-
1 spider-leg
n1) довга, тонка нога2) вузька тріщина (щілина), що нагадує лапу павука* * *n2) вузька тріщина, щілина, яка за формою нагадує лапу павука -
2 лапа
1) лапа, (зап.) лаба. [Пише, як сорока лапою (Номис). І кум-вовк досягає до куми- лисиці лабою і хоче з неї кожуха зняти (Казка з Под.)]. Он всё под свою -пу метёт - він усе до своїх лап пхає, до себе гарбає. Запускать -пу (перен.) - запускати лапу, красти. Нагреть -пу - погріти руки, набити калитку. Сосать -пу - смоктати лапу. Они -па в -пу живут - вони живуть у добрій злагоді (згоді), це одна душа й одна сорочка; вони один (одно[е]) одного, одна одну покривають. Попасться в -пы кому - пійматися (дістатися) в лапи, попастися в лабети кому;2) (загиб, колено) ріг (р. рогу), коліно. Якорная -па - ключка (зуб, дзюб) в котві, якірна лапа. [В котві зуб уломавсь (Київ)];3) (пята оковки, железной подпорки и т. п.) п'ятка, вухо;4) строит. - замок (-мка), зруб (-бу и -ба), (смычка) стик (- ку); см. Замок 2. Рубить в -пу - врубувати (зарубувати) в замок, в замки;5) (кривулина) кривуля, корчань (-ня), соха;6) бот. -па львиная или медвежья (Alchemilla vulgaris L.) - приворотень (-тня) (звичайний), наворотень (-тня), лапушник. -па мужская (Androsace septentrionalis L.) - переломник (північний).* * *ла́па; диал. ла́бала́пы — мн. ла́пи, род. п. лап; перен. лабе́ти, -тів
-
3 медведь
1) зоол. Ursus - ведмідь (-медя), (диал. ведмідь, -медя). [Швидкий, як ведмідь за перепелицями (Номис). Тягнеться, як ведмідь (Звин.)]. -ведь белый, полярный (U. maritimus) - ведмідь білий, полярний. -ведь обыкновенный, бурый (U. arctos L.) - ведмідь звичайний, бурий; бортняк, бур'янник (-ка); (народн.: мишка, потапыч, топтыгин) вуйко, старий (- рого), великий (-кого), бурмило, бортневий біс (-са). -ведь серый, гризли (U. horribilis) - ведмідь сірий, ґрізлі (нескл.). -ведь ворчит - ведмідь бурчить. -ведь всю зиму лапу сосёт - ведмідь усю зиму лапу смокче. Не убив -дя, шкуры не продавай - з невбитого ведмедя шкуру не продавай. -ведь губастый, зоол. Melursus labiatus Blainw. - ведмідь губатий, губач (-ча). -ведь сумчатый, зоол. Phascolarctus cinereus Goldf. - коала, торбун- (торбач-) ведмідь;2) перен. - а) (ворчун) бурмило, бурмак (-ка), бурмій (-ія); б) (неотёса, грубиян) мурмило, мурло, (вахлак) ґевал (-ла); в) (косолапый) бамбула, незграба, вайло, мамула, тюхтій (-тія), кнюх (-ха);3) (напиток) - а) ведмідь, кава з ромом; б) пунш (-шу) з вершками или з яйцями;4) (товар) залежаний крам (-му).* * *1) ведмі́дь, -ме́дя2) перен. ведмі́дь, вайло́, бурми́лосмотре́ть (гляде́ть) медве́дем — диви́тися як ведмі́дь (ведме́дем, во́вком, вовкува́то)
-
4 dovetail
1. n1) деталь (шип) у вигляді ластівчиного хвоста2) ластівчин хвіст (з'єднання)3) амер., військ., розм. рядова жіночого армійського корпусу2. v1) тех. з'єднувати ластівчиним хвостом2) підганяти, приладжувати, припасовувати, узгоджувати, пов'язувати3) підходити, відповідати; збігатися* * *I n1) тex., бyд. деталь, шип у вигляді ластівчиного хвоста; "ластівчин хвіст" (з'єднання; тж. dovetail joint)2) aмep.; вiйcьк.; жapг. рядова жіночого армійського корпусаII v1) тex. (in, into, to) з'єднувати "ластівчиним хвостом"; бyд. в'язати в лапу2) підганяти, приводити у відповідність; погоджувати; підходити, відповідати, збігатися -
5 mantle
