Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

на+кого-либо+ru

  • 61 приставлять

    приставить
    1) (поставить вплоть, близко что к чему) приста(но)вляти, приставити, пристановити. [Приста(но)вила драбину до стіни. Приставила горщик до жару];
    2) притуляти, притулити. [Притулив пістоль до лоба]; (пришить, прикрепить) приста(но)вляти, приста(но)вити. [Бережи голову, бо другої не приставиш (Ном.)];
    3) (прибавлять, расширять) пристановляти, пристановити, примощувати, примостити. [Пристановила ще пілку, щоб ширша спідниця була. Примостив дошку до ослону та й ліг];
    4) (кого к какой-либо работе) становити, поставити, приста(но)вляти, приста(но)вити, (о мн.) поприста(но)вляти до чого за кого. [Хто-ж нас тепер буде ізражать і порядок давать, і на діло приставлять (Мил.). Сьогодні уперше нас поставлено до роботи (М. Вовч.). Зоставила мене хазяйка зовсім у себе, пристановила до дитини (Г. Барв.)]. Приставленный - приста(но)влений; притулений; примощений; поста(но)влений. -ться - приста(но)влятися, приста(но)витися, притулятися, притулитися и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - прист`авить
    1) приставля́ти, приста́вити и поприставля́ти; ( прислонять) притуля́ти и тули́ти и приту́лювати, притули́ти и попритуля́ти
    2) спец. дото́чувати, доточи́ти

    Русско-украинский словарь > приставлять

  • 62 притворяться

    притвориться
    1) кем-либо - удавати, удати (з себе) кого, чинитися, (зап.) робитися ким, (прикидываться) прикидатися, прикинутися, приставлятися, приставитися ким; срв. Прикидываться. [Він навіть ображеного удає (Єфр.). Він удавав, ніби нічого не чує (Крим.). Удав, що спить. Захарко прикидався здивованим (Крим.). Багатирями чиняться (Борзен.). Не чинися глухим, коли тобі не позаступало (Франко). Приставивсь, ніби-то заснув (Неч.-Лев.)]. -ряться, -риться больным, спокойным, робким - удавати, удати х(в)орого (недужого), спокійного, боязкого, чинитися, прикидатися, прикинутися, х(в)орим, спокійним, боязким… -ться бедным - біднитися, збіднюватися, збіднитися. [Увійшла баба в хату, збіднилась, хлипа (Чек.)]. -ться мёртвым - знеживитися, притаїтися мертвим (Куліш), удати мертвого;
    2) см. Притворяться (под Притворять).
    * * *
    I несов.; сов. - притвор`иться
    1) ( закрываться) причиня́тися, причини́тися и попричиня́тися
    2) страд. (несов.) причиня́тися; прихиля́тися
    II несов.; сов. - притвор`иться
    (кем) удава́ти [з се́бе], уда́ти [з се́бе] (кого); ( прикидываться) прикида́тися, прики́нутися (ким), приду́рюватися, придури́тися; диал. приставля́тися, приста́витися (ким)

    Русско-украинский словарь > притворяться

  • 63 косить

    Кашивать
    I. (срезывать косой) косити (кошу, косиш), (скашивать) скошувати, (резать) тнути, тяти (тну, тнеш, тнемо). [Ой там по-над яром косар сіно косить (Пісня). Чоловік скошує отаву (Рудан.). Було брати косу да травиченьку тяти (Рудч.). Тне косар, не спочиває (Шевч.)]. -сить у самой земли - косити при землі; закладом косити. -сить на крюк - косити на грабки, (без крюка) косити на голу косу. -сить в прислон - косити на стінку, (на покос) косити на покіс, на поліг. Кося найти что-либо - викосити кого, що. [Викосили солов'я (Пісня)]. -сить, отрабатывая за что-либо - відкошувати (за) що. Кошенный и Кошёный - кошений.
    II. Косить -
    1) (линию) кривити, косити, скошувати, на косяка (навкоси, нав(с)кіс) класти (проводити, вести, робити) що. -сить лицо, губы, рот - кривити лице, губи, рота. -сить глазами - косим бути, скошувати очі, зизом дивитися. Он -сит - він косий (косоокий);
    2) (ср. зал.) кривити, -ся, на косяка, навкоси йти, піти, (о глазах) косити; срвн.
    II. Коситься. [Опускалися й лукаво косили очі (Ніков.)]. Его -сит (безл.) - його зводить, корчить, судомить, судить. Отсюда начало -сить - відси пішло на косяка.
    * * *
    I
    (косой, косилкой, перен.) коси́ти
    II
    1) (направлять вкось, кривить) переко́шувати, коси́ти, криви́ти
    2) (смотреть искоса, сбоку) коси́ти, ско́шувати
    3) ( страдать косоглазием) коси́ти; диал. зи́зом диви́тися

