-
101 казённый
1) (оффициальный) казенний, урядовий. [А великоруси? Чи їм прищепило правління квасний «патріотизм» або любов до казенного отечества? (Крим.). Російську душу давало йому (українцеві) російське життя, російська урядова служба (Грінч.)]. -ная обязанность - урядова повинність. -ная Россия - урядова (офіціяльна) Росія. -ный тон - офіціяльний тон. -ное учреждение - урядова установа. -ная служба - урядова посада;2) (принадл. казне) казенний, скарбовий, скарбний, коронний. [Казенний ліс (Крим.). Папери, які запечатано скарбовою печаттю (Грінч.). Було доволі й селян коронних, тоб-то таких, що сиділи на казенній землі (Доман.)]. -ные деньги - державні кошти, скарбові гроші. -ное добро - казенне добро. -ный интерес - інтереси державної скарбниці, фіску. -ный крестьянин - казенний, коронний селянин, казенець (-нця). На -ный счёт (отнести) - на (за) рахунок державної скарбниці (записати). -ная палата - фінансова палата. -ный пансион - казенний пансіон. -ная печать - скарбова печатка. Учиться на -ный счёт - вчитися (науку діставати, побирати) казенним коштом.* * *1) перен. казе́ннийна \казённый счёт — на (за) раху́нок держа́вної скарбни́ці
2) спец. казе́нний -
102 конечный
1) скінченний, минущий; срвн. Преходящий. -ное существо - смертна істота. - ная величина, мат. - скінченна величина;2) (концевой) кінцевий, прикінцевий; (крайний, окончательный) останній, остаточний, доконечний. [Історичний процес дійде до своїх кінцевих форм (Єфр.)]. -ный срок - остайній строк (термін, реченець). -ная гибель - кінцева загибе[і]ль. -ные заботы - останні турботи. -ная цель, -ная причина - кінцева мета (ціль). -ный звук, грам. - (при)кінцевий звук, кінцівка. -ная морена, геол. - кінцева морена.* * *1) скінче́ннийконе́чная величина́ — мат. скінче́нна величина́
2) (находящийся на конце, последний, предельный, завершающий) кінце́вий, остато́чний, підсумко́вийконе́чная цель — кінце́ва мета́
-
103 куриный
курячий. -ное мясо - курятина. -ный суп - юшка з курятиною. -ный мор - куряча моровиця, промірок (пошесть) на кури. -ная память - куряча пам'ять. -ная слепота (болезнь) - куряча сліпота, курочка. -ная (куричья) слепота, бот. Ranunculus arvensis L. - жовтець (р. жовтеця) польовий; Chelidonium majus L. - чистотіл (-лу), бородавник (-ку); Caltha palustris L. - калюжниця звичайна.* * *ку́рячийкури́ная па́мять — ку́ряча па́м'ять
кури́ная слепота — а) мед. ку́ряча сліпота́; б) бот. ку́ряча сліпота́
-
104 личный
1) (имеющий в виду особу, относ. к лицам, особам вообще) особовий. -ный состав - особовий склад (-ду). -ный вред - ушкодження особи. -ное задержание - заарештування особи. -ный наём - найми (-мів);2) (необщий, частный) особистий, персональний, (собственный) власний, (индивидуальный) індивідуальний. [Дивився на Германа, як на свого особистого ворога (Франко). Особисті почування самого автора (Єфр.). Щирі патріоти забудуть про особисті сварки (М. Левиц.). Не слід оддаватися власному горю (Крим.)]. -ная выгода - особиста користь (-ти). -ная безопасность - а) безпечність особи; б) (собственная) особиста безпечність (-ности). -ный дворянин - особистий (персональний) дворянин. -ные дела - власні (особисті) справи (р. справ). Это мое -ное дело - це моя власна (особиста) справа. По своим -ным делам - у своїх власних (особистих) справах, за своїми -ними (-тими) справами. -ное достоинство - особиста гідність (достойність) (- ности). -ная жизнь - особисте (індивідуальне) життя. -ные интересы - особисті інтереси. - ный кредитор - особистий кредитор (-ра). -ная обида - особиста образа. -ные обстоятельства - особисті обставини (-вин). По -ным обстоятельствам - з особистих обставин. -ное обязательство - особисте зобов'язання. -ная ответственность - особиста (власна) відповідальність (-ности). Под свою -ную ответственность - на свою власну (особисту) відповідальність. -ные счёты - особисті рахунки (-ків). [Доводять особисті рахунки до найбільшої сили (Грінч.)];3) грам. - особовий. -ный глагол - особове дієслово. - ное местоимение - особовий займенник (-ка).