настільки

нрч. стільки, (при нрч. и глаг.) так, (при прлг.) такий (така, таке, такі), (канцел.) настільки, (постольку, зап.) остільки, (в такой мере) такою мірою, в такій мірі, так сильно; срв. Насколько. [Тут не така щира ляхва живе по селах, як на лівобережжі (Куліш). Вони такі відмінні (так різняться) між собою, що… (Київ). Корабель такий великий і так оздоблений радощами, що… (М. Зеров). Боротьба новітніх принципів з первісними посильнішала в нього настільки, що він… (Крим.)]. Он настолько ослабел что… - він так ослаб (знесилився, занепав на силах), що… Он не -ко беден, чтобы… - він не такий бідний, щоб… Не -ко уж - не так (не такий, не така, не таке, не такі) то вже, не з-так то вже. [Рим не таке то вже й принадне місто, як про нього кажуть люди (Країна Сліпих). Письменство чимале й не з-так то вже й бідне, як на наші обставини (Рада)]. -ко - насколько - стільки - скільки, (канцел.) настільки - наскільки, (зап.) остільки - оскільки, (в такой - в какой мере) так (такий, така, таке, такі) - як (який, яка, яке, які). Он -ко же добр, насколько и справедлив - він такий (-же) добрий як і справедливий. Она нравилась ему ровно -ко, насколько отталкивала - вона подобалася йому рівно стільки(-ж), скільки й (як і) відражала (так сильно, як і відражала).

* * *

нрч. скільки, (при нрч. и глаг.) як, (при прлг.) який (яка, яке, які), (канцел.) наскільки, (поскольку, зап.) оскільки, (в какой мере) якою мірою, в якій мірі, в яку міру. [В цій спірці (вони) стають при (його) боці (на его стороне), але скільки щиро, - то воно хто й зна (Грінч.). Перетворившися з наукового видання на живий, скільки це можна було під цензурною довбнею, орган сучасности (Рада). За орбітою Нептуна простягається простір, так само порожній, скільки може пройняти людське спостереження (Країна Сліпих). Такі статті зацікавлювали мало і дуже не надовго; а як мало, то се видно з того, що… (Грінч.). Наскільки можу я пригадати, це були… (Крим.)]. -ко возможно - як(о)-мога, скільки можна. [Будемо дбати, яко-мога, за добробут краю й народа (Н.-Лев.)]. -ко мне известно - скільки я знаю. -ко припоминаю - скільки пригадую. -ко - настолько - скільки - стільки, (канцел.) наскільки - настільки, (зап.) оскільки - остільки, (в какой - в такой мере) як (яка, яке, які) - так (така, таке, такі). -ко она прежде была бледна, настолько вдруг покраснела - яка вона перше була бліда, така раптом зробилась червона.

* * *

I. (3 л. ед. ч. н. вр. от быть) є, (реже) єсть. (См. Быть). Каков, какой ни есть - хоч який (є), хоч який-би був, будь-який. Сколько ни на есть - хоч скільки є, хоч скільки-б було. Как есть (совсем, вполне) - чисто, геть, (вульг.) настояще. [Той геть увесь спалахнув (Крим.)]. Ну как есть - ну чисто тобі. [Лежав він у труні ну чисто тобі живий (Еварн.)]. То есть - цеб- то, себ-то, тоб-то.

II. едать 1) їсти (наст. вр. їм, їси, їсть, їмо, їсте, їдать; пов. н.: їж, їжмо, їжте); неопр. н-ние, ум. (неспряг.) - їстоньки, їдусі, їдусеньки, їсточки. [Твої діти плачуть, їстоньки хочуть], (потреблять) споживати (сов. спожити), поживати (пожити). [ІЦе й половини з миски не спожили, а він уже поклав ложку. Його розум протестував проти церковних слів: «Прийдіть, споживайте, це - тіло моє». Стали ми хліба-соли поживати]; (при обращении к детям) - гамати [Гамай, гамай, моя дитино, орішок! - Я вже, мамо, згамав], (неспряг., ум.) гамці. [Не плач, дитино, зараз будем гам. I сам не гам і другому не дам]. Есть один раз в сутки - їсти раз на добу, разувати. Есть с кем за одним столом - столувати стіл з ким. Есть до сыта - їсти вдосить, досита, доситости. Есть глазами - їсти очима кого. [Їсть Оленку очима];

2) (признавать годным в пищу, съедобным, употреблять) їсти, вживати [Ми не вживаємо конини], заживати;

