Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

на+краю+чего-л.

  • 1 на краю чего-л.

    Американизмы. Русско-английский словарь. > на краю чего-л.

  • 2 без конца и без краю

    [PrepP; these forms only; fixed WO]
    =====
    1. [adv, nonagreeing modif, or quantit subj-compl with copula (subj: a noun denoting some expanse)]
    ⇒ (to be or seem to be) without an end:
    - X went on without end into the distance.
    2. чего без конца и без краю [quantit subj-compl with copula (subj/ gen: usu. abstr or concr)]
    ⇒ (in some place there is) a great number or quantity of sth.:
    - there were hordes (scads, droves etc) of Xs.

    Большой русско-английский фразеологический словарь > без конца и без краю

  • 3 без конца и краю

    [PrepP; these forms only; fixed WO]
    =====
    1. [adv, nonagreeing modif, or quantit subj-compl with copula (subj: a noun denoting some expanse)]
    ⇒ (to be or seem to be) without an end:
    - X went on without end into the distance.
    2. чего без конца и краю [quantit subj-compl with copula (subj/ gen: usu. abstr or concr)]
    ⇒ (in some place there is) a great number or quantity of sth.:
    - there were hordes (scads, droves etc) of Xs.

    Большой русско-английский фразеологический словарь > без конца и краю

  • 4 без конца-краю

    • БЕЗ КОНЦА И (БЕЗ) КРАЯ <-ю>; БЕЗ КОНЦА-КРАЮ
    [PrepP; these forms only; fixed WO]
    =====
    1. [adv, nonagreeing modif, or quantit subj-compl with copula (subj: a noun denoting some expanse)]
    ⇒ (to be or seem to be) without an end:
    - X went on without end into the distance.
    2. чего без конца-краю [quantit subj-compl with copula (subj/ gen: usu. abstr or concr)]
    ⇒ (in some place there is) a great number or quantity of sth.:
    - there were hordes (scads, droves etc) of Xs.

    Большой русско-английский фразеологический словарь > без конца-краю

  • 5 на краю

    1) General subject: at the brink, on the verge of ( smth.) (чего-л.), skirt, at the edge of (doing smth)
    2) Railway term: on the brink
    3) Makarov: on the brink of (...) (...)
    4) Gold mining: peripheral

    Универсальный русско-английский словарь > на краю

  • 6 находящийся на краю

    General subject: marginal (чего-л.)

    Универсальный русско-английский словарь > находящийся на краю

  • 7 по краю

    2) Colloquial: on the edge

    Универсальный русско-английский словарь > по краю

  • 8 на краю

    prepos.
    gener. (чего-л) al borde de

    Diccionario universal ruso-español > на краю

  • 9 тӱр

    I
    Г.: тӹр
    1. край, оконечность, окраина; предельная линия, предельная часть чего-л.; опушка (леса), околица

    Вынем тӱр край ямы;

    корем тӱр край оврага;

    корно тӱр край дороги, обочина;

    ер тӱр край (берег) озера;

    под тӱр края котла;

    тӱрвӧ тӱр краешек губ;

    ола тӱр окраина города.

    Пычалзе куп тӱр дене лудым ваҥен ошкылеш. М.-Азмекей. Охотник идёт по краю болота, подстерегая уток.

    Южо журналже тӱр гыч изиш кушкедлен, туржалтын. К. Васин. Некоторые журналы немного порвались по краю, истрепались.

    2. край, кромка, краешек (материи, платка, шарфа и т. д.)

    Вынер тӱр кромка холста;

    материй тӱр кромка материи.

    Ончылно шинчыше кок марий вате, шинчавӱдыштым шовыч тӱр дене ӱштылын, уло кертмын совым кырат. Н. Арбан. Сидящие впереди две женщины-марийки, утерев слёзы краешком платка, что есть силы хлопают в ладоши.

    3. острие (ножа, топора, косы), ребро (листа, бруска); острый или узкий край чего-л.

    Авагашта тӱр ребро матицы.

    Ик тӱр дене пайрем чесым шулыт, эмгаташ весыж дене тӧчат. В. Колумб. Одним лезвием нарезают праздничную еду, другим же поранить норовят.

    Кече пеш чот волгалтарыме годым ош акаций лышташ-влак кечылан тӱрышт дене лийыт. «Биологий» Когда солнце светит очень сильно, листья белой акации оказываются ребром к солнцу.

    4. место близ чего-л. или перед чем-л.; местность, прилегающая к чему-л.

    Капка тӱрыш шумекет, ола пийже лекталале. В. Сави. Когда ты добрался до ворот (букв. до места у ворот), вышла пёстрая собака.

    Нӧнчык патыр памаш тӱрыш шуэш. С. Чавайн. Богатырь из теста доходит до родника (букв. до места у родника).

    5. край, подножие; место у самого низа чего-л.

    Толшо еҥ курык тӱреш шырчык омартала пызнен шичше пӧрт могырыш ошкыльо. В. Юксерн. Пришедший человек зашагал в сторону дома, прижавшегося, словно скворечник, к подножию горы.

    6. время, момент перед чем-л.

    Волгыжшаш тӱреш перед самым рассветом.

    Аркамбаке пычкемыш тӱреш гына миен шуыч. С. Чавайн. До деревни Аркамбал добрались только перед самой темнотой.

    7. в поз. опр. крайний; находящийся на краю чего-л.

    Эн тӱр пӧрт гычак возаш тӱҥалына. М. Казаков. Начнём записывать с самого крайнего дома.