* * *1) (относящийся к личности, персональный) особи́стий, персона́льний2) ( относящийся к лицам) особо́вийли́чное де́ло — особо́ва спра́ва
3) грам. особо́вий -
105 наборный
1) (относящийся к набору) набірний; (набранный) набираний. -ная книжка - набірна книжка;2) (собранный из мелких частей) збірний, збираний, набористий, штукований. [Набористе сідло (Стор.)]. -ная работа - набориста (штукована) робота, штуковання (-ння). -ный стол, -ная дверь - збираний (штукований) стіл, збирані (штуковані) двері. -ный паркет - набористий паркет. -ная сбруя - цвяхована збруя;3) типогр. - а) складальний; б) складач (-ча). -ная касса - складачева каса, реал (-лу).* * *1) набірни́й\наборныйые сапоги́ — чо́боти гармо́шкою
2) тип. склада́льний, набі́рний3) ( собранный из мелких частей) збі́рний; штукований -
106 небесный
небесний, (диал.) небеський; (неземной) надземний. [Місяць зник з очей у небесному сяйві (Країна Сліпих). Благати мусять силу ту небесну (Л. Укр.). Було йому прізвище «небеський», бо він усе вгору, наче на небо, дививсь (Звин.). В аллаховій обителі надземній (Куліш)]. -ная империя - небесна імперія, Китай (-таю). -ная красота - небесна краса, надземна краса (Франко). Круг -ный - небесне коло, (горизонт) небокруг (-гу), (небо) небо. -ная лазурь - небесна блакить. -ная любовь - небесна любов. Птицы -ные - птаство небесне (Куліш). -ный свод - небесне склепіння; см. Небосвод 1. Твердь -ная - (видиме) небо. -ное тело - тіло небесне, (светило) світило. -ный цвет - небесний (блакитний) колір. Царь -ный! (устар.) - царю (ц.-слав. царю) небесний! боже світе! Царство ему -ное (устар.) - царство йому небесне (Номис), нехай царствує (Шевч.).* * *1) небе́сний; ( о цвете) сві́тло-блаки́тний, сві́тло-голуби́й, диал. не́бовий\небесныйая во́ля (власть, си́ла) — рел. небе́сна си́ла (во́ля), во́ля (вла́да, си́ла) бо́жа
Небе́сная импе́рия — Небе́сна імпе́рія
\небесныйые тела́ — небе́сні тіла́
\небесныйый гром, \небесныйые гро́мы, \небесныйый гнев (бич) — рел. гнів бо́жий, ка́ра бо́жа, небе́сна ка́ра
\небесныйый свод — см. небосвод
цари́ца \небесныйая — рел. цариця небе́сна
ца́рство (ца́рствие) \небесныйое — рел. ца́рство (ца́рствіє) небе́сне (бо́же)
ца́рство (ца́рствие) \небесныйое кому́ — ца́рство (ца́рствіє) небе́сне кому́
царь (отец) \небесныйый — рел. цар (оте́ць) небе́сний
2) ( восхитительный) небе́сний, чудо́вий, чарівни́й -
107 противный
1) противний, супротивний, протилежний; см. Противоположный. [З противної вулиці доносився парубочий гомін (Мирн.)]. -ный берег - протилежний берег. -ная сторона (реки, дома) - противний, протилежний бік (річки, дому). [Сіни були прохідні і виводили на такий же ґанок з противного боку дому (Ор. Лев.)]