-
1 наполягати
= наполягтинаполягати на вживанні заходів — to make representations, to urge that measures be taken
-
2 наполягати
contend, exhort, insist, require, urge -
3 наполягати на невинуватості
Українсько-англійський юридичний словник > наполягати на невинуватості
-
4 наполягти
-
5 стояти
1) to standстояти на ногах (прям. і перен.) — to stand on one's feet
2) (бути нерухомим, не працювати) to stop, to be at ( to come to) a standstill3) (бути, перебувати, бути розташованим) to be, to be situated; (про кораблі, війська) to lie; ( про погоду) to holdстояти на причалі мор. — to lie alongside; амер. to be docked
стояти на якорі — to lie ( to ride) at anchor
стояти у черзі — to stand in a queue ( line), to queue
стояти на чиємусь шляху — to be in smb.'s light тж. перен.
4) (жити, перебувати) to stay, to liveстояти на квартирах (на постої) військ. — to be billeted ( quartered)
6) ( наполягати) to stand (up) on; to persist, to insistстояти на своєму — to insist on one's own way, to hold one's own, to hold/stand one's ground
7)стояти над душею у когось — to urge ( to hurry) smb., to make smb. nervous by urging
стояти на вахті — to keep watch, to be on watch
стояти на смерть — to hold out to the end ( to the last), to fight to the last
стояти на чолі — to be at the head (of), to head
стояти (бути) при владі — to be in power, to be in office
См. также в других словарях:
наполягати — а/ю, а/єш, недок., наполягти/, я/жу, я/жеш, док. 1) Наполегливо вимагати, домагатися від кого небудь виконання чогось. 2) розм. Насуваючись, натискати, давити на що небудь. || Оволодівати ким , чим небудь, охоплювати когось, щось (про почуття,… … Український тлумачний словник
наполягати — 1) = наполягти (на чому, з інфін. і без додатка наполегливо вимагати, домагатися від кого н. виконання чогось); обстоювати, обстояти (що) Пор. вимагати 1), натискати I 2) див. налягати I, 2) … Словник синонімів української мови
наполягати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
єрепенитися — нюся, нишся, недок., розм. Наполягати на чому небудь, не бажати погоджуватися з чимось, сердито упиратися, пручатися … Український тлумачний словник
затинатися — а/юся, а/єшся, недок., затну/тися і затя/тися, тну/ся, тне/шся, док. 1) Зупинятися, перериваючи або припиняючи яку небудь дію, розмову і т. ін. 2) Не погоджуючись із чим небудь, уперто наполягати на своєму; упиратися. || перен. Переставати діяти… … Український тлумачний словник
намагатися — а/юся, а/єшся, недок., рідко намогти/ся, можу/ся, мо/жешся; мин. ч. намі/гся, намогла/ся, намогло/ся; док. 1) з інфін. Пробувати робити що небудь; докладати зусиль до чого небудь. 2) розм. Вимагати зробити що небудь неодмінно; наполягати на чому… … Український тлумачний словник
напиратися — а/юся, а/єшся, недок., напе/ртися, пру/ся, пре/шся, док. 1) розм. Приходити куди небудь або збиратися десь у великій кількості. 2) розм. Наполягати на чому небудь. 3) перев. док., вульг. Багато з їсти, наїстися … Український тлумачний словник
наполягання — я, с. Дія за знач. наполягати 1) … Український тлумачний словник
наполягти — див. наполягати … Український тлумачний словник
напосідати — а/ю, а/єш, недок., напосі/сти, ся/ду, ся/деш, док. 1) Сідати, навалюватися на кого , що небудь у великій кількості. || Накидатися на кого , що небудь у великій кількості (про комах, черв яків і т. ін.). 2) розм. Натискати, давити своєю вагою на… … Український тлумачний словник
насідати — а/ю, а/єш, недок. і док., насі/сти, ся/ду, ся/деш, док. 1) тільки 3 ос. Сідати, поміщатися де небудь у великій кількості. 2) тільки 3 ос. Осідаючи, скупчуватися, покривати собою кого , що небудь. 3) тільки 3 ос. Нападати, накидатися на кого , що… … Український тлумачний словник