    Телылан кодымо мӱкш омарташте покшел раме-шамычын нелытышт иктат пеле, кок килограмм, тӱр раме-влакын – кокытат пеле, кум килограмм лийман. «Ончыко» В оставленных на зиму пчелиных ульях вес рам в центре должен быть 1,5–2 килограмма, крайних рам – 2,5–3 килограмма.

    Идиоматические выражения:

    II
    Г.: тӹр
    1. вышивка; вышитый узор на ткани

    Керыштышан тӱр вышивка счётной гладью;

    кыри-гури тӱр вышивка в виде зигзага;

    темышан тӱр сплошная вышивка.

    Тӱрым тӱрлаш от тунем гын, нимогай качыланат от йӧрӧ. О. Тыныш. Если не научишься вышивать (букв. вышивать вышивку), ни для какого жениха не сгодишься.

    Выставкыште кугу верым марий тӱрлан ойырымо ыле. А. Юзыкайн. На выставке значительное место было выделено марийской вышивке.

    2. резьба, узор; резные украшения (на дереве, кости); лепное украшение; орнамент, тиснение

    Пырдыжыште шӧртньӧ тӱр дене сӧрастарыме рамыште – кугу сӱрет. А. Юзыкайн. На стене в украшенной золоченой резьбой раме – большая картина.

    3. в поз. опр. вышитый, с вышивкой, напоминающий вышивку

    Чевер пеледыш-влакше тӱр лапчыкла койыт. А. Айзенворт. А красивые цветы кажутся вышитыми лоскутками.

    Сравни с:

    тӱрлем
    подр. сл. – подражание движению выпускаемых струек дыма или пара

    (Толшо-влак) тӱр да тӱр тамакым шупшын, ваш-ваш йодыштыт. Д. Орай. Посетители, куря табак и выпуская струйки дыма, расспрашивают друг друга.

    Марийско-русский словарь > тӱр

  • 10 тӱрысӧ

    тӱрысӧ
    I
    Г.: тӹрӹштӹшӹ
    1. крайний; находящийся на краю чего-л.

    Таул мардеж сер тӱрысӧ пӧртлашке толын-толын перна. «Ончыко» Ураганный ветер ударяется о дома, находящиеся на берегу (букв. на краю берега).

    Онтон коча кумык лие, пасу тӱрысӧ шудылыкышто ош-кына пеледышым онча. А. Филиппов. Дед Онтон наклонился, рассматривает на сенокосе, что на краю поля, светло-розовый цветок.

    2. находящийся близ чего-л.; передаётся приставкой при-, предлогами близ, у, около, на

    Ер тӱрысӧ находящийся близ озера, приозерный;

    ола тӱрысӧ пригородный;

    Ошвиче тӱрысӧ прибельский, находящийся (живущий) вдоль реки Белой;

    Юл тӱрысӧ приволжский.

    Пура мучашдыме кугу кожлашке, Вӱтла эҥер тӱрысӧ олыкыш вола. А. Юзыкайн. Заходит в бескрайний большой лес, спускается на приветлужские луга.

    Тиде жапыште Сылва тӱрысӧ башкир аул лӱмын пудыратыме пачемыш пыжашла лӱшка. К. Васин. В это время находящийся у реки Сылвы башкирский аул шумит, как нарочно растревоженное осиное гнездо.

    II

    Мел тӱрысӧ шӱртӧ нитка на грудной вышивке.

    Тӱрысӧ сӱрет-влакым изирак орнамент дене сӧрастарыме. «Мар. ком.» Рисунки на вышивках разукрашены небольшим орнаментом.

    Марийско-русский словарь > тӱрысӧ

  • 11 кайма

    1) (покромка) берег (-рега), береги (мн.), крайка; (обшивка) (об)лямівка, обвідка, окраєць (-йця), шлярка; (на юбке или рубахе) лиштва; (суконная) викравка, окрайка, окравка; (бархатная, меховая) торочка, бабак. [Хустка з жовтогарячою крайкою (Кон.). Принесу хвартух дорогий - золотії береги (Пісня)];
    2) (полоса по краю чего-либо) лямівка, торочка, обвідка, лиштва, (полоса) смуга. [Скелі присипані зверху лямівкою з білого снігу (Корол.). Над річкою село з білими хатками та вишневими садками облягло її узорчатою лиштвою (Мирний)]. Обвести -мой чего - підвести чим. [Настя побілила стіни, підвела припічок червоною глиною (Коцюб.)].
    * * *
    облямі́вка, лямі́вка, о́бвідка и обві́дка, кра́йка, бе́рег; ( по краю ткани) габа́; ( полоса) сму́га, окра́йка, окра́вка

    Русско-украинский словарь > кайма

  • 12 край

    м
    1) brim; edge

    на са́мом краю́ го́рода — on the outskirts of the town

    2) ( местность) region; country ['kʌntrɪ]

    Примо́рский край — Primorskiy Krai, Maritime Territory

    •
    - на краю могилы

    Американизмы. Русско-английский словарь. > край

  • 13 гычурмыкин, -эт

    гыч’урмыкин
    прил.
    а) береговой; б) относящийся к кромке, к краю чего-либо

    Чукотско-русский словарь > гычурмыкин, -эт

  • 14 подзор

    1. м
    кружевная кайма по краю чего-л.
    селтәр, ҡайма
    2. м архит.
    һырлы кәрниз, селтәр кәрниз

