-
1 націлювати
= націлятися, націлитися, націлити, націляти, націлюватисяto aim (at), to take aim (at), to align sight; to level (at) -
2 націлювати
( на когось пістолет тощо) level, ( пістолет тощо) point, target -
3 націлити
-
4 націлитися
-
5 націлюватися
-
6 націляти
-
7 націлятися
-
8 наводити
= навести1) ( вказувати шлях) to direct (at), to guide, to lead2) ( націлювати) to aim (at), to point (at)3) фіз., ел. to induce4) (про дані, слова тощо) to cite, to giveнаводити цитати — to cite, to quote
наводити цитату — to cite/make a quotation
5) ( викликати почуття) to evoke, to arouse, to induce, to lead (to)наводити глянець — to polish, to gloss, to glaze
наводити (на себе) красу — to prim, to beautify ( oneself)
7)наводити міст — to bridge, to build a bridge
наводити порядок — to put things in order, to make order, to establish order
наводити тінь на щось — to complicate ( to confuse) matters
См. также в других словарях:
націлювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
націлювати — юю, юєш і націля/ти, я/ю, я/єш, недок., наці/лити, лю, лиш, док. 1) перех. і неперех. Цілячись, спрямовувати що небудь на когось, щось, на якусь ціль. 2) перех., на що, перен. Спрямовувати, скеровувати до чого небудь. 3) неперех., перен., розм.,… … Український тлумачний словник
націлювати — люю, люєш, (націляти, цілям), Пр. Цілячись, направляти що небудь на когось, на якусь ціль … Словник лемківскої говірки
націлити — див. націлювати … Український тлумачний словник
націлюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до націлювати … Український тлумачний словник
націлювання — я, с. Дія за знач. націлювати … Український тлумачний словник
націляти — див. націлювати … Український тлумачний словник
націлити — цілю, лиш, Пр. Див. націлювати … Словник лемківскої говірки
наводити — I = навести 1) (надавати зброї, оптичному приладу тощо певної спрямованости, повертаючи в бік когось / чогось), наставляти, наставити, направляти, направити, спрямовувати, спрямувати, скеровувати, скерувати; націлювати, націляти, націлити (на… … Словник синонімів української мови
спрямовувати — 1) = спрямувати (кого що надавати кому / чому н. певного спрямування, потрібного напрямку в русі), скеровувати, скерувати, направляти, направити; повертати, повернути (спрямовувати в інший бік); орієнтувати (зазв. користуючись мапою, приладами… … Словник синонімів української мови
налучати — а/ю, а/єш, недок., налу/чити, чу, чиш, док., розм. 1) перех. і без додатка. Спрямовувати зброю в ціль: націлювати. 2) неперех., у що, на що. Опинятися де небудь, потрапляти кудись. 3) перех., рідко. Зустрічати кого , що небудь … Український тлумачний словник
