народжуваність

народжуваність

народжуваність

народжуваність, нарожденність (-ности).

1. n

1) норма; розмір

2) ставка; тариф; такса; розцінка

3) фін. курс

4) ціна; оцінка

5) pl зал. вантажний тариф

6) швидкість, темп

7) відсоток; частка; коефіцієнт; пропорція; ступінь

8) пайок; порція

9) розряд, сорт

10) місцевий (муніципальний, комунальний) податок; збір на місцеві потреби

11) оцінка (у школі)

12) спосіб дії; манера

13) інтенсивність; потужність

14) частота

15) спорт. розряд

16) мор. клас (судна); ранг (корабля)

17) хід (годинника); добове відставання (поспішання) (про годинник)

18) тех. витрати (води тощо)

2. v

1) оцінювати; розцінювати; обчислювати

2) цінувати

3) таксувати, тарифікувати

4) підраховувати, перераховувати

5) вважати, розглядати

6) вважатися, розглядатися

7) обкладати місцевим податком

8) амер. ставити оцінку; оцінювати знання

9) розм. заслуговувати

10) визначати клас, категорію (автомобіля тощо); класифікувати

11) мати категорію (клас)

12) мати розряд (звання) (про моряка)

13) присвоювати звання (розряд) (моряку)

14) регулювати, вивіряти (годинник)

15) виносити догану; вичитувати, лаяти, сварити, давати прочухана

* * *

1) норма; розмір

2) ставка, тариф; такса; розцінка

3) швидкість, темп

4) відсоток, частка; коефіцієнт; пропорція; ступінь

5) розряд, ґатунок, сорт

6) місцевий, муніципальний, комунальний податок; збір на місцеві потреби ( у Великій Британії)

7) aмep. оцінка ( у школі)

8) спосіб, спосіб дії; манера

9) cпeц. інтенсивність; потужність

10) cпeц. частота

11) cпopт. розряд

12) мop. клас ( торгового судна); icт. ранг ( корабля); ( rate rating I 6)

13) ( про годинник) хід; добове відставання; прискорення за добу

14) тex. витрата ( води)

1) ( часто at) оцінювати, здійснювати оцінювання; обчислювати; цінувати, розцінювати, оцінювати; cпeц. таксувати, тарифікувати

2) ( часто as) вважати, розглядати; думати, гадати; вважатися, розглядатися

3) pass обкладати місцевим податком; оцінювати для встановлення ставки місцевого податку або страхової премії

4) aмep. ставити оцінку ( учневі), оцінювати знання

5) заслуговувати

6) aмep. ( заслужено) користуватися чим-небудь; мати право на що-небудь; займати привілейоване положення

7) мop. визначати клас (корабля, автомобіля); встановлювати категорію; класифікувати; мати яку-небудь категорію, клас; надавати клас, звання ( морякові); мати клас, звання ( про моряка)

8) регулювати, вивіряти ( годинник)

1) книжн. народжуваність; коефіцієнт народжуваності; приріст населення

2) народження

* * *

1) народжуваність, коефіцієнт народжуваності

2) народження

1) родючість

2) достаток; багатство (фантазії тощо)

3) ек. продуктивність за оптимальних умов (про землю)

4) біол. плодючість; здатність до відтворення потомства

* * *

1) родючість; багатство ( уяви)

2) eк. продуктивність за оптимальних умов ( ґрунту)

3) бioл. плідність; здатність до відтворення потомства

4) фертильність, народжуваність ( у демографії)

1) норма; розмір

2) ставка, тариф; такса; розцінка

3) швидкість, темп

4) відсоток, частка; коефіцієнт; пропорція; ступінь

5) розряд, ґатунок, сорт

6) місцевий, муніципальний, комунальний податок; збір на місцеві потреби ( у Великій Британії)

7) aмep. оцінка ( у школі)

8) спосіб, спосіб дії; манера

9) cпeц. інтенсивність; потужність

10) cпeц. частота

11) cпopт. розряд

12) мop. клас ( торгового судна); icт. ранг ( корабля); ( rate rating I 6)

13) ( про годинник) хід; добове відставання; прискорення за добу

14) тex. витрата ( води)

1) ( часто at) оцінювати, здійснювати оцінювання; обчислювати; цінувати, розцінювати, оцінювати; cпeц. таксувати, тарифікувати