    Русско-башкирский словарь > подзор

  • 15 начало

    1) (в пространстве) початок (-тку) и (зап.) початок (-тку). [От початок дошки, а от кінець її (Київщ.). Нитки так попереплутувалися, що й не знайдеш ні початку, ні кінця (Київщ.). Початок (Шевченкової) поеми «Княжна» (Доман.)]. В -ле книги - на початку книжки (книги). От -ла до конца - від початку (від краю) до кінця (до краю). [Перейдімо поле від початку до кінця (від краю до краю) (Київщ.)]. -ло долины - верхів'я (початок) долини. Брать -ло - починатися, (реже) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко (Звин.)];
    2) (во времени) початок и (зап.) початок, почин (-ну), починок (-нку), начаток (-тку), (зачало) зачало, зачаток (-тку). [Початок і не можна знать, відкіля взявся (Номис). Був початок осени (Грінч.). Перед початком учення (Васильч.). Тихо лину до ясного краю, де нема ні смерти, ні почину (Грінч.). Починок словесности руської (Куліш)]. Не иметь ни -ла, ни конца - не мати ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю). Нет ни -ла, ни конца - нема(є) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю), нема(є) початку (почину) і кінця (краю, кінця-краю). [Душі почину і краю немає (Шевч.)]. В -ле - см. Вначале. В -ле чего - на початку чого. [На початку нового семестру (Київ)]. В самом -ле чего - а) на самому початку, наприпочатку чого; б) з почину, з починку; срв. ниже С самого -ла а и Сначала; в) (в зародыше) в зародку, в зароді, (в корне) в корені. [Удар, що мав їх усі (надії) в зароді розбити (Франко)]. В -ле жизни - на початку (свого) життя. В -ле своего поприща - на початку свого життьового шляху (своєї кар'єри). -ло весны - початок весни, провесна, провесень (-сни). В -ле весны - на початку весни, на провесні. -ло года - початок року. В -ле года, месяца - на початку року, місяця. -ло мира - початок (первопочаток) світу. [До початку сього світа, ще до чоловіка (Рудан.). Допитувався про первопочаток світу (Крим.)]. От -ла мира - від початку світа, відколи світ настав (зачався). -ло пятого (часа) - початок на п'яту (годину). В -ле пятого - на початку п'ятої. Для -ла (для почина) - на початок, на почин, для почину. [Дав йому п'ятсот карбованців на початок господарства (Грінч.). Дайте нам на почин (Грінч. III). Коли досі не бив ні разу, то виб'ю для почину (Мова)]. О -ле этого ещё и не думали - про початок цього ще й не думали, ще й заводу того нема(є) (не було). От -ла - з початку, з почину; срв. Искони. [Не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули з почину (Біблія)]. От -ла до конца - від (з) початку (з почину) до кінця, (диал.) з початку до останку. [Чоловікові не зрозуміти всього з почину та й до кінця (Куліш). З початку до останку він цілий вік не вилазить з чужої роботи (Звин.)]. По -лу - з початку, з почину. [З почину знати, яких нам треба ждати справ (Самійл.)]. Судить по -лу о чём - робити з (на підставі) початку висновок про що, висновувати (сов. виснувати) з (на підставі) початку що. С -ла существования чего - відколи існує що. С -ла существования мира - відколи існує світ, як світ стоїть (настав), як світ світом. С самого -ла - а) з (від) самого початку (почину), з почину, з починку, з (самого) зачала, з самого першу; см. ещё Сначала. [З самого початку виявився іронічний погляд на діячів у комедії (Грінч.). Російська держава від самого почину була заразом азійською державою (Куліш). З почину були самовидцями (Куліш). Він щось почав був говорити, да судді річ його з починку перебили (Греб.). Треба усе з зачала і до ладу вам розказати (М. Вовч.). Якби я знав (це) з самого першу, то я-б тоді сказав (Квітка)]; б) (прежде всего) з самого початку, насамперед, всамперед, передусім, передовсім. [Насамперед я перекажу вам зміст книжки (Київ)]; в) (сразу, немедленно) з самого початку, зразу, відразу. [Ми тільки-що наткнулись, він так-таки зразу і почав лаятись (Новомоск.)]. Начать с самого -ла - почати з самого початку (від самого краю). [Я почну від самого краю (Кониськ.)]. С -лом двадцатого столетия - з початком двадцятого століття (Вороний). Брать (вести) -ло - брати початок (почин), (роз)починатися. Иметь -ло в чём - мати початок (почин) у чому, починатися в чому и з (від) чого. Полагать, положить, давать, дать -ло чему - покладати (робити), покласти (зробити) початок чому и чого, давати, дати початок (почин) чому, (редко) скласти (закласти, зложити) початки чого, (основывать) засновувати, заснувати, закладати, закласти що; (показывать пример) давати, дати привід. [Шекспір поклав початок сьогочасної комедії (Рада). Я не скупий на подяку і, щоб зробити початок, пораджу… (Куліш). Леся Українка дає почин індивідуалістичній поезії (Рада). Я діла власного зложив початки (Біл.-Нос.). Другу тисячу доклав, а хліб продам, то з баришів закладу третю (Тобіл.). Як ви дасте привід, то й инші сядуть на коней (Н.-Лев.)]. Получать, получить -ло от чего - починатися, початися, ставати, стати з (від) чого, походити, піти, виходити, вийти, по(в)ставати, по(в)стати з чого; срв. Происходить 2. [З тої коняки і почалися наші коні (Рудан.). Як і від чого все стало? (Самійл.)]. -ло этого идёт от чего - це бере початок (почин) (це починається) з (від) чого. -ло этого рода идёт от такого-то - цей рід походить (іде) від такого-то. Доброе -ло полдела откачало (- половина дела) - добрий початок - половина справи (діла); добрий початок (почин) до кінця доведе; добре почав, добре й скінчив. Не дорого -ло, а похвален конец - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. Лиха беда -ла - важко розгойдатися, а далі легко;
    3) (причина) початок, причина, (источник) джерело. [В цих оповіданнях землю показано, як невичерпне джерело вічної астрономічної казки (М. Калин.)]. -ло -чал - початок початків, причина причин, джерело джерел, первопочаток (-тку), первопричина, перводжерело. -ло света (оптич.) - (перво)джерело світла. Вот -ло всему злу - от початок (причина, корінь) всього лиха (зла);
    4) (основа) основа, (возвыш.) начало, (принцип) принцип (-пу), засада. [Життьова основа людини є той самий принцип, що надихає природу (М. Калин.). Охопити в статті цінності великої культури, щоб у тисячі рядків нерозривно сплелися порізнені начала (М. Калин.)]. Доброе, злое -ло - добра, недобра основа, (возвыш.) добре, недобре начало. Духовное и плотское -ло - духова (духовна) і матеріяльна основа, духовий (духовний) і матеріяльний принцип. -ла жизни - життьові основи (засади). -ло возможных перемещений - принцип можливих переміщень;
    5) -ла (мн. ч.) - а) (основные принципы науки, знания) основи, засади чого. -ла космографии, математики - основи (засади) космографії, математики. Основные -ла - основні засади (принципи); б) (первые основания, элементы) початки (-ків) чого; срв. Начатки 2 а. -ла знания - початки знання; в) (основания) основи, підстави (-тав), засади (-сад), принципи (-пів). [Перебудування світу на розумних основах (М. Калин.). Ми збудували нову армію на нових засадах, для нових завдань (Азб. Комун.)]. -ла коллегиальные, комиссионные, компанейские, корпоративные, паритетные, полноправные - засади (реже підстави) колегіяльні, комісійні, компанійські (товариські), корпоративні, паритетні (рівні, однакові), повноправні. На коллегиальных, комиссионных -лах - на колегіяльних засадах (колегіяльно), на комісійних засадах. На -лах хозрасчета - на підставі госпрозрахунку. Вести дело на компанейских -лах - провадити підприємство (справу) на компанійських засадах;
    6) (коренное вещество) основа, (материя) речовина, матерія, надіб'я (-б'я). Горькое -ло - гірка основа (речовина), гіркота. Красящее - ло - фарбовина, фарбник (-ка и -ку), красило. Коренное -ло кислоты - корінна основа кислоти;
    7) (химич. элемент) елемент (-та);
    8) - а) (власть) влада, уряд (-ду), зверхність (- ности); срв. Начальство 1. Быть, находиться под -лом кого, чьим - бути (перебувати) під владою (рукою) в кого, чиєю, бути під урядом (проводом) чиїм, бути під зверхністю чиєю, бути під ким. Держать -ло, править -лом - перед вести; (править) керувати, правити ким, чим, де, старшинувати над ким, над чим, де; см. Начальствовать 1; б) см. Начальник;
    9) церк. - а) (начальные слова, -ные молитвы) початок молитви, початкові молитви, (возвыш.) начало. Творить -ло - правити начало; б) (первая ступень иночества) новоначало, новопочаток (-тку). Положить -ло - закласти новопочаток, взяти постриг, постригтися в ченці (о женщ.: в черниці). Быть под -лом - бути (перебувати) під чиєю рукою, бути під керуванням (під наглядом) у кого, чиїм, бути на покуті. [Під рукою того старця перебувало троє послушників (Крим.)]. Отдать кого под -ло кому - здати кого під чию руку (під чиє керування);
    10) -ла (чин ангельский) церк. - начала (-чал), початки (-ків).
    * * *
    1) поча́ток, -тку, почи́н, -у, почина́ння

