. окоши́тися
    4) строит. (несов.) відбива́тися, відбива́тися, запере́чуватися, спросто́вуватися; відбива́тися, відкида́тися, відбива́тися, відобража́тися, відобра́жуватися, віддзерка́люватися

    Русско-украинский словарь > отражаться

  • 26 похудеть

    и Похудать схуднути (о мног. похуднути), змарніти, помарніти, податися, звестися (з себе), стягтися, (в лице) спасти з лиця, спасти, упасти, змарніти, помарніти на лиці, на виду; (в теле) спасти (о мног. поспадати) з тіла, на тілі змарніти, помарніти, (вульг.) з черева спадати, спасти. [Поки гладкий схудне, то худий здохне (Приказка). Змарніло твоє личенько, очі позападали (Олесь). Він страшенно змарнів, схуд і зблід (Крим.). Лице зблідло, помарніло, аж зчорніло (Н.-Лев.). Його жінка дуже подалася, змізерніла, зблідла (Н.-Лев.). Мабуть, із себе я вельми звелася (Кониськ.). Обоє старі із журби так уже стяглись, що аж злягли (Квітка). Зробилась бліда-бліда, з лиця спала і по-під очима сині смуги лягли (Тесл.). Не їсть, не п'є, уночі не спить, з тіла спав (Мирн.)]. Похудевший - схудлий, змарнілий, помарнілий. -вшее лицо - схудле, змарніле, помарніле обличчя.
    * * *
    сху́днути, оху́днути; похуді́ти, поху́днути, похуда́ти; диал. ви́худіти, ви́худнути; ( осунуться) змарні́ти, помарні́ти, ( слегка) примарні́ти; ( отощать) змізерні́ти, охля́ти, охля́нути, стягти́ся, стягну́тися

    Русско-украинский словарь > похудеть

  • 27 пощёчина

    поличник, ляпас (и поляпас), ляпанець (-нця), лящ (-ща), (грубо) намордень (- дня), мордас (-са), мордач (-ча), помордасник. Давать, дать -чину - давати, дати в лице, давати, дати ляпаса, ляща (у пику, по пиці) и т. д., намордня, мордаса и т. д. кому. Надавать -чин - наляскати, (многим) поналяскувати кому, (шутл.) ляпанцями, намордасниками нагодувати кого. Получить -чину - дістати в лице, дістати (злапати, з'їсти) ляпаса, ляща и т. д.
    * * *
    ля́пас, поли́чник; лящ, -а

    \пощёчина обще́ственному вку́су — знева́га грома́дської ду́мки, знева́га грома́дських смакі́в

    Русско-украинский словарь > пощёчина

  • 28 просветлять

    просветлить
    1) (дом и т. п.) робити, зробити світлішим, яснішим (дім); (жидкость) очищати, очистити, проціджувати, процідити; (лицо, глаза и пр.) прояснювати и проясняти, прояснити (лице, очі);
    2) (духовно) просвітлювати, просвітлити. Просветлённый - (о жидкости) очищений, проціджений, (о лице и т. п.) прояснений, (духовно) просвітлений, просвітлий. [Високо здіймав пресвітле чоло (Л. Укр.). Він нам говорив про царство боже, де просвітлі люди уже не женяться й не віддаються (Л. Укр.)]. -ться -
    1) прояснюватися и -снятися, прояснитися; см. Проясняться; (о жидк.) очищатися, очиститися;
    2) (духовно) просвітлюватися, просвітлитися, просвітліти.
    * * *
    несов.; сов. - просветл`ить
    1) проясня́ти и проя́снювати, проясни́ти, просві́тлювати, просвітли́ти
    2) перен. просві́тлювати, просвітли́ти, проясни́ти и проя́снювати, проясни́ти