1. n1) мантія; накидка; плащ2) покрив3) тех. кожух, обшивка; обличкування; покришка2. v1) покривати; обгортати, обкутувати; закутувати2) вкриватися піною; пінитися (про вино)3) червоніти, зашарітися, заливатися (рум'янцем)4) розправляти крило і випрямляти ногу (про птаха)* * *I ['mʒntl] n1) накидка; мантія2) покрив3) тex. кожух, обшивка, облицювання6) гeoл. покрив; мантія7) зooл. мантія, покришка, плащII [`mʒntl] v1) покривати, огортати, укривати2) покриватися піною, накипом; пінитися, шумувати ( про вино)3) червоніти ( про обличчя); кидатися в обличчя ( про кро) -
6 paw
1. n1) лапа2) розм. рука3) почерк4) розм. лапання5) амер. батечко; дядько2. adj амер.дібраний з лапок (про хутро)3. v1) скребти (торкатися, ударяти) лапою2) бити копитом3) розм. хапати руками; лапати, мацати* * *I n1) лапа2) рука; почерк3) cл. лапання, мацанняII v1) торкати, скребти, шкребти або вдаряти лапою2) бити копитом3) мацати руками, лапатиIII n; сл., діал.батько, татусьIV a; сл. -
7 sugar
1. n1) цукор2) лестощі3) розм. гроші, монетиsugar beet — бот. цукрові буряки
sugar daddy — амер., розм. багатий літній залицяльник
sugar of lead — хім. свинцевий цукор
sugar of milk — хім. лактоза
sugar plants — бот. цукроноси
2. v1) обцукровувати2) перен. підсолоджувати; лестити3) варити (випарювати) цукор4) зацукровуватися5) розм. ухилятися від роботи* * *I n1) цукор; цукорниця2) лестощі3) cл. гроші, монети; cл. хабар4) сонечко моє ( звертання)5) cл. наркотик білого кольору (героїн, кокаїн)II v1) обцукровувати; підсолоджувати; підсолоджувати; прикрашати2) варити, випарювати цукор ( sugar off)4) cл. філонити, ухилятися від роботи5) cл.; cл. давати на лапу, підкупати -
8 tip
1. n1) верхній кінець; верхівка; кінчик; кінцівкаto have smth. at the tips of one's fingers — а) знати щось, як свої п'ять пальців; б) мати щось напоготові
2) наконечник3) мундштук4) приварний (припаяний) кінець ріжучого інструмента5) тонкий пензлик (з верблюдячої вовни)6) дотик, легкий удар7) розм. чайові; невеликий грошовий подарунокto give smb. a tip — дати комусь на чай
8) натяк, порада; відомості, одержані приватно (на перегонах, на біржі)the straight tip — надійна (добра) порада
9) нахил10) естакада11) перекидна вугільна вагонетка12) звалище, смітник13) удар кегліto miss one's tip — а) не досягти успіху (мети); б) погано грати (про циркового артиста)
2. v1) приставляти (надівати) наконечник3) ходити навшпиньки4) нахиляти (тж tip up); схиляти5) нахилятися (тж tip up)6) перевертати, перекидати7) перевертатися, перекидатися8) звалювати, скидати; спорожняти9) вивалюватися; спорожнятися11) усунути силою, убити, пристукнути, уколошкати14) давати на чай15) давати приватну інформацію16) натякати; застерігати, попереджатиto tip over (off) the perch, to tip up one's heels — простягти ноги, померти
* * *I [tip] n1) ( верхній) кінець; верхівка, кінчик; крайthe tip of one's tongue [of one's tail] — кінчик язика [хвоста]
the tips of the ears [of the fingers] — кінчики вушей [пальців]
tip of the lung — aнaт. легенева верхівка
the tip of the iceberg [of a hill] — верхівка айсберга [холма]
2) наконечникthe tip of a stick [of a spear, of an umbrella] — наконечник тростини [списа, парасольки]
the tip of a hat — верхня частина тульї капелюха; мундштук
