-
1 иждивение
(расход, издержки) кошт (-ту), наклад (-ду); (содержание) удержання, утримання, держиво. [Хрест я вже своїм коштом поставлю (Свидн.)]. Книга издана нашим - нием - книга видана нашим коштом, нашим накладом. Состоять, быть на -нии у кого - бути на удержанні (на утриманні, на держиві) у кого. [Мати живе на його держиві (Сл. Гр.)]. Народное -ние - людський хліб. [(Город Смоленське) княжого мужа з дружиною, чи то-б намісника княжого до себе на людський хліб прийняв (Куліш)].* * *1) утри́мання2) ( средства) ко́шти, -тів, кошт, -у\иждивение нием кого́ (чьим) — ко́штом (на́кладом) чиї́м
-
2 забривать
забрить голити, заголити кого; чуба (чуби) поголити кому. [Назавтра в город одвезли та й заголили в москалі (Шевч.). Брати на панщину ходили, поки чуби їм поголили (Шевч.)]. -рили лоб нашим парням - поголено чуби нашим хлопцям; наші хлопці покидали чуби.* * *несов.; сов. - забр`итьзабрива́ти, забри́ти, -бри́ю, -бри́єш, голити, поголи́ти, заго́лювати, заголи́ти -
3 любовь
1) к кому (страсть, любовн. влечение) кохання, ласк. коханнячко, любов (-бови), любощі до кого, любість (-бости), (влюблённость) закохання в кому, (симпатия) милування. [Кохай, поки серце кохає, усе за кохання віддай (Грінч.). Ой, боже, боже, що та любов може! (Пісня). Хто не знає закохання, той не знає лиха (Пісня). Се на мене любощі напали (Квітка). На милування нема силування (Приказка)]. Пылкая, пламенная -бовь - палке кохання, жагуча любов. Безумная -бовь - шалене (за)кохання. Первая -бовь - перше (за)кохання, перша любов. -бовь мужчины, женщины - чоловіче, жіноче кохання, чоловіча, жіноча любов. Нежная -бовь - ніжне кохання, ніжна любов. Искренняя, настоящая -бовь - щире кохання, щира любов. Возбудить в ком -бовь - збудити кохання в кому, закохати кого в собі и в себе. Вспыхнуть -вью - спалахнути любов'ю, коханням. Воспылать -вью - зайнятися (запалати) коханням, любов'ю, розкохатися. [Бідахи розкохались аж з лиця спали, схнуть (М. Вовч.)]. Об'ясняться в -ви - освідчувати кохання кому, освідчуватися (про кохання) перед ким и кому. Об'яснение в -ви - освідчення (про кохання). Жениться, выйти замуж по -ви - дружитися (заміж піти) з любови (и по любові), до сподоби, по любості, взяти жінку до любови. [Та узяв жінку не до любови (Пісня). Заміж пішла по любості (М. Вовч.)]. Брак по -ви - шлюб до (з) любови (до сподоби). С -вью - до любови, кохано; срв. Любовно. [Кріпко до любови поцілувались (Г. Барв.). Його сонечко пестить кохано (Л. Укр.)]. Мне не дорог твой подарок, дорога твоя -бовь - не дороге дарування(чко), дороге твоє кохання(чко). Старая -бовь долго помнится - давнє кохання все перед очима. Умирать, погибать от -ви - помирати, гинути з кохання, з любови. [Нехай будуть люди знати, як в любови помирати (Пісня)]. -бовь сильнее смерти - кохання дужче (могутніше) за (над) смерть. Нашим новобрачным совет да -бовь! - нашим молодятам не сваритися та любитися;2) (любовн. ласки, утехи) любощі, пестощі, милощі (-щів), милування, любість (- бости), ласка, кохання. [Пестощі, любощі, сяєво срібнеє хвиля несе в подарунок