    Русско-украинский словарь > просветлять

  • 29 прояснять

    I. и Прояснивать Прояснить или Проясняться, -ясниваться, проясниться (о погоде и переносно) вияснятися и вияснюватися, вияснитися, прояснятися и прояснюватися, прояснитися, (яснеть) ясніти, проясніти, поясніти, яснішати, прояснішати, пояснішати, заяснюватися, заяснитися, (ведренеть) розгодинюватися, розгодинитися, вигодинюватися, вигодинитися, годитися, розгодитися, вигодитися, на годині стати, випогоджуватися, випогодитися, розхмарюватися, розхмаритися, (рассветать) розвиднятися и розвиднюватися, розвиднитися, розвидняти, розвидніти, видніти, повидніти, вивидніти, вивиднітися, виднішати, повиднішати. [Нехай виясниться, бо дуже нахмарило (Номис). Дивлюсь - на сході тьма, не проясняється, не дніє (Кониськ.). Дощу не буде, вже розгодинюється (Гр.). Почало було хмарити, а потім вигодинилось (Переясл.). Розхмарилось після дощу (Хор. п.). От вже надворі стало годиться (Прил. п.). На сході не ясніло (Грінч.). Їдьмо, вже розвидняється (Звин.). Ранок яснішав (Коцюб.). Проясниться сонечко, осяє, огріє (Черн.). Вияснилось бліде та понуре обличчя Грицькове (Г. Барв.). Його насуплене лице не розвиднювалось навіть тоді, як губи осміхались (Н.-Лев.). Розвиднялося у мене на душі (Кониськ.). Обличчя їй де-далі випогоджується (Л. Укр.). Навіть похмуре обличчя погонича иноді розхмарювалося і осміхалося (Крим.). Похмуре панове обличчя вигодинюється, ясніє (Васильч.). Моя потьмарена душа заясниться, на них дивлячись (Крим.). І коли тобі вивидниться, Україно?.. Коли? (Крим.). Коли ваш розум проясниться? (Кул.). Їй почало дещо прояснюватися в голові (Франко)]. -вает(ся), -няет(ся), безл. - яснить. [Відтіль мов яснить: може ще й погода буде (Хор. п.)]. На дворе прояснило, -яснилось - надворі вияснилось, вигодинилось, випогодилось. Прояснённый - вияснений, прояснений.
    II. прояснить что виясняти и вияснювати, вияснити, проясняти и прояснювати, прояснити, роз'ясняти и роз'яснювати, роз'яснити, (освещать) висвітлювати, висвітлити що; срв. Выяснять, Раз'яснять. [Проясни чоло нахмурене (Котл.). І місяць, далекий, таємний край неба прояснював темний (Черн.). Мудрість у чоловіка роз'яснює лице його (Еккл.)]. Случай -нил это тёмное дело - випадок висвітлив (вияснив) цю темну справу. Прояснённый - вияснений, прояснений, роз'яснений, висвітлений. -ться - вияснятися и вияснюватися, вияснитися, прояснятися и прояснюватися, прояснитися; висвітлюватися, висвітлитися; бути виясненим, висвітленим. [На спільній нараді подекуди все те проясниться (Франко)].
    * * *
    несов.; сов. - проясн`ить
    1) (делать ясным, отчетливым) проясни́ти и проя́снювати, проясни́ти
    2) ( выяснять) ви́яснити и вия́снювати, ви́яснити, з'ясо́вувати, з'ясува́ти

    Русско-украинский словарь > прояснять

  • 30 пятнистый

    1) (покрытый пятнами) плямуватий, плямовитий, плямований, плямистий, (крапчатый) цятований, цяткований, цяцькований, (рябой) рябий; (о скоте) переполасий; (о свиньях) кований. [Лице червоне, плямувате (Кониськ.). Сірі плямисті дерева (Коцюб.). Груша плямиста - чи не гнила (Звин.). Цяцькована пантера (Л. Укр.). Кований кабанець]. Сделаться -тым (о коже человека, растения) - покоростявіти. [Кавуни покоростявіли];) (выступающий в виде пятен) плямистий. [Лице вкрилося плямистим рум'янцем (Л. Укр.)]. - тый тиф - плямистий тиф.
    * * *
    плями́стий