3) приварний або припаяний кінець ріжучого інструменту; отпай ( невеликий виступ на склі після відпаювання)••from tip to toe — з голови до ніг /до п'ят/; to the tip s of one's fingers грунтовно, досконально, досконало; є як свої п'ять пальців
to be /to have it/ on / at / the tip of one's tongue — крутитися на язику
II [tip]to have smth at the tip s of one's fingers — знати що-н. як свої п'ять пальців; мати що-н. у повній готовності /напоготові/
1) υl. приставляти або надягати наконечникan arrow tipped with poison — стріла з отруйним наконечником, отруєна стріла; покривати верхню частину
2) зрізати, підрізати, підстригати4) напувати тверду пластинку ( на різець); вклеювати ( у книгу) ( кольорові) ілюстраціїIII [tip] nдотик; легкий ударIV [tip]1) υl. злегка торкатися, вдаритиto tip smb on the shoulder — легенько вдарити кого-н. по плечу
2) злегка зачепити м'яч гилкою, зрізати м'яч ( крикет)••V [tip] nto tip one's hat /one's lid/ to smb — недбало привітатися з ким-н., ледве доторкнувшись до капелюха
чайові; невеликий ( грошовий) подарунокVI [tip]tips included — = вартість послуги з чайовими чайові включені у вартість послуги
1) υl. давати "на чай"to tip a waiter — дати офіціантові "на чай" to tip the porter ( with) sixpence дати носильщику шість пенсів "на чай"
2) підкинути, видати (що-н. кому-н.); to tip smb; a note of thanks черкнути кому-н. декілька рядків на знак подякиtip us your fin /your flipper, your hand/! — вашу лапу /руку/!; to tip smb
a
/the/ wink /nod/ — підморгувати кому-н., подати знак кому-н.; попереджати когосьVII [tip]tip us a yarn — видай нам що-небудь цікавеньке; = ну, що скажешє
n натяк, порада; відомості, отримані приватно (особ., на перегонах або на біржі)tips for travellers — відомості для подорожуючих, до відома подорожуючих
tip s on how to remove stains /on removing stains/ from clothing — рекомендації по видаленню плям з одягу
a tip to do smth — порада зробити що-н.
take my tip — послухайтесь мене; моя вам порада
thanks for the tip — дякую /дуже вдячна/ за пораду
a tip from the stable — відомості про найбільш вірогідного переможця на скачках; ( конфіденційн інформація з найнадійніших джерел)
VIII [tip]to miss one's tip — погано грати (про циркового артист; не досягти успіху /поставленої цілі/)
1) υl. давати приватну інформацію (особ. вказувати на ймовірного переможця)to tip the winner — заздалегідь назвати переможця ( зана скачках); натякати, попереджати
2) cпopт., жapг. займатися ремеслом жучка ( на скачках)••IX [tip] nto be widely tipped for the job — мати всі шанси отримати (цю) роботу
1) нахилwith a tip — під нахилом, під углом
3) вагонетка, що перекидається ( вугільн)5) icт. удар кеглі ( що збиває іншу кеглю)X [tip]1) υl. нахилятиto tip one's chair backward — відхилитися /відкинутися/ назад разом із стільцем
to tip the scale /the beam/ — переважити, схилити чашу вагів
to tip the balance — вирішити результат справи; нахилятися
2) перекидати ( tip over)to tip over a pot [a vase] — перекинути казанок [вазу]; перекидуватися ( tip over)
3) вивалювати, спорожняти ( часто tip out)she tipped the money from her purse onto the table — вона висипала гроші з гаманця на стіл; вивалюватися, спорожнятися (тж. tip out)
4) диал. випивати, "закладати"; перекидати ( чарку)5) . усунути силою, убити, вбити, прибрати -
9 dovetail
