на+вкус+и+(на)

1) (характер) вдача, (натура) натура, (норов) норов (-ва) и (мн.) норови (-вів); (у животных) натура; срв. Норов 2. [Ти-ж знаєш мою вдачу; ніяк не всидю, щоб не поговорити з ким (Васильч.). Хоч і царем зробиться, однаково своєї вдачі не позбудеться (Крим.). Панглос був оракулом дому, і малий Кандід слухав його лекції з повним довір'ям, властивим вікові і вдачі (Кандід). То вже в мене така натура, щоб з усього кепкувати (Брацл.). З лютим та скаженим норовом (людина) (Яворн.). Та й норови-ж у тебе! (Н.-Лев.). А в його норови такі ставали, що от було причепиться до ратника якогось, та й візьме вб'є (Крим.)]. Буйный, весёлый, вспыльчивый, кроткий, крутой, тихий нрав - буйна, весела, гаряча (палахка, запальна, запальчаста), лагідна (сумирна), крута (сувора), тиха (мирна, спокійна) вдача. -вом какой, -ва какого - на вдачу який, (реже) вдачі якої. [Васька була на вдачу залякана та заштовхана (М. Левиц.)]. Крутого -ва - крутий (-та, -те, -ті) или суворий (-ра, -ре, -рі) на вдачу, крутої (суворої) вдачі. -вом хорош, да норовом негож - на вдачу добрячий, та норов ледачий. Нрав на нрав не приходится - вдача на вдачу (норов на норов) не прийдеться. Моему -ву не препятствуй - натуру мою не спиняй; моїй натурі дорогу не заступай; (иногда) гуляй душа без кунтуша! У оленя нрав кроткий - олень має натуру лагідну;

2) по -ву кому - до вподоби (до сподоби, по сердцу: до серця, до любости, до любови, до мисли, під мислі, по душе: до душі, по вкусу: до смаку) кому, до вподоби (до сподоби) чиєї; срв. Вкус 4. [«Ох, дитино моя! чи то-ж до пари?» - кажу. - «До пари, до любої вподоби!» (М. Вовч.). Дружини шукають, дружини такої, до сподоби мої (Чуб. V). Не до мисли жону взяв (Гнід.)]. Быть по -ву кому - бути до вподоби (до сподоби) кому (чиєї) и т. п., бути вподібним (сподібним, в уподобі) кому, (нравиться) подобатися кому. [З тим життя своє діли, хто серденьку до вподоби (Чупр.). Що-йно тільки покаже, все то цариці до сподоби (Рудан.). Мені й самому, не все однаково до любости з того, що попереду писалося (Грінч.). Тільки-ж мені до любови, що чорнії брови (Метл.). Скажіть-же ви про його, що він до мисли вам (Самійл.). Вибирай, молода дівчино, котрий під мислі (Метл.). Тобі, невісточко, така балаканина, видимо, до смаку (Самійл.). Багато мене сватало, та ніхто мені не був у такій уподобі, як один парубок. (Г. Барв.)]. Быть более по -ву кому - бути вподібнішим (сподібнішим) кому, (реже) бути більш(е) до в[с]подоби (до любости) кому (чиєї) и т. п., (более нравиться) більш(е) подобатися кому. [Приймаючи життя, вирізняв, він те, що йому більш було до любости (Рада)]. Быть не по -ву кому - бути не до в[с]подоби (не до любови) кому (чиєї) и т. п., бути невподібним (несподібним) кому, (не нравиться) не подобатися кому. [Я з нею не можу жити, вона мені не до любови (Коцюб.). Онисі та гордовита поза чомусь була несподібна (Н.-Лев.)]. Приходиться, приттись по -ву кому - припадати, припасти до вподоби (до сподоби и т. п.) кому, підходити, підійти під мислі (до думки) кому, (нравиться, понравиться) подобатися, сподобатися кому; срв. Приходиться 1. [Моя мова, вимірена проти аристократизму, дуже їй припала до вподоби (Крим.). Хорошая дочка твоя під мислі підходить (Чуб. V)]. Приходящийся, пришедшийся по -ву - уподібний, сподібний. Неприходящийся, непришедшийся по -ву - невподібний, несподібний;

