-
1 wdepnąć I. наступити, влізти;
2. зайтиPraktyczny słownik polsko-ukraiński > wdepnąć I. наступити, влізти;
-
2 nadepnąć
наступити -
3 nastąpić
наступити -
4 tread
In1) хода2) парування (про птахів)3) слід4) буд. східець5) ширина ходу, колія6) тех. поверхня катання7) авт. протектор (покришки)8) ланка (гусеничного ходу)IIv (past trod; p.p. trod, trodden)1) ступати, іти; крокуватиto tread lightly (in order not to wake smb.) — ступати тихо (щоб не розбудити когось)
3) топтати, давити4) перен. іти, прямувати5) перен. топтати, пригноблювати6) протоптувати (стежку)7) паруватися (про птахів)8) ставити протектори на шини коліс автомобіля9) танцюватиtread down — а) давити, топтати, затоптувати; б) пригнічувати
tread into — а) утоптувати; б) пригноблювати
tread out — а) давити,, видавлювати (виноград); б) витоптувати, затоптувати; в) придушувати; знищувати
to tread a measure — поет. гарно (ритмічно) танцювати
to tread on air — радіти; ніг під собою не чути
to tread on smb.'s corns (toes) — наступити комусь на любиму мозолю; дійняти до живого, уразити
to tread on the neck of smb. — пригнічувати (придушувати) когось
to tread this earth (shoe-leather) — жити, бути живим
* * *I [tred] n1) ходаfirm [heavy, sprightly, airy] tread — тверда [важка, пружиниста, легка]хода
she had the tread of an empress — у неї була царствена хода; кроки
to walk with a measured tread — йти розміреним кроком; ходіння
that incessant tread of feet wearing the rough stones smooth — безупинне ходіння; від якого нерівні камені стають гладкими; звук кроків
to hear the tread of feet — почути звук кроків; підошва ( черевик)
2) слідto leave a deep tread in the snow — залишати на снігу широкий слід /колію/
3) спаровування ( птахі)5) сходи; ширина сходинок6) уступ тераси; уступ на схилі місцевості7) мop. довжина кіля8) cпeц. ширина ходу, колії9) cпeц. поверхня катання11) aвт. протектор ( покришки)II [tred] v(trod; trodden, trod)1) ступати, крокуватиto tread lightly (in order not to wake smb) — ступати тихо (щоб не розбудити кого-н.) [див.; тж. є]; to tread through the meadow йти /крокувати/ через поляну
where no foot may tread — де не ступала нога людини; йти, ходити (по чому-н.)
to tread the ground — ходити по землі ([див.; тж. 1] йти, слідувати)
to tread new ground — вступати на новий грунт, зайнятися новою справою [ср. тж. 1]
2) наступати (на що-н.); to tread on asharp stone наступити на гострий каміньhe was trodden to death by the elephants — він був на смерть затоптаний слонами; натискати ( на педаль велосипед)
he resolutely trod on the accelerator — він рішуче вижав педаль акселератора; утоптувати, утрамбовувати
3) топтати, тиснутиto tread (upon) grapes — тиснути виноград ( при виготовленні вин)
to tread smth into /in/ the ground — втоптати що-н. у землю; зневажати, гнобити ( to tread under foot)
to tread smb to pieces — розтоптати кого-н.
4) протоптувати5) паруватися ( про птахів); покривати, топтати ( курку)7) icт. танцювати••to tread this earth /shoe-leather/ — жити, бути живим
to tread the boards /the stage/ — бути актором
to tread in smb 's (foot)steps — йти по чиїмсь стопам, слідувати чийомусь прикладу
to tread on the heels of smb — слідувати по п'ятах за ким-н.
to tread on air — = ніг під собою не відчувати радіти, тріумфувати
to tread on smb 's corns /on smb 's toes/ — наступити кому-н. на улюблений муляй; боляче зачепити кого-н.; зачепити чиїсь почуття
to tread on the neck of smb — гнобити, пригноблювати кого-н.