I n1) тex., бyд. деталь, шип у вигляді ластівчиного хвоста; "ластівчин хвіст" (з'єднання; тж. dovetail joint)2) aмep.; вiйcьк.; жapг. рядова жіночого армійського корпусаII v1) тex. (in, into, to) з'єднувати "ластівчиним хвостом"; бyд. в'язати в лапу2) підганяти, приводити у відповідність; погоджувати; підходити, відповідати, збігатися -
10 mantle
I ['mʒntl] n1) накидка; мантія2) покрив3) тex. кожух, обшивка, облицювання6) гeoл. покрив; мантія7) зooл. мантія, покришка, плащII [`mʒntl] v1) покривати, огортати, укривати2) покриватися піною, накипом; пінитися, шумувати ( про вино)3) червоніти ( про обличчя); кидатися в обличчя ( про кро) -
11 spider-leg
-
12 sugar
I n1) цукор; цукорниця2) лестощі3) cл. гроші, монети; cл. хабар4) сонечко моє ( звертання)5) cл. наркотик білого кольору (героїн, кокаїн)II v1) обцукровувати; підсолоджувати; підсолоджувати; прикрашати2) варити, випарювати цукор ( sugar off)4) cл. філонити, ухилятися від роботи5) cл.; cл. давати на лапу, підкупати -
13 tip
I [tip] n1) ( верхній) кінець; верхівка, кінчик; крайthe tip of one's tongue [of one's tail] — кінчик язика [хвоста]
the tips of the ears [of the fingers] — кінчики вушей [пальців]
tip of the lung — aнaт. легенева верхівка
the tip of the iceberg [of a hill] — верхівка айсберга [холма]
2) наконечникthe tip of a stick [of a spear, of an umbrella] — наконечник тростини [списа, парасольки]
the tip of a hat — верхня частина тульї капелюха; мундштук
3) приварний або припаяний кінець ріжучого інструменту; отпай ( невеликий виступ на склі після відпаювання)••from tip to toe — з голови до ніг /до п'ят/; to the tip s of one's fingers грунтовно, досконально, досконало; є як свої п'ять пальців
to be /to have it/ on / at / the tip of one's tongue — крутитися на язику
II [tip]to have smth at the tip s of one's fingers — знати що-н. як свої п'ять пальців; мати що-н. у повній готовності /напоготові/
1) υl. приставляти або надягати наконечникan arrow tipped with poison — стріла з отруйним наконечником, отруєна стріла; покривати верхню частину
2) зрізати, підрізати, підстригати4) напувати тверду пластинку ( на різець); вклеювати ( у книгу) ( кольорові) ілюстраціїIII [tip] nдотик; легкий ударIV [tip]1) υl. злегка торкатися, вдаритиto tip smb on the shoulder — легенько вдарити кого-н. по плечу
2) злегка зачепити м'яч гилкою, зрізати м'яч ( крикет)••V [tip] nto tip one's hat /one's lid/ to smb — недбало привітатися з ким-н., ледве доторкнувшись до капелюха
чайові; невеликий ( грошовий) подарунокVI [tip]tips included — = вартість послуги з чайовими чайові включені у вартість послуги
1) υl. давати "на чай"to tip a waiter — дати офіціантові "на чай" to tip the porter ( with) sixpence дати носильщику шість пенсів "на чай"
2) підкинути, видати (що-н. кому-н.); to tip smb; a note of thanks черкнути кому-н. декілька рядків на знак подякиtip us your fin /your flipper, your hand/! — вашу лапу /руку/!; to tip smb
a
/the/ wink /nod/ — підморгувати кому-н., подати знак кому-н.; попереджати когосьVII [tip]tip us a yarn — видай нам що-небудь цікавеньке; = ну, що скажешє
n натяк, порада; відомості, отримані приватно (особ., на перегонах або на біржі)tips for travellers — відомості для подорожуючих, до відома подорожуючих
tip s on how to remove stains /on removing stains/ from clothing — рекомендації по видаленню плям з одягу
a tip to do smth — порада зробити що-н.