3) -вы (обычаи) - звичаї (-чаїв), (реже) норови (-вів); (привычки) звички; (быт) побут (-ту). [Який народ! які люди! які звичаї! (Кандід). Нуньєс вчився побуту та звичаїв Країни Сліпих (Країна Сліпих). У нас нові люди, нові норови (М. Вовч.). Задержали чорногорці давню суворість норовів (Калит.). Ну, й звички тутешні! (Звин.)]. Добрые -вы - добрі звичаї. Зверские -вы - звірячі звичаї. Современные -вы - сучасні (сьогочасні) звичаї; як тепер ведеться. Старинные -вы - старовинні (старосвітські) звичаї, старосвітчина; як воно велося (поводилося) за давніх часів. [Держався старосвітчини (Свидн.)]. Испорченность -вов - зіпсутість (зіпсуття) звичаїв. Простота -вов - простість (простота) звичаїв. Растление -вов - розтління звичаїв. Обычаи и -вы - звичаї і побут. -вы животных - побут тварин.

* * *

1) вда́ча, нату́ра; ( норов) но́ров, -у но́рови, -вів

2)

подобатися, (очень редко) любитися, (быть по нраву) бути до вподоби (до сподоби) кому (чиєї), бути уподібним (сподібним) кому, (по душе) бути до мисли, бути гарним кому; (по вкусу) бути до смаку, смакувати кому; см. Нрав 2 (Быть, приходиться по - ву) и Вкус 4 (Быть, приходиться по -су). [Ніхто не вмів-би так, як він, подобатись дівчатам (Самійл.). Їй подобається чорнявий сусід (Коцюб.). Він мені починає подобатись (Коцюб.). А що, хата любиться? (Лебединщ.). Невже оці пісні вам такі гарні? (Звин.). Люди звикли (до картоплі) і тепер вона всім смакує (Наш). Поважна розмова їй смакує (М. Вовч.). Мені життя іще смакує (Стар.-Чернях.)]. -тся ли он вам? - чи він важ подобається? чи він вам до вподоби? чи він вам уподібний? Как вам это -тся? - як вам це подобається? Ему -тся в деревне - йому до вподоби (подобається) на селі (село, жити на селі). Здесь всем -тся - тут усім подобається, тут усім до вподоби, (редко) тут усі прилюбляються. [Париж гарний і усі тут прилюбляються (М. Вовч.)]. Что кому -тся - що кому до вподоби (до смаку), що кому подобається. Больше -ться, чем кто, что - більш(е) подобатися (бути вподібнішим, бути більш(е) до вподоби), ніж хто, ніж що; бути кращим за кого, за що, від кого, від чого. [Довший батіжок цьому хлопчикові вподібніший, ніж короткий (Н.-Лев.). Мені кавун кращий за диню (Харківщ.)]. Перестать -ться (разнравиться) - перестати подобатися, стати не до мисли, розлюбитися. [Незабаром три факультет мені розлюбився (Крим.)]. Не -ться - не подобатися, (быть не по нраву) бути не до вподоби (не до сподоби; бути невподібним (несподібним); (не по вкусу) бути не до смаку, не смакувати. [Йому не подобаються наші горниці (Черкас.)]. Не -тся он мне - не до вподоби (не подобається, невподібний) він мені. Нравящийся - що подобається, (що) до вподоби и т. п., уподібний, сподібний, гарний кому.