to tread lightly /carefully, warily/ — діяти обережно /тактовно/ [ср. тж. 1]; to tread water плисти стоячи
just try to keep treading water until help comes — прагніть триматися на воді, поки не прийде допомога
to tread a measure — icт.,; пoeт. красиво /ритмічно/ танцювати
-
5 step
1. n1) крокstep for step (with smb.) — нога в ногу (з кимсь)
2) pl звук кроків3) хода4) коротка відстань; відстань в один крок5) алюр6) па (в танцях)7) просування; поступальний рух; хід8) підвищення по службі9) військ., розм. чергове звання10) вчинок; дія, захід; крок11) східець, щабель, приступка; підніжка; поріг; підйом12) pl драбина; тех. стрем'янка13) вкладиш (підшипника)16) муз. ступінь; тон17) інтервал19) реданstep bearing — підп'ятник; упорний підшипник
to follow in smb.'s steps — наслідувати чийсь приклад
one step at a time — хто спішить, той людей смішить
2. v1) крокувати, ступатиto step short — спіткнутися; перен. помилитися
2) розм. іти (собі), виходити3) розм. тікати, дезертирувати4) проходити невелику відстань, робити кілька кроківwill you step inside? — зайдіть, будь ласка
step this way, please — ідіть сюди, будь ласка
5) робити па (в танці)6) рухатися легко і швидко7) наступитиto step on smb.'s foot — наступити комусь на ногу (тж перен.)
8) натискатиto step on a gas — розм. дати газу, поспішати
9) вимірювати кроками (тж step off, step out)10) досягати (одержувати) щось відразу11) робити східці12) іти пішки13) мор. ставити щоглу в степеstep along — амер., розм. швидко рухатися
step aside — відходити убік; посторонитися; дати дорогу іншому
step back — відійти назад, зробити крок назад; перен. поступитися
step down — спуститися; зійти вниз; вийти (з екіпажа); ел. знизити напругу; амер., розм. піти у відставку
step forth, step forward — виступати (висуватися) уперед
step off — сходити; військ., розм. кидатися в атаку; амер., розм. зробити помилку; умерти
step out — виходити, ненадовго вийти з дому; ступати широкими кроками; прискорювати ходу; вийти за межі (from); вимірювати кроками
step over — заступити за лінію (біг); переступити
step up — підніматися угору (по сходах); підійти; залицятися; просувати, висувати; посилювати, підвищувати; прискорювати, збільшувати оберти; ел. підвищувати напругу; військ. кидатися в атаку
step lively! — мерщій!, хутчіше!
step on it! — натискай!, жени щодуху!
* * *I [step] n1) крокstep by step — крок за кроком; поступово; послідовно; східчасто
step for step (with smb) — нога в ногу ( з ким-небудь)
in step with — у ногу з ( ким-небудь); відповідно до ( чого-небудь); pl звук кроків; невелика відстань, відстань в один крок; слід ступні ( на піску)
2) ходаwatch your step! — не спіткніться!; вид кроку, крок
step away — бічний крок ( ковзанярський спорт); алюр; па ( у танці)
3) просування, хід; поступальний рух4)II [step] v1) крокувати, ступатиto step short — оступитися; зробити хибний крок, помилитися
2) іти ( геть), піти ( step along); тікати, дезертирувати3) проходити невелику відстань, робити декілька кроків4) робити па; танцювати6) (on) наступати (нaпp., на ногу); натискати7) виміряти, відміряти кроками (step off, step out)8) ( into) досягати ( чого-небудь), одержувати ( що-небудь) відразу, одним махом10) мop. ставити, встановлювати ( щоглу) -
6 tread
I [tred] n1) ходаfirm [heavy, sprightly, airy] tread — тверда [важка, пружиниста, легка]хода
she had the tread of an empress — у неї була царствена хода; кроки
to walk with a measured tread — йти розміреним кроком; ходіння
that incessant tread of feet wearing the rough stones smooth — безупинне ходіння; від якого нерівні камені стають гладкими; звук кроків
to hear the tread of feet — почути звук кроків; підошва ( черевик)
2) слідto leave a deep tread in the snow — залишати на снігу широкий слід /колію/
3) спаровування ( птахі)5) сходи; ширина сходинок6) уступ тераси; уступ на схилі місцевості7) мop. довжина кіля8) cпeц. ширина ходу, колії9) cпeц. поверхня катання11) aвт. протектор ( покришки)II [tred] v(trod; trodden, trod)1) ступати, крокуватиto tread lightly (in order not to wake smb) — ступати тихо (щоб не розбудити кого-н.) [див.; тж. є]; to tread through the meadow йти /крокувати/ через поляну
where no foot may tread — де не ступала нога людини; йти, ходити (по чому-н.)