. -ное мнение - протилежна, супротивна думка. В -ном случае - в противному разі. -ная сторона, юрид. - супротивна, суперечна, відпорна сторона. В -ную сторону - см. В противоположную сторону (Противоположный). -ные средства часто ведут к одной цели - протилежні (суперечні) засоби часто провадять до однієї мети;2) (противодействующий) противний, супротивний, суперечний и -ній, перешкідний. [Прийдеться тоді нам і все те, що роблено в Московщині для руського єдинства, назвати супротивним народній руській справі (Куліш)]. -ный ветер, -ная волна - противний, супротивний вітер, противна, супротивна хвиля. [Човен же був уже на середині моря й било його хвилями, бо вітер був супротивний (Єв.). Вітер (су)противну хвилю зо дна моря знімає, судна козацькі розбиває (Дума)]. -ный закону поступок - суперечний законові (и із законом) вчинок. -ный лагерь - противний, супротивний, суперечній табор. -ная сила - супротивна, перешкідна сила;3) гидкий, огидний, огидливий гидесний, бридкий, обридний, обридливий, прикрий, оприкривий, відворотний, осоружний, нечвидний, вредний; срв. Отвратительный. [Я йому гидка, тому й біжить так швидко (Самійл.). Гидесна ти мені стала (Липовеч.). Бридкий, поганий же ти, Дувиде, та ще й дуже (Васильч.). Як зненавиділа, то й дивитись не хоче на нього - якийсь одворотний став він їй (Васильч.). Щось іде - таке нечвидне, що й глянути гидко (Свидн.). Ну, та й уредний же хлопець (Лохв.)]. -ный вкус, запах - гидкий, відворотний, прикрий смак, пах. -ная погода - бридка, погана погода. -ный человек, женщина - огидний, вредний, відворотний чоловік, огидна, вредна, відворотна людина, жінка, огидник, огидниця, огида (общ. р.), обридник, обридниця. Делать, сделать кому-л. что-л. -ным - спротивлювати, спротивити, бридити, збридити и набридити, прикрити, сприкрити кому що. [Знав, що тим спротивлю їй ще гірше огидну хату нашу (Л. Укр.). І оте заживання самого цукру так йому набридило цукор, що він потім не міг пити солодкого чаю (Єфр.). Все те вкупі в короткім часі мусіло сприкрити їй спільні снідання, обіди і проходи з панством Темницькими (Франко)]. Сделаться -ным кому - спротивитися, збридитися, сприкритися кому, зробитися, стати гидким, відворотним кому. [Коли-б я не спротивилася часом Степанові в такій одежі (Л. Укр.)]. Он -вен мне - він мені відворотний, гидкий, огидний, бридкий, осоружний. [Попросту мені той Дембовський - огидний (Крим.). Чи не будуть вони бридкі тобі (Леонт.). Я тричі вже йому казала, що осоружний він мені, що й глянути не можу я на нього (Тобіл.). Вона мені така одворотна (Борз.)].* * *I1) проти́вний; ( расположенный напротив) супроти́вний; ( противоположный) протиле́жний, супротиле́жний2) ( противоречащий) супере́чний, проти́внийIIоги́дний, гидки́й, оги́дливий, проти́вний; ( отвратительный) бридки́й, обри́дливий, обри́длий, відворо́тний, відра́зливий, осору́жний; хи́рявий, хире́нний, хи́рний, хи́рий, опри́кривий; диал. шпе́тний -
108 железный
залізний, залізяний. -ная дорога - залізниця. -ный завод - рудня. -ная руда - залізовина, залізна руда, залізняк, (песковатая) балаш, (глинистая) карень (р. -рню), карниста руда. -ный рудник, -ная копь - рудня, рудокопи (р. -пів). -ный цвет - залізоцвітник. -ная необходимость - неминуча потреба, непохитна конечність, (искусств.) залізна необхідність. -ное здоровье - залізне здоров'я. Человек -ного здоровья - залізняк. -ный корень, бот. (Centaurea scabiosa) - волошки, наголоваток.* * *залізний; ( жестяной) бляша́ний\железныйая доро́га — залізни́ця
-
109 картинный
1) (относящ. к живописи, «малярству») малярський. -ная выставка - малярська (художня) вистава, виставка картин. -ная галлерея - галерея (гал. ґалерія) картин, образів, картинна галерея. -ный лак - малярський лак. -ное полотно - малярське полотно. - ная рама - картинна рама, рама на картину (на образ);2) (живописный) мальовничий. -ный жест - мальовничий жест. -ная поза - мальовнича поза. -ный образ (поэтич.) - мальовничий образ. -ное одеяние - мальовниче убрання. -ный слог - образна (мальовнича) мова.* * *1) карти́ннийкарти́нная галере́я — карти́нна галере́я