йому (Л. Укр.). Болять мене руки, ноги, болять мене кості, гей, якби то од роботи, а то од любости (Пісня)];3) (предмет любви) кохання(чко), милування(чко), закохання(чко). [Кохання моє, я тобі світ зав'язав! (М. Вовч.). Любчику мій, милуваннячко моє (Крим.). Нема мого миленького, нема закохання (Пісня)];4) (нравственн. чувство) любов (-бови), люба. [Чи ж я не смію домагатися любови та щирости од дітей? (Крим.). Хто не любить - не пізнав бога, бо бог - любов (Єванг.)]. Вера, надежда, -бовь - віра, надія, любов. Родительская -бовь - батьківська любов. Сыновняя -бовь - любов до батьків, синівська любов. Братская -бовь - братерська (братерня, братня) любов. Супружеская -бовь - подружня любов, подружнє кохання. -бовь к ближнему - любов до ближнього, братолюбність (-ности). [У братолюбності треба жити (Міущ.)]. Пребывать в -ви - пробувати в любові. Приобрести чью -бовь - здобути чию любов, (симпатию) підійти кому під ласку. [Підійдеш йому під ласку (Куліш)]. Из'являть -бовь к кому - виявляти любов (ласку, прихилля) до кого, жалувати кого;5) (наклонность) замилування, любов, нахил, охота, хіть (р. хоти, диал. хіті) до чого, прихильність, прихилля до кого. [З їх естетизмом та замилуванням до краси (Єфр.)]. Заниматься чем с -вью - працювати коло чого з любов'ю, залюбки, з замилуванням. Питать -бовь к чему - кохатися в чому. [Щиро кохався пан у горілках та медах (Грінч.). Кохається він у гарних конях (Грінч.)]. Он относится к вам с -вью - він ставиться до вас з любов'ю, з прихильністю, прихильно.* * *любо́в, -і; (преим. влечение к лицу другого пола, любовные отношения) коха́ння, лю́бощі, -щів, ми́лість, -лості, жениха́ння -
4 вдохновитель
1) надихач, духозбудник, (напыщенно) вдохновитель, (описат.) живий дух, душа;2) приводець (р. -відця), привідця (м. р.). [Робили - ми сами, а він був нашим живим духом].* * *натхне́нник, надхне́нник -
5 вне
чего) по-за чим. [Град випав по-за нашим полем. Інтелігентність «по-за часом і просторонню» (Крим.). По-за письменством не маємо джерела, щоб спізнати істоту нашого народу (Єфр.)]. Вне пределов - по-за межами. Вне всякого сомнения - по-за всякими сумнівами, по-над усякі сумніви. Вне сравнения - по-над (усяке) порівняння, без порівняння. Вне себя - нестямно, у нестямі, у нестямці, не тямлячи себе. Быть вне себя (от радости и т. д.) - нетямитися (сов. нестямитися) (від [з] радощів). Находящийся вне себя - нестямний, несамовитий (в исступлении).* * *предл. с род. п.по́за (ким-чим); (без чего-л.) без (чого)вне вре́мени — и
простра́нства — по́за ча́сом і простором
-
6 выпивать
выпить1) випивати, випити; (с жадностью) видудлювати, видудлити, вижлу[о]ктати, спивати, спити (іспити). [Запале насіння, коріння пускає і силу чужую без жалю спиває]; (часть) надпивати, надпити;2) (о хмельном) випивати, випити, чаркати, чаркуватися, чарчину вкинути, хилити, вихиляти, хильнути, вихилити, кубрячити, торкати, торкнути, клюкати, смикати, смикнути, хлебеснути, укутати; (сразу, очень быстро) черкнути, дмухнути, видмухнути, хильцем ковтнути. Выпивать много (шутливо) - палю