to tread the ground — ходити по землі ([див.; тж. 1] йти, слідувати)
to tread new ground — вступати на новий грунт, зайнятися новою справою [ср. тж. 1]
2) наступати (на що-н.); to tread on asharp stone наступити на гострий каміньhe was trodden to death by the elephants — він був на смерть затоптаний слонами; натискати ( на педаль велосипед)
he resolutely trod on the accelerator — він рішуче вижав педаль акселератора; утоптувати, утрамбовувати
3) топтати, тиснутиto tread (upon) grapes — тиснути виноград ( при виготовленні вин)
to tread smth into /in/ the ground — втоптати що-н. у землю; зневажати, гнобити ( to tread under foot)
to tread smb to pieces — розтоптати кого-н.
4) протоптувати5) паруватися ( про птахів); покривати, топтати ( курку)7) icт. танцювати••to tread this earth /shoe-leather/ — жити, бути живим
to tread the boards /the stage/ — бути актором
to tread in smb 's (foot)steps — йти по чиїмсь стопам, слідувати чийомусь прикладу
to tread on the heels of smb — слідувати по п'ятах за ким-н.
to tread on air — = ніг під собою не відчувати радіти, тріумфувати
to tread on smb 's corns /on smb 's toes/ — наступити кому-н. на улюблений муляй; боляче зачепити кого-н.; зачепити чиїсь почуття
to tread on the neck of smb — гнобити, пригноблювати кого-н.
to tread lightly /carefully, warily/ — діяти обережно /тактовно/ [ср. тж. 1]; to tread water плисти стоячи
just try to keep treading water until help comes — прагніть триматися на воді, поки не прийде допомога
to tread a measure — icт.,; пoeт. красиво /ритмічно/ танцювати
-
7 надвигаться
I. 1) (двигая) насоватися, надвигатися;2) (двигаясь) нарухатися.II. надвинуться1) (стр. з.) насуватися и насовуватися, бути насовуваним, насунутим и т. п.; см. Надвигать;2) (возвр. з.) насувати(ся) и (реже) насовувати(ся), сунути(ся), насунути(ся), (о мног.) понасувати(ся), понасовувати(ся), (о тучах, ночи и т. п. ещё) наступати, наступити, надходити, надійти, (преим. о тумане) налягати, налягти. [Червоний туман уставав на заході, і немов криваві примари насувалися звідти на місто (Коцюб.). Ніч насувається швидко (Л. Укр.). На світ насувала темрява (Грінч.). Ніч насунула темна (Г. Барв.). В кереї темній тихо суне ніч (Вороний). Стрічкою сунулися козаки (Стор.). Брови на очі йому понасовувались (Куліш). Наступає чорна хмара (Пісня). Хмара наступила (Рудан.). Хмара надходить над головою (Коцюб.). Наляжуть тумани (Самійл.). Злая хуртовина на нас налягає (Максим.)].* * *несов.; сов. - надв`инуться1) насува́тися и насо́вуватися, -со́вуюся, -со́вуєшся, насу́нутися и мног. понасува́тися и понасовуватися, насува́ти и насо́вувати, -со́вую, -со́вуєш, насу́нути и мног. понасува́ти; (о войске, тучах, ночи) наступа́ти, наступи́ти, -сту́пить- ( о тумане) налягати, налягти́, -ля́же\надвигаться нулись тучи — насу́нули хма́ри, нахма́рило, нахма́рилося, похма́рило, похма́рилося, похма́рі́ло, наступи́ли хма́ри