3) (о насекомых) кусати, їсти, тяти. [Комарі нас тнуть];

4) (об едкой жидкости, веществе) їсти, кусати, гризти. [Вапна (известь) гризе пальці]. Есть кого - їсти кого, уїдатися на кого. [Почали вони на його уїдатися]. Поедом есть - їдом (їдьма, їдцем) їсти, жерцем пожирати. [Ти, як та гадюка, - їдом їси (Гліб.). Невістка їдьма їсть бабу й діда (Г. Барв.). Ненавидять, гонять, б'ють, жерцем пожирають]. Даром едящий - дармоїжний, дармоїд. Есть с жадностью и т. п.; см. Жрать, Лопать, Трескать, Убирать, Уминать, Уписывать, Уплетать.

* * *

ї́сти (їм, їси́, їсть, їмо́, їсте́, їдя́ть); ласк. дет. ї́стки, ї́стоньки, ї́сточки; ( употреблять) спожива́ти, ужива́ти, зажива́ти, пожива́ти

(3 л. ед. ч. наст., от "быть") є, єсть

потреба, (потребность) потріб (-би), (ум. потрібка), треба (-би), потребина, (нужда) нужда, (польза, редко) пригода. [Їхати не треба було, але Корній вигадав потребу (Грінч.). Купив оце й я собі на потріб дерева (Сл. Гр.). У нас іде на потріб липа ціла, а не колена (Брацл.). Для своєї потрібки (Борзенщ.). Все продав, а пуд собі залишив на свою потрібку (Звин.). Мій дім обмислен (снабжён) сріблом-золотом про всяку требу (Куліш). На будову громадського намету і на всякі потребини його (Біблія). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Годувала собі дочку для своєї пригоди, щоб принесла із криниці холодної води (Макс.)]. -ность в чём - потреба в чому и чого. -ность к кому - діло до кого. [Є дільце, дядечку, до вас (Глібів)]. Естественная -ность - а) природна[я] (натуральна) потреба; б) (испражнение) своя потреба (потріб). Крайняя, неотложная -ность - велика (конечна, пильна) потреба в чому, чого; конечність, доконечність (-ности). [Конечна є потреба, заміри ваші знать (Самійл.). Важливість і доконечність задуманої роботи (Н.-Лев.)]. Без -сти - без потреби, безпотрібно, (без дела) без діла. [Прошу без потреби не заходити до кабінету (Київ). Нікчемно й безпотрібно порубавши свій ліс (Основа 1862). Без діла не люблю я до його ходити (Київ)]. Для какой -сти? - за-для якої потреби? на (про) яку потребу? нащо? навіщо? про що? [«Дай я нап'юся мандрагори?» - «Про що, царице?» (Л. Укр.)]. По мере -сти - в міру потреби, як до потреби. [Вдається, як до потреби, до мови стислої (Рада)]. По встретившейся -сти - зважаючи на (таку) потребу; тому, що трапилася (виникла) потреба. По миновании -сти - а) (в будущем) коли (як) мине потреба; б) (в прошедшем) коли (як) минула потреба. Для своей, иной -сти - на свою потребу (потрібку), про свою потребу, (текущей: на свою обихідку), на иншу потребу. [Закупки на свою потрібку (Н.-Лев.). Про його потребу я дав йому (Звягельщ.)]. В случае -сти - в потребі; коли (як) буває (в наст. ещё: є, в прошл.: бувала, траплялася, в будущ.: буде, виникне, трапиться) потреба: коли що; як потреба вкаже (в будущ.); (книжный оборот) в разі потреби. [І грішми і худобою в потребі зазичить (Франко). До рідної мови може письменник докладати в потребі і чужих слів (Рада). Президент Академії скликає, коли бува потреба, спільні зібрання (Стат. Ак. Н.). Ми, коли що, і до царя не заблудимо (Кониськ.)]. Смотря по -сти - а) (когда, если надо) коли (як) треба; б) (сколько надо) скільки треба. Какая ему -ность знать это? - нащо (навіщо) йому знати це? Иметь -ность в чём - мати потребу в чому, потребувати чого. [Не потребуєм їй того казати, що ти рабиня (Л. Укр.)]. Нет -сти - нема на що, нема чого, нема потреби. [Нема на що тут це записувати (Грінч.). Нема чого похваляти се (Грінч.)]. В этом нет -сти - в цьому (на це) нема потреби. Мне в этом нет -сти - я цього не потребую; мені це без потреби. Явилась -ность - виникла (трапилася, зайшла, є) потреба.

* * *