    дать \начало ло чему́-либо — да́ти поча́ток чому-не́будь

    в \начало ле го́да — на поча́тку ро́ку

    в \начало ле пя́того [ча́са] — на початку п'ятої [години]

    \начало ло улицы — початок вулиці

    от (с) \начало ла до конца — від (з) початку до кінця (до останку); ( из конца в конец) від (з) краю до краю

    2) (первоисточник, основа) осно́ва, пе́рвень, -вня; ( причина) причина, початок

    жизненное \начало ло — життєва (життьова) основа

    организующее \начало ло — організуюча основа

    сдерживающее \начало ло — стримуюче начало, стримуюча основа

    3)

    \начало ла — (мн.: первые сведения, знания) початки, -ків; ( элементы) елементи, -тів; ( основные положения) основи, -нов, засади, -сад, пе́рвні, -нів; ( принципы) принципи, -пів

    \начало ла математики — початки (елементи; основи) математики

    4)

    \начало ла — (мн.: способы, методы осуществления чего-л.) засади, начала, основи

    5) (научный закон, правило) принцип
    6) (ед.: о начальнике, главе) начальник

    быть под \начало лом чьим (у кого) — бути (перебувати) під керівництвом чиїм (кого); бути (перебувати) під орудою кого, бути (перебувати) під чиєю рукою

    под \начало лом чьим (у кого) работать (служить) — під керівництвом чиїм (кого) працювати (служити); під началом кого працювати (служити)