2) (перен.: приближаться во времени) наближа́тися, наблизитися, -бли́зиться, наступа́ти, наступити -
8 наступать
наступить1) (ногою на кого, на что) наступати, наступити на кого, на що, настоптувати, настоптати на кого, на що и що кому; (-пив, раздавливать) настолочувати, настолочити кого, що. [Даю вам силу наступати на гадюки (Куліш). Наступив мені на ногу (Київщ.). Турн злобно сильною п'ятою на труп Паланта настоптав (Котл.). Настоптала Балабушисі закаблуком на пальці з могодзулями (Н.-Лев.). Забрів у дамське купе та й настоптав ноги аж двом дамам одразу (Крим.). Ногою настолочив хробака (Верхр.)];2) (вести наступление) наступати, наступити, (нападать) нападати, напасти, (производить нападение) бити, ударяти, ударити на кого, на що. [Бились ви, як личить римлянам: наступали без запалу, а відступали стиха і без страху (Куліш). Збирайтеся, бідні люди, всі до оборони! - бо то на нас наступають великі навали (Франко). Вороги напали на нашу землю (Київщ.). Цезар бити хоче на Александрію (Куліш)];3) (наседать на кого) насідати(ся), насісти(ся), напосідатися. напосістися на кого, обсідати, обсісти кого, (о мног.) понасідати(ся), пообсідати. Кредиторы -пают на него - кредитори (позичальники, (зап.) вірителі) насідають (напирають) на його (обсідають, обпадають його). -ть на горло кому, с ножом к кому - приступати, приступити з короткими гужами до кого, притьмом вимагати в (или від) кого чого;4) (о времени, сроке) - см. Наставать 1;5) (на власть, стар.) заступати, заступити уряд, ставати, стати на уряд(і), обіймати, обійняти владу.* * *I несов.; сов. - наступ`итьнаступа́ти, наступи́ти, -ступлю, -ступиш; (придавливать ногой, лапой) насто́птувати, настопта́ти, -стопчу́, -сто́пчешII несов.; сов. - наступ`итьмедве́дь (слон) на́ ухо \наступать пи́л кому́ — перен. ведмідь (слон) на вухо наступив кому
настава́ти, -стає́, уаста́ти, -стане, надхо́дити, -дить, надійти, -дійде, наступа́ти, наступи́ти, -ступить; (подходить, приближаться, начинаться) постава́ти, поста́ти, захо́дити, зайти́, -йде, заступа́ти, заступи́ти, зачина́тися, зача́тися, -чне́ться; (о временах года, о поре: приближаться) іти́ (іде́), прийти́; (сов.: о явлениях природы; о возрасте) упасти (упаде); (спускаться - о вечере, ночи) запада́ти, запа́сти; (устанавливаться - о ночи, тишине) заляга́ти, залягти́, -ляже\наступать пила зима — наста́ла (надійшла́, наступи́ла, зайшла́, прийшла́) зима́; ( снежная) упа́ла (залягла́) зима́
\наступать пи́ло ле́то — наста́ло (надійшло́, наступи́ло, зайшло́, прийшло́) лі́то