    он коси́т на оди́н глаз — він ко́сить (ко́сий) на одне́ о́ко

    Русско-украинский словарь > косить

  • 64 поймать

    піймати, у[в]піймати, спіймати, пійняти, зловити, у[в]ловити (о мн. половити), імати, поїмати, з'їмати, злапати, попасти, злавудити; (захватить) запопадати, запопасти; (застигнуть) заскочити, застукувати, застукати кого, що. [Пійміть, діду. Дід пійняв (Руд.). Пусти-но батька в поле, - чи тоді піймеш (Руд.). Поїмали сиві коні, гнідії і чорні. Коня з'їмав у отаві. Сам собі риби влови. Злапали його і помчали швидше у губернію (Квітка). Заскочили пана і крихточку налякали (М. Вовч.). Застукали, як сотника в горосі]. -ть в руки - злапати, піймати до рук, злавудити у руки (лапи). -ть в проступке - спіймати в провині. -ть на месте преступления - застукати (злапати) на гарячому вчинку. -ть на слове - піймати в слові, вловити в мові. Если бы -ал я тебя в другом месте, знал бы ты - коли-б я був запопав тебе в иншому місці, знав-би ти. Его ни на чём не -ешь (он изворотлив) - його в ложці води не піймаєш. -ал, как же - а як-же, піймав; піймав зайця за хвіст. -ал не -ал, а погнаться можно (= попытаться) - втік не втік, а побігти можна. Либо рыбку -мать, либо домой не бывать - або здобути, або вдома не бути. -ал быка за рога (иронич.) - піймав облизня. Ловит волк, а как волка-то -мают - носить вовк, понесуть і вовка. Двух зайцев ловить, ни одного не -маешь - двох зайців гониш, ні одного не вловиш. Пойманный - пійманий, упійманий, спійманий, уловлений, злапаний, заскочений, застуканий.
    * * *
    пійма́ти, спійма́ти, упійма́ти, злови́ти; зла́пати; (успеть найти, застать) попа́сти; охотн. уполюва́ти

    Русско-украинский словарь > поймать

  • 65 возврат

    возвращение (кого, кому) воро[і]ття [Діждавсь їх вороття. Та вороття мені вже не було (Л. Укр.)], поворо[і]т, зворот, повертання, повернення. В. чего-либо - повертання, повернення, вороття, привернення, поворо[і]т, звертання. [Це було стимулом для привернення ладу й порядку. Привернення рівноваги. Завертання давніх звичаїв (Л. Укр.). Тішилася поворотом доброго настрою (Л. Укр.)]; (денег, долгов, вещей) повертання, сов. повернення, привернення; (молодости, лет, прошлого и т. д.) вороття, поворо[і]т, зворот. -врат к молодости - відмолодіння.
    * * *
    пове́рнення, поверта́ння, вороття́, верта́ння; поворо́т, -у

    Русско-украинский словарь > возврат

  • 66 дотягиваться

    дотянуться
    1) (доставать до чего-либо) допинатися, доп'ястися, допнутися, дотягатися, дотягтися до кого, чого. [Пнеться, пнеться, та й допнулося ручкою до квітки. Насилу дотяглася рукою до кілка, та й почепила рушник];
    2) см. Дотаскиваться.
    * * *
    несов.; сов. - дотян`уться
    дотяга́тися и дотя́гуватися, дотягти́ся и дотягну́тися

    Русско-украинский словарь > дотягиваться

  • 67 желание

    бажання, хотіння, хіть (р. хоти, часто диал. хіті), воля, (сильное) жадання, жадоба, прагнення; (капризное) забаг (р. -гу), забаганка, (гал.) бага, схотінка. По собственному (по доброму) -нию - своєю волею, по своїй волі, з власної волі, охотою, самохіть. Исполнять чьё-л. -ние - чинити чию волю. Исполнить -ние - вволити (вчинити) волю. По желанию кого - на бажання чиє, на волю. [На бажання слухачів = по желанию слушателей]. Предоставлять, предоставить чьему-либо желанию - на волю кому давати, дати (віддати). Против -ния - проти волі, через силу, неволею. [Чи по волі, чи проти волі. Волею чи неволею - а це зробиш]. Ваше -ние для меня закон - ваша воля (ваше бажання) для мене закон (для мене свята). Желанный -
    1) бажаний;
    2) сущ. - бажаний, жаданий, пожаданий, бажана, жадана, пожадана, жаданка. [Невістка жаданка].
    * * *
    1) бажа́ння; хоті́ння, хіть, род. п. хо́ті, жада́ння, жадо́ба