    Русско-украинский словарь > начало

  • 16 конец

    1) (предел в пространстве) кінець (-нця), край (р. краю), ум. кінчик, кінчичок (-чка), краєчок (-чка). [Попустила низько кінці стрічок (Сл. Гр.). Кінцем ножа копирсає (Сл. Гр.). Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевченко)]; специальнее: (острый) штих (- ха); (теснее: яйца, огурца и т. п.) но[і]сок (-ска); (тупой: яйца, веретена, огурца и т. п.) гузка; (пальца на руке) пучка; (каждого из четырёх краёв платка, квадрата, каждого разветвления развилины) ріг (р. рогу), (ум.) ріжок (-жка); (загнутый: полоза в санях) скорс (- са); (кнута, арапника) приконечник, хвостик (-ка); (стержня) шпинь (-ня); (ножка циркуля, которой проводится окружность) околичник (Шух.). -нец аллеи, поля - кінець (край) алеї, поля. -цы города - кінці (краї) міста; (части) дільниці (частини) міста. Палка о двух -цах - у палиці два кінці; палиця на два кінці. Всякая вещь о двух -цах - кожна річ має два кінці. В -нец чего - на кінець, на край чого. [Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Окуляри йому зсунулися аж на край носа (Єфр.)]. Из -ца в -нец - від (з) краю до краю, з кінця в кінець. [Там (в Україні) широко, там весело од краю до краю (Шевч.). Хай вона (пісня) з краю до краю гуляє (Грінч.)]. Со всех -цов - з усіх усюд(ів), звідусіль. В -це, на -це чего - кінець, край, в (на) кінці, на край, навзкрай, по кінець, по край, на краю, з краю чого. [Сидить батько кінець стола (Шевч.). Сіла кінець столу (Тесл.). Росте вона край чистого поля (Рудан.). В кінці хуторця буде будиночок біленький (М. Вовч.). Жила вдова на край села (Пісня). Навзкрай ниви курився димок (Сл. Гр.). Десь там, по край села, гука якась-то мати (Яворн.). На краю ліса (Франко)]. Ударение во французском языке стоит на -це слова - наголос у французькій мові стоїть на кінці (наприкінці) слова. В самом -це, на самом -це - в (на) самому кінці, на самому краю, наостанці. [А наостанці, під сьогоднішньою дниною було записано (у щоденнику) усю пригоду (Крим.)]. Находящийся в -це, на -це - кінцевий, прикінцевий. Без -ца, нет -ца - без кінця, без краю, без кінця-краю, нема краю, нема кінця- краю. [Нема краю тихому Дунаю (Мет.)]. Не имеющий -ца - безкраїй; срвн. Бесконечный. Точить -нец ножа - гострити кінець ножа. Соединить два -ца - сполучити два (обидва) кінці. -нец к -цу - кінець (кінцем) до кінця, край до краю. Прятать, хоронить -цы - ховати кінці. И -цы в воду - і кінці у воду. Сводить -цы - добре орудувати (своїми) справами, викручуватися, крутити-вертіти. Сводить -цы с -цами - зводити кінці з кінцями, жити ощадливо. Еле сводить -цы с -цами - ледве перебуватися (перемагатися). -цы с -цами не сходятся - кінці з кінцями не сходяться. -нец глухой, техн. - кінець сліпий;
    2) (отрезок ч.- л.) кінець, край чого. Бросить -нец с лодки - кинути кінець (кінець мотуза, мотуз) з човна;
    3) (торговая единица) шматок (-тка), сукна) штука, (полотна, материи) сувій (-вою). -нец пряжи - пуд пряжі. -нец снасти - сто сажнів снасти. Хазовый (казовый) -нец - показний кінець (край);
    4) швальный -нец (верва) - дратва;
    5) (доля) частина, частка, пайка. У нас подать на два -ца разводят - у нас податок (подать) розписують (розкладають) на два півріччя;
    6) (о расстоянии) кінець, перехід (-ходу), переїзд (-ду). Большой, порядочный, добрый -нец - довгий (далекий, здоровий, добрий) кінець (перехід, переїзд), не блигомий світ, добра промашка. [Такі переходи здорові од вокзалів до тюрми (Теел.). Од нас до вас не блигомий світ - за годину не дійдеш (Київщ.). До лісу добра промашка (Звиног.)]. Нанять извозчика в один -нец - найняти візника на один кінець. Оба -ца - обидва кінці; туди й назад. В оба -ца - на обидва кінці; туди й назад;
    7) (предел времени и действия) кінець, край, приконеччя. [Надіходив кінець лекції (Крим.). Всьому під сонцем край один, всьому земному - тлін і тлін (Філян.). Сиджу в кімнаті, жду краю ночі (Черняв.). Уся зима була тепла, а приконеччя дуже холодне (Сл. Гр.)]. Начало и -нец - початок і кінець. Не иметь ни начала, ни -ца - не мати ні початку, ні кінця (ні краю, ні кінця-краю). От начала до -ца - від (з) початку до кінця. Нет ни -ца, ни краю - нема кінця-краю. -ца-краю не видно - кінця- краю не видк[н]о. В -це, на -це - в кінці, наприкінці, наостанці, наостан[т]ку, на приостанку, на остан[т]ок, на скінчанні, на скінчу, на скінчі (Куліш); (напоследок) напослідок, напослідку. [Наприкінці того-ж року поїхав він на Херсонщину (Єфр.). Дякую вам за вашу прихильність, що хоч наостанці виявилась (Крим.). Лаговському бажалося, хоч наостатку, на прощання, надивитися на них (Крим.). Що це він на приостанку розказував? (Борзен.) Криваві чвари, що почались на скінчанню 15-го віку (Куліш). На скінчу схопила себе обіруч за лиця (Свидниц.)]. В -це месяца, года - в кінці, наприкінці, під кінець, в кінець, наостанку місяця, року; з кінцем місяця, року. [Якось я вже в кінець літа прийшла (Грінч.)]