\наступать пи́ла ночь — наста́ла (надійшла́, наступи́ла, поста́ла, зайшла́, прийшла́, упа́ла, запа́ла, залягла́) ніч
\наступать пи́ла тишина́ — наста́ла (наступи́ла, поста́ла, запа́ла, залягла́) тиша́
-
9 nadepnąć
-
10 corn
1. n1) зерно; зернина2) збірн. хліб (у зерні); збіжжя; пшениця (у Великій Британії); овес (у Шотландії); жито; кукурудза, маїс (в Америці і Австралії)corn borer — ент. зерновий точильник
corn picker — обривам качанів, пікер
corn pone — кукурудзяний коржик, кукурудзяна перепічка
corn sawfly — ент. хлібний пильщик
3) зернятко (яблука тощо)4) дрібка (солі)5) піщинка6) амер. кукурудзяна горілка7) амер. розваги, жарти8) мозоля (на нозі)to tread on smb.'s corns — наступити комусь на мозолю; дійняти до живого
2. v1) сіяти пшеницю (кукурудзу, овес тощо)3) солити, засолювати; консервувати сіллю (м'ясо тощо)4) шотл. годувати вівсом* * *I [kxːn] n1) зерно, зернові; пшениця ( в Англії); овес ( у Шотландії е Ірландії); жито, кукурудза, маїс ( в Америці е Австралії)3) aмep. кукурудзяна горілка; cл. сп'яніння4) колір спілої кукурудзи; золотавий колір (тж. corn colour)5) aмep. крупа ( про сніг); фірн6) aмep. сентиментальщина; вульгарність, банальність; заяложена, сентиментальна манера виконання ( музики)7) aмep.; cл. гроші, грошенятаII [kxːn] v1) солити, засолювати; консервувати сіллю ( м'ясо)2) сіяти пшеницю, кукурудзу, овес3) наливатися зерном (тж. corn up)4) дiaл. годувати вівсом5) cпeц. зернити, гранулювати6) п'янитиIII [kxːn] n -
11 kibe
n1) обмороження; обморожування3) вет. розтріскування ратиць (у овець)to tread on smb.'s kibes — наступити на мозолю; дійняти до живого
* * *n1) обмороження2) тріщина на шкірі ( від обмороження); болячка (особл. на п'ятці); вeт. розтріскування копит ( у овець) -
12 toe
1. n1) палець на нозі2) носок (чобота, панчохи)3) передня частина копита4) нижня частина, нижній кінець (чогось)5) закрут підкови; б) розм. нога7) тех. п'ята, підп'ятникfrom top to toe — з голови до п'ят; від голови до ніг
to tread on smb.'s toes — наступити комусь на мозолю; боляче образити когось; допекти комусь до живого
to be on one's toes — бути життєрадісним (діяльним, рішучим)
to turn up one's toes — простягти ноги, померти
2. v1) торкатися (бити) носкомto toe the line (the mark, the scratch) — а) спорт. стати на стартову лінію; б) стати в шеренгу; в) перен. суворо додержуватися правил; підкорятися вимогам
2) ударяти кінчиком ключки (у гольфі)3) надв'язувати носок (панчохи)4) криво забивати цвях6) шк., розм. штурхати* * *I n1) палець ноги, great /big/ toe великий палець ( ноги)little toe — мізинець ( ноги)
to stub ones toe on /over/ smth — спотикнутися об що-н.; помилятися в інтерпретації чого-н., ставати в безвихідь перед чим-н.
