на+крыше

1) ( на крыше) гре́бінь, -беня, ко́ник

2) ( деталь трикотажной машины) коньо́к, -нька́

1) техн. ( о поверхности) пласки́й; (о предметах, крыше, лице и т. п. - ещё) плеска́тий

2) (неглубокий, с низкими краями - обычно) неглибо́кий, мілки́й

1) ( на крыше) гре́бінь, -беня, ко́ник

2) ( деталь трикотажной машины) коньо́к, -нька́

1) техн. ( о поверхности) пласки́й; (о предметах, крыше, лице и т. п. - ещё) плеска́тий

2) (неглубокий, с низкими краями - обычно) неглибо́кий, мілки́й

техн. гре́бень, конёк ( на крыше)

техн. крутоска́тный ( о крыше)

діра (мн. діри). [Ну, й сорочка! Самі діри]. Дыра, сквозь которую протекает вода (в крыше, запруде, плотине, или проеденная мышами, червями) - проточина. Сапоги в -рах - діряві чоботи, (шутл.) чоботи з душниками, ч. з вікнами, ч. їди просять.

* * *

1) діра́, ді́рка; ( сквозь которую протекает вода) прото́чина

2) ( захолустье) глухи́й за́куток (-тка); нора́; ( глушь) глушина

1) князик, князько (-ка), (редко) князьок (-зька). [На білому острові живе собі якийсь князьок (Рудч.)];

2) (животное с необычн. для его породы цветом шерсти, оперенья; напр., ласточка, мышь) біла ластівка, біла миша, (воробей) білий горобець (-бця) и т. п.; срвн. Королёк;

3) см. Конёк 3.

* * *

1) уничиж. князьо́к, -зька́

2) орн. диал. бі́ла сини́ця

3) ( на крыше) диал. гре́бінь, -беня, ко́ник

1) (ум. от Конь) коник, коничок (-чка), кониченько (м. р.), (жеребёнок) лоша (-шати; ср. р.), лошак, лошатко. -нёк-горбунок - горбоконик (-ка);

2) (для катанья по льду) ковзан (- на), ковзанок (-нка), ковзанець (-нця), ковзань (-ня), сков[б]зун, (зап.) лижва. -ки - ковзани, ковзанки, ковзанці, ковзані, сков[б]зуни (-нів), полозки (-ків), (зап.) лижви (-жов), (преим. костяные в роде лыж) нарти (-тів), (только костяные) костяниці (-ниць). Кататься на -ках - бігати ((с)ковзатися) на ковзанах;

3) (гребень кровли) гребінь (-беня), коник (-ка);

4) (лощило у сапожников) гладило, гладій (-дія), клесачка.

5) (в мельнице) риштак (-ка);

6) зоол.,насек. Gryllus - см. Кузнечик. Морской -нёк, рыба Phyllopteryx и Hippocampus - морський коник;

7) перен. (страсть, слабость) коник, пристрасть (-ти), слабість (-бости). [Ледві розбалакавсь, одразу сів на свого коника (Крим.)]. У всякого свой -нёк - кожний має свого коника, свою пристрасть. Это его -нёк - це його коник, пристрасть.

* * *

1) уменьш.-ласк. ко́ник, ко́ничок, -чка, кониче́нько; ( жеребёнок) лоша́, -ша́ти, лоша́к, -а, лоша́тко

2) ( на крыше) гре́бінь, -беня, ко́ник

3) (перен.: предмет стремлений, излюбленная тема разговоров) при́страсть, -ті; ко́ник