    Русско-украинский словарь > пятнистый

  • 31 Намарывать

    намарать
    1) намазувати, намазати, намащувати, намастити; (загрязнять) умазувати, умазати що в що, забруднювати, забруднити, забруджувати, забрудити, каляти, закаляти що чим; (сыпучим, грязным) валяти, заваляти; (грязью) забагнювати, забагнити; (жирным) наяложувати, наялозити, насмальцьовувати, насмальцювати; (о лице ещё) на[за]мурзувати, на[за]мурзати; (о мног.) понамазувати, понамащувати, повмазувати, позабруднювати, позабруджувати, позабагнювати, понаяложувати, понасмальцьовувати, пона[поза]мурзувати що чим. [Намазав пику сажею (Сл. Ум.). Умазав свиту в крейду (Звин.)];
    2) (плохую картину, стихи и т. п.) намазувати, намазати, ляпати, наляпати, базграти, набазграти, (о плохо написанном ещё) риґувати, нариґувати, шкрябати, нашкрябати, дряпати, надряпати, (о мног.) понамазувати що;
    3) (гадить) каляти, накаляти, напаскуджувати, напаскудити, (эвфем.) робити, наробити, (о мног.) понапаскуджувати. [Кури напаскудили в сінях (Канівщ.). Корова наробила перед порогом (Звин.)]. Намаранный -
    1) намазаний, намащений, умазаний, забруднений, забруджений, закаляний, забагнений, наяложений, насмальцьований, на[за]мурзаний, понамазуваний и т. п.;
    2) намазаний, наляпаний, набазграний, нариґований, нашкрябаний, надряпаний, понамазуваний;
    3) накаляний, напаскуджений, нароблений, понапаскуджуваний. -ться -
    1) намазуватися, намазатися, понамазуватися чим, умазуватися, умазатися, повмазуватися в що, убиратися, убратися в що, намащуватися, намаститися, понамащуватися чим; бути намазуваним, намазаним, понамазуваним и т. п. [Не спирайсь на стіну, бо ти й так у крейду вбравсь (Звин.)];
    2) (вдоволь, сов.) намазатися, намаститися, набруднитися, набрудитися, накалятися; (сыпучим, грязным) навалятися; (грязью) набагнитися; (жирным) наялозитися, насмальцюватися; (жидким) наляпатися; (о лице ещё) намурзатися; (скверня, бесславя) накалятися, напаскудитися, напоганитися, намерзенитися; (о плохом каллиграфе, живописце, писателе) намазатися, наляпатися, набазгратися, (только о каллигр.) нариґуватися; (вычёркивая написанное) начеркатися.

    Русско-украинский словарь > Намарывать

  • 32 face

    [feɪs] 1. n
    1) обли́ччя, лице́; фізіоно́мія
    2) ви́раз обли́ччя
    3) зо́внішній ви́гляд
    4) грима́са
    5) зухва́лість, наха́бство
    6) вид спе́реду, фаса́д
    7) тех. пове́рхня
    8) цифербла́т
    9) лице́, лицьови́й бік ( тканини тощо)
    10) геом. грань
    11) тех. зріз, фа́ска
    12) торе́ць
    ••

    face value — номіна́льна ва́ртість

    in face of, in the face of — всу́переч

    to make [to pull] a face [faces] — роби́ти грима́си

    to save one's face — врятува́ти свою́ репута́цію (прести́ж)

    2. v
    1) зустріча́ти смі́ли́во; не ляка́тися, диви́тися пря́мо у ві́чі

    to face danger — му́жньо зустрі́ти небезпе́ку

    2) бу́ти пове́рненим ( у певний бік)

    the window faces north — вікно́ вихо́дить на пі́вніч

    3) спорт. зустріча́тися ( у змаганні)
    4) полірува́ти, обто́чувати
    5) облицьо́вувати, обклада́ти ( каменем)
    •
    - face down
    - face out
    - face up

    English-Ukrainian transcription dictionary > face

  • 33 visage

    ['vɪzɪʤ]
    n
    1) обли́ччя, лице́; ви́раз обли́ччя
    2) лице́, лицьови́й бік

    English-Ukrainian transcription dictionary > visage

  • 34 lico

     с
     1. лице, обличчя (книжн.);
     2. лице, верх;
     3. облицювання (будів.)