2) ( живописный) мальовни́чий3) (образный, выразительный) карти́нний -
110 книжный
1) книжковий. [Чуття любови до женщини розвіяло книжковий туман (Франко). Засісти за вчену книжкову працю (Крим.)]. -ная лавка, -ный магазин - книгарня. [Насамперед побіг по книгарнях подивитися, чи нема яких новин літературних (Грінч.)]. -ная палата - книжкова палата. -ная полка, -ный шкап - книжкова полиця, книжкова шафа, полиця, шафа на книжки. -ный рынок - книжковий, книгарський ринок (-нку). [На книгарський ринок викидаються все нові та нові видання (Єфр.)]. -ный торговец - книгар (-ря). -ная торговля - а) торго[і]вля (торгування) книжками; б) (книжная лавка) книгарня. - ный червь - книжковий черв ((х)робак), книгогриз. [З мене - вчений книжковий черв-робак (Крим.)]. -ное золото - см. Книжчатый;2) (о языке, стиле) книжний. -ный язык - книжна мова. [Він не встиг зрозуміти правничу книжну мову (Кон.)];3) (о начитан. человеке) книжник, учений, книжна людина, (редко) книжковий (чоловік), (ирон.) книгогриз. [Люди книжкові змальства у всякій розумній речі дадуть раду (Куліш)].* * *1) (относящийся к книге, предназначенный для книг) книжко́вийкни́жная пала́та — книжко́ва пала́та
\книжный магази́н — книга́рня, книжко́ва крамни́ця, книжко́вий магази́н
2) перен. кни́жнийкни́жные зна́ния — кни́жні знання́
\книжный стиль — кни́жний стиль
-
111 конный
1) кінський. -ная площадь - см. Конная. -ный бег, -ное ристание - см. Конеристание. -ный двор - кінський двір (р. двору), конярня. -ный завод - кінський розплідник, конярня. -ный привод, механ. - кінський приводень (-дня);2) кінний, комонний. [Найменший брат піший піхотою (пешком) за кінними братами уганяє (Дума)]. -ный полк - кінний полк (-ку). -ное войско - кінне військо, кіннота; см. Конница. -ная артиллерия - кінна артилерія, кінногарматне військо. -ная почта - кінна пошта. -ная статуя - кінна статуя. Пеший -ному не товарищ - пішому з кінним не дорога (не рука) (Приказка).* * *1) прил. кі́нний; комо́нний\конный двор — кі́нни́й двір
2) в знач. сущ. ве́ршник, верхіве́ць, -вця́, кі́нний, -ого -
112 крупный
великий, чималий, буйний. -ное хозяйство - велике господарство. -ное предприятие - велике підприємство. -ная промышленность - велика промисловість. Он -ная сила - він видатна (велика, неабияка) сила. -ная буржуазия - велика буржуазія. -ные деньги - великі (недрібні) гроші. -ный вол - чабанний (чабанистий) віл. -ный (о зерне, фруктах, ягодах) - буйний, дорідний, дорідливий; (о каплях жидкости) буйний, крапли[я ]стий, крапчи[а]стий, (о слезах ещё) дорідливий (Свидн.). [Буйна (дорідна) пшениця (Київщ.). Дорідні яблука, груші. Буйні (дорідні) вишні]. -ные арбузы, дыни - великі (дорідні) кавуни, дині. -ный жемчуг - буйні перли, (собир.) буйне перло. -ная печать - буйний друк. -ное явление - велике явище. -ное недоразумение - велике (чимале) непорозуміння. -ный разговор - гостра (гнівна) розмова, (фамил.) балачка сердита нівроку.* * *вели́кий; ( значительный) значни́й; ( важный) важли́вий; ( выдающийся) видатни́й -
113 лебединый
лебединий, лебедячий. [Дай тобі, Боже, лебединий вік (Номис). Гурт лебедячий легів (Щогол.)]. -ная грудь - перса (груди) лебедині. -ная походка - хода лебедина. -ная песня - лебедина пісня. [І співав він пісню, пісню лебедину (Олесь)]. По -ному кричать - ячати. [Чи то гуси кричать, чи лебеді ячать (АД.)].* * *лебеди́нийлебеди́ная пе́сня (песнь) — лебеди́на пісня, лебеди́ний спів
-
114 лошадиный
кінський, конячий; срв. Конский. [Кінське путо (Куліш). Конячий гній (Харківщ.)]. -ная кожа - шкапина, шкаповина, шкапова шкура (зап. шкіра). -ная порода - кінська порода. -ная сила, механ. - механічний кінь (р. коня), кінська сила.* * *кі́нський, конячийлошади́ная до́за — кі́нська до́за
