напруженість

См. также в других словарях:

• напруженість — ності, ж. 1) Абстр. ім. до напружений 2 4). 2) спец. Характеристика електромагнітного поля, пропорційна густині зарядів тіл. •• Напру/женість електри/чного по/ля векторна силова характеристика поля, що вимірюється відношенням сили, яка діє в… …   Український тлумачний словник

• напруженість — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• напруженість — [напру/жеин іс т ] нос т і, ор. н іс т у …   Орфоепічний словник української мови

• напруженість конкуренції — Показник, який характеризує гостроту взаємовідносин і визначається відношенням кількості домінуючих видів до загальної кількості видів в агрофітоценозі …   СЛОВНИК ТЕРМІНІВ З АГРОФІТОЦЕНОЛОГІЇ

• зосередженість — ності, ж. 1) Скупчення, розміщення кого , чого небудь в одному місці. 2) Напруженість, зібраність (думок, почуттів і т. ін.). 3) Стан за знач. зосереджений 5) …   Український тлумачний словник

• напруження — 1) (затрата великих фізичних / душевних сил під час виконання, здійснення чого н.), напруга, напруженість, зусилля, натуга, потуга, надрив, надсада 2) (стан посиленої, інтенсивної діяльности кого / чого н.), напруга, напруженість, кипіння 3)… …   Словник синонімів української мови

• драматизм — у, ч. 1) Напруженість дії, становища, гострота конфлікту в літературному творі. 2) перен. Напруженість, складність якого небудь становища, обставин, дій і т. ін …   Український тлумачний словник

• коерцитивний — а, е: •• Коерцити/вна си/ла а) напруженість магнітного поля, що зменшує залишковий магнетизм феромагнетика до нуля; б) напруженість електричного поля, необхідна для повної деполяризації сегнетоелектрика …   Український тлумачний словник

• археомагнетизм — у, ч. Розділ геомагнетизму, який на основі вивчення залишкової намагніченості датованих споруд і виробів з обпаленої глини дає можливість встановити дані про напруженість і напрям магнітного поля Землі у минулому …   Український тлумачний словник

• сторожкий — а/, е/. 1) Напружено уважний, тривожний, зосереджений у чеканні чого небудь (про людину); насторожений. || Чуткий, обережний, полохливий (про тварину). || Здатний швидко й легко сприймати, відчувати що небудь (про органи слуху, нюху і т. ін.). 2) …   Український тлумачний словник

• ізолятор — изолятор insulator Isolator 1) Речовина, що погано проводить електричний струм, тепло тощо. За аґреґатним станом електричні І. Поділяють на газоподібні, рідкі та тверді. Основні електричні х ки І.: питомий електричний опір, діелектрична… …   Гірничий енциклопедичний словник