нахабний

См. также в других словарях:

• нахабний — а, е. Який діє зухвало, безцеремонно, порушуючи моральні норми і не зважаючи на ставлення до цього інших. || Який виражає зухвалість, безцеремонність …   Український тлумачний словник

• нахабний — (який чинить, поводиться непристойно, зарозуміло, не додержує морально етичних норм), зухвалий, безцеремонний, нецеремонний, безпардонний, розперезаний; нахрапистий, хамський, хамовитий …   Словник синонімів української мови

• нахабний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• нахабність — ності, ж. 1) Властивість за знач. нахабний. 2) Нахабний вчинок, нахабна поведінка …   Український тлумачний словник

• безцеремонний — (який не дотримується правил пристойности), розв язний, нахабний, зухвалий, розперезаний Див. тж. нахабний …   Словник синонімів української мови

• безпардонний — а, е, розм. Дуже розв язний; грубий, нахабний, занадто набридливий; безцеремонний …   Український тлумачний словник

• безчельний — а, е, діал. Безсоромний, нахабний …   Український тлумачний словник

• збидлений — а, е, лайл. Дієприкм. пас. мин. ч. до збидлитися. || Хамовитий, нахабний …   Український тлумачний словник

• знахабнілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до знахабніти. 2) у знач. прикм. Те саме, що нахабний …   Український тлумачний словник

• зухвалий — а, е. 1) Який не виявляє належної поваги, пошани до кого , чого небудь. || Який виражає неповагу (про погляд, очі і т. ін.). || Дуже грубий, нахабний. 2) Відчайдушно сміливий …   Український тлумачний словник

• напришкуватий — а, е, діал. Зухвалий, нахабний …   Український тлумачний словник