    заявля́ть, заяви́ть о своём \желание нии, изъявля́ть, изъяви́ть \желание ние — заявля́ти, заяви́ти про своє́ бажа́ння (жада́ння), виявля́ти, ви́явити (висло́влювати, ви́словити) бажа́ння, зголо́шуватися, -шуюся, -шуєшся, зголоси́тися, -лошу́ся, -ло́сишся; сов. зохо́титися, -хо́чуся, -хо́тишся

    2) жада́ння, бажа́ння

    Русско-украинский словарь > желание

  • 68 злоупотреблять

    злоупотребить чем и (устар.) что зловживати, зловжити, надуживати, надужити чого и що, уживати, ужити чого, що на зле. [Надуживати його добрости (Крим.). Він зловживає їх боязкість та полохливість для своїх жартів (Н.-Лев.). Уживали свого звичаю на зле (Доман)]. -блять чьим-либо доверием, своим правом - зловживати, надуживати чийого довір'я, свого права или чиє довір'я, своє право. Злоупотреблёний - зловжитий, надужитий. -ться - зловживатися, надуживатися; бути зловжитим, надужитим від кого.
    * * *
    несов.; сов. - злоупотреб`ить
    зловжива́ти, зловжи́ти, -живу, -живе́ш

    Русско-украинский словарь > злоупотреблять

  • 69 объезжать

    объехать
    1) (в объезд ехать) об'їздити, об'їжджати, об'їхати, колувати, обколувати кого, що; (что-либо, едущих или идущих) обминати, обминути, поминати, поминути;
    2) вокруг чего - об'їздити, об'їхати що. [Об'їхав землю навкруги].
    * * *
    I несов.; сов. - объ`ехать
    1) об'їжджа́ти и об'їзди́ти, об'ї́здити и об'ї́хати и пооб'їжджа́ти и пооб'їзди́ти; ( оставлять в стороне) обмина́ти, обмину́ти и пообмина́ти, омина́ти, омину́ти
    2) ( перегонять) переганя́ти, перегна́ти и попереганя́ти, випереджа́ти, ви́передити; об'їжджа́ти, об'ї́хати
    3) ( обманывать) обду́рювати, обдури́ти; об'їжджа́ти, об'ї́хати
    II несов.; сов. - объ`ездить
    1) ( приучать к езде лошадь) об'їжджа́ти и об'ї́жджувати, об'ї́здити, виї́жджувати, ви́їздити
    2) ( побывать во многих местах) об'їжджа́ти и об'їзди́ти, об'ї́здити и об'ї́хати и пооб'їжджа́ти и пооб'їзди́ти

    Русско-украинский словарь > объезжать

  • 70 окружать

    окружить
    1) (обвести, очертить кругом) обводити, обвести (кругом), обкружляти, обкружлити, обкреслювати, обкреслити, обче[і]ркувати, обчеркнути що;
    2) (обойти, объехать кругом) обминати, обминути, обходити, обійти, об'їжджати, об'їхати що. [Обминає Ганна великі биті шляхи, йде вона ярами та долинами (Н.-Лев.)];
    3) (обносить чем-либо вокруг) обводити, обвести (напр. ровом, канавою, стіною), обгороджувати, обгородити, обставляти, обставити що чим. [Навкруги замок був обведений глибоким ровом. Обгородив двір тином];
    4) (облегать) оточувати, оточати, оточити (о мног. пообточувати), обступати, обступити, обстати (сов.); о(б)гортати, обгорнути (о мног. пообгортати), облягати, облягти, обложити, (о)повивати, (о)повити, обаранити (сов.), (плотно) обліплювати, обліпити, (неожиданно -жить кого) обскочити, (о собаках) обсідати, обсісти, (о реке) обтікати. [Його оточали бліді, зжовклі обличчя (Коцюб.). А козаки, як та хмара, ляхів обступили (Шевч.). Розбійники облягли навколо табор (Коцюб.). Розкошами, щастям він її повив (Грінч.). Річка обтікає наше місто. Як обсядуть собаки, треба припасти до землі]. Жандармы -жили дом - жандарми оточили (обступили) хату. -жить неприятеля - оточити, облягти, обступити ворога. -жить город валом - обвести місто валом. Постройки, которые -жают площадь - будівлі, що оточують (облягають) площу (майдан). Окружаемый - обкреслюваний, обгороджуваний, оточуваний. Окружаемость - оточуваність (-ности). Окружённый - обведений, обкреслений, обче[і]ркнутий, о(б)городжений, обставлений, оточений, обложений, оповитий. -ный сиянием, ореолом - осяйний. -ный каменной стеной - обмурований.
    * * *
    несов.; сов. - окруж`ить
    1) ото́чувати, оточи́ти; ( обступать) обступа́ти, обступи́ти и пообступа́ти, оступа́ти, оступи́ти; ( осаждать) обляга́ти, облягти́ и пообляга́ти; ( обставлять) обставля́ти, обста́вити; ( облегать) обгорта́ти, обгорну́ти ( нападая со всех сторон) обпада́ти, обпа́сти и пообпада́ти, опада́ти, опа́сти и поопада́ти
    2) (обводить, обносить чем-л.) обво́дити, обвести́ и пообво́дити
    3) несов. ( объехать) об'ї́хати; ( обойти) обійти́