забивати. Выпить следует - по чарці треба. Выпить по случаю чего - покропити що, запити могоричі. Выпить в заключение - на потуху; (на дорогу) випити на коні, гладити дорогу; (за чьё здоровье, счастье) пити до кого, перепивати кого. Выпить лишнее - перебрати через край, добре перехилити. Есть постоянные случаи выпить - (шутл.) нашим усе чарчина ворочається. Любить выпить - (шутл.) не проливати, частенько до скляного бога прикладатися;3) выпивать (иметь привычку) - запиватися, у горілку вкидатися, заживати чарку, не розминатися з чаркою, закидати, хилити чарку, куликати. Быть выпивши - бути на підпитку, на підпитках, бути підпилим, підпитим, під чаркою, підчарченим, підп'яним; у голові було, у голові джмелі гули.* * *несов.; сов. - в`ыпить1) випива́ти, ви́пити и мног. повипива́ти2) (несов.: иметь склонность к спиртным напиткам) випива́ти; чаркува́ти -
7 должник
винуватець (р. -тця), позичальник. [Оце по винуватцях ходив, щоб повіддавали, хто скільки позичав, так нема - не молотили. Вони, звичайно, були неоплатними винуватцями (Доман.). І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим].* * *боржни́к, -а -
8 замолкать
замолкнуть замовкати, замовкнути и замовкти, (о мн.) позамовкати; (утихать) затихати, затихнути, ущухати, ущухнути; см. Умолкать, Утихать. [Не замовкне во віки твій голос між нашим народом (Основа)].* * *несов.; сов. - зам`олкнуть и замолч`ать -
9 заравнивать
-ся, заровнять, -ся и заравнить, -ся зарівнювати -ся, зарівняти, -ся, зрівнювати, -ся, зрівняти, -ся, (о мн.) позарівнювати, -ся. [Благородним нашим трупом рови зарівняєм (Куліш). Зрівняв землю, покрив дерном (Шевч.). Турчин у воду покотивсь, вода зрівнялась (Мил.)]. Заравненный - за[з]рівняний.* * *несов.; сов. - заровн`ятьзарі́внювати, зарівня́ти и мног. позарі́внювати -
10 зарекомендовать
зарекомендувати, засвідчити. -вать себя - зарекомендувати себе, засвідчити себе, показати себе, (отличиться) пописатися. [А ти, Едмунде, що себе так славно слухняністю й відвагою засвідчив, ти будеш нашим (Куліш)]. Он себя -вал дурно - він себе показав негарно (погано), пописався негарно.* * * -
11 изгнанник
вигнанець (-нця), (стар.) баніта (-ти) и баніт (-та), виволанець (-нця). [Суворий Дант, вигнанець флорентійський (Л. Укр.). Сим листом нашим його виволанцем чиним (Ор. Левиц.). Король мене банітою-вигнанцем оголосив по Польщі і Вкраїні (Куліш). Ви той баніт, кого король позбавив і чести й привілеїв? (Л. Укр.)].* * *вигна́нець, -нця; бані́та, бані́т, вивола́нець, -нця -
12 изливаться
излиться литися, зливатися, злитися, ллятися, зіллятися, виливатися, вилитися и виллятися; спливати, спливти. [Мати любить дитину, і ця любов виливається на дитину повною мірою (М. Грінч.). Вчора зіллявся над нашим селом великий дощ (Звин.). Під образами горіла лямпадка; святочний настрій спливав з богів (Коцюб.)]. -литься на кого (о гневе, досаде и т. п.) - вилитися на кого, (разразиться) окошитися на кому. [Захаркові не випадало споритися з панією, досада його окошилася на Оксані (Крим.)]. Её печаль -валась в жалобах на судьбу - її журба виливалася (вимовлялася) гіркими жалями на долю.