. В самом -це, в -це всего - наостанці, наостан[т]ку, наостан[т]ок, насамкінець, на(при)послідку; срвн. Напоследок. В -це-концов - кінець-кінцем, нарешті, врешті, наостанку, наостанці, насамкінець. [Кінець-кінцем ніхто не знав, що можна, чого не можна (Єфр.). Він слухав усього пильно, радувався, а все-таки нарешті осмутнів і задумався (М. Вовч.). Покинувши чесну працю, руйнував своє село і врешті підпалив клуню (Грінч.). Наступництво політичної й духовної власти наостанці переходить з Візантії на Русь (Єфр.)]. Под -нец - наприкінці, на кінці, під кінець, при остан[т]ку, наостан[т]ку, на остан[т]ок, при послідку; срвн. В конце. [Навіть в душі нам залізти забажали на кінці (Франко). При остатку козачка заграли (Житом. п.). Розмови наші, співи й на останок уривчаста, палка, завзята річ (Л. Укр.). Тепер я при послідку своєї служби і під суд попав (Звиног.)]. К -цу - під кінець, на кінці, наприкінці. К -цу лета - під кінець (наприкінці) літа. Дело близится к -цу - справа доходить кінця (краю). В -нец, до -ца - вкрай, до краю, до решти, до остан[т]ку, до останнього, до-щенту, геть, геть-чисто. [Збавив своє здоров'я вкрай (Звиног.)]. Разбранить в -нец - вилаяти на всі боки (на всі заставки) кого. До -ца - до кінця, до краю, до останку, до послідку; (всё до капли, решительно всё) до щерця, до ґрунту, до щаду, (вульг.) до канцура, до шниру. [До кінця там досидів (Сл. Гр.). Будуть захищатись до краю (Коцюб.). Як не дасть бог талану змалку, то й не буде до останку (Номис). Кажи всю правду до щерця (Мова). Очі, шию, голос твій буду пить до щаду (Пачов.)]. До -ца жизни, дней - довіку, довічно, повік, до смерти, віку, до суду-віку, до віку й до суду, до кончини (до скінчання) віку, поки живота. [Гуляла-б довіку дівчиною молодою (Мет.). Не взнать тому весни повік, хто серцем холодний (Самійл.). Будеш у мене до смерти-віку хліб-сіль уживати (Дума)]. При -це жизни - наприкінці життя, на скінчанні (на сході) віку. Не без -ца же - не довіку-ж, не доки. [Пора була молодих за стіл сажати, не доки тут стояти їм (Сл. Гр.)]. Достигнуть желаемого -ца - дійти бажаного (жаданого) кінця. Положить -нец чему - зробити (покласти, дати) кінець (край) чому, берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада). Цьому процесові край вже покладено (Єфр.)]. Чтобы положить -нец этим толкам - щоб покласти край цим пересудам, поговорам. Приводить, привести, доводить, довести до -ца что - доводити, довести до кінця, (до) краю що, доходити, дійти краю у чому, довершити що. [Тепер, щоб ви знали, треба краю доводити, коли й де вінчати (Шевч.). Він не вміє нічого довершити (Л. Укр.)]. Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к -цу - доходити, дійти краю (до краю, до кінця), кінча[и]тися, (с)кінчитися, бути на скінчу (Свидн.), вийти на кінець; срвн. Приходить 1. [Третя зима його життя доходила краю (Короленко). Екзамени дійшли до краю (Крим.)]. Дело приближается к -цу - справа доходить кінця. Приходило к -цу что у кого - став (почав) вибиватися з чого хто. [От і стали ми з харчів вибиватись (Короленко)]. Пришло к -цу что - (с)кінчилося що, завершився кінець чого, в чого. [У денної бійки кінець завершився (Рудан.)]. Водка приходит к -цу (шутл.) - горілці видко денце. Расследовать, узнать дело до -ца - розслідити (розвідати, дізнати) справу до кінця (до краю), дійти кінця справи. [Не дійшли ми кінця сеї справи (Куліш)]. -нец света (мира) - кінець (кончина) світу (світові). Вот и -нец всему - от і край усьому; от і все (с)кінчилося; от і по всьому. Всему есть -нец, всё имеет свой -нец - всьому (на все) є (єсть) кінець (край). -нец слезам, заботам - кінець (край) сльозам, турботам. -нец службы - кінець служби[і]; (завершение) відслуга. Ещё не настал -нец его несчастьям - ще не настав (не прийшов) кінець його нещастю. -нец делу; дело с -цом; да и -нец - скінчено справу; та й по всій справі; та й край! та й уже! та й квит! та й конт! по цей дуб миля. -нец чему - по чому. [Вже по дощеві (Звиног.)]. -нец был бы мне, будет нам - було-б по мені, буде по нас. Пришёл кому -нец - прийшов кінець кому, прийшла на кого остан[т]ня година, (перен.) урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому, (фам.) сів маком хто. Тут тебе и -нец (капут, аминь) - тут тобі й край, капут, амінь, рішенець, решта, (провинц.) рехт, гак, хата, ярмиз, саксаган, амба, капець, капурис, каюк. -нец - делу венец, -нец дело венчает (красит) - кінець - ділу вінець (Номис). Не смотри начала, смотри -ца - не вважай на цвіт, бо чи буде ще плід. Не хвались началом, похвались - цом - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. На худой -нец - в найгіршому разі. Всему бывает -нец (о терпении) - на всякий терпець буває кінець;
    8) (цель) мета, ціль (-лі). На какой -нец ты это делаешь? - нащо (навіщо) ти робиш це?
    * * *
    кіне́ць, -нця́; (пространственный предел действия или состояния чего-л.) край, род. п. кра́ю

