-
1 нарубать
техн., несов. наруба́ть, сов. наруби́тьнару́бувати, наруба́ти -
2 нарубать
техн., несов. наруба́ть, сов. наруби́тьнару́бувати, наруба́ти -
3 нарубать
и Нарубливать нарубить1) что - см. I. Надрубливать. -би себе это на нос - закарбуй собі це на носі;2) чего - нарубувати, нарубати, натинати, натяти, (немного) урубувати, урубати, утинати, утяти, (мелко) насікати, насікти, нацюкувати, нацюкати, (в добавл. к ранее нарубл.) прирубувати, прирубати, (о мног.) понарубувати, понатинати, поврубувати, повтинати и т. п. чого. [Нема чим запалити, - піди нарубай дров (Брацл.). Дров нікому врубать (Кониськ.). Підіть ви, братоньки, сосноньки втніть (Гол. IV). Кабанові кропиви насікла (Г. Барв.). Нацюкай дровець (Сл. Гр.). Прирубай ще трохи дровець (Сл. Гр.)]. Нарубленный -1) см. I. Надрубленный;2) нарубаний, натятий, урубаний, утятий, насічений, нацюканий, прирубаний, понарубуваний, поврубуваний и т. п. -ться -1) см. I. Надрубливаться;2) нарубуватися, нарубатися, понарубуватися; бути нарубуваним, нарубаним, понарубуваним и т. п.;3) (вдоволь, сов.) - а) (рубя что) нарубатися, натятися. [Нарубався за день, аж спина не розгинається (Брацл.)]; б) (рубясь с кем) нарубатися, натятися, набитися, настинатися з ким.* * *I несов.; сов. - наруб`ить1) нару́бувати, -бую, -буєш, наруба́ти; (отсекать в каком-л. количестве) натина́ти, натя́ти, -тну́, -тне́ш; (сов.: немного) уруба́ти, утя́гти, утну́ти2) ( вырубать) виру́бувати и вируба́ти, ви́рубати и мног. повиру́бувати; ( высекать) висіка́ти, ви́сікти, -січу, -січеш и мног. повисіка́тиII сов. горн.наруба́ти -
4 нарубить
-
5 нарубить
сов. от нарубать -
6 насекать
техн., несов. насека́ть, сов. насе́чькарбува́ти, закарбува́ти, зару́бувати, заруба́ти, насіка́ти, насікти́; ( нарубать) нару́бувати, наруба́ти -
7 нарубить
сов. от нарубать -
8 насекать
техн., несов. насека́ть, сов. насе́чькарбува́ти, закарбува́ти, зару́бувати, заруба́ти, насіка́ти, насікти́; ( нарубать) нару́бувати, наруба́ти -
9 нарубувати
-
10 нарубка
1) (действие) - а) см. Надрубка 1; б) нарубування, натинання, урубування, утинання, насікання, нацюкування, прирубування, оконч. нарубання, урубання, насічення, нацюкання, прирубання. Срв. Нарубать;2) см. Надрубка 2.* * *нарубка; нарубування -
11 насекать
насечь1) см. Надсекать;2) что - насікати, насікти, (о мног.) понасікати що; специальнее: (жорнов) накарбовувати, карбувати, накарбувати, (напильник) назублювати, зубити, назубити, (картон) діркувати, подіркувати, (о мног.) понакарбовувати, поназублювати що;3) чего - насікати, насікти, нарубувати, нарубати, (о мног.) понасікати, понарубувати чого. [Кабанові кропиви насікла (Г. Барв.). Нарубай дров (Київщ.)]. -сечь капусты - нашаткувати капусти;4) -сечь кого - набити різками, нашмагати, напарити, нашпарити, налупцювати, (настегать) нахльостати, нах(а)лястати кого. Насече[ё]нный -1) см. Надсече[ё]нный;2) насічений, накарбований, назублений, подіркований, понасіканий, понакарбовуваний, поназублюваний;3) насічений, нарубаний, понасіканий, понарубуваний; нашаткований;4) набитий різками, нашмаганий, на(ш)парений, налупцьований, нахльостаний, нах(а)лястаний. -ться -1) см. Надсекаться;2) насікатися, насіктися, понасікатися; бути насіканим, насіченим, понасіканим; нарубуватися, нарубатися, понарубуватися; бути нарубуваним, нарубаним, понарубуваним и т. п.;3) (вдоволь, сов.) насіктися, нарубатися.* * *несов.; сов. - нас`ечьнасіка́ти, насікти́, -січу́, -січе́ш и мног. понасіка́ти; ( нарубать) нару́бувати, -бую, -буєш, наруба́ти; ( делать насечки) зару́бувати, заруба́ти и мног. позару́бувати -
12 нахлёстывать