    Praktyczny słownik polsko-ukraiński > lico

  • 35 лицевой

    техн.
    (наружный, передний) лицьови́й и лице́вий; (о ткани, одежде и т. п. - ещё) пра́вий; ( о части здания) чі́льний, чолови́й

    Русско-украинский политехнический словарь > лицевой

  • 36 личная насечка

    лицьова́ на́січка, лице́ва на́січка

    Русско-украинский политехнический словарь > личная насечка

  • 37 личной резец

    чолови́й різе́ць, лицьови́й різе́ць, лице́вий різе́ць

    Русско-украинский политехнический словарь > личной резец

  • 38 плоский

    1) техн. ( о поверхности) пласки́й; (о предметах, крыше, лице и т. п. - ещё) плеска́тий
    2) (неглубокий, с низкими краями - обычно) неглибо́кий, мілки́й

    Русско-украинский политехнический словарь > плоский

  • 39 лицевой

    техн.
    (наружный, передний) лицьови́й и лице́вий; (о ткани, одежде и т. п. - ещё) пра́вий; ( о части здания) чі́льний, чолови́й

    Русско-украинский политехнический словарь > лицевой

  • 40 личная насечка

    лицьова́ на́січка, лице́ва на́січка

    Русско-украинский политехнический словарь > личная насечка

Страницы

См. также в других словарях:

  • лице́й — лицей, я …   Русское словесное ударение

  • лице́нзия — лицензия, и …   Русское словесное ударение

  • лице — іменник середнього роду * Але: два, три, чотири лиця …   Орфографічний словник української мови

  • лице — (лицо) 1. твар, аблічча, выгляд; 2. наяўнасць чаго н.; 3. рэчавы доказ, украдзеная рэч; след злачынцы …   Старабеларускі лексікон

  • лице —   лице; вид; човек …   Църковнославянски речник

  • лице — я/; мн. ли/ця, лиць; с. 1) Те саме, що обличчя 1). || Обличчя як ознака зовнішнього вигляду людини. •• В лице/ прямо, відверто (висловитися, сказати що небудь). Лице/м до чого звернувши всю увагу, зосередивши всі сили на чому небудь. [Не] до… …   Український тлумачний словник

  • лице — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;}  сущ. лицо; ипостась.; в выражениях: предъ лицемъ и некоторых других… …   Словарь церковнославянского языка

  • лице́й — я, м. 1. Привилегированное мужское среднее или высшее учебное заведение в дореволюционной России. Всему пора: уж двадцать пятый раз Мы празднуем лицея день заветный. Пушкин, Была пора: наш праздник молодой. 2. Среднее учебное заведение во Франции …   Малый академический словарь

  • лице́йский — ая, ое. прил. к лицей. Лицейский период творчества Пушкина …   Малый академический словарь

  • лице́нзия — и, ж. спец. 1. Разрешение, выдаваемое государственными органами на право ввоза или вывоза товаров, а также документ, удостоверяющий это право. Лицензия на вывоз автомобиля. 2. Разрешение на право льготного или бесплатного пользования чем л. Я… …   Малый академический словарь

  • лицеј — (грч. Lykeion училиште во стара Атина во кое предавал Аристотел) 1. во Западна Европа: тип на средно училиште 2. во предреволуционерна Русија: привилегирано благородничко училиште што го соединувало средното училиште со вишите правни предавања …   Macedonian dictionary

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»