take my tip — послухайтесь мене; моя вам порада
thanks for the tip — дякую /дуже вдячна/ за пораду
a tip from the stable — відомості про найбільш вірогідного переможця на скачках; ( конфіденційн інформація з найнадійніших джерел)
VIII [tip]to miss one's tip — погано грати (про циркового артист; не досягти успіху /поставленої цілі/)
1) υl. давати приватну інформацію (особ. вказувати на ймовірного переможця)to tip the winner — заздалегідь назвати переможця ( зана скачках); натякати, попереджати
2) cпopт., жapг. займатися ремеслом жучка ( на скачках)••IX [tip] nto be widely tipped for the job — мати всі шанси отримати (цю) роботу
1) нахилwith a tip — під нахилом, під углом
3) вагонетка, що перекидається ( вугільн)5) icт. удар кеглі ( що збиває іншу кеглю)X [tip]1) υl. нахилятиto tip one's chair backward — відхилитися /відкинутися/ назад разом із стільцем
to tip the scale /the beam/ — переважити, схилити чашу вагів
to tip the balance — вирішити результат справи; нахилятися
2) перекидати ( tip over)to tip over a pot [a vase] — перекинути казанок [вазу]; перекидуватися ( tip over)
3) вивалювати, спорожняти ( часто tip out)she tipped the money from her purse onto the table — вона висипала гроші з гаманця на стіл; вивалюватися, спорожнятися (тж. tip out)
4) диал. випивати, "закладати"; перекидати ( чарку)5) . усунути силою, убити, вбити, прибрати -
14 взятка
1) (при игре в карты) взяток (р. -тка), братка, взятка;2) хабар (р. -ря), хапанка, скуп, скупка, дуюн, кубан, баз[с]аринка, ралець (р. -льця), мазанка (підмазка), помазало, вирва, тринкаль. [Тринкалі старшина побрав, а діла не зробив (Полт.). Писар вирви хоче, тим зразу й не дає білета]. Дать -ку - дати хабаря кому, підмазати кого, дати куку в руку, ткнути в лапу кому, підплатити кого, засолити. [А вони засолили: дали скупку]. Падкий на -ки - хабарний.* * *1) хаба́р, -а; побі́р, -бо́ру, базари́нка2) карт. бра́тка, взя́ткас него взя́тки гла́дки — з ньо́го нічо́го не ві́зьмеш
-
15 замасливать
замаслить1) (маслом) замаслювати, замаслити, (пров.) замасльонювати, замасльонити, (постн. маслом) заоліювати, заоліїти; (вообще чем-л. жирным) заяложувати, заялозити, засмальцьовувати, засмальцювати; срвн. Засаливать;2) (склонять на свою сторону словами) загоджувати, загодити (масним язиком), улещати, улестити кого, хлібити, підхлібляти, підхлібити кого, (выпивкой) підмогоричувати, підмогоричити кого, (подарками, взятками) підмаслювати, підмаслити комусь лапу, задарювати, задарити, підмазувати, підмазати кого. Замасленный - замаслений, замасльонений, заолієний, заялож[з]ений, засмальцьований; загоджений; підмогоричений.* * *несов.; сов. - зам`аслить1) (пачкать чем-л. жирным) заяло́жувати, -жую, -жуєш, заяло́зити, -ло́жу, -ло́зиш и мног. позаяло́жувати, засмальцьо́вувати, -цьо́вую, -цьо́вуєш, засмальцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш и мног. позасмальцьо́вувати2) (перен.. добиваться расположения лестью, подкупом) підма́слювати, підма́слити; ( давая взятку) підма́зувати, підма́зати, -ма́жу, -ма́жеш -
16 запускать
