-
1 натягувати
I натя́гуватисм. натягати III = натягти( что)1) натягивать, натянуть; ( делать упругим) напрягать, напрячь; (расширять - о шкурке, ткани спец.) пялить, распялить2) (одеваться, покрываться) натягивать, натянуть, натаскивать, натащить; ( надевать с трудом или неподходящее) напя́ливать, напя́лить3) перен. навлекать, навлечь -
2 натягти
I см. натягувати( что)1) натянуть; ( делать упругим) напрячь; (расширять - о шкурке, ткани спец.) распялить2) (одеваться, покрываться) натянуть, натащить; ( надевать с трудом или неподходящее) напялить3) перен. навлечьII натягти́см. натягати I
См. также в других словарях:
натягувати — I див. натягати I. II ую, уєш, недок., натяга/ти і натягти/, тягну/, тя/гнеш, док., перех., розм. Тягаючи, приносити в якій небудь кількості (за кілька разів). || Діставати з колодязя в якій небудь кількості (про воду). || Ловити в якій небудь… … Український тлумачний словник
натягувати — див. натягати … Словник синонімів української мови
натягувати — 1 дієслово недоконаного виду робити тугим, пружним; одягати; вбирати натягувати 2 дієслово недоконаного виду приносити за кілька разів розм … Орфографічний словник української мови
натягувати — гую, гуєш, (натягати, тягам), (натягнути, тягну), Пр. 1. Тягнучи або розтягаючи робити пружним; прикривати, затуляти що небудь; розтягаючи, накладати на що небудь; витягати в якому небудь напрямку, випрямляти (про шию). 2. Одягати, надівати,… … Словник лемківскої говірки
надівати — I = надіти 1) (приладжувати, прикріплювати щось на чому н.; надягати головний убір, окуляри, маску тощо), надягати, надягти, надягнути, одягати, одягти, одягнути, накладати, накласти, напинати, нап ясти, насаджувати, насадити, начіплювати,… … Словник синонімів української мови
затягати — I а/ю, а/єш і рідше затя/гувати, ую, уєш, недок., затягти/ і затягну/ти, тягну/, тя/гнеш; мин. ч. затя/г, ла/, ло/ і затягну/в, ну/ла, ну/ло; док., перех. 1) Тягнучи, посуваючи кого , що небудь, поміщати кудись. 2) також без додатка. Вбирати,… … Український тлумачний словник
надівати — а/ю, а/єш, недок., наді/ти, і/ну, і/неш, док., перех. 1) Одягати на себе або на когось одяг, взуття. || Натягувати, насувати щось на який небудь предмет. 2) Приладжувати, прикріплювати щось на кому , чому небудь, до кого , чого небудь. 3) Щільно… … Український тлумачний словник
надувати — і надима/ти, а/ю, а/єш, недок., наду/ти, надму/, надме/ш і наду/ю, наду/єш, док. 1) перех. Наповнювати що небудь повітрям, газом і т. ін.; роздувати. || Натягувати, розпрямляти що небудь; робити пружним. || Напружуючись, збільшувати об єм, розмір … Український тлумачний словник
надягати — а/ю, а/єш, недок., надягну/ти і надягти/, дягну/, дя/гнеш, док., перех. 1) Натягувати, насувати, накладати і т. ін. одяг на кого , що небудь. || Використовувати, носити який небудь одяг. 2) Приладновувати, прикріплювати на чому небудь … Український тлумачний словник
напинати — а/ю, а/єш, недок., напну/ти і нап ясти/, пну/, пне/ш, док., перех. 1) Натягуючи або розтягуючи що небудь, робити тугим, пружним. || Натягуючи, закріплювати або прикріплювати до чого небудь. || Докладаючи зусиль, напружувати що небудь. ||… … Український тлумачний словник
натягати — I а/ю, а/єш і натя/гувати, ую, уєш, недок., натягти/ і натягну/ти, тягну/, тя/гнеш, док. 1) перех. Тягнучи або розтягаючи, робити тугим, пружним. || Напинати, зводити що небудь над чимось. || Розправляючи і розтягаючи, закріплювати, прикріплювати … Український тлумачний словник