1) (мн. небеса) небо (-ба; во мн. ч. употребл. редко, преимущ. в поэзии: им. небеса, р. небес и т. д.). [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). Те небо (невидиме) зветься небесами (Рудан.)]. Горнее -бо - вишнє небо. Мрачное -бо - см. Мрачный 1. Облачное -бо - хмарне (захмарене) небо. Отверстое -бо, церк. - відкрите небо. Открытое (вольное) -бо - голе небо, чисте небо. Под открытым -бом (При вольном -бе) - см. Открытый 2. Родное, чужое -бо - рідне, чуже небо. Чистое, ясное -бо - чисте, ясне небо. В -бе (В -сах), на небе (на -сах) - в небі, на небі (поэтич. ещё) на небесах. [Не перезорять в небі зорі (Філян.). В далекому небі виблискують зорі (Черняв.). А зірочок, зірочок блискотіло-горіло на небі! (М. Вовч.)]. На небо (на -са) - на небо. По небу (по -сам) - небом, по небі, (в поэзии ещё) небесами, по небесах. [Небом блакитним хмаринки легесенькі линуть (Грінч.). Хмара наступила і по небі розвинула свої чорні крила (Рудан.). Хмарки на південь небесами летять (Грінч.). У всіх кольорах веселки котяться по небесах (Франко)]. На краю -ба - край (покрай) неба, на крайнебі. Зерк[ц]ало -ба (-бес) (перен.) - зерцало неба. Лазурь -ба (-бес) - небесна блакить. Свод -ба (-бес) - небесне склепіння, небозвід (-воду), небосхил (-лу), (купол) небесна баня; срв. Небосвод 1. -бо и земля - небо і земля. Как -бо от земли (Как земля от -ба) - як небо від землі, як від землі до неба. Далеко до этого, как -бо от земли - далеко до цього, як від землі до неба (як до зір небесних). Возносить (превозносить, расхваливать), вознести (превознести, расхвалить) до -бес (до седьмого -ба) - підносити (вихваляти, славити), піднести (вихвалити) до неба (аж понад зорі), вихваляти над сонце й місяць. Жить между -бом и землёй (меж землёй -сами) - жити між небом і землею, жити в повітрі. Коптить -бо - коптити небо; см. ещё Коптить. С -ба пасть (упасть, свалиться) - з неба впасти (спасти). Попасть пальцем в -бо - попасти пальцем у небо. Призывать -бо в свидетели, клясться -бом - небом свідчитися, присягати(ся) (заприсягатися, клястися) небом. Быть, чувствовать себя на седьмом -бе от чего - бути, почувати себе щасливим аж до неба з чого. [Батько, щасливий аж до неба, переказує своєму Петрусеві вчительські компліменти (Крим.)]. Хватать звёзды с -ба - см. Звезда 1. -бо видно (видать) (о худой крыше) - небо світить (висвічує, видно). -бу жарко будет, стало и т. п. - аж небо зажевріє, зажевріло и т. п. -бо с овчинку показалось - аж небо за макове зернятко здалося. Против -ба на земле - просто неба на землі. Под -бо (перен.) - під небо. [Хо лізе по ступанці високо аж «під небо» (Коцюб.)]. Под -бом (в прямом и перен. знач.) - під небом. [Маленька кімната «під небом» (Коцюб.)]. Все мы под -бом ходим - усі ми під небом ходимо; усі ми ряст топчемо. За волоса, да под -са - за чуба (о женщ.: за коси), та надвір; за чуба, та й до дуба; (шутл.) за волосне правління, та в земський суд (Квітка);

2) -бо и -са (перен.: бог, боги) небо, небеса, бог (-га), боги (-гів). Слава -сам - слава богу (богові). О -бо! - о, небо! о, боже (з неба)! боже світе!;

3) (потолок) стеля;

4) (в берлоге) верх (-ху);

5) стар. (балдахин) - намет (-та).