запущать) запустить1) кого куда (впускать) - упускати, упустити, (о мн.) повпускати кого куди, до чого. -ти-ка телят в сарай - впусти-но телята в повітку (до повітки). -скать, -стить в хлеб (производить потраву) - запускати, запустити що ким, (за)пускати, (за)пустити в спаш, в пашню (коні, корову). [А ми просо засієм. А ми стадом запустим, запустим (Метл.). Не пусти коні в спаш! Пустив коні в пашню (Поділля)];2) кого что (оставлять без ухода, в небрежении) - занедбовувати и занедбувати, занедбати, занехаювати, занехаяти и занехати, залишати, залишити кого, що, (редко) запускати, запустити, (о мн.) позанехаювати. [Занехаяла геть усе, і виховання своїх дітей (Звин.) Занедбав поле. Одна жінка запустила діжу, що вона й на діжу не похожа (Грінч. I)]. -скать, - стить дела - занедбувати, занедбати, запускати, запустити и т. д. справи. -скать, -стить корову - запускати, запустити корову. -скать, -стить болезнь - задавнювати, задавнити, (редко) запускати, запустити хоробу. -скать, -стить бороду, кудри - запускати, запустити бороду кучері. -скать, -стить ногти - відпускати, відпустити (ніготь), повідпускати нігті (пагності, пазурі);3) (бросать чем-н. в кого) шпурляти, шпурнути, жбурити, пожбурити, пошпурити, (однокр.) жбурнути, шпурнути чим на (в) кого;4) (гнать, погнать) пускати, пустити, затинати, затяти. [Пустив коні що-духу. Як затяв коня, аж летить (Звин.)]. -скать, - стить храпенье - (зав)давати, (зав)дати, затинати, затяти хропака, хропти хропака;5) (вонзать в кого, во что) запускати, запустити в кого, в що, вгороджувати, вгородити в кого, в що, втереблювати, втеребити, впірити в кого, в що; см. ещё Вонзать. [Як на ляха козак налітав, в нього спис запускав (Мог.). І запустить пазурі в печінки Шевч.). Та вгородила в своє серденько гострий ніж (Пісня)]. -стить руку в карман - закласти (засунути, застромити) руку в кишеню. -стить куда-л. руки (воспользоваться ч.-н. чужим) - простягти лапу, сунути руку куди, погріти руки чим. -стить кому (в нос) гусара - запустити пинхву кому. -скать, -стить глаз (глазуна, глазенапа) - закидати, закинути оком, зиркати, зир(к)нути (кутиком ока) куди, на кого. -скать, -стить в паз - запускати, запустити в жолоб (паз, бурт), забуртовувати, забуртувати, (вколачивать) за[у]саджувати, за[у]садити, забивати, забити, вбивати, вбити;6) (класть закваску) заквашувати, заквасити що, запускати, запустити що чим (дріжджами). -скать, -стить дрожжами (квас, пиво) - запускати, запустити дріжджами (квас, пиво);7) -скать, -стить за галстук (выпивать) - заливати, залити и залляти очі, пити-непроливати;8) (сильно ругать) загинати, загнути кому;9) -скать змея - пускати змія. -кать кубарь (волчка) - пускати дзиґу. -стить шарманку - завести катеринку. Запущенный - впущений; занехаяний, занедбаний, (редко) неприкоханий, (о болезни) задавнений; (вонзённый) запущений, угороджений. -ные дела - занедбані справи. Дела -щены - справи занедбано.* * *I несов.; сов. - запуст`ить( приводить в движение) запуска́ти, запусти́ти и мног. позапуска́ти, пуска́ти, пусти́ти; ( бросать чем в кого-что) ки́дати, ки́нути, шпурля́ти, шпурну́ти и пошпу́рити, диал. шпуря́ти, шпу́рити и пошпурну́ти; ( когти) упина́ти, уп'ясти́ (упне́)II несов.; сов. - запуст`ить\запускать ти́ть слове́чко (словцо́) — заки́нути слівце́ (слове́чко)
( доводить до запустения) запуска́ти, запусти́ти и мног. позапуска́ти; ( оставлять без ухода) зане́дбувати, занедба́ти, занеха́ювати, -ха́юю, -ха́юєш, занеха́яти; ( болезнь) зада́внювати, зада́внити; ( отпускать) відпуска́ти, відпусти́ти\запускатьть дела́ — запуска́ти, запусти́ти и мног. позапуска́ти (зане́дбувати, занедба́ти, занеха́ювати, занеха́яти) спра́ви (діла́)
-
17 засасывать