    в конце́ — у кінці́; ( о времени) напри́кінці и наприкінці́

    в конце́ концо́в — кінець кінце́м, вре́шті-решт, зре́штою

    в о́ба конца́ — в оби́два кінці

    до конца́, в коне́ц — (совершенно, целиком) до кінця́, до кра́ю, укра́й, до ре́шти; ( окончательно) остато́чно

    Русско-украинский словарь > конец

  • 17 край

    кра||й
    1. rando;
    перелива́ться че́рез \край verŝiĝi trans la rando, superbordiĝi;
    по́лный до \крайёв ĝisrande plena;
    2. (страна) lando, provinco, regiono;
    ♦ на \крайю́ све́та ĉe la mondfino;
    на \крайю́ ги́бели ĉe abismo de pereo.
    * * *
    м. (мн. края́)
    1) ( конец) cabo m, extremo m; canto m, borde m (сосуда, одежды, стола и т.п.); margen f ( бумаги)

    края́ ра́ны — labios de una herida

    с кра́ю, на краю́, по края́м — al borde

    на са́мом краю́ — en el mismo borde, en la misma esquina

    по́лный до краёв — lleno hasta los bordes

    ли́ться (перелива́ться) че́рез край — estar como unas castañuelas, retozarle el placer

    2) (страна, местность) país m, tierra f, lugar m, paraje m

    родно́й край — país natal

    в на́ших края́х — en nuestros lugares

    в чужи́х края́х — en países ajenos

    то́нкий край — delgado m

    то́лстый край — solomillo m

    ••

    пере́дний край оборо́ны воен. — línea principal de resistencia

    непоча́тый край ( чего-либо) — a tutiplén, a porrillo

    из края в край, от края (и) до края — de punta a punta, de un extremo a otro, de cabo a rabo

    без конца́ и без краю — sin fin

    на краю́ све́та (земли́) — en el extremo (en el fin) del mundo

    быть на краю́ ги́бели — estar a dos dedos de la muerte (de la ruina)

    быть на краю́ гро́ба (моги́лы) — estar al borde del sepulcro, estar con un pie en la tumba

    слы́шать краем у́ха разг. — llegar a los oídos

    хвати́ть че́рез край — pasar de (la) raya

    моя́ ха́та с краю (ничего́ не зна́ю) погов. — cada uno va a su avío y yo voy al mío, ahí me las den todas

    * * *
    м. (мн. края́)
    1) ( конец) cabo m, extremo m; canto m, borde m (сосуда, одежды, стола и т.п.); margen f ( бумаги)

    края́ ра́ны — labios de una herida

    с кра́ю, на краю́, по края́м — al borde

    на са́мом краю́ — en el mismo borde, en la misma esquina

    по́лный до краёв — lleno hasta los bordes

    ли́ться (перелива́ться) че́рез край — estar como unas castañuelas, retozarle el placer

    2) (страна, местность) país m, tierra f, lugar m, paraje m

    родно́й край — país natal

    в на́ших края́х — en nuestros lugares

    в чужи́х края́х — en países ajenos

    то́нкий край — delgado m

    то́лстый край — solomillo m

    ••

    пере́дний край оборо́ны воен. — línea principal de resistencia

    непоча́тый край ( чего-либо) — a tutiplén, a porrillo

    из края в край, от края (и) до края — de punta a punta, de un extremo a otro, de cabo a rabo

    без конца́ и без краю — sin fin

    на краю́ све́та (земли́) — en el extremo (en el fin) del mundo

    быть на краю́ ги́бели — estar a dos dedos de la muerte (de la ruina)

    быть на краю́ гро́ба (моги́лы) — estar al borde del sepulcro, estar con un pie en la tumba

    слы́шать краем у́ха разг. — llegar a los oídos

    хвати́ть че́рез край — pasar de (la) raya

    моя́ ха́та с краю (ничего́ не зна́ю) погов. — cada uno va a su avío y yo voy al mío, ahí me las den todas

    * * *
    n
    1) gener. (административная единица) territorio, (страна, местность) paйs, borde (сосуда, одежды, стола и т. п.), cabeza, cabo, distrito (административная единица), lindera, lugar, marbete, margen (бумаги), paraje, rabillo, repulgo (ткани), vera, labio (раны и т.п.), limbo, orilla, vivo
    2) colloq. canto
    3) eng. arista, contorno (поверхности или плоской области), extremidad, extremo, margen m., orla
    4) econ. región, suelo, tierra, tope
    5) auto. chaflán, cuadro, culata, curva, filo, lado
    7) mexic. remate

    Diccionario universal ruso-español > край

  • 18 конец

    гамон; канец; канчар; сканчэнне; сканчэньне; халэмус
    * * *
    в разн. знач. канец, -нца муж.