2) носок (ноги, черевика, панчохи)to turn ones toes out [in] — ставити ноги шкарпетками назовні [всередину]
to dance on ones toes — ходити /танцювати/ на пуантах
5) нога6) нижня частина, нижній кінець (чого-н.)7) тex. п'ята••the toe of Italy " — носок чобота, західний край Апеннінського півострова
on ones toes — життєрадісний; діяльний; рішучий, активний; готовий до дій, в ( повній) готовності; насторожі
to fight it out toe to toe — вирішити справу /спір/ в рукопашній сутичці
to tread /to step/ on smb 's toes — боляче зачепити кого-н.; зачепити чиїсь відчуття
to di и in ones toes — зайняти жорстку позицію; не відступати ні на крок
to turn up ones toes, to turn ones toes up — cл. "протягнути ноги", померти
IIthe toe of my boot itches — = мені так, хочеться дати йому стусана
to toe the starting line — cпopт. вийти на старт
to toe the line /the mark, the scratch, the crack/ — cпopт. встати на стартову доріжку; стати в шеренгу; [див. є;]; ударяти кінчиком ключки ( у гольфі)
2) надв'язувати носок ( панчохи)to toe a stocking — надв'язати панчоху; ставити рубчики, косяки ( на взуття)
4) cл.; жapг. давати стусанаto toe smb out of the room — вигнати кого-н. стусаном з кімнати
5) (з прислів.) ставити ногу ( певним чином)to toe out — ставити ноги носками нарізно /в різні боки/
to toe the line /the mark, the scratch, the crack/ — строго дотримуватися правив; виконувати установки, проводити певну лінію; підкорятися вимогам [див. 1]
to toe and heel it — відбивати чечітку, танцювати степ
-
13 наставать
настать1) (во времени) наставати (-стаю, -стаєш и (редко, диал.) -ставаю, -ваєш), настати, ставати, стати, постати, вставати, встати, ( реже) наступати, наступити, (наспевать) настигати, настигти, пристигати, пристиг(ну)ти, приспівати, приспіти, (подходить, наближаться, начинаться) заходити, зайти, надходити, надійти, приходити, прийти, (о мног.) понаставати. [Наставало різдво (Тесл.). Настає якась мить байдужости (В. Підмог.). Тиша наставала в кімнаті (В. Підмог.). Що-далі на світі, то більша біда наставає (Номис). Ось скоро молодик настане (Богодух.). Настала розлука (Крим.). (Такі) вчені понаставали, (що) все в їх дурниця (Грінч.). Гайдамаки дерли народ років може з десять, аж поки Мандебурія стала (ЗОЮР I). Після Татарщини нові порядки на Вкраїні постали (Куліш). На мить постала була тиша (Короленко). Встала й весна (Шевч.). Подивись: весна устала (Грінч.). Північ наступає (Рудан.). Час наступає - ходім! (Грінч.). Усьому наступає свій край (Грінч.). От і обідня пора настигла (Квітка). Настиг день святої волі (Кониськ.). Той час пристиг (Грінч.). Осінь приспіла (Глібів). Було літо: саме жнива заходили (Звин.). Надходить осінь (М. Вовч.) Десь надходила весна (П. Тичина). Надходить сцена прощання (Грінч.). Тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.). Надійшов день від'їзду (Франко). Як прийде різдво, вони… (Крим.)]. -тала ночь - настала (надійшла, впала, облягла) ніч. [Ніч упала (Сл. Гр.). Як облягла ніч, він і виїхав (Манж.)]. -ло утро, -тал вечер - настав (прийшов) ранок, настав (надійшов, прийшов) вечір, прийшло на рано, на вечір (Гнатюк). -тала зима - настала (зайшла, надійшла, впала) зима;2) (о местности) наставати, настати, починатися, початися. Здесь -тают пески - тут настають (починаються) піски.* * *несов.; сов. - настатьнастава́ти, -стає, наста́ти, -стане и мног. понастава́ти; ( наступать) наступа́ти, наступи́ти, -ступить -
14 находить
нахаживать, найти, действ. з.I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;3) визначений, обчислений, вирахуваний;4) зустрінутий, стрінутий;5) побачений;6) визнаний; названий.II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.* * *I несов.; сов. - найт`и1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш\находитьти себя — перен. знайти́ (найти́, віднайти́) себе́
\находить ть, \находитьти [для себя́] вы́ход [из положе́ния] — знахо́дити, знайти́ (нахо́дити, найти) [для себе] ви́хід [із становища], знаходити, знайти́ (давати, дати) [собі] ра́ду
не \находить дить вку́са в чём — не добира́ти (не знаходити) смаку́ в чо́му
2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)\находитьть возможным — вважати за можливе (можли́вим), визнавати можливим (за можли́ве)
II несов.; сов. - найт`икак вы его \находить хо́дите? — ( какого мнения) яко́ї ви ду́мки про ньо́го?