-ся, засосать, -ся1) засисати, -ся, зассати, -ся, засмоктувати, -ся, засмоктати, - ся. [Собака як заб'є чи поране лапу, то сама-ж собі зассе її (Яворн.). Тії гадюки, що в животі, ссуть чоловіка за серце, аж доки не зассуть (Звин.). Чого це так довго дитина зассалася - годі вже, клади спати (М. Грінч.). Поросята засмоктали льоху (Київщ.)];2) (во что) засмоктувати, -ся, засмоктати, -ся, усмоктувати, -ся, усмоктати, -ся, затягати, -ся, затягти, -ся, втягати, -ся, втягти, -ся в що. [Важко їхати - болото засмоктує колеса (Київщ.). П'явка всмокталася (засмокталася) так, що й не одірвеш. Йому в ногу засмокталась чорная гадюка (Рудан.). Кінець рурочки засмоктавсь та й не тягне води (М. Грінч.)]. Среда -ла - оточення затягло, засмоктало кого.* * *несов.; сов. - засос`ать1) засмо́ктувати и смокта́ти, -кчу́, -кчеш, засмокта́ти, засиса́ти, засса́ти, -ссу́, -ссе́ш2) (перен.: затягивать) затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти, засмо́ктувати, засмоктати3) (сов.: начать сосать) засмокта́ти -
18 нечистый
прлг.I. 1) (с примесью) нечистий. [Нечиста пшениця, нечиста олія (Сл. Ум.)]. -тая масть - нечиста масть. -тая кровь - нечиста кров;2) нечистий, (грязный) брудний, (особ. с жидкой грязью) кальний, (загрязнённый) занечищений, (о мутной воде ещё) каламутний, (неопрятный) неохайний. [Нечиста (брудна) одежа) (Київщ.). Не шукає помислу брудного (Франко). Бидло те брудне (Франко). Спали мертвим сном на кальнім помості в казармі (Черкас.). Занечищена (каламутна) вода (Київщ.)]. -тое бельё - брудна (нечиста, чорна, кальна) білизна. [Ходить у чорній сорочці, бо не має в що змінитися (Звин.)]. -тое дело - нечиста (грязное: брудна) справа. -тое лицо - нечисте обличчя (лице). -тая совесть - нечиста совість, нечисте сумління. -тый на руку - на руку нечистий, хапкий, хаповитий. [На пасіку треба чоловіка, щоб не хапкий (Черкащ.). У нас люди хаповиті (Вовчанщ.)]. Быть -тым на руку - мати нечисті (не зовсім чисті) руки (пальці), бути хапким (хаповитим), мати довгу руку (лапу). [Гнат не зовсім має чисті пальці: не раз там крізь них і дещо чуже прослизнеться (Франко)];3) (скверный, дурной) нечистий. -тый воздух - нечисте повітря. -тый выговор - нечиста вимова. -тый дух - нечистий (дух); см. ещё ниже -тая сила б. -тое животное - нечиста тварина. -тая сила - а) (соб.) нечиста (вража) сила; б) (бес) нечистий (-того), (реже) нечиста (сила); (сбивающая с пути) блуд (-ду); срв.II. Нечистый. [Блуд напав (Брацл.)]. У нас -то (устар.) - в нас нечиста сила водиться (завелася), в нас нечисте місце.II. Нечистый, сщ. - нечистий (-того), лихий (-хого), (реже: нечистая сила) нечиста (сила), (чорт) чорт, дідько; срв.I. Нечистый 3 (-тая сила б). Знаться с -тым - см. Знаться.* * *1) прил. нечи́стийна ру́ку \нечистыйт (\нечистый тый) — на ру́ку нечи́стий (хапки́й), хапки́й, хватки́й
\нечистыйая си́ла — миф., нечи́ста си́ла
2) в знач. сущ. миф. нечи́стий, -ого; лихи́й, -ого -
19 give him an inch and he'll take an ell
syn: let him put in his finger, and he will put in his whole handgive him a ring, and he'll want your whole armдай йому палець – він і руку відкусить ≅ посади свиню за стіл, вона й ноги на стіл пусти пса під стіл, а він дереться на стіл пусти чорта в хату, то він і на піч залізе укажи палець, а він руку просить коли мед, то й ложкою дозволь собаці лапу на стіл покласти, то він і цілий втеребицця коли б свині крила, вона б і небо зрила if you agree to carry the calf, they'll make you carry the cowEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > give him an inch and he'll take an ell
-
20 айах