* * *

1) гострий (остренький - гостренький; острёхонек - гострісінький) [Гострий ніж, цвях. Гостра бритва, коса. Гостре шило, жало], різкий (серп, коса);

2) ( остроконечный) гострий, кінча(с)тий; см. Остроконечный;

3) (на вкус) гострий (на смак), прикрий, терпкий, міцний. -рый уксус - міцний оцет. -рый перец - гострий перець; срв. Едкий; (о жидкостях) см. Едкий; (о красках, цветах) різкий, прикрий; (о запахах) гострий, прикрий. [Прикрий пах]; (о голосе, звуках) різкий, прониклий, проникливий; (о ветре: резкий) дошкульний, шпуйний, пронизуватий; (мороз) різучий, прикрий, дужий; (о глазах, слухе) гострий. [Гострі, як ніж, очі]. -рые глаза - гострі, пронизливі очі. Окинуть кого -рым взглядом - обвести кого гострими очима. -рый слух - гостре вухо; (о боли, скорби и т. д.) прикрий, пекучий [Пекучий біль. Туга пекуча], гострий, дошкульний, боліз[с]аий. [Болізний біль = -рая боль]. -рая зубная боль - прикрий зубний біль (р. болю);

4) (остроумный) дотепний, дорічний. -рый ум - бистрий розум. -рая мысль - гостра, дотепна думка. -рое слово, -вцо - гостре, дотепне, ущипливе слово, слівце;

5) (язвительний, едкий) гострий, ущипливий, ускіпливий, діткливий (гал.). См. Едкий 2. -рая критика - ущи[скі]плива критика. -рый язык - ущипливий, гострий язик. У него -рый язык - він гострий на язик. Ты больно уж остёр - ти надто вже меткий (боек), смілий (дерзок). -рый на язык - жигуватий, гострий на язик. -рая вершина - шпиль (р. шпиля) (м. р.), гостриця.

* * *

отбить

1) что от кого, от чего, у чего - відбивати, відбити що від кого, від чого, у чого, у чому. [Козак нагайкою стріли відбиває. Відбив вушко від глечика (в глечика). Відбивати м'яч(а) (опуку) рукою]. -вать нападение, отражать - відбивати, відбити, відпирати, відперти напад;

2) -вать что у кого (отымать силой) - відбивати, відбити, (реже) відгромлювати, відгромити що в кого. -бить у неприятеля город, пушку, пленных - відбити у ворога місто, гармату, полонених. -вать у кого работу, покупку, покупателей, невесту, жениха - відбивати, відбити кому или в кого працю, покупку, покупців, наречену (молоду), нареченого (молодого); (о любимом человеке ещё) перелюбити. [Перелюбила мого хлопця]. -бил у меня жену - відбив у мене (или мою) жінку. -вать советами, наговорами - відбивати, відбити, відмовляти, відмовити, відраювати, відраяти, відсуджувати, відсудити кого від кого, у кого;

3) -вать замок, двери - відбивати, відбити колодку, двері (-рей);

4) (удалять, уничтожать) что перебивати, перебити. -вать запах - перебивати дух (напр., горільчаний). -вать дурной вкус во рту - перебивати поганий смак у роті;

5) (защищать) відбороняти, відборонити кого від кого. -бить бока, внутренности кому - надсаджувати, надсадити, відбивати, відбити кому боки, бебехи, печінки. -вать охоту кому - відбивати, відбити охоту кому до чого, знеохочувати, знеохотити кого до чого. -вать такт - вибивати, вистукувати такт. -вать дробь, танцуя - дріботіти. -вать косу - клепати косу. -вать черту намеленной бечовкой - значити, позначити. Ружьё -вает - рушниця віддає. Отбитый - відбитий.

* * *

несов.; сов. - отб`ить

отведать

1) (на вкус) куштувати, сов. покуштувати и скуштувати, кушати, сов. покушати, закушати, відкушати, заживати, зажити, (с)поживати, (с)пожити, спитувати, (по)спитати чого. -дайте хлеба-соли, вина, мёду - покуштуйте (покушайте, закушайте, пожийте) хліба-соли, вина (горілки), меду;

2) (изведать) зазнавати, зазнати, завідувати, завідати, куштувати, закуштувати и скуштувати чого. [Або води завідаю, або петлі на шию (М. Вовч.)];

3) (пытаться) пробувати, попробувати и спробувати, спитувати, (по)спитати чого. -дать счастья - поспитати щастя. Отведанный - по[с]куштований, зажитий, зазнаний, спробуваний и т. д.