    без конца — без канца, без краю

    в конец, до конца — дарэшты, дашчэнту

    в конце концов — урэшце рэшт, урэшце, нарэшце

    из конца в конец — з канца ў канец, з краю ў край

    конец — делу венец погов. — канец — справе вянец

    Русско-белорусский словарь > конец

  • 19 край

    м
    1. лаб, канор; на краю об-рыва дар лаби ҷарӣ // (окраина) канор; на краю села дар канори деҳа // (верх стенок, боков и т. п.) лаб, қир-ра; налить стакан до краев стаканро лаб ба лаб пур кардан
    2. мамлакат, кишвар, ватан, сарзамин; родной край кишвари азиз, диёри азиз; в наших краях дар тарафҳои мо
    3. кишвар; приморский край кишвари назди баҳр <> непочатый край чего фаровонӣ, беҳадду ҳисоб; передний край хати пеши ҷанг; толстый край гӯшти болои тӯш; тонкий край гӯшти қабурға; из края в край дар ҳама ҷой; сар то сар, сар то по; на кра й света ба он сари дунё, ба ақсои олам; на краю света дар канори дунё, дар ақсои олам; с краю аз канор, аз чакка; через край аз ҳад зиёд, лабрез; бить через край ҷӯшидан, дар авҷ будан; литься (переливаться) через край лабрез шудан; хватить через край аз ҳад гузарондан; быть на краю гибели дар дами ҳалокат будан; быть на краю могйлы дар дами марг будан, по ба лаби гӯр расидан; конца краю (края) нет (не видно) охираш (поёнаш) нест, бепоён аст; краем глаза видеть что бо гӯшаи чашм дидан; краем уха слышать что як ба гӯш расидан, аранге шунидан

    Русско-таджикский словарь > край

  • 20 край

    м.
    1) ( конец) bout m; extrémité f; bord m (сосуда, одежды, стола и т.п.)

    на краю́ обры́ва — au bord du précipice

    на краю́ села́ — à l'extrémité du village

    нали́ть стака́н до краёв — remplir le verre jusqu'au bord

    пере́дний край оборо́ны — première ligne de résistance

    края́ ра́ны — lèvres f pl d'une plaie

    ли́ться че́рез край — déborder vi

    шить че́рез край — surjeter (tt) vt

    по края́м — au bord

    2) (страна, область) pays m; parages m pl (места́, местность)

    родно́й край — pays natal

    в на́ших края́х — dans nos parages

    в чужи́х края́х — à l'étranger

    то́нкий край — faux filet m

    то́лстый край — entrecôte f

    ••

    непоча́тый край ( чего-либо) разг. — quantité f énorme de qch

    на краю́ ги́бели — à deux doigts de la mort

    че́рез край — outre mesure

    на краю́ све́та разг. — au bout du monde

    конца́ краю нет чему́-либо разг. — on n'en voit pas la fin, ça n'en finit pas

    слу́шать краем у́ха разг. — écouter du bout de l'oreille

    быть на краю́ моги́лы — avoir un pied dans la tombe

    * * *
    n
    1) gener. arête, bordure, climat, délardement, extrémité, limbe, orle, ourlet, pays, tranche, terroir, contrée, région, talon (окорока), terre, territoire, bord, borne, corne, défaut, lisière, lisse, lèvre (ðàíû), marge
    2) med. liséré, frange
    3) colloq. patelin
    4) obs. orée
    5) poet. plage, rive
    6) lat. tellus
    7) eng. about, champ, cordeline, bout, borne f.
    8) metal. limite, rebord
    9) IT. bord (перфокарты, перфоленты), bout (см. тж. bord; перфокарты, перфоленты)
    10) mech.eng. limite (ñì. òàûæå limites)

    Dictionnaire russe-français universel > край

Страницы

См. также в других словарях:

  • Туркестанский сборник сочинений и статей, относящихся до Средней Азии вообще и Туркестанскому краю в особенности — Собрание печатных материалов, носящее название «Туркестанский сборник сочинений и статей, относящихся до Средней Азии вообще и Туркестанскому краю в особенности» является единственным в своем роде собранием и гордостью собрания Государственной… …   Википедия

  • Город на краю вечности — Эпизод «Южного парка» Город на краю вечности City on the Edge of Forever Дети попали в ловушку в автобусе …   Википедия

  • Список эпизодов телесериала «На краю Вселенной» — Ниже приведён список и описание эпизодов американско австралийского научно фантастического телевизионного сериала «На краю Вселенной». Сериал выходил на экраны с 19 марта 1999 года по 10 марта 2003 года и содержит 4 сезона (88 эпизодов) и 2 х… …   Википедия

  • Пираты Карибского моря: На краю света — У этого термина существуют и другие значения, см. Пираты Карибского моря. Пираты Карибского моря: На краю Света Pirates of the Caribbean: At World’s End …   Википедия

  • Пираты Карибского моря: На краю Света — У этого термина существуют и другие значения, см. Пираты Карибского моря. Пираты Карибского моря: На краю Света Pirates of the Caribbean: At World’s End …   Википедия

  • На краю Вселенной. Список эпизодов — Ниже приведён список и описание эпизодов американско австралийского научно фантастического телевизионного сериала «На краю Вселенной». Сериал выходил на экраны с 19 марта 1999 года по 10 марта 2003 года и содержит 4 сезона (88 эпизодов) и 2 х… …   Википедия

  • Дом на краю света (фильм) — Дом на краю света A Home at the End of the World …   Википедия

  • Дом на краю света — A Home at the End of the World Жанр мелодрама Режиссёр Майкл Майер Автор сценария Ма …   Википедия

  • УКРАЙНЫЙ — и украинный. крайний, у краю, на краю чего находящийся; дальний, пограничный, порубежный, что на крайних пределах государства, Сибирские города встарь зывались украйными. А город Соловецкой место украинное, Акты. Украй, украйна, область с краю… …   Толковый словарь Даля

  • Кромка — ж. 1. Край чего либо, узкая полоска по краю чего либо. 2. Узкая полоска по долевому краю ткани, отличающаяся выработкой. 3. Продольный край деревянной доски, металлического листа и т.п. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • БОРТ — (франц. bord край). 1) бок корабля. 2) край чего либо. 3) лучисто шестоватые агрегаты алмаза, имеющие шаровидную форму. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. БОРТ нем. и франц. bord, край. а) Бок корабля …   Словарь иностранных слов русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»