-
1 напасати
= напа́сти, напа`суватинапасать, напасти -
2 напасти
I напа́стисм. напасатиII напа́сти III напа́сти1) (на кого, на что) напасть; (стремительно атаковать; перен. - накидаться с упрёками) обру́шиться2) (кого, на кого) одолеть (кого); ( охватывать) найти (на кого)IV см. нападати -
3 напасувати
См. также в других словарях:
напасати — а/ю, а/єш і рідше напа/сувати, ую, уєш, недок., напа/сти, су/, се/ш, док., перех. Пасучи худобу, давати їй можливість наїстися. •• Напа/сти о/чі див. о/ко … Український тлумачний словник
напасати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
напасти — I див. нападати. II див. напасати … Український тлумачний словник
напасувати — див. напасати … Український тлумачний словник
обпасати — а/ю, а/єш, недок., обпа/сти, су/, се/ш, док., діал. Напасати … Український тлумачний словник
відпасувати — дієслово недоконаного виду напасати рідко відпасувати дієслово доконаного виду дати пас у грі … Орфографічний словник української мови
напасувати — дієслово недоконаного виду напасати рідко … Орфографічний словник української мови