нахлестать кого, чтоI. нахльостувати, нахльостати, нах(а)лястувати, нах(а)лястати кого, що, по чому, нахвиськувати, нахвиськати, шмагати, нашмагати, пірити, напірити, (настёгивать) настьобувати, настьобати, (бичом) набичовувати, набичувати, (о мног.) понахльостувати и т. п. кого, що. [Нахльостав коня (Брацл.). Нахвиськує коні (Київщ.). Твар мені вітром нашмагало (Липовеч.). Добре напірив хлопчину (Київщ.). Підняв пугу з видимим бажанням набичувати коняку (Корол.)]. Нахлёстанный - нахльостаний, нах(а)лястаний, нахвиськаний, нашмаганий, напірений, настьобаний, набичований, понахльостуваний и т. п. -ться -1) (стр. з.) нахльостуватися, бути нахльостуваним, нахльостаним, понахльостуваним и т. п.;2) (возвр. з.) нахльостуватися, нахльостатися, понахльостуватися и (чаще) нахльостувати, нахльостати, понахльостувати себе и т. п.;3) нахлистуватися, нахлистатися, нахлющуватися, нахлющитися, надудлюватися, надудлитися; см. Напиваться 2;4) (вдоволь, сов.) нахльостатися, попохльостати (досхочу), (о мног.) понахльостуватися и т. п.; срв. Хлестать.II. Нахлёстывать, нахлеснуть кого, что -1) (петлёй) зашморгувати, зашморгнути кого, що чим, накидати, накинути зашморг на кого, на що. [Зашморгни слупа мотузом й тягни додолу! (Брацл.)];2) (плотн., стол.: отбивать черту шнуром) наводити (відбивати), навести (відбити) пруг на чому;2) (строит.: нарубать перекладину на столбы) надовбувати, надовбати перекладку (поперечку, поперечний брус) на чому;4) (наплескивать) напліскувати, наплеснути, нахлюпувати, нахлюпати, нахлюпнути чого в що. Нахлёснутый - зашморгнутий. -ться -1) (стр. з.) зашморгуватися, бути зашморгуваним, зашморгнутим и т. п.;2) (возвр. з.) зашморгуватися, зашморгнутися. Нитка -нулась на пуговицу - нитка зашморгнулася на ґудзикові (навколо ґудзика). Доска -нулась - на дошці відбився пруг (відбилася лінія).* * *I несов.; сов. - нахлестатьнахльо́стувати, нахльо́стати; настьо́бувати, -бую, -буєш, настьоба́ти, сов. нашмага́тиII несов.; сов. - нахлестн`уть1) (что на кого-что - петлю, верёвку) зашмо́ргувати, -гую, -гуєш, зашморгну́ти (кого-що чим), накида́ти за́шморг, наки́нути за́шморг (на кого-що)2) ( отбивать черту шнуром) строит. наво́дити (-джу, -диш) пруг, навести́ (-веду́, -веде́ш) пруг, відбива́ти [пруг], відби́ти, -діб'ю́, -ді́б'єш и -діб'є́ш [пруг] (на чому)
См. также в других словарях:
НАРУБАТЬ — НАРУБАТЬ, нарубить что, рубить в известном количестве; срубать или перерубать; крошить, мельчить; заготовлять рубкою; | насекать, делать зарубки, помечать топором, затесывать; | надрубать или настраивать деревянное строенье рубкою (рубит избу);… … Толковый словарь Даля
НАРУБАТЬ — 1. НАРУБАТЬ1, нарубаю, нарубаешь. несовер. к нарубить. 2. НАРУБАТЬ2, нарубаю, нарубаешь, совер., что и чего (спец. обл.). То же, что нарубить. Забойщик нарубал много угля. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
НАРУБАТЬ — 1. НАРУБАТЬ1, нарубаю, нарубаешь. несовер. к нарубить. 2. НАРУБАТЬ2, нарубаю, нарубаешь, совер., что и чего (спец. обл.). То же, что нарубить. Забойщик нарубал много угля. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
нарубать — НАРУБИТЬ, ублю, убишь; убленный; сов., что и чего. Рубя (в 1 и 3 знач.), наготовить. Н. дров. Н. капусты для квашения. Н. угля. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
нарубать — наготавливать, наготовлять, вырубать, срубать, насекать Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
нарубать — 1. НАРУБАТЬ см. Нарубить. 2. НАРУБАТЬ, аю, аешь; св. что и чего. В речи шахтёров: рубая, добыть, получить в каком л. количестве. Н. угля. Н. целую тонну топлива … Энциклопедический словарь
нарубать — (у горняков: рубая, добыть в каком л. количестве) что и чего. За первую же смену работы по новому сам он нарубал сто две тонны угля вместо семи по норме (Игишев). Нарубать угля сверх задания. См. на..., приставка … Словарь управления
Нарубать — несов. перех. 1. Рубя, приготавливать что либо в каком либо (обычно большом) количестве. 2. Срубать что либо в каком либо (обычно большом) количестве. 3. Вырубая, добывать породу в шахте в каком либо (обычно большом) количестве. Толковый словарь… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Нарубать — несов. перех. 1. Рубя, приготавливать что либо в каком либо (обычно большом) количестве. 2. Срубать что либо в каком либо (обычно большом) количестве. 3. Вырубая, добывать породу в шахте в каком либо (обычно большом) количестве. Толковый словарь… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
нарубать — нарубать, нарубаю, нарубаем, нарубаешь, нарубаете, нарубает, нарубают, нарубая, нарубал, нарубала, нарубало, нарубали, нарубай, нарубайте, нарубавший, нарубавшая, нарубавшее, нарубавшие, нарубавшего, нарубавшей, нарубавшего, нарубавших,… … Формы слов
нарубать — наруб ать, аю, ает … Русский орфографический словарь