намічання

1) (действие) - а) значіння, позначання и позначування, назначання, зазначання, відзначання, помічання и т. п.; срв. Мечение 1; оконч. позначе[і]ння, назначе[і]ння, зазначе[і]ння, відзначе[і]ння, намічення, помічення, (зарубками) на[по]карбування, (клеймом) на[по]таврування, на[по]клейнення, (товаров) нашта[е]мпування, пошта[е]мпування чого; б) намічання, накреслювання, визначання, назначання, назнаменовування, оконч. намічення, накреслення, визначення, назначення, назнаменування чого; в) наглядання, назирання кого, чого, націляння, оконч. націлення кого. Срв. Намечать 1 - 3;

2) (пометка) зазначка, помітка; см. Метка 2;

3) (плана, программы и т. п.) намітка.

* * *

1) ( метка) мі́тка, по́значка, зазна́чка

2) ( шест с пометками для измерения глубины реки) спец. мі́рка; ( жердь) жерди́на; ( футшток) футшток

1) ( действие) наме́тування; ( петель) обкида́ння

2) ( нитка) жи́ва ни́тка

1) ( действие) наміча́ння; накре́слення

2) ( предварительный план) намітка, накре́слення

см. Наметка 1, неоконч. -ние работы - намічання праці.

 c

 1. намічання, накреслювання;

 2. визначення; розмітка