* * *несов.; сов. - изл`иться1) вилива́тися, ви́литися, -ллюся, -ллєшся и ви́ллятися, -ллюся, -ллєшся; ( проливаться) пролива́тися, проли́тися, -ллє́ться и пролля́тися, -ллє́ться; ( разливаться) розлива́тися, розли́тися, -зіллє́ться и розілля́тися, -ллє́ться; ( вытекать) витіка́ти, ви́текти, -тече2) перен. вилива́тися, ви́литися, злива́тися, зли́тися, розлива́тися, розли́тися\изливаться ва́ться в выраже́ниях благода́рности — уклі́нно дя́кувати, розсипа́ти подя́ки
-
13 изобиловать
чем рясніти чим, бути багатим на що, мати вдозвіль, здобіль чого; см. Избыточествовать. [Турецькі ринки рясніють нашим людом українським (Куліш). Дія одбувається мляво й рясніє випадковими пригодами (Єфр.). Україна багата на хліб]. Этот лес -лует дичью - цей ліс багатий на дичину, в цьому лісі дичини густо. Изобилующий чем, в знач. прил. - рясний чим, багатий на що, достатній на що.* * *(чем) бу́ти бага́тим (на що, чим); (о плодах, перен.) рясні́ти (чим); (о буйном росте и перен.) буя́ти (чим) -
14 изумлять
изумить дивувати, здивувати, зачудовувати, з(а)чудувати кого, чим. Сильно -мить - (великим) дивом здивувати кого. [Данта старого полупанком нашим можна здивувать (Шевч.)]. Изумлённый - здивований, з(а)чудований; (сильно) (великим) дивом здивований, здумілий.* * *несов.; сов. - изум`итьдивува́ти (диву́ю, диву́єш), здивува́ти; ( поражать) вража́ти, вра́зити (вра́жу, вра́зиш) и врази́ти (вражу́, врази́ш), сов. зачудува́ти, зчудува́ти -
15 кланяться
поклониться кланятися и уклонятися, (в песнях) поклонятися, уклонитися, поклонитися кому, (прощаясь ещё) відклонятися, відклонитися. [Батькові й неньці поклоняйся (Пісня). Молодий і молода відклоняються батькові й матері (Сл. Гр.)]. -ться почтительно - уклонятися шанобливо, поштиво; чолом давати (віддавати, віддати). [Увійшов у хату, віддав чолом господареві (М. Грінч.)]. -ться в пояс - уклонятися низько, низьким поклоном. -ться земно - бити (сов. ударити) чолом, падати (упасти) в ноги (до ніг) кому, уклонятися до землі, чолом доземний (уклін) дати, (презр.) п'яти лизати кому. [Ударили чолом перед нашим столом (Пісня)]. Не стоило и -ться кому - не варт було й голову клонити (кланятися) перед ким. -ться кому чем - дарувати кому що, на ралець давати кому що. -юсь вам этим конём - дарую вам цього коня. -нился ему сотнею рублей - відніс йому на ралець сотню карбованців. Просить -няясь - прохати уклінно. -ться (передавать поклон кому) - поклонятися (сов. поклонитися), кланятися кому, до кого, поклона переказувати (посилати) кому, (сов. перекланятися кому од кого), вітати кого (поклоном). [Вітайте його від мене (низьким поклоном)]. Берёт так -ется, а возьмет, так чванится - як позичає, то всі боги викладає, а як віддає, то в батька-матір лає (Номис).* * *(кому-чему) кла́нятися (кому-чому); ( делать поклон) уклоня́тися, торж. кла́сти поклі́н (кому-чому); ( приветствовать при встрече) віта́тися (з ким), віта́ти, диал. здоро́вити (кого); (перед кем-л.) шапкува́ти (перед ким, кому; кого)честь име́ю \кланяться — моє́ шанува́ння (поважа́ння)
