-
1 нарубувати
= нарубатинарубать, нарубить; ( льда) нака́лывать, наколо́ть; (делать метку) насекать, насечь -
2 нарубати
См. также в других словарях:
нарубувати — ую, уєш, недок., наруба/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Зрубувати яку небудь кількість чогось. || Рубаючи, заготовляти певну кількість чого небудь. 2) гірн. Відколюючи від пласта, видобувати яку небудь кількість корисних копалин … Український тлумачний словник
нарубувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
нарубати — див. нарубувати … Український тлумачний словник
нарубуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до нарубувати … Український тлумачний словник
нарубування — я, с. Дія за знач. нарубувати … Український тлумачний словник
насікати — а/ю, а/єш, недок., насі/кти, ічу/, іче/ш, док., перех. 1) Покривати поверхню чого небудь рядами нарізів, зазублин, насічок і т. ін. 2) Нарубувати певну кількість чого небудь. 3) тільки док., розм. Дуже побити, пошмагати … Український тлумачний словник
підрубувати — ую, уєш, недок., підруба/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Рубати, надрубувати знизу, при основі, корені; підсікати. 2) гірн. Вирубувати щілину в товщі, масі породи з метою полегшення наступного видобутку. 3) Обрубуючи, робити що небудь коротшим. 4) … Український тлумачний словник
