-
1 насувати
= насунути -
2 насувати
= насу́нути, насо`вувати1) (что - на кого, на что) надвигать, надвинуть; ( надевать) насовывать, насунуть; ( о головном уборе) нахлобучивать, нахлобучить2) (приходить, начинаться) надвигаться, надвинуться3) (только насува́ти, насу́нути: появляться во множестве) наваливать, навалить (только с.); приваливать, привалить; нахлынуть, прихлынуть -
3 насунути
= насунутися; док. див. насувати, насуватися -
4 насовувати
I( накладывать) насовывать; напихиватьII см. насувати III = насу́нути1) (что - на кого, на что) надвигать, надвинуть; ( надевать) насовывать, насунуть; ( о головном уборе) нахлобучивать, нахлобучить2) (приходить, начинаться) надвигаться, надвинуться3) (только насу́нути: появляться во множестве) навалить (только в с.); привалить; (соверш.) нахлынуть, понахлынуть, прихлынуть -
5 насунути
I насу́нутисм. насуватиII1) (что - на кого, на что) надвинуть; ( надевать) насунуть; ( о головном уборе) нахлобучить2) (приходить, начинаться) надвинуться3) (только насу́нути: появляться во множестве) навалить (только с.); привалить; прихлынуть
См. также в других словарях:
насувати — а/ю, а/єш і насо/вувати, ую, уєш, недок., насу/нути, ну, неш, док. 1) перех., розм. Надівати, натягати що небудь на голову (часом закриваючи якусь частину обличчя). || Зсовувати, спускати нижче. 2) перев. недок., неперех. Рухаючись уперед у… … Український тлумачний словник
насувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
наближатися — наблизитися 1) (до кого чого й без додатка про неживі предмети, явища природи тощо переміщатися на ближчу відстань до кого / чого н.), підходити, підійти, підступати, підступити, зближатися, зближуватися, зблизитися, присуватися, присовуватися,… … Словник синонімів української мови
надівати — а/ю, а/єш, недок., наді/ти, і/ну, і/неш, док., перех. 1) Одягати на себе або на когось одяг, взуття. || Натягувати, насувати щось на який небудь предмет. 2) Приладжувати, прикріплювати щось на кому , чому небудь, до кого , чого небудь. 3) Щільно… … Український тлумачний словник
надягати — а/ю, а/єш, недок., надягну/ти і надягти/, дягну/, дя/гнеш, док., перех. 1) Натягувати, насувати, накладати і т. ін. одяг на кого , що небудь. || Використовувати, носити який небудь одяг. 2) Приладновувати, прикріплювати на чому небудь … Український тлумачний словник
насовувати — I ую, уєш, недок., перех., розм. Сунучи, класти в якій небудь кількості. II див. насувати … Український тлумачний словник
насування — я, с. Дія за знач. насувати … Український тлумачний словник
насунути — див. насувати … Український тлумачний словник
насуплювати — юю, юєш, недок., насу/пити, плю, пиш; мн. насу/плять; док., перех., розм. 1) Виражаючи невдоволення, гнів і т. ін., зсуваючи брови, морщити лоба. 2) рідко. Те саме, що насувати 1) … Український тлумачний словник
спускати — а/ю, а/єш, недок., спусти/ти, спущу/, спу/стиш, док. 1) перех. Переміщати зверху вниз; опускати. || Різко опускаючи, вдаряти. || Зсаджуючи, знімаючи кого , що небудь (з плечей, рук, коня і т. ін.), ставити або класти десь. || Звозити кого , що… … Український тлумачний словник
валити — I 1) (примушувати падати), валяти, звалювати, звалити, перекидати, перекинути, перевертати, перевернути, турляти 2) (позбавляти можливости триматися на ногах, змушувати лягати про втому, хворобу, сон тощо), валяти, звалювати, звалити II 1)… … Словник синонімів української мови