-
16 лихорадка
1) пропасниця, лихоманка, трясця (-ці), трясо[а]виця, трясучка, (веснянка) веснуха. [Добридень, пропасниці! Єсть вас сімдесят сім (Чуб. I). Я на пропасницю недугував (Л. Укр.). Як же ся маєте по вашій лихоманці? (Самійл.). Трясця нашим ворогам (брань) (Чуб.)]. Болотная -ка - болотяна пропасниця (трясця). [Смерть од болотяної трясці (Крим.)]. -ка с бредом - гарячка, (в)огневиця. Гастрическая -ка - шлункова трясовиця. Жёлтая -ка - жовта пропасниця, корчій (-чія), поганка. Изнурительная -ка - виснажлива (виснажна) пропасниця, гнітючка, гнітуха. Крапивная -ка - кропив'яна пропасниця; см. Крапивница 1. Нервная -ка - нервова пропасниця. [Катерину трусила нервова пропасниця (Грінч.)]. Перемежающаяся -ка - перемінна пропасниця. -ка бьёт, трясёт кого - пропасниця (лихоманка, трясця) б'є, трусить кого, тіпає кого и ким. [Мене била (трусила) пропасниця (Крим.). Щастя - як трясця, кого схоче, того трусить (М. Вовч.). Злість тіпала обома, немов пропасниця (Коцюб.)]. -ка меня, его схватила - лихоманка (трясця) мене, його схопила, напала. [Мене трясця схопила (Н.-Лев.)]. Дрожать как в -ке - труситися (тремтіти), мов (як) у пропасниці (у лихоманці, у трясці), мов з пропасниці; труситися, мов пропасниця (лихоманка) б'є (кого). [Вся трусилася, мов з пропасниці (Грінч.)]. Лежать в -ке - лежати в пропасниці (в лихоманці), на пропасницю (на лихоманку);2) (перен.: горячка) гарячка, лихоманка. Строительная -ка - будівельна гарячка (лихоманка).* * *1) мед. пропа́сниця; ( горячка) гаря́чка; лихома́нка, тря́сця, трясу́чка; диал. трясови́ця, зимни́ця2) (сыпь, болячки) боля́чка3) перен. гаря́чка, пропа́сниця -
17 любезно
нрч. ласкаво, приязно, прихильно, привітно, люб'язно, (вежливо) увічливо, чемно, ґречно; любо, мило. [Привітав його дуже ласкаво (Крим.). Стали приязно прохати (Основа). Вони привітались дуже прихильно (Крим.). Спитав так тихенько та люб'язно (Квітка). Поздоровляю-ж дуже ґречно шановних наших читачів (Самійл.)]. Эти сведения -но сообщены нашим сотрудником - ці відомості ласкаво подав наш співробітник, -но принимать - прихильно (приязно, мило) вітати кого.* * *нареч.люб'я́зно, ласка́во; ( любовно) коха́но -
18 начальство
1) (власть) влада, зверхність (-ности), (реже) начальство, (правительственное) уряд (-ду), (управление) керування, порядкування, урядування, орудування, оруда, (командование) командування. Под -ством кого, чьим - під владою в кого, чиєю, під урядом (проводом) чиїм під одудою (зверхністю) чиєю, (под предводительством) за приводом чиїм, (стар.) за головою чиєю. [Під його урядом було багато сільських шкіл (Рідний Край). Українське театральне товариство під орудою Садовського (Афіша). Поляки ходили за приводом князя по чужих землях (Куліш). Щоб ми за твоєю (,гетьмане Хмельницький,) головою пили та гуляли (Ант.-Драг.)]