* * *

несов.; сов. - отв`едать

1) куштува́ти, покуштува́ти и скуштува́ти и закуштува́ти; ( в приглашении поесть) призволя́тися, призво́литися, несов. поживи́тися; ( пробовать) про́бувати, попро́бувати и спро́бувати, несов. посмакува́ти

2) (перен.: изведывать) зазнава́ти, зазна́ти; куштува́ти, покуштува́ти и скуштува́ти, про́бувати, попро́бувати и спро́бувати

гидкий, гидотний, огидний, огидливий, бридкий, відворотний, відразливий, поганенний, мерзенний, паскудний, гидосний, гидесний, нечвидний. -ная тварь - гидка (бридка, огидна, відворотна, мерзенна, паскудна) тварина. -ное впечатление - огидне (гидотне, огидливе, відразливе, відворотне) вражіння. -ный поступок, дело - гидотний, огидний вчинок, гидотне, огидне діло. -ный на вкус - гидкий, відворотний на смак. -ная погода - бридка погода. -ный человек - огидник, огидниця, паскудник, паскудниця, паскуда (общ. р.), поганець, поганка. Сделать для кого-л. что-л. -ным - спротивлювати, спротивити, бридити, збридити кому що.

* * *

1) оги́дний, бридки́й, обри́длий, обри́дливий, гидки́й, оги́дливий, відворо́тний, хи́рявий, хире́нний, хи́рний, хи́рий; ( отталкивающий) відра́зливий

2) ( очень плохой) ду́же пога́ний; препога́ний

получить одержувати, одержати (реже отримувати, отримати), діставати, дістати, відбирати, відібрати, здобувати, здобути що, здобуватися, здобутися на що, брати, побирати, мати що, приймати, при(й)няти що, осяг(ну)ти що и чого, (достигнуть чего) доступити, доскочити чого, (о мн.) поодержувати, поотримувати и т. д. [Кожний, хто просить, одержує (Єв.). І все, чого попросите в молитві з вірою, дістанете (Єв.). І от дістав, чого хотів, чого душа його бажала (Рудан.). А молодий, веселенький, що достав свого, йде важно (Квіт.). Кай Люцій свідчить ранами своїми, що він здобув, воюючи за Рим (Куліш). Блаженні тихії, бо вони осягнуть землю (Єв.)]. -чить письмо, деньги - одержати (дістати, відібрати) листа, гроші. Он -чает большое жалованье, большие деньги - він здобуває (дістає, має, бере, побирає) велику платню, великі гроші. [Нанявся до пана, бере по п'ять рублів на місяць (Харк.)]. -чить деньги по ассигновке, по чеку - одержати гроші на асигнату, на чек. -чить что-л. в руки - при(й)няти до рук. -чай, -чайте деньги - приймай, приймайте (бери, беріть) гроші. Этот купец -чает материи из-за границы - цей крамар дістає (здобуває, відбирає) матерії з-за кордону. Он -чил всё, что требовал - він дістав (здобув, відібрав) усе, чого вимагав. -чить обратно, -чить назад - одержати (відібрати) назад. -чить ответ, весть, известия о чём - дістати (відібрати) відповідь, звістку, відомості за (про) що. -чить отказ - зустрі(ну)ти відмову, не дістати (не здобути) згоди, (шутл.) дістати відкоша, (с)піймати (вхопити, з'їсти) облизня. -чить приказ - здобути (дістати) наказ. -чить разрешение, свидетельство - дістати (здобути) дозвіл, посвідку (посвідчення). -чить место, должность, назначение - дістати службу, посаду, призначення. -чить стипендию - дістати стипендію. -чить наследство, -чить что-л. в наследство - дістати (відібрати) спадщину, спадок, дістати (відібрати, здобути, прийняти) у спадку що, в спадщину що, одідичити що. -чить помощь - дістати, здобути допомогу (поміч). -чать образование, воспитание - здобувати освіту, виховання, побирати науку, освічуватися, виховуватися. -чить высшее образование - здобути вищу освіту. -чить награду, премию, похвальный отзыв - дістати (здобути) нагороду, премію, хвального присуду. -чить выговор, замечание - дістати нагану, догану. -чить наказание, -чить должное - прийняти кару, прийняти (відібрати) належне. -чать телесные наказания (розги, линейки и т. п.) - діставати в шкуру. -чить по физиономии - дістати в лице, (вульг.) злапати (з'їсти) ляпаса. -чить фигу - з'їсти дулю, біса з'їсти, лизнути шилом патоки. -чать впечатления извне - одержувати, діставати, здобувати, (с)приймати вражіння зокола. -чить от чего пользу - користь узяти з чого. -чить прибыль от чего-нибудь - прибуток узяти з чого и на чому. Я -чил большой барыш от этого дела - я узяв великий бариш з цього діла, на цьому ділі. Казна -чит от этого миллион - скарб матиме (візьме) з цього (на цьому) мільйон, заробить на цьому мільйон. -чить убыток от спекуляции - понести шкоду від спекуляції, на спекуляції. -чить возможность - дістати спромогу, спромогтись на що, здобутися на що. -чить дар речи - дістати мову. [Він вірить, що великодної ночи всяка німина дістає мову Єфр.)]. -чить повреждение - зазнати ушкодження. -чить вечное блаженство - добутися, доступити вічного раювання, осягнути вічного раювання, здобутися на вічне раювання. [Всім прощай, і прощення доступиш (Франко)]. Дело -чило огласку - справа набула розголосу, була розголошена. Это вино -чило неприятный вкус - це вино набуло неприємного смаку. -чать форму чего-л. - набирати форми чого. -чить насморк, лихорадку - захопити нежить, пропасницю. Получаемый - одержуваний, отримуваний, відбираний, здобуваний и т. д. Полученный - одержаний, отриманий, відібраний, здобутий и т. д. -ный опыт - набутий досвід. Налоги, подати, которые не могут быть -чены - податки, оплатки, що їх не можна повиправляти (посправляти), невиправні податки, оплатки.