-
115 муравьиный
мурашиний, комашиний, мурав(л)иний, мурашковий, муравельний, муравчаний. -ная кислота - муравельна (мурав(л)ина) кислота, їдь (р. їди). -ные яйца - мурашині яйця, подушки, подушечки (-чок). [Комашки, комашки, ховайте подушки, бо татари йдуть (Номис)]. -ная трава, бот. Trificum caninum L. - пирій (-рію) (собачий), муравина трава. -ная куча - см. Муравейник.* * *мураши́ний, мура́шковиймуравьи́ная кислота́ — хим. мураши́на кислота
-
116 налицо
см. Лицо 9.* * *предик.в ная́вностібыть \налицо цо — бу́ти (буду, будеш), бу́ти в ная́вності (наявним); ( присутствовать) бу́ти прису́тнім
все \налицо цо — усі́ є, усі в ная́вності; ( присутствуют) усі́ прису́тні
по счёту много, а \налицо цо ничего́ — за раху́нком бага́то, а в ная́вності (а готівкою, а готовими грішми, а гото́вими грошима) нічо́го
-
117 наличный
1) (лицевой) чільний, передній. -ная (сторона дома) - чоло будинку;2) (присутствующий) присутній, (чаще о животных и неодуш.) наявний. -ных в роте сто человек - присутніх (наявних) у роті сто чоловік(а). -ный состав войска, служащих - дійсний (наявний) склад війська, службовців. -ный состав судей - наявний склад суддів, присутні судді. -ное имущество - наявне добро (майно). -ный интерес - дійсний (явний) інтерес. -ный капитал - наявний капітал. -ные деньги - (находящиеся налицо) наявні гроші (-шей и -шів.), (свободная наличность) готові (гроші), готівка, готовик (-ка), готовина, (стар.) готовизна. [Після його зосталося готовими грішми 600 тисяч червінців (Куліш). Купив за готові (Сл. Афан.). Набір не беру, усе купую за готівку (Київщ.). Хіба не видко, що ти приїхав жити з готовика? - значить, готовик у тебе є (Кониськ.). Панове державці свої срібла, золоті пояси ковані на готовизну переводять (Куліш)]. В кассе всего двадцать рублей -ных денег - у касі наявних (готових) грошей (готівки) всього двадцять карбованців. -ный платёж, платёж -ными деньгами - платіж (виплата) готовими грішми (готівкою).* * *ная́вний; ( присутствующий) прису́тнійза \наличныйый расчёт, за \наличныйые де́ньги — за готі́вку, за гото́ві гро́ші
\наличныйые де́ньги — готі́вка, гото́ві гроші; ( имеющиеся налицо) ная́вні гро́ші
\наличныйый капита́л — ная́вний капіта́л; ( наличность) готі́вка, готові гро́ші
\наличныйый расчёт — розраху́нок готі́вкою (готовими грішми, готовими грошима)
-
118 неблагодарный
1) (не чувствующий благодарности) невдячний (до кого, проти (супроти) кого или для кого). [Невдячна звірюка! - забув, скільки я на тебе працював? (Крим.)]. -ный человек, -ная женщина - невдячна людина, невдячна жінка, (сщ.) невдячник, -ниця, невдяка (общ. р.);2) (по своей природе) невдячливий, невіддячливий;3) (невознаграждающий за труд) невдячний, невдячливий, невіддячливий. -ная почва - невдячний (невдячливий) ґ[г]рунт. -ная роль - невдячна (нев[невід]дячлива) роля. -ная тема - невдячна (нев[невід]дячлива) тема. -ный труд - невдячна (нев[невід]дячлива) праця.* * *невдя́чний -
119 невинный
и Невинен1) (невиновный) - невинний (в сказуемом и невинен), безвинний (в сказ. и безвинен), безневинний, (неповинный) неповинний (в сказ. и неповинен). [Суд не страшний для того, хто невинний (Л. Укр.). Безумства сліпого невинная жертво! (Грінч.). О, скільки спалено невинних! (Сосюра). За лихий язик сестри дурної скараєте безвинну? (Куліш). Я - безвинний (Кониськ.). Сей чоловік безвинен (Куліш). Безневинних б'ють (Мирний). Безневинні люди страждають (Київщ.). Чи вона-ж його неповинного оборонила? (Грінч.)]