. Главное -ство - головна влада; (командование) головне командування. Главное -ство над войском - головне командування (над) військом. Поручать, поручить -ство над городом кому - доручати, доручити владу (зверхність) над містом кому, доручати, доручити керувати (правити) містом (урядувати над містом) кому. Поручить -ство над армией кому - доручити командувати (командування) армією кому. Принимать, принять -ство над кем, над чем - переймати, перейняти (на себе) провід (владу) над ким, над чим, (над войском) переймати, перейняти (на себе) командування військом;2) см. Начальствование 1 и 2;3) - а) начальство, начальник; срв. Начальник. [Тебе вибрано за начальство (Рудч.)]. Это моё -ство - це моє начальство, це мій начальник; б) (начальники) начальство, начальники, (старшие) старші (-ших), (преимущ. военное, устар.) старшина, (власть) влада, уряд; (власть имущие) зверхники (-ків), владущі кола. [Ті часи, як голоси начальство тільки мало (Самійл.). Поліціянт лаявся, бо був гнівний: від старших йому сьогодні добре впало (Грінч.). Військова старшина (Стор.). Те, що спадає від рота нашим зверхникам, нам вистачило-б на життя (Куліш)]. Высшее -ство - вище начальство, вища влада, вищий уряд. Докладывать, доложить по -ству о чём - доповідати, доповісти начальству що, (сообщать) повідомляти, повідомити начальство про що, подавати, подати до відома начальству що;4) (круг власти, сан) начальство, зверхність (подвластная сфера) начальство, (подначалие) підвладність, підручність (-ности). [Він зверхности достоєн (Куліш)].* * *под \начальство вом — ( под руководством) під керівництвом
по \начальство ву доносить (посылать) — доносити (сообщать: повідомляти; посилати) керівництву
-
19 наш
мест. прит. наш (ж. наша, ср. наше; р. нашого, нашої, нашого), (нам свойственный, у нас принятый, обычный: обычнее русского «нашинский») наський (ж. наська, ср. наське). [Наша дума, наша пісня не вмре, не загине (Шевч.). Наських (таких, как у нас) пирогів ляхи не печуть (Номис). Свині не наські, а якісь нові (Кониськ.)]. Это не ваше дело, а -ше - це не ваша справа, а наша. Не наш - не наш; (чужой) ненаський, чужий. [Цього тепер не можна сказати, бо в хаті є ненаські люди (Козелеч.)]. По -му - а) (как у нас) по-нашому, по- наському, по-наськи. [Убрана не по-наськи (Л. Укр.)]; б) (по нашему мнению) на нашу гадку (думку), як на нас; в) (на нашем языке) по-нашому, нашою мовою, по-наському, по-наськи. [Поки, батько встане та розкаже по-нашому про свої гетьмани (Шевч.). Не по-арабськи випливають оповідання з-під мого пера, а по-наському таки, рідною моєю мовою українською (Крим.)]. Вот это по -му! - оце по-нашому (по-наському, по-наськи)! По -му вышло, выйдет - на наше вийшло, вийде. -ша взяла! - наше зверху! За кем -ше не пропадает, не пропадало - де наше не пропадає, не пропадало. Наш брат - наш брат (братчик); см. Брат. Не -му брату чета - не нам грішним пара (рівня). Наши (близкие, земляки и т. п.) - наші. [Могили… питають у буйного (ветра): «Де наші панують?» (Шевч.). Пішли наші вгору! (Номис)]. И вашим и -шим - і вашим і нашим. Знай -ших! - знай наших! отакі наші! Увидите ваших, так кланяйтесь -шим - побачите ваших, - вітайте наших.* * *I мест.наш; и\наш шим и ва́шим — і на́шим і ва́шим
\наш ше вам [почте́ние]! — шутл. наше вам [шанува́ння, шанува́ннячко]!