* * *

несов.; сов. - получ`ить

1) оде́ржувати, оде́ржати, отри́мувати, отри́мати; (принимать для выполнения; заполучать) дістава́ти, діста́ти; (деньги, письма) відбира́ти, відібра́ти

2) (что - приобретать, добывать) здобува́ти, здобу́ти (що); (звание, положение) дістава́ти, діста́ти (що); (значение, распространение) набува́ти, набу́ти, набира́ти, набра́ти (чого)

приобрести и приобресть

1) (добывать) набувати, набути, здобувати, здобути, добувати, добути и придобути що и чого, придбавати, придбати що и чого; (наживать) наживати, нажити що; (накопить, добыть в большом количестве) надбати, принадбати, напридбати, наздобути, наздобувати чого, (диал.) напахати, (о мног.) понабувати, по(з)добувати, попридбавати що и чого. [Розуму за гроші не здобудеш (Св. Пис.). Жалко стало того хазяйства, що він його своєю працею надбав (Грінч.). Придбали хутір, став і млин, садок у гаї розвели і пасіку чималу, - всього надбали (Шевч.). Що придбаєш, те і маєш (Приказка). Поїхав оце в ліс та й дров такого (очень много) напахав (Пирят.)]. -тать движимое и недвижимое имущество - набувати рухоме й нерухоме майно. -бресть что-л. покупкою - набути що куплею (купівлям). Он -брёл себе большое состояние - він придбав (нажив, здобув) собі великий статок (и великі статки). -тать, -сти права гражданства - набувати, набути права (и прав) громадянства. -сти хозяйничая - пригосподарювати, загосподарити що. -сти барышничеством - прибаришувати що. -сти торгуя в кабаке - зашинкувати що;