2) ( часто as) вважати, розглядати; думати, гадати; вважатися, розглядатися

3) pass обкладати місцевим податком; оцінювати для встановлення ставки місцевого податку або страхової премії

4) aмep. ставити оцінку ( учневі), оцінювати знання

5) заслуговувати

6) aмep. ( заслужено) користуватися чим-небудь; мати право на що-небудь; займати привілейоване положення

7) мop. визначати клас (корабля, автомобіля); встановлювати категорію; класифікувати; мати яку-небудь категорію, клас; надавати клас, звання ( морякові); мати клас, звання ( про моряка)

8) регулювати, вивіряти ( годинник)

ЗАКОНОМІРНОСТІ (закони) ДИНАМІЧНІ та СТАТИСТИЧНІ - два основних типи опису (виразу) регулярностей (причинних зв'язків, залежностей, відношень, кореляцій), що виявляються в природному та соціальному світі. З.д. та с. характеризують різні типи розуміння причинних відношень, різні способи пояснення та передбачення явищ. Динамічний закон реалізує ідею однозначного (необхідного) причинного зв'язку: певна причина А необхідно зумовлює певний наслідок В. Тобто для даного об'єкта (явища, сутності) за даних умов здійснюються точно визначені ситуації (події, явища). В кількісній формі динамічний закон фіксує однозначний зв'язок значень деяких величин: точне значення одних величин зумовлює точне значення інших величин. В класичній фізиці динамічні закони описували рух планет, механічні, термодинамічні та електромагнітні явища і мали статус єдино адекватної форми законів природи. Абсолютизація ідеалу динамічних законів привела до т. зв. "лапласівського детермінізму" (світ розглядали визначеним у всіх деталях і повністю обчислюваним на основі рівнянь механіки Ньютона). Проте вже в XVII ст. виникає статистика і формується при дослідженні соціальних явищ (народжуваність, смертність, страхова справа) уявлення про статистичні закономірності. Особливого поширення ці уявлення набули завдяки працям бельг. вченого Кетле (XIX ст.) С. татистичні закони стосуються опису т. зв. "масових" (колективних) явищ, істотно обмежуючи поняття однозначної причинності: сукупність подій масового явища розглядають як наслідок багатоманітності комплексу причин, у якій поряд з причинами загальними, сталими (вони визначають саме існування масової сукупності як деякої цілісності) діють випадкові причини, що визначають індивідуальність окремих елементів сукупності. Статистичний опис спирається на т. зв. "закон великих чисел": чим більша чисельність елементів спостережуваного масового явища, тим з більшою повнотою і необхідністю виявляється деяка загальна закономірність, спільна для всієї сукупності подій даного типу (напр., у вигляді т. зв. "середніх величин"), у той час як відхилення окремих індивідуальних випадків "компенсують" одне одного. Свого точного виразу "закон великих чисел" набуває за допомогою математичного апарату теорії ймовірностей. Статистичний закон не дає однозначних передбачень, що стосуються окремих елементів масового явища, і визначає імовірнісний розподіл значень певної величини в індивідуальних випадках. Тому статистичні закони розглядають як імовірнісні закономірності. В XX ст. з переходом до некласичної та постнекласичної науки визначилася фундаментальна роль статистичних (імовірнісних) законів не лише в фізиці (атомна фізика), а й у біології (генетика), кібернетиці, соціогуманітарних науках, синергетиці. Філософські дискусії навколо проблеми гносеологічного статусу статистичних законів засвідчили, що динамічні закони є ідеалізаціями, які "приховують" за собою певні статистики, випадковість і масові явища. Водночас виявилася своєрідна доповняльність двох типів законів для опису складних, здатних до еволюції та самоорганізації систем (синергетика).

1) родючість; багатство ( уяви)

2) eк. продуктивність за оптимальних умов ( ґрунту)

3) бioл. плідність; здатність до відтворення потомства

4) фертильність, народжуваність ( у демографії)

1. n

1) народження; перен., тж зародження, початок; джерело

2) роди, пологи

3) походження

2. v

народжувати

* * *

1) народження; зародження, початок, джерело

2) пологи

3) походження; знатне походження

4) натура; покликання

рідко народити

1) пологи, роди

2) народжуваність

1) народжуваність, коефіцієнт народжуваності

2) народження

 ж народжуваність