1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)блажь (дурь) нашла́ на кого́ — дур найшов (напа́в) на кого
нашла́ тоска́ — найшла́ (напа́ла, опа́ла) нудьга
4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тисяIII сов.нашло́ мно́го госте́й — найшло́ (понахо́дило; насхо́дилося, понасхо́дилося) бага́то госте́й
1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти -
15 подходить
подойти1) подо что-л. - підходити, підійти під що. [Підійшов під дерево];2) куда, к чему (приближаться) - підходити, підійти, надходити, надійти, заходити, зайти, під[при]ступати(ся), під[при]ступити(ся), доступати(ся), доступити(ся), (о мн.) попідходити, понадходити, попід[попри]ступати до кого, до чого, (наступать) наступати, наступити. [Підходять до хатки, а тут і сестра надійшла (Кон.). Він підвівсь і надійшов до сина (Крим.). Надходить поїзд (Грінч.). Підступає до батюшки (Руд.). Підступилась ближче і почала оглядати їх з голови до ніг (Коцюб.). До невістки страшно й приступити (Чуб.). Доступила до ліжка (Яворн.). Наступає чорна хмара]. -ди, -дите ко мне - підійди, підійдіть, підступи(сь), підступіть(ся) до мене. И не -ди! - і не підходь! І не підступай! Ні близько! -дит осень - надходить осінь. -дят праздники - надходять свята. -шли экзамены - надійшли іспити. -дит ко мне последний час, кончина - надходить на мене остання година (Руд.). -йти к руке (для поцелуя), приступити до руки. -дить украдкой - скрадатися до кого, до чого. -йти толпой - притовпитися до кого, до чого. -йти пошатываясь - підточитися до кого, до чого. -дить, йти хитро к кому - підвертатися, підвернутися, підгортатися, підгорнутися до кого и під кого. [Вона не знала, як під кого підвернутись (Квітка)]. -ходит уже к полночи, к обеду (к обеденному времени) - береться вже до півночи, до обід, до обіду. -ходит мне сорок лет - до сорока год вже мені береться (Змієв. п.). -ходить к концу - кінця доходити. Дело -дит к концу - справа доходить кінця. -дить к чему-л. (переносно) - підходити, підійти, заходити, зайти (підступати, підступити) до чого (напр., до теми) [Левицький заходить до письменства з трохи наївною міркою (Єфр.)];3) (прилегать) к чему под что - підходити, підійти, доходити, дійти до чого, під що, дотулятися, дотулитися, припирати, приперти до чого. [Ліс підходить до самого села (під саме село). Горби аж до хати доходять];4) (быть похожим) підходити, підійти до кого, до чого, підпадати, підпасти, удавати(ся), удати(ся), скидатися на кого, на що; срв. Сходствовать, Походить (на кого). [Чоловік до чоловіка бува підходить];5) (идти, быть кстати) кому, к чему пасувати, підходити, підійти, приставати, пристати, припадати, припасти, бути (приходитися) в лад, до ладу, до-шмиги, шталтити кому, до чого, до кого; срвн. Подобать, Приличествовать. [Революційний спосіб пасує до всіх процесів (Ніков.). Ївга не пасувала до свого темного закутку (Грінч.). Воно таки підходило, щоб Денисові земля впала (Грінч.). Зна, що кому припадає (Кон.). Ляж у домовину (гроб), чи якраз, вона пристане (Руд.). Коли моє невлад, я з своїм назад (Номис)]. - дить, -йти (быть в меру) - приходитися, прийтися, приставати, пристати до чого. Ключ не - дит к замку - ключ не приходиться (не пристає) до колодки;6) -дить, -йти под что (соответствовать чему) - відповідати чому, підходити, підійти під що. Это не -дит под мои требования - це не відповідає моїм вимогам;7) -дить (быть подходящим) - підходити, підійти, бути підхожим. Цена, товар мне не -дит - ціна мені не підхожа, крам мені не підхожий, ціна, крам мені не підходить. -дить, -йти к чему в роли кого (приходиться) - здаватися, здатися на що, на кого. [Кониський більше здався-б на громадського діяча (Єфр.)]. Он -шёл бы к роли артиста - він здався-б на артиста.* * *несов.; сов. - подойт`ипідхо́дити, підійти́ и попідхо́дити; ( приближаться) підступа́ти, підступи́ти, приступа́ти, приступи́ти, підступа́тися, підступи́тися, приступа́тися, приступи́тися; (наступать: о времени, явлениях, событиях) надхо́дити, надійти́; (несов.: соответствовать) пасува́ти; (несов.: быть к лицу) ли́чити -