2) (снискивать) здобувати, здобути, придбати що, заживати, зажити чого. -сти всеобщее уважение, дружбу, расположение - здобути (придбати) загальну пошану, дружбу, прихильність. -тать, -сти любовь, благосклонность чью-л. - підходити, підійти під чию ласку, діставати, дістати ласки в кого. [Такої ласки дістану і в Параски (Номис)]. -сти доверие чьём-н. - зажити в кого віри. [Я віри в їх зажив, щоб дізнаватись тим робом про їх заходи ворожі (Грінч.)]. -бресть славу, известность, популярность - (з)добути, придбати славу (и слави), відомість, популярність, зажити (залучити) слави, убитися у славу, зажити популярности, у мову увійти. [Антосьо все в мову входив і між товариством і в городі (Свидн.)]. Он -брёл себе много друзей - він придбав собі багато приятелів;

3) (усваивать себе, получать) набувати, набути, набирати, набрати чого. - тать форму чего-л. - набирати форми чого. -тать вкус чего - набувати (набирати) смаку чого. [На морі, коли воно тихе, страва набира особливого смаку (Леонт.)]. -тать, -сти значение, ценность - набирати, набрати, набувати, набути ваги, вартости. [Тоді тільки ідея набирає вартости, коли переводиться в життя (Коцюб.)]. -сти значение среди кого - увійти в значність між ким. -тать, -бресть влияние - забирати, забрати силу, здобувати, здобути вплив на що. [Таку силу забрали запорожці (Сторож.)]. -тать, -сти власть над кем - силу міць брати, забрати и взяти над ким. [Мотив сучасности бере силу над поетами (Єфр.)]. -тать, -сти силу - набувати, набути, набирати(ся), набрати(ся) сили. [Цей гурт де-далі більшатиме, набиратиметься сили (Грінч.)]. -тать, -сти интерес - набирати, набрати інтересу. -тать навык, опыт - набувати навички до чого, досвіду в чому, наламуватися до чого. -сти привычку - набратися звички. -тать, -сти необходимые познания в чём - здобувати, здобути (придбати) потрібні знання з чого и в чому. [Сам неписьменний здобуває він ті знання або з розмов, або слухаючи, як хто инший читає (Грінч.)]. -сти знания от кого - набратися науки в кого. -сти оперение (о птицах) - у пір'я (у колодочки, у палки) вбитися, упір'їтися. Приобретенный - набутий, (з)добутий, надбаний, придбаний, нажитий, зажитий, пригосподарьований, загосподарений и т. д. [І жіноче, і дівоче, і що було пригосподарьоване, усе забрато (Квітка)]. -ное имущество - набуте (придбане) майно, надбання.

* * *

несов.; сов. - приобрест`и

1) придбава́ти, придба́ти, набува́ти, набу́ти и понабува́ти, несов. надба́ти, понадба́ти; ( покупать) купува́ти и купля́ти, купи́ти, покупува́ти, покупля́ти, покупи́ти

2) (получать, добывать, снискивать) здобува́ти, здобу́ти; ( доставать) дістава́ти, діста́ти; ( усваивать) засво́ювати, засво́їти

3) (что - значение, права) набува́ти, набу́ти (чого); (вид, форму, характер) набира́ти, набра́ти (чого)

притупить притуплювати, -пляти, притупити, (о мн.) попритуплювати, потупити, срв. Затуплять. [До обіда покосили, гострі коси притупили (Метл.). Нерви відмаленьку притупили страшні, огидні сцени (Франко)]. -плять ум, память, чувства - притирати (притерти) розум, пам'ять, чуття. -пить зрение - придивити очі. -пить умственные способности кому - (перен.) задурити кого, забити памороки кому. [Чоловік дурний, бо жінка задурила (Гр.)]. Притуплённый - притуплений; припертий. С -ными нервами - з притупленими нервами. -ться - притуплюватися, притупитися, ступитися, бути притупленим, притиратися, притертися, (о мн.) попритуплюватися, потупитися, попритиратися. [Як сокира притупиться… (Еккл.)]. -питься (о глазах) - придивитися. -пился слух, обоняние, вкус - притерся (ослаб) слух, нюх, смак.