* * *

1) не́бо

2) (в шахте, печи) верх, -у; ( потолок) сте́ля; ( свод) склепі́ння

1) (мн. небеса) небо (-ба; во мн. ч. употребл. редко, преимущ. в поэзии: им. небеса, р. небес и т. д.). [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). Те небо (невидиме) зветься небесами (Рудан.)]. Горнее -бо - вишнє небо. Мрачное -бо - см. Мрачный 1. Облачное -бо - хмарне (захмарене) небо. Отверстое -бо, церк. - відкрите небо. Открытое (вольное) -бо - голе небо, чисте небо. Под открытым -бом (При вольном -бе) - см. Открытый 2. Родное, чужое -бо - рідне, чуже небо. Чистое, ясное -бо - чисте, ясне небо. В -бе (В -сах), на небе (на -сах) - в небі, на небі (поэтич. ещё) на небесах. [Не перезорять в небі зорі (Філян.). В далекому небі виблискують зорі (Черняв.). А зірочок, зірочок блискотіло-горіло на небі! (М. Вовч.)]. На небо (на -са) - на небо. По небу (по -сам) - небом, по небі, (в поэзии ещё) небесами, по небесах. [Небом блакитним хмаринки легесенькі линуть (Грінч.). Хмара наступила і по небі розвинула свої чорні крила (Рудан.). Хмарки на південь небесами летять (Грінч.). У всіх кольорах веселки котяться по небесах (Франко)]. На краю -ба - край (покрай) неба, на крайнебі. Зерк[ц]ало -ба (-бес) (перен.) - зерцало неба. Лазурь -ба (-бес) - небесна блакить. Свод -ба (-бес) - небесне склепіння, небозвід (-воду), небосхил (-лу), (купол) небесна баня; срв. Небосвод 1. -бо и земля - небо і земля. Как -бо от земли (Как земля от -ба) - як небо від землі, як від землі до неба. Далеко до этого, как -бо от земли - далеко до цього, як від землі до неба (як до зір небесних). Возносить (превозносить, расхваливать), вознести (превознести, расхвалить) до -бес (до седьмого -ба) - підносити (вихваляти, славити), піднести (вихвалити) до неба (аж понад зорі), вихваляти над сонце й місяць. Жить между -бом и землёй (меж землёй -сами) - жити між небом і землею, жити в повітрі. Коптить -бо - коптити небо; см. ещё Коптить. С -ба пасть (упасть, свалиться) - з неба впасти (спасти). Попасть пальцем в -бо - попасти пальцем у небо. Призывать -бо в свидетели, клясться -бом - небом свідчитися, присягати(ся) (заприсягатися, клястися) небом. Быть, чувствовать себя на седьмом -бе от чего - бути, почувати себе щасливим аж до неба з чого. [Батько, щасливий аж до неба, переказує своєму Петрусеві вчительські компліменти (Крим.)]. Хватать звёзды с -ба - см. Звезда 1. -бо видно (видать) (о худой крыше) - небо світить (висвічує, видно). -бу жарко будет, стало и т. п. - аж небо зажевріє, зажевріло и т. п. -бо с овчинку показалось - аж небо за макове зернятко здалося. Против -ба на земле - просто неба на землі. Под -бо (перен.) - під небо. [Хо лізе по ступанці високо аж «під небо» (Коцюб.)]. Под -бом (в прямом и перен. знач.) - під небом. [Маленька кімната «під небом» (Коцюб.)]. Все мы под -бом ходим - усі ми під небом ходимо; усі ми ряст топчемо. За волоса, да под -са - за чуба (о женщ.: за коси), та надвір; за чуба, та й до дуба; (шутл.) за волосне правління, та в земський суд (Квітка);

2) -бо и -са (перен.: бог, боги) небо, небеса, бог (-га), боги (-гів). Слава -сам - слава богу (богові). О -бо! - о, небо! о, боже (з неба)! боже світе!;

3) (потолок) стеля;

4) (в берлоге) верх (-ху);

5) стар. (балдахин) - намет (-та).

* * *

1) анат. піднебі́ння

2) ( свод русской печи) диал. склепі́ння

перекрыть

1) перекривати, перекрити, (о крыше ещё) перешивати, перешити, (о мног.) поперекривати, поперешивати, (тёсом) пвреґонтовувати, переґонтувати. [Перекрив (перешив) хату]. -ть шалёвкой - перешальовувати, перешалювати;

2) (карту) бити, побити (карту). -ся - перекриватися, бути перекритим, перешитим, битим. Перекрытый - перекритий, перешитий, переґонтований, перешальований; битий.

* * *

несов.; сов. - перекр`ыть

1) плоский, плаский, пли[е]скатий, пли[е]скуватий, плюскуватий, пли[е]сковатий, улогий, рівний, плазовитий. [У нього плоске чоло. Плескатий, як корж];

2) см. Пошлый.

* * *

1) пло́ский, пласки́й; (о предметах, крыше, лице, носе) плеска́тий, плиска́тий

2) (перен.: лишённый оригинальности, своеобразия) заяло́жений, уте́ртий; ( банальный) бана́льний; ( тривиальный) тривіа́льний

печная дымовая труба) комин, димар (р. -ря), (прил. - димаревий, димарний), бовдур (р. -ра), вивід (р. -воду), люха. [Вітер гуде в димарі]. Дымовая труба на крыше (видимая часть) - комин, димар (р. -ря), вивід (р. -вода). [Зачорнів вивід на покрівлі (Неч.- Лев.)]. Отверстие дым. трубы, закрывающееся для удерживания теплоты - кагла.

в крыше) наріжок (-жка), наріжник.

притужина (бастрык) рубель (-бля), (жердь на соломенной крыше) притужина. [Наймити понакладали вози, притягли рублями й рушили додому (Неч.-Лев.)].