. -ный, -нен в чём - невинний (и невинен) у чому. Он -нен в этом, в том - він невинний (не винен) у цьому (и цьому), у тому (и тому). Кровь -ная - кров невинна (Л. Укр.), кров неповинна (Грінч.); б) см. Невиновный 2;2) (непорочный, простодушный) невинний, безвинний, безневинний. [Ви невинна душею дитина (Крим.). Ворог невинні душі побивав (Рудан.). Чужинець в долини ці прийшов щасливі, тихі, і звичаї невинні поламав! (Грінч.). Я над безвинне немовля простіший (Куліш). (Квітки) білі, чисті, як безвинні панни (Н.-Лев.). Засмутив я душу ще безвинну (Самійл.). Скорчив безневинну гримаску (Крим.)]. -ный взгляд, голос - невинний (безвинний) погляд, голос. -ная дружба, ласка, любовь, радость - невинна (безвинна) приязнь, ласка, любов (-не кохання), радість (- ні радощі). С -ным видом - з невинним (з без(не)винним) виглядом;3) (физически девственный) невинний, неблазний, незайманий, чистий. -ная девушка - невинна (неблазна, незаймана, чиста) дівчина;4) (безобидный) невинний, (безвредный) незавадний, нешкідливий, (скромный) скромний. [Невинна байка, надрукована у невинному «Дзвінку» (Грінч.). Перевів розмову на инакші теми, пустяковинні й зовсім невинні (Крим.)]. -ный вздор - невинні дурниці (нісенітниці), невинна всячина (пустячина). -ная игра - невинна гра. -ное средство (лекарство) - невинні ліки, невинний спосіб (лік). -ное тщеславие - невинна амбітність (пустославність), невинний (нешкідливий, незавадний) гонор, невинна (нешкідлива, незавадна) пиха. -ные увеселения - невинні (простенькі, скромні) забавки (втіхи, розваги).* * *неви́нний; ( невиноватый) невинува́тий; ( безвинный) безви́нний, безневи́нний; ( целомудренный) цнотли́вий -
120 непрерывный
безперервний, безперепинний, (сплошной) суцільний; срв. Непрестанный. -ная величина - величина неперервна. -ная дробь - дріб (р. дробу) ланцюговий (безперервний). -ная линия - лінія суцільна (неперервна). -ная неделя - безперервний тиждень (-жня), безперервник (-ка); срв. Непрерывка.* * *1) безпере́рвний, безупи́нний, невпи́нний, непере́рвний, неперери́вний2) мат. непере́рвний, неперери́вний\непрерывныйая дробь — непере́рвний (неперери́вний) дріб
См. также в других словарях:
ная́да — наяда … Русское словесное ударение
ная́н — наян … Русское словесное ударение
ная — сущ., кол во синонимов: 3 • анна (8) • змея (72) • кобра (6) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Ная — Анастасия, Даная Словарь русских личных имен. Н. А. Петровский. 2011 … Словарь личных имен
ная — (сингальск.) индийская кобра очень ядовитая змея сем.. аспидов, с шеей, способной расширяться в виде круга. Новый словарь иностранных слов. by EdwART, , 2009. ная и, ж., одуш. ( … Словарь иностранных слов русского языка
Ная комитет — (Nye Committee) (1934 36), спец. комитет Сената США под председательством Джеральда П. Ная, сенатора от шт. Сев. Дакота. Создан для расследования деятельности амер. производителей оружия и торговцев им в годы 1 й мировой войны. В выводах Н.к.… … Всемирная история
ная́довые — наядовые, ых … Русское словесное ударение
ная́нливый — наянливый … Русское словесное ударение
ная комбикормовая продукция — ная комбикормовая продукция: Комбикормовая продукция, изготовленная путем влаготепловой обработки в экструдере. Источник: ГОСТ Р 51848 2001: Продукция комбикормовая. Термины и определения оригинал документа … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
ная́да — ы, ж. В древнегреческой мифологии: нимфа рек и ручьев. Но кто вдали, нарушив тишину, Уснувшую волну Подъемлет и колеблет? Прелестная нагая Богиня синих вод Наяда молодая. А. Кольцов, Наяда. [греч. Ναϊας, Ναϊαδος] … Малый академический словарь
ная — н ая, н аи (змея) … Русский орфографический словарь