* * *

несов.; сов. - притуп`ить

1) (капризный, своенравный) вигадливий, вибагливий, примхливий, примхуватий, вередливий, вимисливий, перехочливий, норовливий, норовистий, химерний, витребенькуватий; (переборчивый) перебірливий. [А жінка вередлива та вигадлива (Рудч.). Але й вередлива-ж ти, - нема де правди діти (Н.-Лев.). Се батькова дочка, вимислива й пишна, - одцурайсь її (М. Вовч.). Багатство - перехочлива річ (П'ятигір.). Чорнявая дівчинонька норовистая (Пісня)]. -вый человек - см. Прихотник. -вый вкус - вибагливий смак;

2) (затейливый, причудливый) вигадливий, химерний. -вый узор - вигадливе (химерне) мереживо.

* * *

1) примхливий, вигадливий, вередливий (срв. Прихотливый 1); (со странностями) химерний, чудний. -вый человек - (прихотливый) примхлива, вигадлива, вередлива людина; (со странностями) химерна, чудна людина; см. ещё Причудник;

2) (затейливый) химерний, вигадливий, чудернацький. [Книги тоді прикрашали вигадливими червоними літерами (Єфр.)]. -вый вкус мавританского зодчества - вигадливий смак мавританського будівництва. -вые очертания - вигадливі, химерні, чудернацькі обриси.

* * *

1) химе́рний; ( прихотливый) примхли́вий, вига́дливий; ( замысловатый) чудерна́цький

2) ( капризный) капризний, вередли́вий, химе́ристий

приємний; любий, милий, солодкий, утішний, приязний; (угодный, нравный) угідний, уподібний, люб'язний. [Наче вітерець шелесне в листі, - такаи його була приємна й тиха мова (Г. Барв.). Романюки приємні люди (Кам'ян.). До любої праці любо й братися. Праця богові, як і молитва, мила (Самійл.). Що то за втішні та швидкі тії харківські молодиці (Стор.). За столом ведеться бесіда утішна (Федьк.). Буває, що з бідною приязніше шматок хліба з'їсти, ніж з багатою (Костом.)]. Не всё -ное полезно - не все приємне на користь. -ная погода - приємна погода. -ный вкус, запах, цвет, звук, голос - приємний смак, (за)пах, колір, звук, голос. -ное чувство - приємне, втішне, солодке почуття. -ные вести, новости - приємні, втішні вісті, новини. -ная беседа - приємна, люба, втішна розмова. -ная неожиданность - приємна, мила несподіванка. -ные мысли, воспоминания - приємні (втішні, солодкі) думки, спомини. -ный человек - приємна, мила людина. -ные моему сердцу люди - любі, милі моєму серцю люди, люб'язні мені люди. Кому что -но - кому що до вподоби (до любости, до любови), кому що вподібне. Считаю -ным долгом - за приємний (за милий) обов'язок, за приємну (за милу) повинність уважаю.

* * *

1) противний, супротивний, протилежний; см. Противоположный. [З противної вулиці доносився парубочий гомін (Мирн.)]. -ный берег - протилежний берег. -ная сторона (реки, дома) - противний, протилежний бік (річки, дому). [Сіни були прохідні і виводили на такий же ґанок з противного боку дому (Ор. Лев.)]. -ное мнение - протилежна, супротивна думка. В -ном случае - в противному разі. -ная сторона, юрид. - супротивна, суперечна, відпорна сторона. В -ную сторону - см. В противоположную сторону (Противоположный). -ные средства часто ведут к одной цели - протилежні (суперечні) засоби часто провадять до однієї мети;

2) (противодействующий) противний, супротивний, суперечний и -ній, перешкідний. [Прийдеться тоді нам і все те, що роблено в Московщині для руського єдинства, назвати супротивним народній руській справі (Куліш)]. -ный ветер, -ная волна - противний, супротивний вітер, противна, супротивна хвиля. [Човен же був уже на середині моря й било його хвилями, бо вітер був супротивний (Єв.). Вітер (су)противну хвилю зо дна моря знімає, судна козацькі розбиває (Дума)]. -ный закону поступок - суперечний законові (и із законом) вчинок. -ный лагерь - противний, супротивний, суперечній табор. -ная сила - супротивна, перешкідна сила;