(-ғы)1. нога, лапа; айағма да чарых Б; айах ал- піднімати ногу П; бир айағын алғанча ӧбӱрин / бирин бӧрӱ ашай СБА, бир айаын алынҗес хадар ӧбӱрӱн кӧпек ашай Г поки підійме одну ногу, другу вовки, собаки з'їдять; айах басмасын меэм пенҗерем тӱбӱне нехай ноги його не буде в мене під вікнами У; таран-таран-тарантас, айахларың доғур бас таран-таран-тарантас, ступай ногами прямо У; мышых айағын йалай кішка лиже лапу О; йӱрген айахка чырмавух илиший на ноги, що ходять, чіпляється березка НБЄ; бер холуң блен — йӱр айағың блен СБФ, холларың биле бер, айахларың биле ал СБЧ дай руками, а потім виходи (цю річ) ногами; айах ӧльчу міряння ноги — весільний обрядМ; айах сар- обвивати ногу К; топаллай бир айаына він кульгає на одну ногу НКД; айахларын слатма ған балых тутамаз не намочивши ніг, риби не спіймати СМ; айах сне на ногах ВН; тӱштӱ айаым сӱтне упало мені на ногу Г; йӱзлен сӱрейим айағынын тозуна волочитиму обличчям по пилюці від її ніг СК; айахның тӱбӱ / айағын дӱбӱ виїмка під підйомом ступні СБ / СГС; ступня, підошва СБФ, НКД, СГС, стопа НКД; айах тӱбӱне ал- принижувати, розтоптувати ногами Г; Шахфелегин айағы т'есильди Шахфелекові дорогу сюди відрізано Г; сағ айах ӱзерине на здорових ногах Кб.; мен бӱтӱн кӱн айах ӱстне я цілий день на ногах НБЄ; айахлар ӱсне бала у неї дитина на руках — на колінах У; айахлары ӱсне отур- сидіти, підібгавши ноги Б; баштан айах з голови до ніг, суціль.2. ніжка, щабель, сходинка, приступка; мердивенин хырх айах (у) у драбини, у сходів сорок щаблів У; хазан айах таган, триніг під казан Г.
См. также в других словарях:
Лапу-Лапу (значения) — Лапу Лапу (Lapu Lapu): Лапу Лапу национальный филиппинский герой, убийца Магеллана Лапу Лапу город на острове Мактан, провинция Себу, Филиппины лапу лапу местное филиппинское название красного морского окуня … Википедия
Лапу запускать — (въ чужой карманъ) иноск. грабить. Ср. Какъ не разжиться... И въ старшинахъ то лапу запускалъ въ общественный сундукъ... Боборыкинъ. Василій Теркинъ. 2, 28. Ср. Ловецъ (квартальный) стѣснять себя не любилъ и запускалъ лапу довольно свободно. Руки … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Лапу сосать — (иноск.) жить запасомъ (какъ медвѣди зимою). Ср. Со свѣтомъ Мишка распрощался, Въ берлогу теплую забрался, И лапу съ медомъ тамъ сосетъ... Крыловъ. Медвѣдь у пчелъ. Ср. Мышь, нѣкогда, любя святыню, Оставила прелестный міръ. Ушла въ глубокую… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
лапу сосавший — прил., кол во синонимов: 5 • голодавший (33) • голодовавший (6) • клавший зубы на полку … Словарь синонимов
лапу сосать — голодовать, класть зубы на полку, сидеть голодом, голодать, щелкать зубами Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
ЛАПУ — Ленинградское артиллерийское подготовительное училище воен., образование и наука, Санкт Петербург … Словарь сокращений и аббревиатур
Лапу-Лапу — У этого термина существуют и другие значения, см. Лапу Лапу (значения). Памятник Лапу Лапу, остров Мактан, провинция Себу, Филиппины Лапу Лапу ( … Википедия
лапу запускать — (в чужой карман) иноск. грабить Ср. Как не разжиться... И в старшинах то лапу запускал в общественный сундук... Боборыкин. Василий Теркин. 2, 28. Ср. Ловец (квартальный) стеснять себя не любил и запускал лапу довольно свободно. Руки были не то… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
лапу сосать — (иноск.) жить запасом (как медведи зимой) Ср. Со светом Мишка распрощался, В берлогу теплую забрался, И лапу с медом там сосет... Крылов. Медведь у пчел. Ср. Мышь некогда, любя святыню, Оставила прелестный мир. Ушла в глубокую пустыню, Засевшись… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
лапу сосать — прост. , ирон. жить бедно, впроголодь. Выражение собственно русское. Первоначально означало “жить с запасами” – от обыкновения медведей жить за счёт жировых запасов всю зиму и сосать во время спячки лапу … Справочник по фразеологии
лапу держать — рукопожатие … Воровской жаргон