16 последовать
(за кем) піти, рушити за ким, (после чего) наступити, виникнути, статися після чого. -дуем за ним - ходімо за вим. Я -вал за ним в сад - я пішов за ним у сад. Сын -довал примеру отца - син вступив на батькову стежку, наслідував батька, пішов батьковим слідом. После этого -вало… - по тім наступило… [Лиха то радість, що по ній смуток наступив (П. Пр.)]. Смерть -вала от чахотки - смерть сталася від сухот. После агонии -вала смерть - по агонії настала смерть. Я не хотел -вать его совету - я не хтів пристати на його раду. -вало решение - вийшов (стався) вирок.* * *1) (пойти за кем-, чем-л.) піти́, піти́ слі́до́м (вслід); ( поехать) пої́хати, пої́хати вслід; (двинуться, тронуться) ру́шити, ру́шити слі́до́м (вслід), попростува́ти, попрямува́ти2) ( наступить) наста́ти; (произойти, случиться) ста́тися; (явиться следствием чего-л.) надійти́, ви́йти; (возникнуть, проистечь) вини́кнути3) (кому-чему - поступить, подражая) наслі́дувати (кого-що) -
17 запанаваць
владарюватизапануватинаступитипанувати -
18 nadejść
1. надійти;2. підійти; під'їхати;3. настати, наступити -
19 nadeptać
1. наступити;2. утоптати -
20 nastać
настати, наступити
- 1
- 2
См. также в других словарях:
наступити — Наступить наступити (1) 1. Напасть, пойти войной на кого л.: Бяшеть притрепеталъ (Святослав) своими сильными плъкы и харалужными мечи; наступи на землю Половецкую, притопта хлъми и яругы. 21. 1024: И поиде Мьстиславъ, и Ярославъ противу ему, и… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
наступити — див. наступати … Український тлумачний словник
наступити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
доганяти — догнати (кого що рухаючись, наблизитися до того, хто / що пересувається попереду), наздоганяти, наздогнати, здоганяти, здогнати, наганяти, нагнати, наспівати, наспіти, у[в]ганятися, у[в]гнатися (за ким чим); настигати, настиг(ну)ти, спобігати,… … Словник синонімів української мови
прилинути — ну, неш, док., поет. 1) Те саме, що прилетіти. || Плавно пересуваючись по воді, в повітрі, з явитися, наблизитися. || у сполуч. зі сл. вітер. Повіяти. || Підступити відчутно в якусь частину тіла (про кров); приплинути. || Донестися, поширившись у … Український тлумачний словник
примчатися — чу/ся, чи/шся, док., розм. Те саме, що примчати 2). || Швидко наступити (про час) … Український тлумачний словник
пристигати — а/ю, а/єш, недок., присти/гнути і присти/гти, гну, гнеш; мин. ч. присти/гнув, нула, нуло і присти/г, ла, ло; док., розм. 1) неперех. Починати достигати; ставати майже стиглим. 2) перех. Те саме, що настигати 1), 5). 3) тільки док., неперех.… … Український тлумачний словник
настолочити — Настолочити: наступити [9,VI,VII] … Толковый украинский словарь
настоптати — дієслово доконаного виду наступити арх … Орфографічний словник української мови
здарити — настати, наступити, статися … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
надоптати — доптам, таш, Пр. Притиснути ногою, наступити на щось … Словник лемківскої говірки