3) гидкий, огидний, огидливий гидесний, бридкий, обридний, обридливий, прикрий, оприкривий, відворотний, осоружний, нечвидний, вредний; срв. Отвратительный. [Я йому гидка, тому й біжить так швидко (Самійл.). Гидесна ти мені стала (Липовеч.). Бридкий, поганий же ти, Дувиде, та ще й дуже (Васильч.). Як зненавиділа, то й дивитись не хоче на нього - якийсь одворотний став він їй (Васильч.). Щось іде - таке нечвидне, що й глянути гидко (Свидн.). Ну, та й уредний же хлопець (Лохв.)]. -ный вкус, запах - гидкий, відворотний, прикрий смак, пах. -ная погода - бридка, погана погода. -ный человек, женщина - огидний, вредний, відворотний чоловік, огидна, вредна, відворотна людина, жінка, огидник, огидниця, огида (общ. р.), обридник, обридниця. Делать, сделать кому-л. что-л. -ным - спротивлювати, спротивити, бридити, збридити и набридити, прикрити, сприкрити кому що. [Знав, що тим спротивлю їй ще гірше огидну хату нашу (Л. Укр.). І оте заживання самого цукру так йому набридило цукор, що він потім не міг пити солодкого чаю (Єфр.). Все те вкупі в короткім часі мусіло сприкрити їй спільні снідання, обіди і проходи з панством Темницькими (Франко)]. Сделаться -ным кому - спротивитися, збридитися, сприкритися кому, зробитися, стати гидким, відворотним кому. [Коли-б я не спротивилася часом Степанові в такій одежі (Л. Укр.)]. Он -вен мне - він мені відворотний, гидкий, огидний, бридкий, осоружний. [Попросту мені той Дембовський - огидний (Крим.). Чи не будуть вони бридкі тобі (Леонт.). Я тричі вже йому казала, що осоружний він мені, що й глянути не можу я на нього (Тобіл.). Вона мені така одворотна (Борз.)].

* * *

1) проти́вний; ( расположенный напротив) супроти́вний; ( противоположный) протиле́жний, супротиле́жний

2) ( противоречащий) супере́чний, проти́вний

1) (строгий, требовательный при выборе) розбі́рливий; ( притязательный) виба́гливий; ( прихотливый) примхли́вий; ( привередливый) перебі́рливий

2) (легко понимаемый, различаемый) розбі́рливий, розбі́рний; ( чёткий) чітки́й

1) різки́й; ( острый) го́стрий; (пронизывающий, пронзительный) прони́зливий, прони́кливий; (о движениях, ветре: порывистый, быстрый) шпарки́й; (о ветре: жгучий) смалки́й

2) ( высказанный с обидной прямотой) го́стрий, різки́й; (горячий, несдержанный) шпарки́й; (жёсткий; дерзкий) шорстки́й

1) підсоло́джувати, -джую, -джуєш, солоди́ти, -джу́, -ди́ш; (преим. перен.) осоло́джувати

2) ( иметь сладковатый вкус) солоди́ти

1) (преим. о конкретных предметах) губи́ти; (оставлять, забывать что-л.) відбіга́ти

2) (кого-что - преим. об отвлечённых объектах) втрача́ти, стра́чувати, -чую, -чуєш (кого-що); ( лишаться) позбува́тися (кого́-чого́)

3) ( тратить нецелесообразно) втрача́ти, марнува́ти; ( время) га́яти, гайнува́ти, витрача́ти, уга́ювати; ( расходовать) тра́тити; (жизнь, здоровье) збавля́ти

подспорить

1) (помочь) кому чем, в чём - підсобляти, підсобити кому, підпомагати, підпомогти, підмагати, підмогти кому и кого чим, кому в чому, підрятовувати, підрятувати кого; срв. Помогать. Соседи -рили работу (или в работе) - сусіди підсобили в праці. Картофель -рил нам в этом году - картопля підсобила, нам (підрятувала нас) цього року;

2) (придавать вкус) присмачувати, присмачити що чим. [Годівлю скотині присмачують ґрисом (отрубями)].