не ме́ньше \наш шего — не ме́нше (не менш), ніж ми
\наш ше де́ло — ( лично к нам относится) на́ша спра́ва, на́ше ді́ло
это не \наш ше де́ло — ( нас не касается) це не на́ше ді́ло
IIпоживи́те с \наш ше — поживі́ть сті́льки, як (скільки) ми
( буква) наш (нескл., м.) -
20 неотложный
невідкладний, невідволочний, невідгайний, (настоятельный) пильний, нагальний, (немедленный) негайний, (жгучий) пекучий, (крайний) конечний. [Невідкладна потреба (Гр. Думка). Може загаяти цю невідкладну справу (Рада). Вимагаючи відповіди негайної й неодволочної (Гр. Думка). Приходьте завтра, а кому пильна нужда, подавайте бумаги (Квітка). Ідіть додому, я знаю, що у вас є пильна робота (Н. Гром.). З нетерплячкою відривається від дуже пильного діла (Коцюб.). Когось послати в далеку дорогу у пильній справі (Коцюб.). У тяжкій нагальній роботі (Мирний). Завсігди докорятиму нашим ученим, що вони багато копаються по архівах, забуваючи про живу нагальну потребу (Грінч.). За иншою нагальною роботою (Грінч.). Загаєшся в негайнім ділі, - зараз насунеться на тебе небезпечність (Куліш). Пекуча потреба (Крим.). Про всякі сьогочасні пекучі справи (Грінч.)].* * *невідкла́дний; ( срочный) нега́йний, пи́льний, нага́льний
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Нашим — (ивр. נשים женщины) третий из разделов Мишны, включающий в себя законы Устной Торы, связанныв с браками, разводами и семейным обязательствам супругов. В раздел Нашим входят 7 трактатов, каждый из них входит в состав как… … Википедия
НАШИМ И ВАШИМ — служить, угождать и под. Одновременно двум противостоящим сторонам. Имеется в виду, что лицо или группа лиц (X) проявляют непорядочность и беспринципность, пытаются получить выгоду или избежать неприятностей, лавируя между двумя… … Фразеологический словарь русского языка
И ВАШИМ И НАШИМ — служить, угождать и под. Одновременно двум противостоящим сторонам. Имеется в виду, что лицо или группа лиц (X) проявляют непорядочность и беспринципность, пытаются получить выгоду или избежать неприятностей, лавируя между двумя… … Фразеологический словарь русского языка
И И ВАШИМ И НАШИМ — служить, угождать и под. Одновременно двум противостоящим сторонам. Имеется в виду, что лицо или группа лиц (X) проявляют непорядочность и беспринципность, пытаются получить выгоду или избежать неприятностей, лавируя между двумя… … Фразеологический словарь русского языка
И НАШИМ И ВАШИМ — служить, угождать и под. Одновременно двум противостоящим сторонам. Имеется в виду, что лицо или группа лиц (X) проявляют непорядочность и беспринципность, пытаются получить выгоду или избежать неприятностей, лавируя между двумя… … Фразеологический словарь русского языка
Никарагуа был нашим домом — Эта статья или раздел нуждается в переработке. Пожалуйста, улучшите статью в соответствии с правилами написания статей … Википедия
Вернемся к нашим баранам — С французского: Revenons (retournons) a nos moutons. Из французского средневекового (конец XV в.) фарса «Пьер Патлен» (представления, разыгрываемого в народных театрах, на ярмарках и т. д.) об адвокате Патлене. Однажды некий богатый суконщик… … Словарь крылатых слов и выражений
Доколе? Доколе, Катилина, ты будешь злоупотреблять терпением нашим? — С латинского: Quousque tandem abutere, Catilina, patientia nostra? (квоу с к вэ тандэм абутерэ, катилина, пациенциа ностра?). Из 1 й речи (63 до н. э.) римского оратора и писателя Марка Туллия Цицерона (106 43 до н. э.) против Каталины: «Доколе,… … Словарь крылатых слов и выражений
Есть многое на свете, друг Горацио, / Что и не снилось нашим мудрецам — Из трагедии «Гамлет» Уильяма Шекспира (1564 1616), слова Гамлета (действ. 1, явл. 4). Перевод (1828) Михаила Павловича Вронненко. Есть многое в природе, друг Горацио, Что и не снилось нашим мудрецам. Используется: как шутливо иронический… … Словарь крылатых слов и выражений
Помогай Бог и нашим и вашим! — См. БРАНЬ ПРИВЕТ Помогай Бог и нашим и вашим! См. ТОЛК БЕСТОЛОЧЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Все в мире творится не нашим умом, а Божьим судом. — Все в мире творится не нашим умом, а Божьим судом. См. БОГ ВЕРА Все в мире творится не нашим умом, а Божьим судом. См. УМ ГЛУПОСТЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