    Русско-украинский словарь > окружать

  • 71 отдавливать

    отдавить
    1) віддавлювати, віддавити, віддушувати, віддушити, відгнічувати, відгнітити, відтискати, відтиснути кому що. -вать творог - відкидати (віддавлювати, віддушувати) сир. -вить кому-либо ногу - стоптати кому ногу. Ему ноги не -вишь - йому ніхто на хвіст не наступить, ніхто йому в кашу не наплює;
    2) розчавити, роздавити. Карета -вила ему ногу - карета розчавила йому ногу;
    3) (оттеснить) відтискувати, відтиснути кого. Отдавленный - віддавлений, віддушений, відгнічений, відтиснутий и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - отдав`ить
    1) відда́влювати, віддави́ти, відду́шувати, віддуши́ти и повідду́шувати
    2) ( выдавливать) вида́влювати, ви́давити и повида́влювати, вича́влювати, ви́чавити, відду́шувати, віддуши́ти и повідду́шувати
    3) ( оттеснять) відти́скувати и відтиска́ти, відти́скати и відти́снути, відтісня́ти, відтісни́ти; ( отталкивать) відшто́вхувати, відштовхну́ти

    Русско-украинский словарь > отдавливать

Страницы

См. также в других словарях:

  • за счет кого-либо — за счет чего либо — [[Англо русский словарь сокращений транспортно экспедиторских и коммерческих терминов и выражений ФИАТА]] Тематики услуги транспортно экспедиторские Синонимы за счет чего либо EN А/Сfor account of …   Справочник технического переводчика

  • Фрикассе сделать из кого-либо — Фрикассе сдѣлать изъ кого либо (иноск. шутл.) угроза избить (намекъ на кушанье fricassée измельченное мясо варенное въ кострюлѣ). Ср. Sentir de loin la fricassée предчувствовать бѣду, которая угрожаетъ приглашенному. Brantôme. Capitaines… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • какая муха укусила кого-либо — о том, кто не в духе, сердится, злится; о странном поведении кого либо. Выражение – калька с французского quelle mouche vous pique? Восходит оно к суеверным представлениям (распространенным и у славян) о том, что в мух, слепней, жуков и других… …   Справочник по фразеологии

  • ЗЛИТЬСЯ (НА КОГО-ЛИБО) —     ♠ К потерям.     ↑ Попросите прощения у того, на кого злились. Если вы злились на некие обстоятельства, представьте, что обстоятельства складываются хорошо …   Большой семейный сонник

  • тянуть руку{ кого-либо} — (иноск.) тянуть на чью сторону, (кривить) в чью либо пользу Ср. Все знали, что... он всегда подкапывается под своего брата дворянина, тянет руку мужиков. Боборыкин. Ранние выводки. 14. См. подкапываться. См. наш брат …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • омоним(кого-либо) — иноск.: лицо, имеющее одинаковое с другим название, имя, однофамилец (намек на омонимы, одинако звучащие слова, но различно пишущиеся) Ср. И мне сдается: прав мой омоним, Что классицизму дал он предпочтенье, Которого так прочно тяжкий плуг… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Обелять кого-либо — См. защищать. Ср. Черного кобеля не отмоешь добела …   Энциклопедический словарь по психологии и педагогике

  • НЕНАВИДЕТЬ (КОГО-ЛИБО) —     Сон означает, что в реальности вы испытаете по отношению к этому человеку любовь и сочувствие.     ↑ Сон не нуждается в отработке. Просто пожелайте этому человеку добра …   Большой семейный сонник

  • обелять кого-либо —    См. защищать.    Ср. Черного кобеля не отмоешь добела …   Культура речевого общения: Этика. Прагматика. Психология

  • Либо в рыло, либо ручку пожалуйте — Из сатиры «Призраки времени» (глава «Русские «гулящие люди» за границей», 1863) Михаила Евграфовича Салтыкова Щедрина (1826 1889): «Я не бывал за границей, но легко могу вообразить себе положение россиянина, выползшего из своей скорлупы, чтобы… …   Словарь крылатых слов и выражений

  • Настраивать кого-либо против кого-то — С точки зрения нравственности, это следует делать в случае, если критика какого то лица полезна для вашего собеседника, а не в случае, когда в этом заинтересованы лично вы, а не ваш собеседник. Часто при этом наговаривают, преувеличивают.… …   Энциклопедический словарь по психологии и педагогике

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»